Ухвала суду № 75251328, 12.07.2018, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"12" липня 2018 р. Справа № 917/198/18

Суддя-доповідач ОСОБА_1

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хорольський "Райсількомунгосп" вул. Київська, 55, м. Хорол, Полтавська область, 37800 (вх. № 1395 П/3) на рішення Господарського суду Полтавської області від 29.05.2018 по справі № 917/198/18 (суддя Кульбако М.М.; дата складення повного тексту відсутня; рішення підписано ЕЦП судді 08.06.2018)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хорольський "Райсількомунгосп" вул. Київська, 55, м. Хорол, Полтавська область, 37800

до Хорольської міської ради вул. К.Маркса, 33, м. Хорол, Полтавська область, 37800

про повернення безпідставно отриманих коштів в сумі 80 292,35 грн. та стягнення інфляційних втрат в розмірі 15 668,82 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Хорольський "Райсількомунгосп" (правонаступник колективного підприємства “Райсількомунгосп”) звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовом до Хорольської міської ради повернення безпідставно отриманих коштів в сумі 80 292,35 грн. та стягнення інфляційних втрат в розмірі 15 668,82 грн.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 29.05.2018 в задоволенні позову відмовлено.

Позивач із даним рішенням суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, хибність висновків відносно обставин, які суд вважав встановленими через неналежне вивчення матеріалів справи і доводів сторін, просить рішення Господарського суду Полтавської області від 29.05.2018 по справі № 917/198/18 скасувати повністю, а позов задовольнити.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, суддя-доповідач дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху, виходячи з наступних підстав.

Конституцією України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Також, Конституція України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Тобто, перебіг строку на оскарження в апеляційному порядку судового рішення визначено в законодавчому порядку.

Як вбачається із матеріалів справи №917/198/18, оскаржуване рішення ухвалене Господарським судом Полтавської області 29.05.2018 і хоча дата складення повного тексту відсутня, вказане рішення підписано ЕЦП судді 08.06.2018.

Отже, строк подання апеляційної скарги сплив 02.07.2018 (з урахуванням вихідних та святкових днів).

Натомість, проведеною судом перевіркою встановлено, що апеляційна скарга була направлена позивачем до суду 03.07.2018.

Тобто, апеляційна скарга на рішення Господарського суду Полтавської області від 29.05.2018 подана Товариством з обмеженою відповідальністю "Хорольський "Райсількомунгосп" з пропуском встановленого статтею 256 Господарського процесуального кодексу України строку на оскарження рішення місцевого господарського суду на 1 день.

Проте, за змістом частини першої статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд виключно за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Частинами другою та третьою статті 256 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 15.12.2017) встановлено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Натомість, в апеляційній скарзі позивачем не порушується питання про поновлення пропущеного процесуального строку на оскарження рішення Господарського суду Полтавської області від 29.05.2018 у справі № 917/198/18. До матеріалів апеляційної скарги позивач також не надав письмового клопотання про поновлення такого строку.

Законодавець не передбачає обов'язок суду автоматично відновлювати пропущений строк за відсутності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має визначити, з якої поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає він відновленню; у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та докази, що підтверджують доводи заявника, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Згідно з частиною третьою статті 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення встановлених строків і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Разом із цим, положеннями статті 258 Господарського процесуального кодексу України на заявника апеляційної скарги покладено обов'язок щодо надання до апеляційної скарги доказів сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».

З 15.12.2017 вступила в дію нова редакція Закону України «Про судовий збір» та змінені ставки судового збору.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до вимог пункту 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції станом на день подачі позову у даній справі) із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, справляється судовий збір у розмірі 1,5 % ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, із позовних заяв немайнового характеру - справляється судовий збір у розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» у 2018 році встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2018 року в сумі 1762 гривень.

Таким чином, при поданні позовної заяви позивачем у відповідності до вимог Закону України «Про судовий збір» (у редакції, що діяла станом на дату звернення позивача до суду з позовом) було сплачено 1762,00 грн. за вимогу майнового характеру про повернення безпідставно отриманих коштів в сумі 80 292,35 грн. та стягнення інфляційних втрат в розмірі 15 668,82 грн.

Враховуючи те, що апеляційна скарга подана позивачем 03.07.2018 до суду апеляційної інстанції та відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на момент звернення із апеляційною скаргою) ставка судового збору за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі - 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Таким чином, за подачу апеляційної скарги скаржник має сплатити 2643,00 грн. судового збору.

В якості доказу сплати судового збору в розмірі 2643,00 грн. позивачем до апеляційної скарги додано оригінал квитанції № 2343 від 02.07.2018, з якої вбачається, що скаржником сплачено судовий збір на реквізити, які діяли до 02.07.2018.

Суд звертає увагу скаржника на те, що відповідно до листа Державної судової адміністрації України №03-44/1602/18 від 25.06.2018 з 02.07.2018 діють оновлені реквізити щодо сплати судового збору за подачу, зокрема, апеляційних скарг до Харківського апеляційного господарського суду, а саме:

Отримувач: УК Шевченкі/мХар Шевченківс/22030101

Код отримувача(ЄДРПОУ): 37999654

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Код банку(МФО): 899998

Номер рахунку: 34319206082002

Код класифікації доходів бюджету: 22030101

Найменування коду класифікації доходів бюджету:

Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)

В силу частини другої статті 9 Закону України „Про судовий збір" суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до вказаної норми, суд апеляційної інстанції перевірив зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України та встановив, що в комп'ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду» у реєстрі підтверджень оплат із Казначейства сплата скаржником судового збору за розгляд апеляційної скарги по справі №917/198/18 не зафіксована.

Таким чином, надана позивачем квитанція № 2343 від 02.07.2018 не може вважатися належним доказом сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно частини другої статті 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, та відповідно апеляційна скарга підлягає залишенню без руху.

Відповідно до частини першої статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням викладеного, суддя-доповідач дійшов висновку, що апеляційна скарга подана позивачем з порушенням вимог статей 256, 258 ГПК України, а саме: з пропуском строку на апеляційне оскарження без клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску строку та без надання належних доказів сплати судового збору в розмірі 2643,00 грн.

Враховуючи викладене, апеляційну скаргу позивача слід залишити без руху на підставі статті 260 ГПК України та встановити десятиденний строк з дня вручення йому ухвали для виправлення недоліків апеляційної скарги.

Для усунення недоліків апеляційної скарги позивачу необхідно надати суду апеляційної інстанції клопотання із зазначенням підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, з обґрунтуванням таких підстав та наданням доказів на їх підтвердження. Також позивачу необхідно подати до Харківського апеляційного господарського суду докази сплати судового збору у розмірі 2643,00 грн. за відповідними реквізитами рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Харківським апеляційним господарським судом.

Відповідно до приписів частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 174, 234, 235, 242, 256, 260 Господарського процесуального кодексу України, суддя-доповідач -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хорольський "Райсількомунгосп" (вх. № 1395 П/3) на рішення Господарського суду Полтавської області від 29.05.2018 по справі № 917/198/18 залишити без руху.

2. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю "Хорольський "Райсількомунгосп" 10-денний строк для усунення недоліків апеляційної скарги з дня вручення ухвали про залишення без руху, а саме: надати суду у цей строк клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду у даній справі із зазначенням поважних причин пропуску строку, а також докази сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі (2643,00 грн.).

3. Роз’яснити скаржнику, що не усунення недоліків, визначених цією ухвалою, має наслідки передбачені статтями 174, 260, 261 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя - доповідач Барбашова С.В.