Рішення № 75250631, 12.07.2018, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 липня 2018 року м. Чернігів Справа № 825/2264/18

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Тихоненко О.М., розглянувши в письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі – ГУПФУ в Чернігівській області, відповідач), в якому просить:

визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення позивачу відсотку грошового забезпечення з 90% до 70% при обчисленні основного розміру пенсії у ході перерахунку пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” (далі – Постанова № 103);

визнати протиправними дії відповідача щодо неврахування розміру додаткового грошового забезпечення при визначенні основного розміру пенсії у ході перерахунку пенсії позивачу відповідно до Постанови № 103;

зобов’язати відповідача здійснити новий перерахунок пенсії позивача на підставі Постанови № 103 з 01.01.2018 виходячи з розміру посадового окладу – 9590 грн, окладу за військове звання – 1480 грн, процентної надбавки за вислугу років (50%) – 5535 грн, додаткового грошового забезпечення – 5214,75 грн. Обчислення основного розміру пенсії провести у розмірі 90 відсотків від вищезазначеного нарахованого грошового забезпечення, що становить 19673 грн;

зобов’язати відповідача здійснювати виплату нарахованої позивачу пенсії щомісячно в повному обсязі у розмірі 19986 грн (з урахуванням виплати за особливі заслуги перед Україною у розмірі 348);

зобов’язати відповідача компенсувати позивачу різницю між перерахованою таким чином пенсією та вже проведеними виплатами з 1 січня 2018 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області протиправно проведено перерахунок пенсії в розмірі 70 відсотків від суми місячного грошового забезпечення з якого нараховується пенсія, тобто безпідставно зменшено розмір перерахування пенсії з 90 відсотків до 70 відсотків. Також вважає протиправними дії відповідача щодо проведення перерахунку його пенсії без урахування додаткового грошового забезпечення та виплати за особливі заслуги перед Україною.

18.06.2018 ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідачем 06.07.2018 подано відзив, в якому останній просить відмовити позивачу у задоволенні позову та зазначає, що перерахунок пенсії останньому ГУПФУ в Чернігівській області здійснено у відповідності до вимог чинного законодавства. Пенсія позивачу зменшена не була, а під час перерахунку основний розмір пенсії був обчислений у розмірі 70% грошового забезпечення відповідно до норм чинного законодавства на момент здійснення перерахунку, тобто в межах правового поля. Під час перерахунку пенсії правомірно використано види грошового забезпечення, а саме: посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням у відповідності до наданої довідки з місця роботи позивача.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає за необхідне задовольнити позов частково.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з грудня 2010 року перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за вислугою років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії протоколу за пенсійною справою НОМЕР_1 (СБУ) від 29.12.2010 основний розмір пенсії становить 90% грошового забезпечення (34 роки вислуги) (а.с.26).

Згідно витягу з пенсійної справи № НОМЕР_1 СБУ, основний розмір пенсії становить 90% грошового забезпечення (34 роки вислуги) (а.с.30).

20.04.2018 позивач звернувся до відповідача з заявою щодо ознак порушень чинного законодавства України при перерахунку пенсії (а.с.18-22) та листом від 02.05.2018 в доповнення до заяви (а.с.23).

Листом від 17.05.2018 № 2986/03/Р-12 відповідач повідомив позивача про перерахунок його пенсії, що не перевищує 70 % від відповідних сум грошового забезпечення у відповідності до вимог чинного законодавства. Також, зазначає, що законодавством України, що регулює спірне питання не передбачено обчислення пенсії з розміру грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби. Крім того, вищевказані виплати не являються складовими щомісячних додаткових видів грошового забезпечення для обчислення пенсії (а.с.24-25).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Згідно з частиною третьою статті 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі – Закон № 2262-XII) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Відповідно до частини другої статті 13 Закону № 2262-XII (в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу) загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 % відповідних сум грошового забезпечення.

В дану статтю Законом України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” від 08.07.2011 № 3668-VI були внесені зміни, якими обмежено максимальний розмір пенсії на рівні 80 % від відповідних сум грошового забезпечення.

В подальшому Законом України “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні” № 1166-VІІ від 27.03.2014 також внесені зміни до статті 13 Закону № 2262-XII та змінено до 70% максимальний розмір пенсії від сум грошового забезпечення.

Статтею 22 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

З аналізу викладених норм слідує, що при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Внесені Законом України “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні” № 1166-VІІ від 27.03.2014 зміни до частини другої статті 13 Закону № 2262-XII щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70 % від сум грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедура призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.

Слід зазначити, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги, від 20.03.2002 № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Конституційний Суд України у Рішенні від 9 лютого 1999 року N 21-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначив, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце, положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.

Тобто, застосування до правовідносин, які виникли до прийняття Закону України 27.03.2018 № 1166-VІІ “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні”, порушуватиме конституційний принцип незворотності дії законів в часі.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що даний спір повинен вирішуватися за законодавством, яке було чинним на момент виникнення у позивача права на перерахунок пенсії, тобто Закону № 2262-XII (в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу).

Таким чином, відповідачем протиправно зменшено позивачу при перерахунку пенсії відсоток грошового забезпечення з 90% до 70%.

Частиною 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення позивачу відсотку грошового забезпечення з 90% до 70% при обчисленні основного розміру пенсії у ході перерахунку пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” та зобов’язання відповідача провести позивачу перерахунок та виплату пенсії у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2018, з урахуванням раніше виплачених сум.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо неврахування розміру додаткового грошового забезпечення при визначенні основного розміру пенсії у ході перерахунку пенсії позивачу відповідно до Постанови № 103 та зобов’язання відповідача здійснити новий перерахунок пенсії позивача на підставі Постанови № 103 з 01.01.2018 виходячи з розміру посадового окладу – 9590 грн, окладу за військове звання – 1480 грн, процентної надбавки за вислугу років (50%) – 5535 грн, додаткового грошового забезпечення – 5214,75 грн. Обчислення основного розміру пенсії провести у розмірі 90 відсотків від вищезазначеного нарахованого грошового забезпечення, що становить 19673 грн., останні задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 (далі – Порядок № 45) пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон), у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС (далі - державні органи).

Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії (п. 2 Порядку № 45).

Відповідно до п. 3 Порядку № 45 на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

Пунктом 5 Порядку № 45 встановлено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням. Відповідною вважається посада, яка за класифікаційними характеристиками, зокрема назвою, розміром посадового окладу, функціональністю та організаційним рівнем підрозділу у структурі органу (організації, установи, військової частини тощо) прирівнюється до посади, з якої особа була звільнена (п.6 Порядку № 45).

Таким чином, оскільки довідка про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій від 10.04.2018 № 9/120 (а.с.59) з установленими в ній показниками на час виникнення спірних правовідносин є чинною, а нова довідка з вищезазначеними позивачем показниками (додаткового грошового забезпечення – 5214,75 грн та виплати за особливі заслуги перед Україною у розмірі 348 грн) Управлінням служби безпеки України в Чернігівській області не виготовлялась та відповідно до вимог Порядку № 45 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області не направлялась, а отже дії відповідача щодо неврахування позивачу додаткового грошового забезпечення при перерахунку пенсії є правомірними.

Також не підлягають задоволенню позовні вимоги про зобов’язання відповідача здійснювати виплату нарахованої позивачу пенсії щомісячно в повному обсязі у розмірі 19986,00 грн (з урахуванням виплати за особливі заслуги перед Україною у розмірі 348) та компенсацію різниці між перерахованою таким чином пенсією та вже проведеними виплатами з 1 січня 2018 року, оскільки обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

При цьому, суд звертає увагу на те, що права позивача на час розгляду даної справи не порушені в даній частині, оскільки такий перерахунок ще не проведено, а суд не може під час прийняття рішення вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце в майбутньому.

У відповідності до вимог частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При цьому, частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню здійснені ним документально підтверджені судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в розмірі 140,96 грн.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (вул. Малинова, буд. 23А, с. Старий Білоус, Чернігівського району, Чернігівської області, 15504, РНОКПП НОМЕР_2) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П’ятницька, 83-а, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 21390940) про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо зменшення ОСОБА_1 відсотку грошового забезпечення з 90% на 70% при обчисленні основного розміру пенсії у ході перерахунку ОСОБА_1 пенсії відповідно до постанови № 103.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії у розмірі 90 % відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2018, з урахуванням раніше виплачених сум.

В решті позову відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 21390940) на користь ОСОБА_1 (вул. Малинова, буд. 23А, с. Старий Білоус, Чернігівського району, Чернігівської області, 15504, РНОКПП НОМЕР_2) судові витрати в розмірі 140,96 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя О.М. Тихоненко

Повне судове рішення складено 12.07.2018.