Ухвала суду № 75252676, 11.07.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

У Х В А Л А

11 липня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/4437/17

Категорія: 8.3 Головуючий в 1 інстанції: Потоцька Н. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Бойко А.В.

суддів: Осіпова Ю.В. , Скрипченка В.О.

розглянувши питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2017 р. по справі №815/4437/17 за позовом приватного підприємства "АО РАЙЗИНГ" до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу, скасування податкового повідомлення – рішення,

В С Т А Н О В И В :

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 30.10.2017р. задоволено позов приватного підприємства "АО РАЙЗИНГ" до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу, скасування податкового повідомлення-рішення.

Підпунктом 13 пункту 1 Розділу VII “ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ” Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка діє з 15.12.2017 року) установлено, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей: судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання ним чинності.

Відповідно до ч.2 ст.186 КАС України (в редакції Закону від 03.08.2017 року) апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Відповідно до ст.298 КАС України (в редакції, яка діє з 15.12.2017 року) апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана постанова ухвалена 30.10.2017 року та отримана ГУ ДФС в Одеській області 09.11.2017 року, що підтверджується наявною у матеріалах справи розпискою (т. 4 а.с. 155).

16.11.2017 року ГУ ДФС в Одеській області подало апеляційну скаргу на вказану постанову суду.

Ухвалою судді Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2017 року апеляційна скарга залишена без руху через несплату судового збору.

Ухвалою судді Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.12.2017 року апеляційна скарга повернута апелянту.

11.01.2018 року ГУ ДФС в Одеській області отримало ухвалу від 29.12.2017 року.

12.06.2018 року ГУ ДФС в Одеській області повторно подало апеляційну скаргу на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30.10.2017 року, тобто з порушенням строку, встановленого ч.2 ст.186 КАС України (в редакції Закону від 03.08.2017 року).

Апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, обґрунтоване відсутністю належного фінансування.

Ухвалою судді Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2018 року відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та залишено апеляційну скаргу без руху з наданням апелянту строку для подання доказів поважності причин пропуску строку у разі їх наявності.

06.07.2018 року до суду апеляційної інстанції від апелянта надійшла заява про поновлення строку на апеляційне оскарження. В поданій заяві апелянт зазначив, що чинне процесуальне законодавство не позбавляє його права на повторне звернення до адміністративного суду. Крім того, апелянтом вказано, що він не є розпорядником коштів, проте ним вчинялись всі можливі дії задля отримання відповідного фінансування. На підтвердження вказаного апелянтом надано листи на ім'я голови ДФС стосовно виділення додаткового фінансування від 08.11.2017 року, 06.03.2018 року, 05.04.2018 року та від 15.06.2018 року.

Розглянувши подане клопотання колегія суддів доходить висновку про відмову у його задовленні з огляду на наступне.

Апелянт у період з 11.01.2018 року (дати отримання копії ухвали про повернення апеляцйної скарги) по 12.06.2018 року (дати повторного звернення з апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції) не подав повторно апеляційну скаргу.

Європейський суд з прав людини у справі "Устименко проти України" вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі “Рябих проти Росії” (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення).

Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.

Відсутність бюджетного фінансування не дає право державному органу у будь-який необмежений час після спливу строку на апеляційне оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Апелянт, зазначаючи про своє бажання реалізувати право на апеляційне оскарження, не довів суду, що причини значного пропуску строку на апеляційне оскарження були для нього об'єктивно непереборними та ним не було допущено зволікання.

Керуючись ст. ст. 3, 243, 248, 250, 299, 325, 328, 329 КАС України, суд апеляційної інстанції

У Х В А Л И В :

Відмовити в задоволенні клопотання Головного управління ДФС в Одеській області про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2017 р.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.

Суддя-доповідач ОСОБА_1Судді ОСОБА_2 ОСОБА_3