Постанова № 75252331, 11.07.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/11017/16 Суддя (судді) першої інстанції: Донець В.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Кузьмишиної О.М.,

Суддів: Глущенко Я.Б.,

Пилипенко О.Є.,

за участю секретаря судового засідання Пушенко О.І.,

розглянувши у в відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства «Легбанк», Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києва на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 травня 2018 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Легбанк» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києва, Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києва про визнання протиправними та скасування рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство «Легбанк» звернулось до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування рішення ДПІ у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 24.05.2016 №0012071303 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску; визнання протиправним та скасування рішення про залишення без розгляду скарги Головного управління ДФС України у м. Києві від 07.07.2016 №15239/10/26-15-10-02-16.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 травня 2018 року позов задоволено частково.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивач та відповідач Державна податкова інспекція у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києва подали апеляційні скарги.

В своїй апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволені позову та ухвалити постанову про задоволення адміністративного позову в повному обсязі.

Відповідач в своїй апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволенні позову та ухвалити постанову про відмову в задоволені позову.

У відповідності до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги

Судом першої інстанції встановлено, що Правлінням Національного банку України прийнята постанова від 26.02.2015 №135 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Легбанк», у зв'язку з чим 27.02.2015 рішенням №41 Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Легбанк» та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Легбанк» Коваленка Олександра Володимировича.

Рішенням ДПІ у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 24.05.2016 №0012071303 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на підставі частини десятої та пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» застосовано до ПАТ «Легбанк» за період з 23.06.2015 до 13.05.2016 штрафні санкції 146201,23 грн. та нараховано пеню - 182873,61 грн.

Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення зазначене рішення отримано представником ПАТ «Легбанк» 30.05.2016. Як убачається зі змісту позовної заяви, наведена обставина позивачем не заперечувалась.

Не погоджуючись з рішенням від 24.05.2016 №0012071303 ПАТ «Легбанк» подано до Головного управління ДФС у м. Києві скаргу від 09.06.2016 №11-303 (вх. 24612/10 від 14.06.2016), яка рішенням від 07.07.2016 залишена без розгляду у зв'язку з порушенням встановленого терміну для подання скарги.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями відповідачів, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи суд вважає за необхідне зазначити наступне.

У відповідності до пункту 1 частини другої статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Частиною дванадцятою цього Закону встановлено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Згідно пункту 4 частини другої статті 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (в редакції закону станом на час призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Легбанк») з дня призначення уповноваженої особи Фонду припиняється нарахування відсотків, неустойки (штрафу, пені) та застосування інших санкцій за всіма видами заборгованості банку, а також не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку.

В оскаржуваному позивачем рішенні зазначено, що підставами його прийняття слугували частина десята статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», за якою на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу та пункт 2 частини одинадцятої вказаної статті, відповідно до якої орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Позивачем зазначено, що нараховані суми штрафу та пені ним не заперечуються, проте вважає оскаржуване рішення від 24.05.2016 року №0012071303 протиправним, оскільки штраф та пеня застосовані під час процедури ліквідації ПАТ «Легбанк».

За наслідками перевірки позивача за період з 23.06.2015 року до 13.05.2016 року встановлено несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 26.02.2015 року №135 про відкликання банківської ліцензії ПАТ «Легбанк» та ліквідацію банку, Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 27.02.2015 року №41, яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Легбанк» та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Легбанк».

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку» від 16.07.2015 №629-VIII, який набрав чинності 12.08.2015, виключено пункт 4 частини другої статті 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Суд першої інстанції вірно зазначив, що положення пункту 4 частини другої статті 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» підлягало застосуванню під час вирішення питання про застосування ДПІ у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві штрафних санкцій та пені на підставі оскаржуваного рішення від 24.05.2016 року №0012071303.

Положення частини дванадцятої Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо обов'язку сплати єдиного внеску незалежно від фінансового стану платника, повинно було застосовуватись з урахуванням пункту 4 частини другої статті 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» у частині припинення нарахування відсотків, неустойки (штрафу, пені) та застосування інших санкцій за всіма видами заборгованості банку.

Таким чином, суд першої інстанції вірно зазначив, що в період з 27.02.2015 року (дата призначення уповноваженої особи) по 11.08.2015 року (останній день чинності правової норми) нарахування пені та штрафу згідно з рішенням ДПІ у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 24.05.2016 року №0012071303 є протиправним, а тому вимога про визнання протиправним та скасування рішення ДПІ у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 24.05.2016 №0012071303 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску підлягає задоволенню в частині застосування штрафних санкцій та нарахування пені у період з 23.06.2015 (дата початку періоду, за який проводилась перевірка) по 11.08.2015 року.

Тим більше враховуючи, що сторонами не надано доказів щодо сум несплаченого єдиного внеску, суд апеляційної інстанції також позбавлений можливості здійснити розрахунок суми протиправно застосованих штрафних санкцій та нарахування пені.

Вимоги про визнання протиправним та скасування рішення про залишення без розгляду скарги Головного управління державної фіскальної служби України у м. Києві від 07.07.2016 року №15239/10/26-15-10-02-16, суд першої інстанції правомірно визнав необґрунтованими, оскільки строк слід відраховувати з дати передання рішення Уповноваженій особі банку.

Так, згідно пункту 3 Розділу II «Порядку розгляду органами доходів і зборів скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2015 №1124, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.02.2016 за №178/28308 первинна скарга повинна бути подана до відповідного головного управління ДФС в області, місті Києві протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги або рішення територіальних контролюючих органів про нарахування пені та накладення штрафу. Строк, встановлений для подання первинної скарги, не вважається пропущеним, якщо до його закінчення скаргу та інші документи до неї передано на пошту. Датою передачі скарги на пошту вважається дата отримання відділенням поштового зв'язку від платника єдиного внеску поштового відправлення зі скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв'язку на конверті або в повідомлені про вручення поштового відправлення.

Пунктом 1 Розділу VI цього Порядку передбачено, що процедура оскарження відповідно до цього Порядку закінчується останнім днем строку, передбаченого пунктом 3 розділу II та пунктом 1 розділу III цього Порядку для подання скарги про перегляд рішення (вимоги) контролюючого органу, у разі, якщо така скарга не була подана в зазначений строк.

Рішення від 24.05.2016 року №0012071303 отримано позивачем 30.05.2016 року, про що свідчить розписка на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення. Таким чином, строк подання скарги слід розраховувати саме з цієї дати, який сплив 09.06.2016, тому доводи позивача щодо необхідності враховувати обставину передання оскаржуваного рішення Уповноваженій особі є хибними.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, а позовні вимоги підлягають задоволенню в частині визнання протиправним та скасування рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві від 24.05.2016 року №0012071303 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за не сплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску щодо застосування штрафних санкцій та нарахування пені у період з 23.06.2015 року по 11.08.2015 року.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 229, 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства «Легбанк», Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києва залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 травня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя: О.М. Кузьмишина

Судді: Я.Б.Глущенко

О.Є.Пилипенко

Повний текст постанови виготовлено 12.07.2018 року.