Постанова № 75251610, 11.07.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

11 липня 2018 рокусправа № 808/1963/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Щербак А.А.

судді: Панченко О.М. Іванов С.М.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.

розглянувши у м. Дніпро у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 березня 2018р. (суддя Батрак І.В., м. Запоріжжя) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетичні системи та обладнання Запоріжжя» до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Енергетичні системи та обладнання Запоріжжя» звернулось з позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 28 березня 2018р. позов задоволено.

Суд вирішив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення, прийняті Головним управлінням ДФС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 39396146, місцезнаходження, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166) від 16.06.2017 №0008971201 та №0008981201.

Відповідачем подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати, в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права. Зазначено, що судом першої інстанції не було враховано те, що ТОВ «Промелектроніка», ТОВ «Аеронавтика», ТОВ «Торгсервіс 2015», ТОВ «Ева траст», ТОВ «Нордіко», ТОВ «Центр інженерно-технічного сервісу» не мали реального (товарного) характеру, у зв'язку із відсутністю умов для здійснення господарської діяльності та відсутністю в ланцюгу формування податкового кредиту від постачальників за попередні податкові періоди.

Представник відповідача Дяченко Ю.Т. апеляційну скаргу підтримала.

Представник позивача Дячок Є.В. проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як було встановлено судом першої інстанції, на підставі акту перевірки № 292/08-01-12-02/24911195 від 26.05.2017 відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 16.06.2017 №0008981201, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення з ПДВ за березень 2017 року у розмірі 344 998,00 грн.; №0008971202, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за березень 2017 року в розмірі 250 652,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 125 326,00 грн.

Актом перевірки було встановлено порушення пп.14.1.36, 14.1.181, 14.1.231 п. 14.1 ст. 14, п. 198.1, 198.2, 198.3 ст. 198, п. 200.1, 200.4 ст. 200, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України в результаті чого:

завищено від'ємне значення з податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку) (р. 20.2.1) за березень 2017 року на суму ПДВ 250 652,00 грн.,

від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р. 21) за березень 2017 року на суму 344 998, 00 грн.

В описовій частині акту перевірки зазначено, що вказані порушення є наслідком того, що операції по взаємовідносинах між позивачем та його контрагентами ТОВ «Промелектроніка», ТОВ «Аеронавтика», ТОВ «Торгсервіс 2015», ТОВ «Ева траст», ТОВ «Нордіко», ТОВ «Центр інженерно-технічного сервісу» не мали реального (товарного) характеру, у зв'язку із відсутністю умов для здійснення господарської діяльності та відсутністю в ланцюгу формування податкового кредиту від постачальників за попередні податкові періоди зазначених вище товарів, які документально оформлено на ТОВ «ЕСО Запоріжжя», а також декларування позивачем придбання комплектуючих та інших ТМЦ в асортименті, який фактично є товаром невідомого походження, так як відсутнє його придбання у ланцюгах постачання або виробництва.

З урахуванням зазначеного, перевіркою не підтверджено здійснення товарних операцій з вищеописаними постачальниками на адресу позивача та встановлено надходження товарів з джерел невідомого походження, тобто такі товари не постачались та не надавались. В первинних документах зазначені господарські операції, які фактично не відбувались, у зв'язку із чим первинні документи не мають юридичної сили первинних документів, і як наслідок, позивач неправомірно формував регістри бухгалтерського обліку та податкову звітність з ПДВ на підставі таких первинних документів.

Позивачем податкові повідомлення-рішення було оскаржено до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що висновки про порушення позивачем податкового законодавства, зроблені відповідачем в Акті перевірки, є необґрунтованими та недоведеними, у зв'язку з чим спірні рішення контролюючого органу, прийняті відповідачем на підставі встановлених Актом порушень, є протиправними та підлягають скасуванню.

Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується.

Матеріалами справи встановлено, що між ТОВ «ЕСО Запоріжжя» та ТОВ «Промелектроніка» було укладено договір № 01/10-16 від 04.10.2016 щодо купівлі електротехнічних виробів, номенклатура, кількість, комплектність, ціни на які визначаються в додаткових угодах, що укладаються в рамках цього Договору. В підтвердження виконання умов зазначеного договору позивачем надано до матеріалів справи: додаткові угоди, товарно-транспортна накладна, видаткова накладна, виписка по банківському рахунку тощо.

Між ТОВ «ЕСО Запоріжжя» та ТОВ «Аеронавтика» було укладено договір № 01/07-15 від 02.07.2015 щодо купівлі запасних частин до авіаційної техніки, номенклатура, кількість, комплектність, ціни на які визначаються в додаткових угодах, що укладаються в рамках цього Договору. В підтвердження виконання умов зазначеного договору позивачем надано до матеріалів справи: додаткові угоди, видаткова накладна, акт здачі-приймання, заявка на надання транспортно-експедиційних послуг, товарно-транспортна накладна, виписка по банківському рахунку тощо.

Між ТОВ «ЕСО Запоріжжя» та ТОВ «Торгсервіс 2015» було укладено договір № 01/08-18 від 14.08.2015 щодо купівлі запасних частин до авіаційної техніки, номенклатура, кількість, комплектність, ціни на які визначаються в додаткових угодах, що укладаються в рамках цього Договору. В підтвердження виконання умов зазначеного договору позивачем надано до матеріалів справи: додаткові угоди, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, виписки по банківському рахунку тощо.

Між ТОВ «ЕСО Запоріжжя» та ТОВ «Ева траст» було укладено договір № 01/02-17 від 14.02.2017 щодо купівлі запасних частин, номенклатура, кількість, комплектність, ціни на які визначаються в додаткових угодах, що укладаються в рамках цього Договору. В підтвердження виконання умов зазначеного договору позивачем надано до матеріалів справи: додаткова угода, акт здачі-приймання робіт (надання послуг), товарно-транспортна накладна, видаткова накладна, виписка по банківському рахунку тощо.

Між ТОВ «ЕСО Запоріжжя» та ТОВ «Нордіко» було укладено договір №02/02-17 від 20.02.2017 щодо купівлі запасних частин, номенклатура, кількість, комплектність, ціни на які визначаються в додаткових угодах, що укладаються в рамках цього Договору. В підтвердження виконання умов зазначеного договору позивачем надано до матеріалів справи: додаткові угоди, товарно-транспортна накладна, видаткова накладна, виписка по банківському рахунку тощо.

Між ТОВ «ЕСО Запоріжжя» та ТОВ «Центр інженерно-технічного сервісу» було укладено договір № 06/03-17 від 06.03.2017 щодо купівлі технічного майна, номенклатура, кількість, комплектність, ціни на які визначаються в додаткових угодах, що укладаються в рамках цього Договору. В підтвердження виконання умов зазначеного договору позивачем надано до матеріалів справи: додатки до Договору, товарно-транспортна накладна, видаткова накладна, виписка по банківському рахунку тощо.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Матеріали справи містять всі документи на підтвердження правомірності формування позивачем податкового кредиту по взаємовідносинам з постачальниками в перевіреному періоді.

Із наданих документів вбачається саме фактичне виконання спірних операцій.

Розрахунки між сторонами проводились у безготівковій формі, шляхом переказу коштів на банківські рахунки контрагентів та засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань по оплаті вартості товарів, робіт (послуг) за переліченими вище правочинами.

Судом першої інстанції вірно було встановлено, що реальність господарської операції, рух активів та зміни майнового стану платника податків повністю підтверджуються первинними та іншими документами, які надані позивачем до матеріалів справи, а саме: видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, виписками з банківського рахунку, реєстрами накладних тощо. Факту наявності у позивача податкових накладних, складених у відповідності до вимог податкового законодавства, відповідачем не оспорюється.

Також, як вбачається з матеріалів справи ні актом перевірки, ні в ході судового розгляду відсутність у контрагентів спеціальної податкової правосуб'єктності або відсутність реєстрації у ЄДР під час здійснення господарських операцій не встановлена.

Вірно судом першої інстанції зазначено, що відсутність певних реквізитів в товарно-транспортній накладній або її відсутність є лише порушенням Правил перевезень автомобільним транспортом з боку перевізника, яке не пов'язане з дотриманням вимог податкового законодавства Товариством.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Крім того, судом першої інстанції вірно було зазначено, що при проведенні вказаного аналізу контролюючий орган обмежився лише операціями контрагента позивача за період виписування позивачу податкових накладних та не з'ясував можливість придбання такого товару в іншому періоді.

Окрім того, позивач позбавлений можливості впливати на його контрагентів в частині здійснення ними господарської діяльності в рамках чинного законодавства України, зокрема і в частині своєчасної подачі до контролюючих органів податкової звітності.

В Податковому кодексі України відсутня будь-яка норма, яка б позбавляла платників податків права на податковий кредит у випадку, коли постачальники (продавці) такого платника податків несвоєчасно подають податкову звітність, не декларують та/або не сплачують податки за тими ж операціями, а платник податку виконав усі передбачені законом умови та має необхідне документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Вірно судом першої інстанції було зазначено, що наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів відповідачем не надано, а судом не виявлено.

Ці обставини вироком суду або постановою слідчого у кримінальній справі не були встановлені, а лише, як зазначено у Акті перевірки, витікають із отриманої податкової інформації та наявність окремих кримінальних проваджень.

Доводи апеляційної скарги зазначеного не спростовують, підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 березня 2018р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетичні системи та обладнання Запоріжжя» до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції в строк, передбачений ст. 329 КАС України.

Постанова у повному обсязі складена 11 липня 2018року.

Головуючий суддя: А.А. Щербак

Суддя: О.М. Панченко

Суддя: С.М. Іванов