Постанова № 75250996, 10.07.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

10 липня 2018 рокусправа № 808/3252/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Юрко І.В.

судді: Чабаненко С.В. Чумак С.Ю.

секретарі судового засідання: Комар Н.В.,

за участі представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24 січня 2018 року у справі №808/3252/17 (головуючий 1-ї інстанції Калашник Ю.В.) за позовом Головного управління ДФС у Запорізькій області до Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області (третя особа - Комунальне унітарне підприємство «Нам Дім» Дніпрорудненської міської ради) про стягнення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач 27.10.2017 року звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області (третя особа - Комунальне унітарне підприємство «Нам Дім» Дніпрорудненської міської ради), в якому просив стягнути з відповідача податковий борг КУП «Нам Дім» у загальному розмірі 682745,56 грн., у т.ч.: з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податків у вигляді заробітної плати у сумі 27944,90 грн.; з податку на прибуток підприємств і організацій, що належать до комунальної власності (району у місті, міста, селища) у сумі 2200,29 грн.; по надходженням від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах, крім РО у сумі 101738,02 грн.; по частині чистого прибутку комунальних унітарних підприємств та їх об’єднань у сумі 18041,45 грн.; з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 532820,90 грн..

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 24 січня 2018 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач надіслав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити вимоги скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Преставник позивача та представник третьої особи в судове засідання апеляційної інстанції не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Згідно частини другої статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, встановила наступне.

Позивач - Головне управління ДФС у Запорізькій області є суб’єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження.

Відповідач - Дніпрорудненська міська рада Василівського району Запорізької області зареєстрована за адресою: 71630, Запорізька область, Василівський район, м.Дніпрорудне, пр.Ентузіастів, буд.11. Відповідач має ідентифікаційний номер 23881397 (а.с.61-62).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновником Комунального унітарного підприємства «Нам Дім» Дніпрорудненської міської ради (ЄДРПОУ 3300065), як юридичної особи є Дніпрорудненська міська рада Василівського району Запорізької області (а.с.63-64).

Судом першої інстанції встановлено, що заборгованість КУП «Наш дім» ДМР по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податків у вигляді заробітної плати в сумі 27944,90 грн. складається з пені, нарахованої в КОР платника податків на борг минулих років відповідно до пп.129.1.1 ст.129 ПК України (а.с.30, 34-37).

Крім того, заборгованість КУП «Наш дім» ДМР з податку на прибуток підприємств і організацій, що належать до комунальної власності (району у місті, міста, селища) у сумі 2200,29 грн. складається з пені, нарахованої в КОР платника податків на борг минулих років відповідно до пп.129.1.1 ст.129 ПК України (а.с.31, 38-39).

Далі, заборгованість КУП «Наш дім» ДМР по надходженням від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах, крім РО у сумі 101738,02 грн. складається з: 1) нарахованого основного платежу у сумі 69376,50 грн. згідно податкових декларацій екологічного податку від 20.07.2017 року №9140865399; 2) штрафних санкцій у сумі 29296,98 грн. відповідно до податкових повідомлень-рішень від 30.06.2017 року №0000711200 та від 16.08.2017 року №0001671212; 3) пені у сумі 3064,54 грн., нарахованої в КОР платника податків на борг минулих років відповідно до пп.129.1.1 ст.129 ПК України (а.с.9-15, 32, 40-43).

Крім того, заборгованість КУП «Наш дім» ДМР по частині чистого прибутку комунальних унітарних підприємств та їх об’єднань у сумі 18041,45 грн. складається з: 1) штрафних санкцій у сумі 14535,52 грн. відповідно до податкового повідомлення-рішення від 04.07.2017 року №0000741200; 2) пені в сумі 3505,93 грн., нарахованої в КОР платника на борг минулих років відповідно до пп.129.1.1ст.129 ПК України (а.с.33, 44-45).

Заборгованість КУП «Наш дім» ДМР по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 532820,90 грн. складається з: 1) нарахованого основного платежу в сумі 126969,36 грн. згідно податкової декларації з податку на додану вартість від 20.09.2017 року №9191943570; 2) штрафних санкцій в сумі 336455,08 грн. відповідно до податкових повідомлень-рішень від 10.07.2017 року №0000701200 та від 29.08.2017 року №0003441212; 3) пені в сумі 69396,46 грн., нарахованої в КОР платника податків на борг минулих років відповідно до пп.129.1.1 ст.129 ПК України (а.с.25-29, 46-57).

Податковий орган звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача зазначеної вище заборгованості Комунального унітарного підприємства «Нам Дім» Дніпрорудненської міської ради в загальному розмірі 682745,56 грн., посилаючись на ту обставину, що податковий борг виник у зв’язку з несплатою відповідачем (тобто міською радою) податкових зобов’язань, та на день подання позову зазначена заборгованість в добровільному порядку не погашена, доказів скасування податкових повідомлень-рішень не надано.

Приймаючи рішення по справі, суд першої інстанції зазначив, що матеріалами справи підтверджується наявність податкового боргу у КУП «Нам Дім» за визначеними в позові зобов’язаннями та у визначених розмірах. Проте, відмовляючи в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, суд зазначив, що позивачем не надано доказів стягнення податкових зобов’язань КУП «Наш дім» ДМР у порядок і спосіб, встановлені ст.95 ПК України. Відтак, без здійснення заходів стягнення податкового боргу, передбачених ст.ст.88, 89, 95 ПК України, позивач передчасно, звернувся до суду з позовом в порядку ст.96 ПК України, який передбачає наступну стадію стягнення податкового боргу комунального підприємства.

Колегія суддів, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дійшла висновку про таке.

Відповідно до п.п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. (п.41.2 ст.41 ПК України).

Підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що податкове зобов’язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно із п.п.14.1.39, п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України грошове зобов’язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов’язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом, є податковим боргом.

Матеріалами справи підтверджується та сторонами не заперечується наявність податкового боргу Комунального унітарного підприємства «Нам Дім» Дніпрорудненської міської ради на дату подання позову у загальному розмірі 682745,56 грн., у т.ч.: з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податків у вигляді заробітної плати у сумі 27944,90 грн.; з податку на прибуток підприємств і організацій, що належать до комунальної власності (району у місті, міста, селища) у сумі 2200,29 грн.; по надходженням від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах, крім РО у сумі 101738,02 грн.; по частині чистого прибутку комунальних унітарних підприємств та їх об’єднань у сумі 18041,45 грн.; з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 532820,90 грн..

В цій частині рішення суду першої інстанції сторонами не оскаржується, а тому суд апеляційної інстанції відповідно до частин першої статті 308 КАС переглядає справу і перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Надаючи правову оцінку діям позивача, спрямованим на погашення податкового боргу, колегія судів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 96.1 статті 96 ПК України, у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов’язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, орган державної податкової служби зобов’язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття рішення про: виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків. Рішення про фінансування таких витрат розглядається на найближчій сесії відповідної ради; затвердження плану досудової санації такого платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу; ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії; прийняття сесією відповідної ради рішення щодо порушення справи про банкрутство платника податків.

Згідно з пунктом 96.3 статті 96 ПК України відповідь щодо прийняття одного із зазначених у пункті 96.1 цієї статті рішень надсилається органу державної податкової служби протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення.

У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог орган державної податкової служби зобов’язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу чи органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

Суди першої інстанції правильно прийшов до висновку, що особливості погашення податкового боргу комунальних підприємств не змінюють послідовність реалізації стадій стягнення податкового боргу, визначених статтею 95 ПК України.

Так, згідно з пунктом 95.1 статті 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Для цього орган державної податкової служби звертається в порядку пункту 95.3 статті 95 ПК України до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Системний аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що податковим законодавством встановлено особливий порядок погашення заборгованості платників податків (у тому числі комунальних підприємств) перед бюджетами та визначено перелік заходів, які повинен здійснити контролюючий орган у певній послідовності для примусового стягнення податкового боргу, а саме: звернутись до суду з вимогою про стягнення коштів з рахунків у банку; отримати судовий дозвіл на погашення усієї суми боргу за рахунок майна; провести торги з продажу майна, внесеного в податкову заставу.

Якщо усі перелічені заходи не мали результатом погашення податкового боргу комунального підприємства, то податковий орган вчиняє дії, передбачені статтею 96 ПК України, для залучення коштів (майна) органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке підприємство, для погашення податкового боргу останнього.

Зазначена правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 28 лютого 2018 року (справа №813/2851/17).

Позивачем ані суду першої, ані суду апеляційної інстанції не надано доказів наявності обов’язкових передумов застосування механізму стягнення податкового боргу, передбаченого ст.96 ПК: 1) не покриття сумою коштів, отриманою від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства суми його податкового боргу і витрат, пов’язаних з організацією та проведенням публічних торгів; 2) відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, як і не надано доказів стягнення податкових зобов’язань з КУП «Наш дім» ДМР, спроби продажу внесеного в податкову заставу майна КУП «Наш дім» ДМР, або навіть оформлення такої податкової застави, та в матеріалах справи такі докази відсутні.

Суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанцій, що не спростовані доводами апеляційної скарги, стосовно відсутності законних підстав для задоволення позову, оскільки податковим органом не підтверджено вчинення ним дій, які передують зверненню до Дніпрорудненської міської ради Запорізької області в порядку, встановленому статтею 96 Податкового кодексу України, та відповідно які є законною підставою для такого звернення.

Суд апеляційної інстанції визнає, що суд першої інстанцій не допустив неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що судом повно встановлено обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надано їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Враховуючи, що під час апеляційного розгляду даної справи порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права, які б потягли за собою скасування оскаржуваного судового рішення, не встановлено, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.

Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 4, 12, 77, 243, 250, 308, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24 січня 2018 року у справі №808/3252/17 залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24 січня 2018 року у справі №808/3252/17 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повне судове рішення складено 11 липня 2018 року.

Головуючий суддя: І.В. Юрко

Суддя: С.В. Чабаненко

Суддя: С.Ю. Чумак