Постанова № 75252385, 05.07.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2018 р. м. ХарківСправа № 818/1730/17Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Бондара В.О.

суддів: Калиновського В.А. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання Цибуковської А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду, від 27.12.2017, суддя О.В. Соп'яненко, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021 повний текст складено 09.01.18 по справі № 818/1730/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвентум Україна"

до Головного управління ДФС у Сумській області

про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвентум Україна" ( далі – позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Сумській області ( далі – відповідач) в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 від 23.08.2017.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.12.2017 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвентум Україна" до Головного управління ДФС у Сумській області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень – задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення від 23.08.2017 № НОМЕР_2, яким збільшено зобов'язання з податку на прибуток в сумі 330 883 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 82 721 грн.; №0003091402, яким збільшено зобов'язання з податку на додану вартість на 367 674 грн., застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 91 912 грн.

Стягнено за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Сумській області (ідентифікаційний код 39456414) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвентум Україна" (ідентифікаційний код 36437713) судовий збір в розмірі 13 097,45 грн., сплачений при зверненні до суду.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що приймаючи зазначене рішення суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з’ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, невірно застосував до спірних правовідносин вимоги матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи та вимоги апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 31.12.2016. За наслідками перевірки 23.08.2017 винесено податкові повідомлення-рішення: № НОМЕР_2, яким збільшено зобов'язання позивача з податку на прибуток на 330883 грн., застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 82721 грн.; № НОМЕР_1, яким збільшено зобов'язання з податку на додану вартість на 367647 грн., застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 91912 грн. (т. 1, а.с. 20-23). З акту перевірки вбачається, що відповідачем зроблено висновок про вчинення позивачем порушень вимог Податкового кодексу України при формуванні податкового кредиту та витрат по господарських відносинах з придбання товарів та послуг у ТОВ “Оріон Строй”, ТОВ “Торгівельний альянс “Меридіан” та ТОВ “Аскін” в 2016 році.

Не погодившись позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що висновки відповідача про вчинення ТОВ “Інвентум Україна” порушень податкового законодавства в період з 01.01.2016 по 31.12.2016 по відносинах з ТОВ ”Оріон Строй”, ТОВ “Торговельний альянс”, ТОВ “Аскін” ґрунтуються на припущеннях, достовірність первинних документів та записів бухгалтерського обліку позивача ніякими належними доказами не спростовано. За таких обставин судом першої інстанції зроблено висновок, що податкові повідомлення-рішення від 23.08.2017 № НОМЕР_2, яким збільшено зобов'язання з податку на прибуток в сумі 330 883 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 82 721 грн.; №0003091402, яким збільшено зобов'язання з податку на додану вартість на 367 674 грн., застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 91 912 грн. відповідачем винесені безпідставно та підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з акту перевірки, що в ході її проведення відповідачем встановлено декларування позивачем податкового кредиту за січень та лютий 2016 року за податковими накладними, що видано ТОВ “Оріон Строй” на загальну суму 95965 грн. 77 коп. Відповідачем не встановлено, що податкові накладені не зареєстровано в ЄРПН. За таких обставин, відповідно до наведених вище вимог п. 198.6 ст. 198 ПК України податкові накладні для позивача, як отримувача послуг, є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Також, відповідачем в акті перевірки зазначено, що на підтвердження правомірності декларування податкового кредиту позивачем надано договір підряду з ТОВ “Оріон Строй” № 1810/15 СПд від 18.10.2015 на виконання робіт з ремонту обмурівки котельного агрегату БКЗ 220-100 ГЦ ст. № 8 ВП Черкаська ТЕЦ ПАТ “Черкаське хімволокно”, акти виконаних робіт за договором, банківськими виписками підтверджено розрахунки з виконавцем робіт. Операції відображені в бухгалтерському обліку. В судовому судом досліджено договір № 1810/15 СПд від 18.10.2015, платіжні доручення про оплату виконаних робіт, акти приймання виконаних робіт. Крім того, позивачем надано копію договору з ТОВ “Оріон Строй” №3012/15 СПд від 30.12.2015 про виконання капітального ремонту котлоагрегату БКЗ 220-100 ГЦ ст. № 8 ВП Черкаська ТЕЦ ПАТ “Черкаське хімволокно”, платіжні доручення, якими підтверджується оплата виконаних за договором робіт, акт приймання виконаний будівельних робіт ( т. 1, а.с. 47-51, 80-121).

Як вбачається з матеріалів справи, свій висновок про неможливість виконання робіт ТОВ “Оріон Строй” та недостовірність в зв'язку з цим документів, якими позивач підтверджує правомірність формування податкового кредиту та витрат, відповідач обґрунтовує відсутністю у виконавця робіт необхідної кількості працівників.

На підтвердження цього надано податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку ТОВ “Оріон Строй” за 4 квартал 2015-1 квартал 2016 року з якого вбачається, що товариство має лише одного працівника, який не мав можливості виконати роботи, зазначені в актах приймання виконаних будівельних робіт (т. 2 а.с. 2-50).

З пояснень представника відповідача вбачається, що перевірки ТОВ ”Оріон Строй” за відповідний період не проводились, також в ході перевірки позивача не проводились зустрічні звірки для співставлення відомостей його обліку з відомостями обліку контрагента. Разом з тим, позивачем подано копії договорів підряду з ПАТ “Черкаське хімволокно” на виконання ремонтних робіт котельних агрегатів. Також подано докази виконання умов договору його сторонами та прийняття замовником від позивача виконаних робіт: угоди щодо вартості робіт, платіжні доручення про оплату робіт, акти прийняття виконаних будівельних робіт (т. 2 а.с. 6-40). Також ніякими доказами відповідачем не спростовано твердження позивача про можливість виконання ТОВ ”Оріон Строй” робіт із залученням виконавців на умовах, за яких вони не будуть відображені у наданих розрахунках доходу, нарахованого на користь фізичних осіб,зокрема за цивільно-правовими угодами.

Також, в акті перевірки відповідачем зроблено висновок про не підтвердження наданими позивачем документами факту здійснення ним операцій придбання товарів у ТОВ “Торговельний альянс “Меридіан” на суму 972000 грн.

При з пояснень відповідача вбачається, що в акті перевірки, що операції відображено в бухгалтерському обліку ТОВ “Інвентум Україна”. На підтвердження їх реальності надано платіжні доручення про проведення оплати товарів, видаткові та податкові накладні про придбання матів прошивних, листа оцинкованого, цегли вогнетривкої, плитки з клейкої вати. Не надано договорів та товарно-транспортних накладних. В зв'язку з цим вважає неможливим підтвердження факту здійснення операції. Крім того, відповідач, на підставі інформації з баз даних фіскальної служби, вважає недоведеним факти придбання чи виробництва товарів ТОВ “Торговельний альянс “Меридіан” в зв'язку з неможливістю з'ясування факту їх отримання за ланцюгом постачання.

З заперечень на акт перевірки вбачається, що ТОВ ”Інвентум Україна” надано на перевірку договори з ТОВ “Торговельний альянс “Меридіан” № 2507/1 від 25.07.2016 та № 2107 від 21.07.2016 ( т. 1 а.с. 29). З копії договорів постачання товарів № 2107/1, № 2107/2 від 21.07.2016; № 2507/1, № 2507/2 від 25.07.2016 вбачається, що позивач зобов'язався прийняти та оплатити товар, а ТОВ “Торговельний альянс “Меридіан” поставити товари відповідно до специфікацій до договорів. На підтвердження виконання умов договорів позивачем надано копії специфікацій до договорів, платіжні доручення, товарно-транспортні накладні (т. 1 а.с. 122-147). Зі змісту товарно-транспортних накладних вбачається, що замовником послуг з перевезення виступав позивач.

Колегія суддів не погоджується з твердженням відповідача про неможливість підтвердження реальності господарської операції за відсутності товарно-транспортної накладної, як зазначено самим відповідачем в акті перевірки з посиланням на вимоги “Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні”, товарно-транспортна накладна є основним документом на перевезення вантажів.

Колегія суддів зазначає, що позивачем задекларовано податковий кредит та витрати по відносинах з придбання товарів, а не у зв'язку з отриманням послуг з перевезення вантажів. Для підтвердження таких відносин товарно-транспортна накладна не є обов'язковим документом, оскільки засвідчує відносини між замовником та перевізником та не підтверджує факту придбання товарів та зміни у зв'язку з цим в балансі покупця.

Враховуючи встановлене, колегія суддів вважає, що сам лише факт відсутності позивача на момент перевірки товарно-транспортних накладних не підтверджує вчинення ним порушень податкового законодавства у відносинах з придбання товарів у ТОВ “Торговельний альянс “Меридіан”. Характер та зміст цих відносин можливо встановити за іншими документами, наданими позивачем на перевірку, достовірність інформації в яких відповідачем не спростовано ніякими доказами. Не є доказом вчинення порушень позивачем і неможливість встановлення відповідачем походження товару у ТОВ “Торговельний альянс “Меридіан”. Відповідачем надано копію реєстру отриманих податкових накладних ТОВ “Торговельний альянс “Меридіан” за період з 01.02.2015 по 12.12.2017 з яких не вбачається придбання товарів, реалізація яких позивачу задекларована (т. 1 а.с. 177-247). Колегія суддів вважає таку інформацію щодо господарської діяльності товариства не повною та зазначає, що матеріали справи не містять доказів відповідача, щодо спростування твердження позивача про можливість придбання товарів у осіб, що не є платниками податку на додану вартість, в зв'язку з чим відомості про такі операції в реєстрі отриманих податкових накладних відсутні. Таким чином, матеріали справи не містять доказів, що такі операції ТОВ “Торговельний альянс “Меридіан” не здійснювались.

Судом встановлено, що перевірка ТОВ “Торговельний альянс “Меридіан” за відповідний період не проводились, зокрема щодо достовірності показників його звітності та в ході перевірки позивача не проводились зустрічні звірки для співставлення відомостей його обліку з відомостями обліку контрагента.

В обґрунтування своїх висновків відповідач в акті перевірки посилається на матеріали кримінального провадження, що розслідується Амур-Нижньодніпропетровським ВПГУНП в Дніпропетровській області. Матеріали справи не місять доказів існування такого провадження. З наведених же в акті перевірки відомостей вбачається, що виїмка документів проводилась у особи з якою позивач не перебував у будь-яких відносинах (т. 1 а.с. 61)

Також, з матеріалів справи вбачається, що в ході перевірки відповідачем зроблено висновок, що наданими позивачем на перевірку документами не підтверджено придбання матеріалів у ТОВ ”Аскін”. З акту перевірки вбачається, що відповідачем встановлено декларування ТОВ “Інвентум Україна” операцій з придбання матеріалів у ТОВ “Аскін” на загальну суму 658094,16 грн. за 2016 рік. Операції відображено у бухгалтерському обліку позивача. На підтвердження постачання товарів надано накладу та платіжні доручення про оплату придбаних товарів. На підтвердження своїх висновків відповідач посилається на відомості розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку за IV квартал 2016 року відповідно до якого ТОВ “Аскін” мало 1 працівника. Разом з тим, самим відповідачем в акту перевірки зазначено, що постачання товарів засвідчено накладною від 01.04.2016, тобто операція відбулась в другому, а не в четвертому кварталі. (т. 1, а.с. 62). Крім того, доказів подання підприємством звітності саме такого змісту відповідачем не подано.

Як вбачається з матеріалів справи, висновок про неможливість постачання позивачу зазначених в накладні товарів відповідач обґрунтовує неможливістю підтвердження джерела походження цих товарів у ТОВ “Аскін”. На підтвердження надав копію реєстру отриманих податкових накладних за період з 01.02.2015 по 12.12.2017, якими не підтверджується придбання товарів, зокрема плінтусу ПВХ, труб ПВХ та ін. (т. 2 а.с. 1). Також в обґрунтування свого висновку посилається на матеріали кримінального провадження, що розслідується прокуратурою Одеської області відповідно до якого 07.04.2016 ТОВ “Аскін” оформлено попередню митну декларацію на ввезення будівельних матеріалів: плінтус ПВХ, стрічка самоклейна, герметик та ін., загальною вартістю 1231,98 дол. США. 10.04.2016 під виглядом задекларованих товарів товариство намагалось ввезти на територію України інші товари: тканину, взуття, меблі, постільну білизну та ін. На підставі цього відповідачем зроблено висновок про відсутність у ТОВ “Аскін” товарів для постачання позивачу.

Колегія суддів не погоджується з висновком відповідача та зазначає, що постачання оформлено накладною від 01.04.2016, тобто до моменту оформлення попередньої митної декларації. Також, доказів проведення перевірки ТОВ “Аскін” та проведення зустрічної звірки в ході перевірки ТОВ “Інвентум Україна” відповідачем не надано. Також, матеріали справи не місять доказів неможливості придбання необхідних для постачання позивачу товарів, зокрема без оформлення податкових накладних та сплати ПДВ та неможливості здійснити поставку. Наявність кримінального провадження за фактом можливих протиправних дій службових осіб ТОВ “Аскін” не є доказом порушення податкового законодавства ТОВ “Інвентум Україна”.Також, відповідачем не подано ніяких доказів існування такого кримінального провадження та отримання інформації за його матеріалами, яка відображена в акті перевірки.

Згідно з ст. 198 п. п. 198.1-198.3 ПК України (в редакції на момент виникнення правовідносин) до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг. Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами). Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Відповідно до ст. 198 п. 198.6 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У відповідності до ст. 134 п. 134.1 п.п. 134.1.1 ПК України об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу. Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що висновки відповідача про вчинення ТОВ “Інвентум Україна” порушень податкового законодавства в період з 01.01.2016 по 31.12.2016 по відносинах з ТОВ ”Оріон Строй”, ТОВ “Торговельний альянс”, ТОВ “Аскін” ґрунтуються на припущеннях, достовірність первинних документів та записів бухгалтерського обліку позивача ніякими належними доказами не спростовано.

Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкові повідомлення-рішення від 23.08.2017 № НОМЕР_2, яким збільшено зобов'язання з податку на прибуток в сумі 330 883 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 82 721 грн.; №0003091402, яким збільшено зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 367 674 грн., застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 91 912 грн. відповідачем винесені безпідставно та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Сумській області залишити без задоволення .

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 27.12.2017 по справі № 818/1730/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_1Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_2 ОСОБА_3 Повний текст постанови складено 10.07.2018.