Постанова № 75253189, 12.07.2018, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №279/1140/18 Головуючий у 1-й інст. Волкова Н. Я.

Категорія ст. 122-2, ч.1 ст. 130 КУпАП Доповідач Ляшук В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2018 року м.Житомир

Суддя апеляційного суду Житомирської області Ляшук В.В. з участю секретаря Воробей Д.О., правопорушника ОСОБА_1, адвоката ОСОБА_2 розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, проживає: ІНФОРМАЦІЯ_3,

в с т а н о в и в:

Постановою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 10 травня 2018 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених ст.122-2, ч.1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього стягнення за ст.122-2 КУпАП у виді штрафу у розмірі дев'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 153 (сто п'ятдесят три) гривні, за ч.1 ст.130 КУпАП у виді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один) рік.

Остаточне стягнення за сукупності правопорушень призначено за правилами ч.2 ст.36 КУпАП у виді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один) рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 352,40 грн. судового збору.

Згідно постанови суду, ОСОБА_1 04.03.2018 року о 22-40 год. на автошляху Київ-Ковель 150 км., керуючи транспортним засобом - автомобілем марки ЗАЗ 110307 АМ н.з.0552 ВМ, не виконав вимогу поліцейського про зупинку, яка подавалась за допомогою увімкненого проблискового маячка синього та червоного кольорів та спеціального звукового сигналу, та був зупинений шляхом переслідування на транспортному засобі Mitsubishi Outlander д.н.з. 4693 на синьому фоні, та керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив пункти 2.4, 2.9.а Правил Дорожнього руху та вчинив правопорушення, передбачені ст.122-2, 130 ч.1 КУпАП.

Не погоджуючись з постановою суду захисник ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, а провадження у справі закрити.

Вважає, що постанова суду щодо ОСОБА_1 є необґрунтованою, висновки не відповідають фактичним обставинам справи.

Вказує, що при розгляді справи суду слід було звернути увагу на дотримання вимог закону та положень нормативно-правових актів, які регламентують дії працівника поліції у разі вчинення водієм транспортного засобу правопорушення, передбаченого ст. 122-2, ч.1 ст.130 КУпАП.

Вважає, що дії працівника поліції були незаконними внаслідок того, що зупинка була безпідставною, ніяких вимог для зупинки автомобіля працівники поліції не здійснювали.

Зазначає, що 04 березня 2018 року приблизно о 22 год. 30 хв. на автомобілі ЗАЗ- 110307, д/з АМ 0552 ВМ, на подвір'я домоволодіння за адресою по вул. Жовтневій, 129 м. Коростеня Житомирської області заїхала ОСОБА_3, яка є його дружиною. Після чого за кермо сів ОСОБА_1, щоб поставити автомобіль у гараж. У цей час до нього підійшли працівники поліції, попросили вийти за межі подвір'я. Після чого йому пред'явили претензію в порушенні правил дорожнього руху, наголосивши на тому, що він їхав до себе додому з вимкненими фарами, і попросили сісти у патрульний автомобіль, склали відносно нього протокол про адміністративне правопорушення за ст. 122-2 КУпАП і примусово повезли у медичну установу для освідування на стан алкогольного сп'яніння, після чого склали протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Не узгоджується зазначене в постанові суду і з показами свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, оскільки всі вони показали, що ніякого переслідування автомобіля ОСОБА_1 не було, однак поліцейський автомобіль їхав за автомобілем «Таврія», після того як він заїхав на подвір'я, з водійського сидіння вийшла ОСОБА_3, з пасажирського місця на водійське пересів ОСОБА_1, він поставив автомобіль у гараж. Після цього працівник поліції покликав ОСОБА_1 до себе, він сів до них у патрульний автомобіль та вони поїхали.

Поліцейським до матеріалів справи не надано відеозапис з нагрудної камери, щодо здійснення зупинки ОСОБА_1

Особі що притягується до адміністративної відповідальності не вручено копію протоколу про адміністративне правопорушення.

Заслухавши пояснення адвоката ОСОБА_2 та правопорушника ОСОБА_1, в підтримання апеляційної скарги з наведених в ній мотивів, перевіривши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду про перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння підтверджується висновком медичного огляду №21, проведеного 05.03.2018 року о 00.35 год. на підставі направлення інспектора поліції, яким було виявлено перебування ОСОБА_1 на момент проведення огляду у стані алкогольного сп'яніння (0,6 проміле) (а.с. 3), даний факт підтверджується відеозаписом з нагрудної камери поліцейського.

Зазначені висновки про перебування ОСОБА_1, в стані алкогольного сп’яніння узгоджуються з актом медичного огляду та копією журналу реєстрації оглядів, згідно з якими огляд водія ОСОБА_1 був розпочатий 05.03.2018 р. в о год. 35 хв.

Підтверджуються ці обставини також і письмовими поясненнями свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, які підтвердили проходження ОСОБА_1 медичного огляду та виявлення у нього стану сп’яніння, а також і незгоду останнього з результатами, відмову дати пояснення та підписати протокол.

Доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 транспортним засобом не керував, від працівників поліції не втікав, спростовуються поясненнями свідка ОСОБА_9, яким суд дав детальну оцінку у судовому рішенні, а також відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції, з яких вбачається, що ОСОБА_1 не заперечував факт керування транспортним засобом від заправки до свого домоволодіння, а лише не погоджувався з претензіями працівників поліції щодо керування транспортним засобом без увімкненого світла фар.

З цих відеоматеріалів також слідує, що ОСОБА_1 мав ознаки сп’яніння йому роз’яснювались його права, надавалась можливість дати пояснення чим він не побажав скористатися.

За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновками районного суду про доведеність вини ОСОБА_1 в керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння та не виконанні вимоги про зупинку транспортного засобу.

Будь-яких сумнівів щодо належності та допустимості доказів, які суд поклав в обґрунтування своїх висновків апеляційний суд не знаходить.

Погоджується апеляційний суд і з висновками суду про надання критичної оцінки поясненням свідка ОСОБА_3 дружини ОСОБА_1, оскільки при складанні протоколу на чоловіка вона не заявляла, що керувала транспортним засобом саме вона, а її пояснення в суді не узгоджуються з обставинами про які повідомляв ОСОБА_1 під відеозапис при складанні протоколу.

Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують висновків суду першої інстанції.

Істотних порушень вимог закону, які б були підставою для скасування постанови суду суд апеляційної інстанції не знаходить.

На підставі наведеного, апеляційний суд вважає, що постанова суду щодо ОСОБА_1 є законною та обґрунтованою, а тому підстав для її скасування не має.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_2 в інтересах правопорушника ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 10 травня 2018 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Житомирської області ОСОБА_10