Постанова № 75252778, 11.07.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2018 рокуЛьвів№ 876/4439/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р.Й.,

суддів Гуляка В.В.,

ОСОБА_1,

з участю секретаря судового засідання Чигер І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Львівської митниці ДФС на рішення Галицького районного суду м. Львова від 27 квітня 2018 року (прийняте у м. Львові суддею Радченком В.Є.) в адміністративній справі № 461/1818/18 за позовом ОСОБА_2 до Львівської митниці ДФС про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

У березні 2018 року ОСОБА_2 звернулася до Галицького районного суду м.Львова із вказаним позовом та просила скасувати постанову № 0845/20900/18 від 20.02.2018 у справі про порушення митних правил, якою її визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 470 Митного кодексу України (далі – МК України), і накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 8500 грн за перевищення встановленого статтею 95 МК України строку транзитного перевезення автомобіля марки «PEUGEOT 407», VIN - код VF36DRHRH21370637, реєстраційний номер CY496EX (далі – Автомобіль) більше ніж на 10 діб.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що інформація, викладена як у протоколі, так і у постанові, не відповідає дійсності. Вказує, що вона 24.10.2017 на цьому Автомобілі здійснила в’їзд в Україну як пасажирка. Зазначає, що до цього Автомобіля, а тим більше перевезення його через кордон жодного відношення не має, Автомобіль не купляла, не керувала ним і жодних документів, що стосуються придбання автомобіля та переїзду нею через кордон, особисто не підписувала.

Рішенням Галицького районного суду м.Львова від 27 квітня 2018 року позов задоволено.

Не погодившись із прийнятим рішенням, його оскаржила Львівської митниці ДФС, яка вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права та за невідповідності висновків суду обставинам справи, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що відповідно до баз даних АСМО «Інспектор», ЄАІС ДФС та електронного журналу пасажирського ПП виявлено, що Автомобіль ввезено саме гр. ОСОБА_2

Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) у зв’язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, з таких підстав.

Частиною першою статті 95 МК України встановлено строк транзитного перевезення для автомобільного транспорту – 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності одного митного органу – 5 діб).

Згідно з частиною третьою статті 470 МК України перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як встановлено судом, постановою заступника начальника митниці – начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії ОСОБА_3 від 20.02.2018 гр. ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 470 МК України, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, на суму 8500 грн.

Як видно з постанови, 02.02.2018 о 05 год.23 хв. гр. України ОСОБА_2, слідуючи з України в ОСОБА_4 через митний пост «Грушів» Львівської митниці ДФС як пасажир рейсового автобуса, в'їхала в зону митного контролю смугою руху «червоний коридор».

Під час здійснення митного контролю цього транспортного засобу та внесення даних про пасажирів, які у ньому переміщуються через митний кордон України, в АСМО «Інспектор» спрацював АСАУР (коди 401-1, 801-1 «По цій особі (особам) наявна інформація про ввезення у попередніх періодах інших ТЗ, по яких відсутні відомості щодо подальшого вивезення…»), згідно якого ОСОБА_2 24.10.2017 ввезла на митну територію України через пункт пропуску «Краківець – Корчова» митного поста «Краковець» Львівської митниці ДФС у режимі «транзит» Автомобіль, в митному режимі «транзит».

Станом на 02.02.2018 цей Автомобіль з митної території України не вивозився та у інший митний режим ніж «Транзит» поміщений не був.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що представник відповідача не надав належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_2 порушила вимоги ч. 3 ст. 470 МК України, тобто не виконав обов’язку, передбаченого ч. 2 ст. 77 КАС України щодо доказування правомірності свого рішення, а надані докази на обґрунтування правомірності винесення постанови свідчать про вчинення зазначених порушень іншою особою, а не позивачем.

Проте, колегія суддів апеляційного суду вважає такі висновки суду першої інстанції помилковими, виходячи з таких підстав.

Згідно до частиною першою статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом з’явлення за встановленою формою точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кодон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Згідно пункту 7 Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затверджених Наказом Державної митної служби України від 17.11.2005 № 1118, власник транспортного засобу або вповноважена особа, який переміщує транспортний засіб через митний кордон України, пред’являє його митному органу для проведення митного огляду й подає оригінали та ксерокопії таких документів, що підтверджують право власності на транспортний засіб або користування ним (у тому числі з правом розпорядження).

Відповідно до пункту 9 цих Правил не підлягає пропуску через митний кордон України транспортний засіб, увезення якого в Україну заборонено згідно із законодавством або на який відсутні документи, що підтверджують право власності на ТЗ або користування ним (у тому числі з правом розпорядження).

Окрім того, пунктом 7 Типової технологічної схеми здійснення митного контролю автомобільних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними, у пунктах пропуску через державний кордон, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 р. № 451 передбачено, що митний контроль автомобільних транспортних засобів і товарів у пунктах пропуску здійснюється шляхом застосування таких форм митного контролю:

перевірка документів та відомостей, які відповідно до законодавства надаються митним органам під час переміщення автомобільних транспортних засобів і товарів через митний кордон України;

митний огляд (огляд та переогляд автомобільних транспортних засобів і товарів, огляд та переогляд ручної поклажі та багажу, особистий огляд громадян);

усне опитування громадян та посадових осіб підприємств;

облік автомобільних транспортних засобів і товарів;

взяття проб (зразків) товарів;

використання службових собак, технічних та спеціальних засобів контролю;

подання запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, наданих митним органам.

Відповідно до частини четвертої статті 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з’ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Згідно баз даних електронного журналу пасажирського ПП, наданих Львівською митницею ДФС на запит суду, встановлено, що 24.10.2017 на митну територію України гр. України ОСОБА_2, закордонний НОМЕР_1, в митному режимі «транзит» ввезла легковий автомобіль марки «PEUGEOT 407», VIN-код VF36DRHRH21370637, реєстраційний номер CY496EX; як пасажир перебував гр. ОСОБА_5; кількість осіб, що перебували в транспортному засобі, – 2. Згідно додаткової інформації як водій перебувала гр. ОСОБА_2

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вказані норми законодавства та встановлені у справі обставини, колегія суддів апеляційного суду вважає, що Львівська митниця ДФС довела правомірність своїх дій щодо складання постанови про порушення митних правил належними та достовірними доказами. Разом з тим, доводи ОСОБА_2 про протиправність постанови Львівської митниці ДФС не є достатніми для спростування протилежного.

За таких обставин рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Згідно зі статтею 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні заявленого позову, з вищевикладених мотивів.

Керуючись ст.ст.229, 271, 272, 286, 310, 315, 317, 321, 322 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Львівської митниці ДФС задовольнити.

Рішення Галицького районного суду м.Львова від 27 квітня 2018 року в адміністративній справі № 461/1818/18 скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Львівської митниці ДФС про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_6 судді ОСОБА_7 ОСОБА_8