Постанова № 75252855, 12.07.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 липня 2018 р.м. ОдесаСправа № 766/3802/18

Категорія: 5.2 Головуючий в 1 інстанції: Хайдарова І.О. Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді - Єщенка О.В.

суддів - Димерлія О.О.

- Шеметенко Л.П.

За участю: секретаря - Недашковської Я.О.

представника позивача - ОСОБА_2 (згідно ордеру від 12.04.2018 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Волинської митниці ДФС на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 21 травня 2018 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Волинської митниці ДФС про скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив скасувати постанову Волинської митниці ДФС у справі про порушення митних правил від 07.02.2018 року №0106/20500/18, провадження у справі про порушення митних правил закрити у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

В обґрунтування позову зазначено, що висновки відповідача про порушення позивачем митних правил не відповідають дійсності, не ґрунтуються на Законі, у зв'язку із чим накладення штрафу є безпідставним, а оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 21 травня 2018 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі. Суд скасував постанову у справі про порушення митних правил №0106/20500/18 від 07 лютого 2018 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 481 Митного кодексу України. Провадження у справі про порушення митних правил закрив у зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

В апеляційній скарзі Волинська митниця ДФС, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, вбачається з матеріалів справи і не заперечується учасниками справи, позивачем 04.11.2015 року ввезено на митну територію України автомобіль марки «BMW 325-I» р/н НОМЕР_2, куз. НОМЕР_1 в режимі тимчасового ввезення на 60 діб під зобов'язання про зворотне вивезення транспортного засобу.

12.01.2018 року старшим державним інспектором ВМО№4 М/П «Ягодин» Волинської митниці ДФС відносно ОСОБА_3 складено протокол про порушення митних правил №0106/20500/18 за ч. 3 ст. 481 Митного кодексу України.

Розглянувши вказаний протокол, заступником начальника Волинської митниці ДФС від 07.02.2018 року винесено постанову №0106/20500/18, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 481 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн.

Так, згідно вказаних матеріалів, під час здійснення митних формальностей, після спрацювання орієнтування Львівської митниці ДФС, проведено аналітично-перевірочні заходи з використанням баз даних, а саме: ПІК «Інспектор-2006» та ЄАІС ДФС України, та встановлено, що 04.11.2015 року, в'їжджаючи через митний пост Львівської митниці ДФС, позивач, як особа, що відповідно п. 3 ст. 380 Митного кодексу України прийнята на тимчасовий консульський облік в Республіці Польща, ввіз на митну територію України автомобіль марки «BMW 352-I» р/н НОМЕР_2, куз. НОМЕР_1 в режимі тимчасового ввезення на 60 діб під зобов'язання про зворотне вивезення транспортного засобу.

З огляду на те, що станом на 12.01.2018 року термін перебування вищевказаного транспортного засобу на митній території України, ввезеного в режимі тимчасового ввезення на 60 діб, перевищує строк більше ніж на 10 діб, митний орган дійшов висновку про наявність в діях позивача складу порушення митних правил та вбачав всі підстави для накладення адміністративного стягнення.

Не погоджуючись із висновками контролюючого органу, посилаючись на наявність обґрунтованих перешкод в дотриманні митних правил, а також пропуск відповідачем строку для притягнення позивача до відповідальності і накладення стягнення, позивач звернувся до суду із цим позовом, в якому ставиться питання про скасування рішення суб'єкта владних повноважень та закриття провадження у справі про порушення митних правил.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що постанова про притягнення позивача до відповідальності не враховує об'єктивні причини, що призвели до порушення позивачем митних правил, складена з порушенням строку, встановленого для накладення адміністративного стягнення, що є безумовною підставою для її скасування та закриття провадження у справі про порушення митних правил.

Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не ґрунтуються на правильному застосуванні норм законодавства, що регулюють спірні правовідносини, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1 ст. 320 Митного кодексу України форми та обсяги контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства з питань державної митної справи та міжнародних договорів України при митному оформленні, обираються митницями (митними постами) на підставі результатів застосування системи управління ризиками. Не допускаються визначення форм та обсягів митного контролю іншими органами державної влади, а також участь їх посадових осіб у здійсненні митного контролю.

Разом з цим, за правилами ч.ч. 1, 2 ст. 71 Митного кодексу України декларант має право обрати митний режим, у який він бажає помістити товари, з дотриманням умов такого режиму та у порядку, що визначені цим Кодексом. Поміщення товарів у митний режим здійснюється шляхом їх декларування та виконання митних формальностей, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, вибір митного режиму поміщення товарів покладається на декларанта товару, а перевірка правильності обрання методу декларування і дотримання митних формальностей здійснюється контролюючим митним органом.

Слід зазначити, що відповідно до ст. 103 Митного кодексу України тимчасове ввезення - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання.

Згідно із ст. 380 Митного кодексу України тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено органами доходів і зборів з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів. Обов'язковою умовою допуску зазначених транспортних засобів до тимчасового ввезення на митну територію України є реєстрація цих транспортних засобів в уповноважених органах іноземних держав, що підтверджується відповідним документом.

Тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування повинні бути вивезені за межі митної території України з дотриманням строків, установлених відповідно до вимог цього Кодексу, або поміщені у митні режими відмови на користь держави, знищення або руйнування чи можуть бути оформлені для вільного обігу на митній території України за умови сплати митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.

У разі втрати чи повного зіпсування тимчасово ввезених транспортних засобів особистого користування внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили перебіг строку тимчасового ввезення зупиняється за умови надання органам доходів і зборів власниками таких транспортних засобів достатніх доказів їх втрати чи зіпсування. Дозволяється поміщення таких транспортних засобів у митний режим відмови на користь держави чи знищення або руйнування.

Разом з цим, колегія суддів враховує те, що відповідно до ст. 458 Митного кодексу України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Як показали обставини справи, з моменту ввезення транспортного засобу 04.11.2015 року та станом на момент винесення оскаржуваної постанови, тобто 07.02.2018 року, позивачем порушено термін обов'язкового вивезення транспортного засобу, який згідно декларації перебуває під митним контролем «тимчасове ввезення».

Колегія суддів вважає неправильним врахування судом першої інстанції посилань позивача на наявність обставин, що перешкоджали йому у вивезенні у встановлений строк транспортного засобу через дорожньо-транспортну пригоду, в результаті чого транспортний засіб став непридатним до використання і самостійного пересування на ньому, що підтверджується постановою Дніпровського районного суду м. Херсона від 13.01.2016 року та фотофіксацією автомобіля з місця події.

При цьому, колегія суддів враховує, що відтермінування строку вивезення відповідного транспортного засобу можливе лише за умови повідомлення про ці обставини контролюючого органу.

Разом з цим, як вбачається з матеріалів справи, про наслідки вказаної дорожньо-транспортної пригоди і неможливість виконати свій митний обов'язок позивач повідомив орган лише під час розгляду справи про порушення митних правил, тобто після сплину строку, встановленого для обов'язково вивезення транспортного засобу.

Також, колегія суддів не може погодитись з доводами позивача і висновками суду першої інстанції про наявність обставин для скасування рішення відповідача у зв'язку із пропуском строку накладення адміністративного стягнення.

При цьому, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 467 Митного кодексу України, якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 Митного кодексу України розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477-481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

Колегія суддів зазначає, що визначений ч. 1 ст. 467 Митного кодексу України перелік триваючих порушень митних правил не є вичерпним, що допускає висновок про визнання ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України триваючим порушенням митних правил в залежності від фактичних обставин вчиненого правопорушення, строк притягнення адміністративної відповідальності за вчинення якого складає шість місяців з дня його виявлення, тобто з моменту складання відповідного протоколу 12.01.2018 року.

Таким чином, оскільки порушення митних правил виявлено 12.01.2018 року, колегія суддів вважає, що накладення адміністративного стягнення 07.02.2018 року відбулось з дотриманням строку, передбаченого ч. 1 ст. 467 Митного кодексу України.

Враховуючи викладене, оскільки висновки контролюючого органу про недотримання позивачем митних правил знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, постанова про накладення адміністративного стягнення прийнята на підставі повноважень відповідача і з повним дотриманням правил законодавства, колегія суддів вважає, що підстави для задоволення позову, скасування рішення суб'єкта владних повноважень і закриття справи про порушення митних правил відсутні.

З огляду на те, що суд першої інстанції невірно застосував норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідно до ст. 317 КАС України підлягає скасуванню з винесенням нового судового рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 272, 286, 308, 310, п. 2 ч. 1 ст. 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Волинської митниці ДФС - задовольнити.

Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 21 травня 2018 року - скасувати.

Ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Волинської митниці ДФС про скасування постанови - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий-суддя: О.В. Єщенко

Судді: О.О. Димерлій

Л.П. Шеметенко