Рішення № 7525279, 21.12.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" грудня 2009 р. Справа № 15/371-09

вх. № 9851/3-15

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Суза І.А., Качуринець М.М.

1-го відповідача - не з'явився

2-го відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом КП КГ "Харківкомуночиствод" м. Харків

до 1. Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова МОУ, м. Харків

2. Харківського університету повітряних сил м. Харкова

про стягнення 119201,18 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач КП КГ "Харківкомуночиствод" звернувся з позовною заявою до господарського суду Харківської області про стягнення з відповідачів Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова МОУ та Харківського університету повітряних сил м. Харкова заборгованість в сумі 119 201,18 грн. у т.ч. за послуги з водовідведення в вересні 2009 року - 117811грн. 65коп.; пеня 1389грн. 53коп.; за невиконання в частині своєчасної оплати умов договору № ІІ-4456/00-Б-2 від 09.03.2004 року щодо приймання стічних вод. Також позивач просить суд покласти на 1-го відповідача судові витрати.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

Представники відповідачів в судове засідання не з'явилися, документів, витребуваних ухвалою суду та відзиву на позов не надали, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

В ухвалі суду від 14.12.2009 року сторони попереджені про те, що у разі неявки сторони в судове засідання суд має право розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Суд, вислухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне.

Згідно із Розпорядженням Виконавчого комітету Харківської міської ради від 04.02 2009 р. № 121 затверджена нова редакція статуту ДКП КГ „Харківкомуночиствод", в якій змінено найменування Державного комунального підприємства каналізаційного господарства „Харківкомуночиствод" на Комунальне підприємство каналізаційного господарства „Харківкомуночиствод". 20.02.2009 р. була проведена державна реєстрація нової редакції статуту Позивача, всі інші реквізити Позивача залишаються без змін.

09.03.2004 р. між ДКП КГ „Харківкомуночиствод" та Харківським Університетом повітряних сил був укладений договір № II-4456/00-Б-2 на приймання стічних вод. Відповідно до додаткової угоди до договору від 18.01.2008 р. Харківський Університет повітряних сил виступає Споживачем, а Квартирно-експлуатційний відділ м. Харкова являється Платником за надані послуги водовідведення Споживачу.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до умов Договору позивач зобов'язався надати послуги з прийому стічних вод, а відповідач - здійснювати регулярну оплату за надані послуги згідно з діючими тарифами, встановленими рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 17.03.2004 р. № 201 „Про встановлення тарифів на послуги з водовідведення, які надає ДКП „Харківкомуночиствод" для всіх споживачів міста Харкова", рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 04.10.2006 р. № 803 „Про встановлення тарифів на послугу з водовідвєдєння, яку надає Державне комунальне підприємство каналізаційного господарства „Харківкомуночиствод" для всіх споживачів міста Харкова" та рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 05.11.2008 р. № 691 „Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 04.10.2006 р. № 803 „Про встановлення тарифів на послугу з водовідведення, яку надає Державне комунальне підприємство каналізаційного господарства „Харківкомуночиствод" для всіх споживачів міста Харкова".

Пунктом 1.3. договору № II-4456/00-Б-2 від 09.03.2004 р. закріплені положення, згідно яких сторони, при виконанні умов Договору, зобов'язані керуватися; „Правилами прийняття стічних вод Абонентів у каналізаційну мережу м. Харкова", які затверджені рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради № 581 від 18.06.2003 р. (далі - „Правила прийняття...").

Відповідач, уклавши договір № II-4456/00-Б-2 від 09.03.2004 р., тим самим прийняв на себе зобов'язання щодо виконання положень вказаних „Правил прийняття...".

Відповідно до обсягів скинутих стічних вод із урахуванням діючих тарифів відповідачу, за період з 01.09.2009 р. по 30.09.2009 р., нарахована вартість послуг з водовідведення (основний борг) на загальну суму 117811,65 грн., відповідачу були направлені відповідні платіжні вимоги - доручення, копії яких долучені до матеріалів справи.

Але 2-й відповідач не виконав належним чином взяті на себе за Договором зобов’язання, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 117811,65 грн., яка до цього часу не погашена.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, своїми діями 2-й відповідач порушив умови Договору, додаткових угод та вимоги ст.526 ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

За таких підстав, суд вважає вимогу позивача про стягнення 117811,65 грн. обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що згідно з п. 4.3. Договору за несвоєчасну оплату послуг водовідведення абонент згідно із Законом України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення сплати за спожиті комунальні послуги сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Позивач надав обґрунтований розрахунок пені, який відповідає вимогам Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання договірних зобов’язань" від 22.11.1996р. Таким чином, позовні вимоги про стягнення пені в сумі 1389,53 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог. Тобто суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита у розмірі 1192,01 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн., оскільки з його вини спір було доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, ст. 82-85, Господарського процесуального кодексу України; -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова (адреса: 61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 61 у тому числі р/р № 35217001000219, банк - ГУДКУ в Харківській області, МФО 851011, код 07923280) на користь Комунального підприємства каналізаційного господарства „Харківкомуночиствод” (адреса: 61013, м. Харків, вул. Шевченко, 2, у тому числі р/р 26005010041510 в АКБ "Золоті ворота" м. Харків, МФО 351931, код 03361715) суму боргу за послуги водовідведення у розмірі 117811,65 грн., суму пені у розмірі 1389,53 грн., 1192,01 грн. - витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст рішення підписаний 23.12.2009 року.