Постанова № 75251535, 11.07.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

11 липня 2018 рокусправа № 804/881/18

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Щербак А.А.

судді: Іванов С.М. Панченко О.М.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.

розглянувши у м. Дніпро у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2018р. (суддя Голобутовський Р.З., м. Дніпро) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача фізична особа-підприємець ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача фізична особа-підприємець ОСОБА_2 про визнання протиправною бездіяльності відповідача, яка полягає в не виданні наказу про затвердження проекту землеустрою ОСОБА_1 щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер: НОМЕР_1), яка розташована на території Вербківської сільської ради, Павлоградського району, Дніпропетровської області.

Про зобов'язання відповідача видати наказ про затвердження проекту землеустрою ОСОБА_1 щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер: НОМЕР_1), яка розташована на території Вербківської сільської ради, Павлоградського району, Дніпропетровської області.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2018р. в задоволенні позову було відмовлено.

Позивачем подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати, позов задовольнити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, не враховано те, що рішення про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не можуть оформлятися листами. Таким чином, рішення прийнято не було, а наявна протиправна бездіяльність.

Представник позивача ОСОБА_3 апеляційну скаргу підтримав.

Представник відповідача Чернишова Я.С. проти задоволення апеляційної скарги заперечувала.

Третя особа не з'явилась, про дату, час, місце розгляду апеляційної скарги заперечувала.

Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Як було встановлено судом першої інстанції, наказом Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області №4-4832/15-16-СГ від 26.08.2016 ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність розташованої на території Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області; орієнтовний розмір земельної ділянки 2,0000 га, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства (код класифікатора видів цільового призначення земель - 01.03).

Відповідно до договору на виконання робіт від 27.09.2016, укладеного між позивачем та ФОП ОСОБА_2, позивач надав третій особі завдання на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

ФОП ОСОБА_2 розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, який 15.06.2017 отриманий ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

Листом від 19.12.2017 №С-12722/0-9196/6-17 вказав перелік недоліків поданого позивачем проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки і запропонував звернутись до розробника документації для приведення проекту із землеустрою у відповідність до вимог чинного законодавства.

Позивач звернулась до суду з зазначеним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області не вчинено бездіяльності, оскільки відповідно до частини 9 статті 118 Земельного кодексу України, відповідачем прийнято рішення про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, оскільки останній не відповідав законодавству.

Також зазначено, що позивачем не надано до суду належних доказів щодо звернення до ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області після 19.12.2017 із заявою про затвердження проекту землеустрою.

Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується.

Частиною 8 ст. 118 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 186-1 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Частиною 4 зазначеної статті передбачено, що розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту, а щодо земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, розробник подає оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на погодження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а до органів, зазначених у частині третій цієї статті, - завірені ним копії проекту.

Згідно вимог частин 5.6,7 ст. 186-1 Земельного кодексу України органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов'язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається замовником або розробником до центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, або його територіального органу для здійснення такої експертизи.

Органам, зазначеним у частинах першій - третій цієї статті, при погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки забороняється вимагати: додаткові матеріали та документи, не включені до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідно до статті 50 Закону України «Про землеустрій»; надання погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями; проведення будь-яких обстежень, експертиз та робіт. Кожен орган здійснює розгляд та погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки самостійно та незалежно від погодження проекту іншими органами, зазначеними у частинах першій - третій цієї статті, у визначений законом строк.

Частиною 8 ст. 186-1 Земельного кодексу України передбачено, що висновку про відмову погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, має бути надано вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків (який за письмовим проханням розробника проекту може бути продовжений).

Органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, може бути відмовлено у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки лише у разі, якщо не усунено недоліки, на яких було наголошено у попередньому висновку. Не можна відмовити у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з інших причин чи вказати інші недоліки.

Повторна відмова не позбавляє права розробника проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки усунути недоліки проекту та подати його на погодження.

Таким чином, ст. 186-1 ЗК України передбачено два альтернативні варіанти рішень у формі висновку, які можуть бути прийняті територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за результатами розгляду проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки: про затвердження цього проекту або про відмову в його затвердженні.

Статтею 186-1 ЗК України не передбачено можливості направлення проекту землеустрою на доопрацювання, при цьому, без складення висновку про відмову в затвердженні проекту землеустрою листом про розгляд заяви, як це було зроблено відповідачем по справі.

Зі змісту листа від 19.12.2017 №С-12722/0-9196/6-17 вбачається, що відповідачем фактично відмовлено позивачу у затвердженні проекту землеустрою, проте, не встановлено строку для усунення недоліків проекту, як це передбачено ч. 8 ст. 186-1 ЗК України.

Судом першої інстанції зазначеного враховано не було, тому висновки суду першої інстанції про необхідність відмови в задоволення позову є передчасними.

Відповідач, відмовляючи ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Земельним кодексом України, без дотримання вимог ч.2 ст.2 КАС України, а тому наявні підстави для визнання вказаної відмови протиправною та зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву про затвердження проекту землеустрою ОСОБА_1

Підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області витрати по сплаті судового збору в сумі 440грн. 50 коп. пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 315, 317, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2018р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача фізична особа-підприємець ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити дії скасувати.

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області листом від 19.12.2017 №С-12722/0-9196/6-17 у затвердженні проекту землеустрою ОСОБА_1 щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер: НОМЕР_1).

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області повторно розглянути заяву про затвердження проекту землеустрою ОСОБА_1 щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер: НОМЕР_1).

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області витрати по сплаті судового збору в сумі 440грн. 50 коп. (чотириста сорок гривень 50 коп.).

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції в строк, передбачений ст. 329 КАС України.

Постанова у повному обсязі складена 11 липня 2018року.

Головуючий суддя: А.А. Щербак

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: О.М. Панченко