Постанова № 75251464, 10.07.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

10 липня 2018 року м. Дніпро справа № 808/1156/18

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача: Лукманової О.М.,

суддів: Божко Л.А. Дурасової Ю.В. ,

розглянувши у порядку письмового провадження в приміщені суду в м. Дніпро, апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14 травня 2018 року (суддя Калашник Ю.В., м. Запоріжжя, повний текст рішення складено 14.05.2018 року) у справі № 808/1156/18 за позовом ОСОБА_2 до Шевченківського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя, про визнання дій протиправними в частині застосування двоскладової формули при перерахунку пенсії, зобов'язання здійснити перерахунок і виплату пенсії без застосування двоскладової формули з розрахунку за кожний повний рік страхового стажу,-

в с т а н о в и л а:

У березні 2018 року ОСОБА_2 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом до Шевченківського об'єднаного УПФУ м. Запоріжжя (далі по тексту - відповідач), в якому просив визнати незаконними дії відповідача в частині застосування двоскладової формули при перерахунку його пенсії згідно з постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 13.06.2017 року; зобов'язати відповідача здійснити перерахунок і виплату пенсії відповідно до постанови суду від 13.06.2017 року без застосування двоскладової формули з розрахунку за кожний повний рік страхового стажу понад 20 років пенсія повинна збільшуватися на 1 відсоток розміру пенсії.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 14.05.2018 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Свої вимоги обґрунтував тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт зазначив, що у відповідності до ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» право на пенсію в повному розмірі мають громадяни та із збільшенням пенсії на один відсоток заробітку за кожний рік роботи понад встановлений стаж, такого обрахунку пенсії пенсійний фонд щодо нього не проводить, що стало підставою для звернення до суду і рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 13.06.2017 року у справі № 336/7959/16-а, яка набрала законної сили 17.10.2017 зобов'язано відповідача здійснити перерахунок пенсії за віком. Апелянт вказував, що Шевченківське об'єднане УПФУ м. Запоріжжя відмовляється виконувати рішення суду. Апелянт вказував, що звернувся з позовом саме про визнання протиправними дії відповідача у порядку ст. 283 КАС України у зв'язку з неналежним виконанням рішення суду.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що проводити перерахунок пенсії позивача з урахуванням положень ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є недоцільним, оскільки розмір пенсії не збільшується, а призведе до суттєвого зменшення її розміру, тому якщо внаслідок перерахунку розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується у попередньому розмірі. Предметом позову у цій справі є протиправність дій відповідача, вчинених в ході виконання рішення суду у справі №336/7959/16-а, яке набрало законної сили, тобто, спірні правовідносини між сторонами вже вирішені судом та перейшли до стадії виконання судового рішення. Виконання судових рішень у справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Якщо позивач вважав, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси то він повинен був звернутись до суду в порядку ст.383 КАС України. Суд вказував, що обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичного конфлікту та не відповідає об'єкту порушеного права, тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним, при розгляді позовної вимоги позивача щодо виконання окремого судового рішення в іншій справі. Суд не має права зобов'язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки порушуються процесуальні норми КАС України.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_2 є особою, яка потерпіла від наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_1, виданим 02.08.2012 та має статус ліквідатора наслідків аварії на ЧАЕС. Встановлено, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в Шевченківському об'єднаному УПФУ в Запорізькій області та з 10.08.1999 року отримує пенсію за віком, призначену у відповідності до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до матеріалів справи, ОСОБА_2 звертався до суду з приводу невірного обрахунку його пенсії. Постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 13.06.2017 у справі № 336/7959/16-а, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2017 року, визнано незаконною відмову Шевченківського об'єднаного УПФУ м. Запоріжжя у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_2 у відповідності до п. 2 ст. 56 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зобов'язано здійснити перерахунок пенсії за віком ОСОБА_2 з 30 червня 2016 року у відповідності до п. 2 ст. 56 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Встановлено, що 03.01.2018 року ОСОБА_2 звернувся до Шевченківського об'єднаного УПФУ м. Запоріжжя із заявою про здійснення позивачу перерахування пенсії за віком з 30.06.2016 року, відповідно до п.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та виплати заборгованості у відповідності до постанови Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 13.06.2017 у справі № 336/7959/16-а. Листом №33/Ч-1 від 25.01.2018 року Шевченківське об'єднане УПФУ м. Запоріжжя повідомило про зменшення розміру пенсії у разі її перерахунку у відповідності до п.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у зв'язку з чим, є недоцільним, оскільки станом на 30.06.2016 року розмір пенсії у попередньому розрахунку більший за розмір який буде після можливого перерахунку.

Згідно частин 1- 3 ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок пенсій за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років, призначених до набрання чинності цим Законом, здійснюється за нормами цього Закону на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. Для перерахунку пенсій, призначених до набрання чинності цим Законом, враховується заробітна плата (дохід), з якої було раніше обчислено пенсію, за документами, наявними в пенсійній справі, або за вибором пенсіонера - заробітна плата (дохід) за період, передбачений абзацом першим частини першої статті 40 цього Закону. При цьому заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається відповідно до частини другої статті 40 цього Закону із застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2002 рік. Раніше призначені пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання та пенсії у разі втрати годувальника із зазначених причин перераховуються за нормами цього Закону з урахуванням положень частини третьої статті 30 та частини восьмої статті 36 цього Закону, за умови наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії, на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, наявних на час перерахунку в пенсійній справі, які відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Оскільки пенсія ОСОБА_2 призначена до набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», перерахунок її має відбуватись за нормами саме цього Закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» при цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом. Розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою статті 42 цього Закону.

Згідно ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (у редакції до 11.10.2017 року) право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку.

Законом України № 2148-VIII від 03.10.2017 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» внесено зміни до ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з наступною редакцією: «Право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

З системного аналізу вищевказаних норм законодавства, колегія суддів зазанчає, що перерахунок пенсії ОСОБА_2 може бути здійснений з застосуванням правил ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Розмір пенсії за віком, що обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття.

Дійсно, до позивача має бути застосовано ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та має бути виконано рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 13.06.2017 року у справі № 336/7959/16-а, що набрало законної сили, однак у разі застосування ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» буде змінено розмір пенсії у сторону зменшення, що у свою чергу зобов'язує пенсійний фонд залишити незмінним розмір пенсії.

Законодавцем також передбачено правила застосування ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у контексті з дією частини 2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та на час звернення ОСОБА_2 з заявою 03.01.2018 року про перерахунок пенсії передбачено, що право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно п. 4 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у разі якщо внаслідок перерахунку пенсії за нормами цього Закону її розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Судом першої інстанції вірно визначено, що дане звернення з позовом ОСОБА_2 породжене невиконанням постанови Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 13.06.2017 року у справі № 336/7959/16-а, кА набрала законної сили.

З приводу невиконання або неможливості виконання Шевченківським об'єднаним УПФУ м. Запоріжжя рішення суду та необхідності його обов'язкового виконання, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Обов'язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки.

Згідно ч. 1 ст. 325, ст. 370 КАС України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття. Судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Звернення ОСОБА_2 з заявою 03.01.2018 року до Шевченківського об'єднаного УПФУ м. Запоріжжя та відповідь Шевченківського об'єднаного УПФУ м. Запоріжжя відбувались у межах виконання постанови Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 13.06.2017 року у справі № 336/7959/16-а та позивачем по справі не використано всі можливі засоби для сприяння виконання рішення суду або примусового виконання рішення суду з засобами Закону України «Про виконавче провадження».

Встановлено відповідний порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які не було вчинено ОСОБА_2 Обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичного конфлікту, а навпаки створює новий спір який пов'язаний з іншим спором, який вирішений судовим рішенням однак його виконання не є завершеним.

Згідно ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Суд апеляційної інстанції ухвалюючи нове рішення вирішує питання про розподіл судових витрат. Судові витрати здійснені позивачем повертаються йому тільки у тому разі коли його вимоги задоволено.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, постанову суду першої інстанції слід залишити без змін, як таку, що прийнята з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14 травня 2018 року у справі № 808/1156/18 - залишити без змін.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення у порядку ст.ст. 328 - 329 КАС України.

Суддя-доповідач: О.М. Лукманова

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: Ю.В. Дурасова