Постанова № 75252184, 10.07.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/6541/17

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: судді доповідача-головуючого – ОСОБА_1,

суддів: Потапчука В.О., Семенюка Г.В.,

при секретарі – Ханділян Г.В.,

за участю: ОСОБА_2,

представника позивача – ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_1 апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_5, Фонтанська сільська рада Комінтернівського району Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 про визнання протиправними дій, скасування реєстрації декларації, зобов’язання вчинити певні дії, –

ВСТАНОВИЛА:

Короткий зміст позовних вимог.

У грудні 2017 року ОСОБА_4 звернувся з адміністративним позовом про визнання дій щодо реєстрації 06.09.2012р. Декларації про готовність об’єкта до експлуатації, а саме: житлового будинку №16 (літ. “А”), нове будівництво надбудови (літ. “А1”), прибудови (літ. “а”), гаражу (літ. “З”), комори (літ. “И”) по вулиці Патріотичній в с. Фонтанка, Комінтернівського району, Одеської області, реєстраційний запис №ОД 18212159066 – протиправними; скасування реєстрації Декларації про готовність об’єкта до експлуатації, а саме: житлового будинку №16 (літ. “А”), нове будівництво надбудови (літ. “А1”), прибудови (літ. “а”), гаражу (літ. “З”), комори (літ. “И”) по вулиці Патріотичній в с. Фонтанка, Комінтернівського району, Одеської області, зареєстровану та Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Одеської області (правонаступник – Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції) 06.09.2012р., реєстраційний запис №ОД 18212159066, яку видано ОСОБА_2; зобов’язання Державну архітектурно-будівельну інспекцію України видати наказ та виключити запис щодо реєстрації Декларації про готовність об’єкта до експлуатації, а саме: житлового будинку №16 (літ. “А”), нове будівництво надбудови (літ. “А1”), прибудови (літ. “а”), гаражу (літ. “З”), комори (літ. “И”) по вулиці Патріотичній в с. Фонтанка, Комінтернівського району, Одеської області, зареєстровану 06.09.2012р. за реєстраційним записом №ОД 18212159066 з Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, відомостей про повернення доопрацювання, відмов у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що власник частини будинку ОСОБА_2 при здійсненні у 2009 році самовільного будівництва (реконструкції своєї частини будинку) у порушення статті 5 Закону України «Про основи містобудування» не отримав дозвільні документи, не врахував інтереси позивача як власника користувача суміжної земельної ділянки, у зв’язку з чим, позивач звернувся до суду.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2018 року дії Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеської області (правонаступник – Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції) щодо реєстрації 06.09.2012р. Декларації про готовність об’єкта до експлуатації, а саме: житлового будинку №16 (літ. “А”), нове будівництво надбудови (літ. “А1”), прибудови (літ. “а”), гаражу (літ. “З”), комори (літ. “И”) по вулиці Патріотичній в с. Фонтанка, Комінтернівського району, Одеської області, реєстраційний запис №ОД 18212159066 – визнані протиправними.

Скасовано реєстрацію Декларації про готовність об’єкта до експлуатації, а саме: житлового будинку №16 (літ. “А”), нове будівництво надбудови (літ. “А1”), прибудови (літ. “а”), гаражу (літ. “З”), комори (літ. “И”) по вулиці Патріотичній в с. Фонтанка, Комінтернівського району, Одеської області, зареєстровану Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Одеської області (правонаступник – Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції) 06.09.2012р., реєстраційний запис №ОД 18212159066, яку видано ОСОБА_2;

Зобов’язано Державну архітектурно-будівельну інспекцію України видати наказ та виключити запис щодо реєстрації Декларації про готовність об’єкта до експлуатації, а саме: житлового будинку №16 (літ. “А”), нове будівництво надбудови (літ. “А1”), прибудови (літ. “а”), гаражу (літ. “З”), комори (літ. “И”) по вулиці Патріотичній в с. Фонтанка, Комінтернівського району, Одеської області, зареєстровану 06.09.2012р. за реєстраційним записом №ОД 18212159066 з Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, відомостей про повернення доопрацювання, відмов у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту Державної архітектурно – будівельної інспекції в Одеській області в особі Державної архітектурної – будівельної інспекції України (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки,26, код ЄДРПОУ 37471912) на користь ОСОБА_4 (місцезнаходження: вул. Патріотична, буд.18, с. Фонтанка, Комінтернівський район, 67571) судові витрати у розмірі 2 115 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погоджуючись з даним рішенням суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв’язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Зокрема апелянт зазначив , що із спірним рішенням позивач був ознайомлений ще під час розгляду справи №22ц/1590/9840/12 у Апеляційному суді Одеської області.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про її часткове задоволення.

Обставини справи.

Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_4 є власником земельної ділянки площею 0,092 та житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами по вул. Патріотичній, 18 у с. Фонтанка, Комінтернівського району Одеської області, що підтверджується держаним актом на право власності на земельну ділянку Серія ЯА №851390 виданого 24.10.2005р., зареєстрованого в Книзі записів реєстрації держаних актів на право власності на землю за №010552401087.

ОСОБА_2 є співвласником (разом із ОСОБА_5М.) суміжної земельної ділянки площею 0,0608 га та співвласником (разом із ОСОБА_5М.) житлового будинку по вул. Патріотичній, 16 у с. Фонтанка, Комінтернівського району Одеської області, однак частки в натурі не виділені.

Позивач у позовній заяві зазначив, що він з ОСОБА_2 є сусідами, домоволодінь які розташовані поруч (вздовж спільної межі). ОСОБА_2 проведено реконструкцію та здійснено нове будівництво по вул. Патріотичній, 16 у с. Фонтанка, Комінтернівського району Одеської області з порушенням будівельних норм, внаслідок чого має місце порушення прав позивача як власника сусіднього домоволодіння.

06.09.2012р. Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Одеської області (правонаступник – Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції) зареєстровано Декларацію про готовність об’єкта до експлуатації №ОД18212159066 щодо реконструкції житлового будинку (Літ. «А»), нове будівництво надбудови (Літ. «А1»), прибудови (Літ. «а»), гаражу (Літ. «З»), комори (Літ. «И») 1110.3; ІІ категорії складності загальною площею 137,8 кв. м. за ОСОБА_2

Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.

Висновок суду першої інстанції.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що зареєструвавши Декларацію про готовність об’єкта до експлуатації №ОД18212159066 щодо реконструкції житлового будинку (Літ. «А»), нове будівництво надбудови (Літ. «А1»), прибудови (Літ. «а»), гаражу (Літ. «З»), комори (Літ. «И») 1110.3; ІІ категорії складності загальною площею 137,8 кв. м. за ОСОБА_2 відповідач діяв у порушення

приписів статей 373,375,386 Цивільного кодексу України, статей 24, 29 Закону України «Про планування і забудову територій».

Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.

За змістом пункту 4 статті 373 Цивільного кодексу України власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Згідно статті 375 Цивільного кодексу України надає право власникові земельної ділянки зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

На підставі статті 386 Цивільного кодексу України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Порядок та умови отримання дозволів на будівництво закріплені у Законі України «Про планування і забудову територій» (у редакції, що діяла на момент передачі ОСОБА_2 земельної ділянки у власність).

За правилами статей 24, 29 зазначеного Закону України «Про планування і забудову територій» фізичні та юридичні особи, які мають намір здійснити будівництво об’єктів містобудування на земельних ділянках, що належать їм на праві власності чи користування, зобов’язані отримати від виконавчих органів відповідних рад, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, у разі делегування їм таких повноважень відповідними радами, дозвіл на будівництво об’єкта містобудування.

У разі прийняття сільською, селищною чи міською радою рішення про надання земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності для розміщення об’єкта містобудування в порядку, визначеному земельним законодавством, зазначене рішення одночасно є дозволом на будівництво цього об’єкта.

Дозвіл на будівництво дає право замовникам на отримання вихідних даних на проектування, здійснення проектно-вишукувальних робіт та отримання дозволу на виконання будівельних робіт у порядку, визначеному цим Законом.

Рішенням Апеляційного суду Одеської області по справі №2-187/11 від 03.10.2017р. встановлено, що відповідно до рішення виконкому №106 від 19.10.2007р. «Про надання дозволу на проведення проектно-пошукових робіт на будівництво житлових будинків з господарчими спорудами» ОСОБА_2 було дозволено реконструкцію та будівництво прибудови розміром 3х4 м до житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1. Разом з тим, ОСОБА_2 було зобов’язано розробити та погодити проект будівництва в Комінтернівському районному відділі містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства та попереджено про необхідність додержання архітектурних та санітарних норм під час проведення будівництва.

Отже, ОСОБА_2, отримавши у власність земельну ділянку з цільовим призначенням «для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарчих будівель і споруд (присадибна ділянка)», одночасно в установленому законом порядку отримав дозвіл на будівництво, у зв’язку із чим посилання позивача на те, що ОСОБА_2 дозволу на будівництво не мав, є безпідставними.

Однак, за змістом частини 14 статті 24 Закону України «Про планування і забудову територій» дозвіл на будівництво об’єкта містобудування не дає права на початок виконання будівельних робіт без одержання відповідного дозволу Державної архітектурно-будівельної інспекції України або її територіальних органів.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» (в редакції станом на 14.04.2009р., що діяла на момент початку будівництва – початок 2010 року) будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об’єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному статтею 24 Закону України «Про планування і забудову територій».

Згідно частини 1 статті 28 Закону України «Про планування і забудову територій» проектна документація на будівництво об’єктів містобудування розробляється згідно з вихідними даними на проектування з дотриманням вимог державних стандартів, норм і правил, регіональних і місцевих правил забудови та затверджується замовником в установленому законом порядку.

На підставі статті 29 Закону України «Про планування і забудову територій» дозвіл на виконання будівельних робіт – це документ, що засвідчує право забудовника та підрядника на виконання будівельних робіт, підключення об’єкта будівництва до інженерних мереж та споруд, видачу ордерів на проведення земляних робіт. Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю, які ведуть реєстр наданих дозволів. Здійснення будівельних робіт на об’єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно з законодавством.

Згідно статті 23 Закону України «Про планування і забудову територій» будівництво об’єктів містобудування здійснюється згідно з вимогами законодавства та відповідно до затвердженої проектної документації.

При будівництві об’єктів знесення (у разі потреби) існуючих будинків і споруд, зелених насаджень, а також відшкодування збитків власника (користувачів) будинків і споруд, земельних ділянок, здійснюється у встановленому законом порядку. Планування окремої земельної ділянки, будівництво на ній будинків і споруд власниками або користувачами здійснюється з урахуванням законних інтересів інших власників або користувачів земельних ділянок, будинків і споруд.

На підставі частини 1 статті 23-1 Закону України «Про планування і забудову територій у разі прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування рішення про передачу (надання) земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності для розміщення об’єкта містобудування в порядку, визначеному земельним законодавством, зазначене рішення одночасно дає право на отримання вихідних даних на проектування, здійснення проектно-вишукувальних робіт у порядку визначному цим Законом.

Однак, як встановлено матеріалами справи, ОСОБА_2 06.09.2012р. зареєстрував в Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеської області (правонаступник – Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції) Декларацію про готовність об’єкта до експлуатації №ОД18212159066 та у подальшому, зареєстрував своє право власності на реконструйовану будову.

Враховуючи, що ОСОБА_2 розпочав будівництво отримавши в установленому порядку дозвіл на будівництво, але без дозволу на виконання будівельних робіт, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов до висновку, що дії Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеської області (правонаступник – Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції) щодо реєстрації 06.09.2012р. Декларації про готовність об’єкта до експлуатації, а саме: житлового будинку №16 (літ. “А”), нове будівництво надбудови (літ. “А1”), прибудови (літ. “а”), гаражу (літ. “З”), комори (літ. “И”) по вулиці Патріотичній в с. Фонтанка, Комінтернівського району, Одеської області, реєстраційний запис №ОД 18212159066 є протиправними.

Водночас при вирішенні процесуального питання щодо строків звернення до суду суд припустився помилки.

Так, позивач звернувся із позовом до суду 14.12.2017 року із вимогою визнати дії відповідача щодо реєстрації Декларації про готовність об’єкта до експлуатації,яке мало місце 16.09.2012 року та її скасування.

Відповідно до частини 1 статті 99 КАС України (в редакції на момент подачі адміністративного позову) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 статті 99 КАС України (в редакції на момент подачі адміністративного позову) був передбачений шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За змістом зазначеної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.

Наслідки пропуску строків звернення до адміністративного суду були встановлені статтею 100 КАС України ( в редакції Закону України від 06.06.2005 року № 2747-ІV), відповідно до якої адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Аналогічні приписи щодо наслідків пропуску строків містяться у статті 123 КАС України ( в редакції на момент постановлення судового рішення).

Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Аналіз наведеної норми дає підстави вважати, що суд має можливість самостійно, на свій розсуд, застосувати наслідки пропуску строку звернення до суду.

Європейський суд з прав людини юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що «позовна давність – це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав – учасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу» (п. 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою № 14902/04 у справі ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»; п. 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»).

У заяві про поновлення строку звернення до суду позивач в якості обґрунтування зазначеного клопотання зазначив, що із вказаним спірним рішенням відповідача він ознайомився лише 10.10.2017 року ( а.с.59-60,т.1).

Водночас, як вбачається із матеріалів справи, позивач був обізнаний із наявністю спірного рішення відповідача та його дій ще у 2012 році, що підтверджується Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 13.11.2012 року справа 22ц/1590/9840/12 ( а.с. 83-84, т.1), тобто позивач був безпосередньої обізнаний про факти порушення його права та й мав об'єктивну можливість знати про ці факти.

Згідно пункту 8 частини 1 статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Саме з таких міркувань виходить суд апеляційної інстанції, застосовуючи наслідки спливу позовної давності, яку позивач пропустив без поважних причин.

Враховуючі зазначене вище, рішення суду першої інстанції слід скасувати, а позовну заяву ОСОБА_4 залишити без розгляду внаслідок пропуску строку звернення до суду.

Керуючись статтями 123, 240, 319, колегія суддів, –

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2018 року у справі № 815/305/18 – скасувати.

Позовну заяву ОСОБА_4 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_5, Фонтанська сільська рада Комінтернівського району Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 про визнання протиправними дій, скасування реєстрації декларації, зобов’язання вчинити певні дії – залишити без розгляду.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового тексту рішення.

Дата складення у повному обсязі і підписання рішення суду – 11 липня 2018 року.

Головуючий суддя: ОСОБА_1Судді: ОСОБА_6 ОСОБА_7