Вирок № 75254110, 12.07.2018, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

справа № 489/3490/18

кримінальне провадження

№1-кп/489/538/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2018 р. м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Коваленка І.В.

секретаря судового засідання Коденко К.В.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду міста Миколаєва кримінальне провадження на підставі обвинувального акта з угодою про визнання винуватості відносно:

ОСОБА_1, 1990 року 04 місяця 22 дня народження, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючої, не заміжньої, в силу ст. 89 КК України не судимої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,

за участю:

прокурора Бандура О.І.

обвинуваченої ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

встановив:

У період часу з 25.04.2018 по 26.04.2018 (точну дату та час у ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_1, знаходячись неподалік перехрестя вул. Електронної та вул. Новозаводської в м. Миколаєві біля бетонної плити, придбала (знайшла), без передбаченого законом дозволу, патрони у кількості 66 штук, які являються гвинтівковими патронами для нарізної зброї калібру 7,62 мм, 65 з яких – патрони з кулею зі сталевим осердям та один патрон з трасуючою кулею, які у подальшому перенесла до місця свого проживання, де зберігала їх без передбаченого законом дозволу.

29.04.2018 у ході проведення огляду місця події ОСОБА_1 добровільно видала поліетиленовий пакет жовто-чорного кольору, в якому знаходились патрони у кількості 66 штук, які являються гвинтівковими патронами для нарізної зброї калібру 7,62 мм, 65 з яких – патрони з кулею зі сталевим осердям та один патрон з трасуючою кулею, які вона придбала (знайшла), перенесла та зберігала за місцем свого проживання без передбаченого законом дозволу.

Відповідно до висновку експерта Микоклаївського НДЕКЦ МВС України № 213 від 07.05.2018, надані для проведення судово-балістичної експертизи патрони у кількості 66 штук являються гвинтівочними патронами для нарізної зброї калібру 7,62 мм, 65 з яких – патрони з кулею зі сталевим осердям та один патрон з трасуючою кулею.

Вказані патрони виготовленні промисловим шляхом та є штатними боєприпасами для нарізної зброї калібру 7,62 мм (патрон 7,62 х 54мм):

-гвинтівок «Мосіна», зразка 1891/30 років, «АВС-36» (автоматична гвинтівка Симонова, зразка 1938 року), «СВТ-38» (самозарядна гвинтівка Токарева, зразка 1938 року), «СВТ-40» (самозарядна гвинтівка Токарева, зразка 1940 року), «Спартак-49» (спортивна гвинтівка Драгунова 1949 року), «МЦ-13», «МЦ-116» (спортивна гвинтівка Тульського ЦК ІБ СМЗ), виробництва СРСР, «МЦ-116М», виробництва Російської Федерації та ін.;

-самозарядних снайперських гвинтівок «СВД» (снайперська гвинтівка Драгунова), виробництва СРСР, «ВС-121», «СВ-98 СВУ» (ОЦ-03), виробництва Російської Федерації та ін.;

-кулеметів «ДП» (кулемет Дегтярьова піхотний), «ДМП» (кулемет Дегтярьова піхотний модернізований), «ДТ» (кулемет Дегтярьова танковий), станковий кулемет Максим, зразку 1910 року, «МТ» (кулемет Максим – Токарева), кулеметів Калашникова (ПК та ПКТ), станкових кулеметів Горюнова (СГ, СГМ, СГМТ), виробництва СРСР, АЕК «Барсук», ПКП «Печенег», виробництва Російської Федерації та ін.

Крім того, дані патрони можуть використовуватися для стрільби з переробленої вогнепальної зброї або ж виготовленої саморобним способом відповідного калібру. Патрони у загальній кількості 66 штук до стрільби придатні.

Таким чином, ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України - придбанні, носінні, зберіганні 66 штук гвинтівкових патронів – штатних боєприпасів для нарізної зброї калібру 7,62 мм (патрон 7,62х54мм), 65 з яких – патрони з кулею зі сталевим осердям та один патрон з трасуючою кулею, що виготовлені промисловим шляхом та придатні до стрільби, без передбаченого законом дозволу.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України, а саме придбання, носіння, зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

Обвинувачена ОСОБА_1 вину у скоєному кримінальному правопорушенні визнала повністю та розкаялася у скоєному.

Між обвинуваченою ОСОБА_1, за участю захисника ОСОБА_2, та прокурором Бандурою О.І. 29.05.2018 у кримінальному провадженні № 12018150040001748 укладено угоду про визнання винуватості.

Відповідно до умов угоди прокурор та обвинувачена дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченої за ч. 1 ст. 263 КК України.

ОСОБА_1 беззастережно визнала свою вину в обсязі пред'явленого обвинувачення. При цьому, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання за ч. 1 ст. 263 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі.

З урахуванням того, що ОСОБА_1 повністю визнала провину у скоєному кримінальному правопорушенні, щиро розкаялася, не судима, сторонами угоди узгоджено звільнити її від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.

В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, встановлені ст.ст. 473, 476 КПК України, які зрозумілі обвинуваченій та прокурору.

У судовому засіданні обвинувачена, захисник та прокурор просили затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене сторонами покарання.

Розглядаючи в порядку ст. 474 КПК України питання про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з такого.

Відповідно до ст.ст. 468, 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів та щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Так, злочин у вчиненні якого обвинувачена ОСОБА_1 визнала свою вину, відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку передбаченому статтями 468-475 КПК України.

Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

При цьому судом з'ясовано, що обвинувачена в присутності захисника та прокурор повністю усвідомлюють зміст угоди про визнання винуватості, наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України, при цьому ОСОБА_1 цілком розуміє свої права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України.

Умови угоди про визнання винуватості не суперечать інтересам суспільства та не порушують права, свободи та інтереси сторін та інших осіб. Міра покарання, узгоджена обвинуваченою, захисником та прокурором, з урахуванням наявності обставин, які пом'якшують покарання, а тому істотно знижують ступінь тяжкості злочину який вчинила ОСОБА_1

Підстав для відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України, не встановлено.

Враховуючи наведене та приймаючи до уваги те, що умови угоди відповідають вимогам КПК України та КК України, дії обвинуваченої ОСОБА_1 кваліфіковані вірно, покарання узгоджене сторонами угоди є достатнім для попередження вчинення нових злочинів, а також для виправлення ОСОБА_1, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для затвердження угоди про визнання винуватості на підставі якої обвинувачену ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, та призначити узгоджене сторонами покарання, яке відповідає загальним засадам призначення покарання, передбаченим ст. 65 КК України.

Питання про речові докази по справі суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 314, 374, 376, 469-475 КПК України, суд -

ухвалив:

Угоду про визнання винуватості, укладену 29.05.2018 між прокурором Інгульського відділу Миколаївської місцевої прокуратури № 2 Миколаївської області ОСОБА_3 та ОСОБА_1 - затвердити.

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України і призначити їй, узгоджене сторонами угоди покарання у вигляді 3 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засуджену від відбування покарання з випробуванням на строк 1 (один) рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на засуджену обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речові докази – набої у кількості 66 штук, з яких 11 штук у демонтованому стані з наколеним капсулем, у паковані в сейф-пакет № 2166762, який знаходиться на зберіганні в Інгульському ВП ГУНП в Миколаївсбкій області – знищити.

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати на проведення експертизи в сумі 1001,00 грн. (одну тисячу одну гривню 00 коп.) на користь держави в особі ГУ ДКСУ в Миколаївській області (р/р № 31118115700005, відкритий в УК у м. Миколаєві/Ленінський район, МФО 826013, код ЗКПО 37992781, КБК 24060300).

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирався.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Миколаївської області протягом 30 днів з дня його проголошення, з підстав передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України.

Суддя І.В. Коваленко