Постанова № 75251161, 11.07.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2018 року справа №812/604/18

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Геращенка І.В., суддів Арабей Т.Г., Казначеєва Е.Г., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 14 травня 2018 року у справі № 812/604/18 (суддя І інстанції - Пляшкова К.О., повний текст складено 18 травня 2018 року в м. Сєвєродонецьку) за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області про зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

12 березня 2018 року ОСОБА_1 (далі - позивач, заявник, апелянт) звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області (далі - відповідач, управління, пенсійний орган) про зобов'язання призначити, нарахувати та виплатити пенсію згідно з заявою з 26 червня 2014 року по 14 березня 2017 року та перерахувати пенсію з 14 березня 2017 року з урахуванням її заробітної плати (а.с.3-4).

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 14 травня 2018 року в задоволені позову відмовлено (а.с.120-126).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернулась з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права просила скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги вказує на те, що у суду не повинно було виникнути сумнівів щодо прийняття УПФУ в Жовтневому районі м. Луганськ разом із її заявою про призначення пенсії необхідних документів та прийняття рішення про призначення пенсії, оскільки в її трудовій книжці є відповідний штамп про призначення пенсії, а заява про її призначення зареєстрована у «Журналі реєстрації рішення про призначення пенсій та розпоряджень Форма 10». Таким чином, оскільки їй не було відмовлено у призначені пенсії у строки, визначені чинним законодавством, та є підтвердження про призначення пенсії, вважає бездіяльність відповідача неправомірною, а рішення суду таким, що підлягає скасуванню. Крім того, позивач зазначає, що оскільки в неї вже виник спір з відповідачем щодо її індивідуальних відомостей, вважає, що їй буде відмолено у розгляді в цивільному судочинстві заяви про встановлення належності їй індивідуальних відомостей, внесених до реєстру застрахованих осіб та зазначених у формі ОК-5, тому просить задовольнити вимоги і у цій частині. Наголошує на тому, що вона має право на отримання пенсійних виплат на умовах і в порядку, передбачених статтею 16 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV (а.с.134-136).

Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, позивач просила справу розглянути за її відсутністю.

Відповідно до вимог частин 1, 2 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Суд заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи, вивчив доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено та підтверджується наявними матеріалами справи, що позивач, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована за адресою: 91402, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 (а.с. 5-7).

Відповідач, Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області є суб'єктом владних повноважень, яке діє на підставі Положення про Управління Пенсійного фонду України та у спірних правовідносинах реалізує повноваження, надані йому Законом.

28 листопада 2016 року позивачем до УПФУ в Станично-Луганському районі Луганської області подано заяву про направлення запиту до Інтегрованої комплексної інформаційної системи ПФУ щодо електронної реєстрації її заяви на призначення пенсії в формі реєстрації рішень про призначення та розпоряджень Ф 10. Також зазначено, що позивач попереджена, що після надходження відповіді буде вирішено питання щодо дати призначення пенсії, після чого буде надано заяву на призначення (а.с. 49).

Так само, 28 листопада 2016 року позивачем подано заяву про виплату пенсії або грошової допомоги на поточний рахунок, відкритий у ТВБВ № 10012/01 філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» (а.с. 75).

29 листопада 2016 року відповідачем, на підставі заяви позивача до Департаменту пенсійного забезпечення Пенсійного фонду України, сформовано запит щодо перевірки реєстрації та обробки звернення за призначенням пенсії в підсистемі ІКІС ПФУ «Звернення» форми 10 громадянки, яка звернулася за призначенням пенсії до УПФУ в Станично-Луганському районі «Масюкової Тетяни Йосипівни». Просили надати дозвіл на призначення пенсії та вказати дату, з якої можливо призначити пенсію (а.с. 87).

Листом № 5578102-12 від 24 лютого 2017 року Департамент пенсійного забезпечення Пенсійного фонду України, повідомив відповідача, що згідно даних електронного журналу звернень за ф. 10 (ІКІС ПФУ Підсистеми «Звернення») заява про призначення пенсії за віком позивачу управлінням Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська зареєстрована 02 липня 2014 року. Рішення по заяві не прийнято (статус звернення «очікуються дані від АСОПД»). Скановані копії документів відсутні. У разі подання документів, які оформлені належним чином та відповідають вимогам чинного законодавства, в тому числі, визначаються права заявника на призначення пенсії за віком згідно заяви від 02 липня 2014 року, пенсію можливо призначити за цими документами (а.с.41).

14 березня 2017 року, після надходження відповіді, позивач звернулася до УПФУ в Станично-Луганському районі Луганської області із заявою про призначення/перерахунок пенсії, додавши наступні документи: ідентифікаційний код, диплом, довідку ВПО, витяг з державного реєстру, трудову книжку. Разом з тим, позивач зазначила, що з 26 червня 2014 року в УПФУ в Жовтневому районі м. Луганська їй призначена пенсія (а.с. 54-55).

Згідно копії витягу з протоколу від 23 березня 2017 року № 38 засідання комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам підтверджено, що за заявою ОСОБА_1 рішенням комісії їй призначено (відновлено) соціальні виплати у вигляді пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (а.с. 60).

Розпорядженням УПФУ в Станично-Луганському районі Луганської області від 23 березня 2017 року № 279 позивачу призначено пенсію за віком з 14 березня 2017 року (а.с. 52, 53).

Як вбачається з протоколу від 25 травня 2017 року у червні 2017 року відповідачем здійснено виплату призначеної позивачу пенсії, починаючи з березня 2017 року (а.с. 76).

Не погодившись з прийнятим рішенням, щодо призначення пенсії їй з 14 березня 2017 року позивач звернулася до Пенсійного фонду України (а.с.20-21).

22 січня 2018 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області № 11/М-1 позивачу надано роз'яснення, в якому зазначено, що її заяву зареєстровано в УПФУ в Жовтневому районі м. Луганська 02 липня 2014 року. Рішення по заяві не прийнято (не проведено обчислення стажу та заробітної плати), відсутні скановані копії документів, позивачу у відповідності до положень статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» призначено пенсію з дня подання заяви на призначення пенсії встановленого зразка - 14 березня 2017 року. Щодо допущеної у імені по батькові позивача помилки, роз'яснено, що така помилка може бути виправлена підприємством самостійно шляхом подання корегувальних звітів за формою Додаток 4 таблиця 6 Положення про реєстр застрахованих осіб, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 року № 10-1, за кожний звітний місяць, у якому припустилися помилки (а.с. 20-21).

Суть спірних правовідносин полягає у правомірності прийняття відповідачем рішення про призначення позивачу пенсії з дня її звернення до відповідача із заявою від 14 березня 2017 року та без врахування індивідуальних відомостей про застраховану особу, що регулюється нормами Конституції України, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), Законом України від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (далі - Закон № 1706-VII).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем правомірно прийнято рішення про призначення пенсії позивачу з дня звернення за її призначенням та подання відповідного пакету документів, тобто з 14 березня 2017 року. Також, відсутність рішення УПФУ в Жовтневому районі м. Луганська про призначення пенсії (визначення розміру призначеної пенсії) унеможливлює й відновлення виплати пенсії позивачу за новим місцем проживання, оскільки за приписами чинного законодавства відновити виплату можна тільки вже призначеної та нарахованої пенсії. Крім того, позивачем до матеріалів справи не надано будь-яких доказів виправлення індивідуальних відомостей про неї у реєстрі застрахованих осіб та надання таких доказів відповідачу у визначеному чинним законодавством порядку. Тобто, судом встановлено відсутність підстав для зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача з 14 березня 2014 року, з урахуванням її заробітної плати, інформація про яку наявна у реєстрі застрахованих осіб.

Суд апеляційної інстанції з висновками суду першої інстанції погоджується, з огляду на наступне.

Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» № 405/2014 від 14 квітня 2014 року, який набрав чинності 14 квітня 2014 року, введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України».

Згідно із Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), період проведення антитерористичної операції - це час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» № 405/2014 від 14 квітня 2014 року та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Законом України № 1706-VII закріплені гарантії для внутрішньо переміщених осіб.

Статтею 1 Закону України № 1706-VII передбачено, що внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Частинами 1-2 статті 7 Закону № 1706-VII для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав, зокрема, на пенсійне забезпечення здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Відповідно частини 1 статті 4 Закону № 1706-VII факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

Частиною 1 статтею 4-1 Закону № 1706-VII передбачено, що єдина інформаційна база даних про внутрішньо переміщених осіб створюється з метою обліку таких осіб.

Згідно частини 1 статті 5 Закону № 1706-VII довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

07 листопада 2014 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 595 «Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей», якою затверджено Тимчасовий порядок фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької і Луганської області (далі - Порядок № 595).

Пунктом 8 Порядку № 595 визначено, що особам, які переміщені на контрольовану територію та взяті на облік відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509, пенсії та інші соціальні виплати з бюджетів усіх рівнів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування виплачуються за заявами таких осіб до органів (установ), які здійснюють такі виплати протягом усього строку дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

З огляду на вищенаведені норми вбачається, що особа, яка бажає надалі отримувати пенсію повинна переміститись на контрольовану українською владою територію для вирішення питання отримання соціальної виплати (пенсії), за місцем фактичного знаходження звернутись до управління ПФУ та надати заяву про переведення пенсійної справи (призначення пенсій, виплату допомоги на поховання, виплату недоотриманої пенсії), а також довідку про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції.

Матеріалами справі підтверджено, що позивач перемістилася з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції до АДРЕСА_2, що підтверджується довідкою № 0000046630 від 28 листопада 2016 року (а.с. 8).

Як встановлено судом першої інстанції та не оспорюється сторонами 26 червня 2014 року позивачем подано до УПФУ в Жовтневому районі м. Луганська заяву про призначення їй пенсії за віком. Зазначена заява 02 липня 2014 року зареєстрована в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Разом з тим, у журналі відсутні відомості про прийняття рішення про призначення ОСОБА_1 пенсії, визначення її розміру. Також, в інформаційній системі Пенсійного фонду відсутні скановані документи позивача.

Таким чином, як вірно зазначено судом першої інстанції УПФУ в Станично-Луганському районі під час розгляду заяви позивача мало змогу використовувати виключно матеріали, наявні в електронній пенсійній справі. В матеріалах електронної пенсійної справи позивача відсутні будь-які документи, подані разом із заявою про призначення пенсії від 26 червня 2014 року, суд дійшов вірного висновку про неможливість призначення пенсії позивачу з 26 червня 2014 року.

Тобто, позивач, як внутрішньо переміщена особа звернулась до Пенсійного фонду України на території, підконтрольній українській владі, із заявою про призначення/перерахунок пенсії саме 14 березня 2017 року.

Державою на законодавчому рівні гарантовано та врегульовано питання надання соціальних послуг за рахунок коштів Пенсійного фонду, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення АТО. Їх права в повній мірі захищено Законом України від 20.10.2014 року «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», актами Кабінету Міністрів України, іншим нормативно-правовими актами. На законодавчому рівні також визначено, що фінансування видатків з бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на тимчасово неконтрольованих українською владою територіях здійснюватиметься тільки після повернення вказаних територій під контроль органів державної влади.

Отже, жодними нормативними актами, що регламентують порядок та умови отримання пенсії у період збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, масових порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру, не передбачено здійснення пенсійних виплат особам, які не перемістились із тимчасово окупованої території на підконтрольні органам державної влади території.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачем правомірно прийнято рішення про призначення пенсії позивачу з дня звернення за її призначенням та подання відповідного пакету документів, тобто з 14 березня 2017 року.

Так само, матеріали справи не містять рішення УПФУ в Жовтневому районі м. Луганська про призначення пенсії (визначення розміру призначеної пенсії), що унеможливлює й відновлення виплати пенсії позивачу за новим місцем проживання, оскільки відновити виплату можна тільки вже призначеної та нарахованої пенсії.

Щодо перерахунку розміру пенсії з 14 березня 2017 року з урахуванням заробітної плати, то суд зазначає наступне.

Відповідно до Закону України від 04 липня 2013 року № 406-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи», пунктів 9, 11 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384, постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 № 10-1 затверджено Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - Положення), яке визначає порядок формування реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) з метою забезпечення ведення єдиного обліку застрахованих осіб у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування та їх ідентифікації, накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про сплату платниками єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та про набуття застрахованими особами права на отримання страхових виплат та порядок надання інформації з Реєстру застрахованих осіб.

Пунктом 4 розділу І Положення визначено, що реєстр застрахованих осіб забезпечує: облік застрахованих осіб у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування та їх ідентифікацію; накопичення, зберігання та автоматизовану обробку інформації про страховий стаж та заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію), про набуття застрахованими особами права на отримання страхових виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування; нарахування та облік виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Пунктом 2 розділу ІІ Положення визначено, що До реєстру застрахованих осіб вносяться відомості про фізичних осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства, та інформація, необхідна для обчислення і призначення страхових виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, зокрема: персоніфіковані відомості про застрахованих осіб та інформація про нарахування страхових внесків за застрахованих осіб, що подається страхувальниками у складі звітності; відомості про заробітну плату, дохід, грошове забезпечення, допомогу та компенсацію, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, які подаються роботодавцями - підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсації відповідно до законодавства.

Пунктом 3 розділу ІІ Положення визначено, що дані до реєстру застрахованих осіб, зміни та уточнення до них вносяться на підставі: звітності, що подається страхувальниками до органів доходів і зборів та передається до Пенсійного фонду України в порядку міжвідомчого обміну інформацією; відомостей, що надходять з інших джерел, визначених статтею 18 Закону.

Як вбачається з матеріалів справи у Реєстрі застрахованих осіб відсутні індивідуальні відомості про позивача внаслідок допущеної при зазначенні по батькові позивача помилки. Проте, до теперішнього часу індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_1 у реєстрі застрахованих осіб не виправлені.

Крім того, з серпня 2014 року по теперішній час м. Луганськ знаходиться в зоні проведення антитерористичної операції, УПФУ в Жовтневому районі м. Луганська свою діяльність там не здійснює. Пенсійні виплати здійснюються особам, які добровільно переселилися з тимчасово окупованої території, району проведення АТО або зони надзвичайної ситуації, мають право на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг за їх фактичним місцем проживання (перебування), що підтверджується довідкою про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення АТО та звернулись до будь - якого Пенсійного фонду України на території підконтрольній українській владі із заявою про виплату або призначення щомісячних пенсійних виплат.

Слід також зазначити, що позивач не позбавлений права на внесення змін до реєстру в інший спосіб, передбачений чинним законодавством, зокрема шляхом звернення до відповідного суду за встановленням факту, що має юридичне значення.

Таким чином, відсутні підстави для зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача з 14 березня 2014 року, з урахуванням її заробітної плати, інформація про яку наявна у реєстрі застрахованих осіб.

У зв'язку з вищевикладеним, суд першої інстанції дійшов висновку, про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області про зобов'язання призначити, нарахувати та виплатити пенсію згідно з заявою з 26 червня 2014 року по 14 березня 2017 року та перерахувати пенсію з 14 березня 2017 року з урахуванням її заробітної плати, з підстав не обґрунтованості.

При викладених обставинах, суд вважає вірним висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову.

З огляду на вищевикладене, в межах розгляду цієї справи судом не встановлено порушень прав позивача з боку відповідача, які б потребували судового захисту.

Доводи апелянта, щодо необґрунтованості сумніву суду в частині відсутності рішення пенсійного органу за її заявою від 26 червня 2017 року з пакетом необхідних документів, спростовуються відсутністю такого рішення пенсійного органу в природі, а наявність відповідного штампу в трудовій книжці позивача не свідчить про прийняття такого рішення.

Крім того, в позовній заяві позивача відсутні вимоги щодо бездіяльності пенсійного органу щодо неприйняття рішення про призначення пенсії за її заявою від 26 червня 2014 року.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновок суду першої інстанції про не обґрунтованість позовних вимог.

Статтею 316 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на наведене, суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 14 травня 2018 року у справі № 812/604/18 - залишити без задоволення.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 14 травня 2018 року у справі № 812/604/18 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області про зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Повне судове рішення складено 11 липня 2018 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.В. Геращенко

Судді: Т.Г. Арабей

Е.Г. Казначеєв