Постанова № 75251955, 05.07.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/3560/18 Справа № 208/4003/17 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Пищида М.М.

Категорія 19

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2018 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого: – ОСОБА_2,

суддів: – ОСОБА_3, ОСОБА_4,

за участі секретаря: – ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 12 вересня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_7 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 12 вересня 2017 року позовну заяву ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_7 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню визнано неподаною та повернуто позивачу.

Не погодившись із вказаною ухвалою ОСОБА_6 звернулась з апеляційною скаргою в якій посилаючись на порушення норм процесуального права просить скасувати ухвалу.

В доводах апеляційної скарги зазначає, що вона звільнена від сплати судового збору на підставі п.7 ч.1 ст.5 Закону України «Про захист прав споживачів», тому суд дійшов помилкового висновку про повернення позовної заяви.

В порядку п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Згідно п.9 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не виконано вимоги ухвали Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 04 серпня 2017 року про залишення позовної заяви без руху у зв'язку з несплатою судового збору.

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи у липні 2017 року позивачка звернулась до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_7 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 04 серпня 2017 року позовну заяву ОСОБА_6 залишено без руху з підстав невідповідності вимогам ст. 119, 120 ЦПК України, а саме не сплати суми судового збору.

Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 12 вересня 2017 року позовну заяву повернуто позивачеві.

Позивачка зазначила, що вона є звільнена від сплати судового збору відповідно до Закону України "Про захист прав споживачів".

Так, відповідно до Закону України "Про захист прав споживачів" та Закону України "Про судовий збір", споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

Поняття споживача визначено в пункті 22 частини 1 ст. 1 Закону України "Про захист прав споживачів" - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника. При цьому права особи як споживача випливають і охоплюються юридичним змістом даного поняття і закріплені у вказаному вище Законі. Тобто, права особи як споживача охоплюються і мають місце на стадії придбання, замовлення, використання або реалізації наміру придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, а коли така продукція вже придбана, замовлена або використовується, то діють правила і норми відповідних договірних правовідносин.

В спірному ж випадку позивач не придбавав, не замовляв, не використовував і не мав наміру придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

Таким чином, навіть, виходячи з юридичного визначення поняття споживача, позивач не відповідає його критеріям, передбаченим в пункті 22 частини 1 ст. 1 Закону України "Про захист прав споживачів", а відповідно не є споживачем в розумінні вказаного вище Закону.

В пункті 7) частини 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" вказано, що від сплати судового збору звільняються державні органи, підприємства, установи, організації, громадські організації та громадяни, які звернулися у випадках, передбачених законодавством, із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб, а також споживачі - за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав.

Тобто, звільненими від сплати судового збору на підставі вказаної вище норми права є виключно споживачі, які звертаються до суду за захистом своїх порушених прав як споживача.

Таким чином, до спірних правовідносин не може бути застосована частина 3 ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів" і п.7 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" щодо звільнення від сплати судового збору, оскільки в заявленому позові ОСОБА_6 виступає не як споживач в розумінні п. 22 частини 1 ст. 1 Закону України "Про захист прав споживачів" і позов подано не на захист прав ОСОБА_6 як споживача.

Аналогічна правова позиція викладена в пункті 5 Постанови N 5 Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 р., а також в Постанові Верховного суду України N 6-39 від 23.05.2012 р., де роз'яснено про те, що застосування положень Закону України "Про захист прав споживачів" до спорів, які виникають з договірних відносин з банківськими установами, можливе лише в тому разі, якщо предметом і підставою позову є питання інформації споживачеві про умови такого договору, типи і розміри відсоткової ставки, валютні ризики, процедури виконання договору тощо, які передують договору з банківською установою. Але, після укладення договору, між сторонами виникають договірні кредитні відносини або відносини банківського вкладу, тому до спорів щодо виконання або не виконання такого договору положення Закону України "Про захист прав споживачів" не можуть застосовуватися, а застосуванню підлягає спеціальне законодавство в системі кредитування або банківського вкладу відповідно.

Проаналізувавши зазначені обставини по справі у їх сукупності та розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду, зроблених в ухвалі суду, а отже не є підставою для її скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 367,368, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - залишити без задоволення.

Ухвалу Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 12 вересня 2017 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: