Ухвала суду № 75252380, 11.07.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

11 липня 2018 рокуЛьвів№ 876/4731/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача -ОСОБА_1суддів -ОСОБА_2 ОСОБА_3перевіривши апеляційну скаргу Головного Управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2018 року у справі № 813/179/18 за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання провести перерахунок пенсії,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою судді-доповідача Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2018 року вказану вище апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з пропуском скаржником строку на апеляційне оскарження та надано десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для зазначення інших підстав для поновлення строку.

Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення із штриховим ідентифікатором № 7901603196077 вручено скаржнику 26 червня 2018 року.

На виконання вимог вказаної ухвали у встановлений судом строк, скаржником подано до суду заяву про поновлення строку апеляційного оскарження, яке обґрунтоване тим, що скаржником подано апеляційну скаргу від 15.03.2018 за №5069/08-14 на рішення суду першої інстанції, ухвалою судді Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.03.2018 залишено апеляційну скаргу без руху через несплату судового збору та надано термін для усунення недоліків, 12.04.2018 Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області подало клопотання про звільнення від сплати судового збору, посилаючись на бюджет Пенсійного фонду України на 2018 рік, яким не передбачено коштів на сплату судового збору, однак ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2018 апеляційну скаргу повернуто скаржнику, копію якої отримано 27.04.2018 та подано касаційну скаргу на вказане рішення апеляційного суду.

Суд ознайомившись з доводами заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження приходить висновку про його необгрунтованість та невідповідність обставин справи з огляду на наступне.

Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області 15.03.2018 року первинно подано апеляційну скаргу у цій справі.

Ухвалою судді Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.03.2018 року у справі № 813/179/18 апеляційне провадження № 876/2328/18 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишено без руху та на надано строк на усунення недоліків, а 12.04.2018 скаржник подав клопотання про звільнення від сплати судового збору, а ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2018 року апедяційну скаргу повернуто, оскільки не усунуто недоліків апеляційної скарги, а клопотання про звільнення від сплати судового збору не бралось до уваги, оскільки апелянтом не надано доказів відсутності можливості сплати судового збору.

Зазначена ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2018 у справі № 813/179/18 апеляційне провадження № 876/2328/18 надійшла на адресу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області 27.04.2018 року за вх. № 5009/5, вказане підтверджується відбитком штампу вхідної кореспонденції на супровідному листі Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2018 року.

Повторно Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області подало апеляційну скаргу лише 08 червня 2018 року.

Суд зазначає, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом. Поряд з цим, суд переконаний в тому, що скаржник, у випадку повернення первісної апеляційної скарги, повинен вживати невідкладних заходів щодо усунення недоліків, які стали причиною повернення останньої.

Суд вважає за необхідне вказати на те, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 р. у справі «Юніон Аліментаріа ОСОБА_5 проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Поряд з цим, суд наголошує на тому, що своєчасність фінансування органів державної влади та їх видатків є безпосереднім обов’язком держави. При цьому, суд не визнає відсутність коштів для сплати судового збору як поважну причину для поновлення строку на апеляційне оскарження. Так, у рішенні Європейського суду з справ людини у справі «Пономарьов проти України» Суд зазначає, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру.

У даній справі відповідач просить не екстраординарного перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду в порядку нагляду чи за нововиявленими обставинами, а відновлення провадження через значний період часу шляхом поновлення строку на ординарне апеляційне оскарження. Європейський суд з прав людини у згаданому абзацом вище рішенні також зазначив, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, де нібито складне економічне становище перешкоджало відповідачу сплатити державне мито, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків.

Вивчаючи матеріали справи, суд також встановив, що відповідачу було надано достатньо часу для усунення недоліків апеляційної скарги під час первинного оскарження судового рішення, однак такий жодних заходів не вживав, відтак на усунення недоліків не спромігся, а подане клопотання про звільнення від сплати судового збору відповідно до ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2018 року не бралось до уваги, оскільки апелянтом не надано доказів відсутності можливості сплати судового збору.

Суд також наголошує на значному розриві в часі між первинним та повторним поданням апеляційної скарги. Зокрема, з моменту постановлення ухвали про повернення вперше поданої апеляційної скарги (19 квітня 2018 року) до подання апеляційної скарги вдруге (08 червня 2018 року), що не може вважатись як невідкладні заходи щодо усунення недоліків.

Скаржник міг звернутися з апеляційною скаргою у вказаний період, але своїм правом не скористався.

Відповідно до частини другої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Відтак, суд вважає причини пропуску строку на подання апеляційної скарги, зазначені особою, яка подала апеляційну скаргу, непереконливими та неповажними.

З огляду на вказані обставини, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення заяви скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Вказане підтверджується в ухвалі Верховного Суду від 02.07.2018 року у справі №815/2701/17 (провадження №К/9901/52321/18).

Відповідно до положень частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі (пункт 4 частини першої статті 299 КАС України).

Враховуючи те, що особою, яка подала апеляційну скаргу, у встановлений суддею-доповідачем строк подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, яка не обґрунтована, суд вважає, що вказані підстави пропуску строку на апеляційне оскарження є неповажними, а тому у відкритті апеляційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтями 298, 299, 325 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

у задоволенні заяви Головного Управління Пенсійного фонду України у Львівській області про поновлення строку на подання апеляційної скарги відмовити.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного Управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2018 року у справі № 813/179/18 за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання провести перерахунок пенсії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач ОСОБА_1 судді ОСОБА_2 ОСОБА_3