
РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
11 липня 2018 року м. Рівне №817/1477/18
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Сарненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій,
В С Т А Н О В И В :
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача, Сарненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області, про визнання протиправним та скасування рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії позивачу від 09 січня 2018 року та зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 04 січня 2018 року. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він є потерпілим від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та з 27.05.1985 по 17.07.1986 проживав в м. Дубровиця, а з 10.07.1986 по 12.03.1987 та з 10.04.1990 по 30.01.1992 в с. Чудель, які відносяться до зони гарантованого добровільного відселення. При цьому, позивач вказує, що на прохання колишнього чоловіка з метою отримання ним житла у період з 23.03.1987 по 02.01.1990 він був прописаний в м. Сарни, однак увесь час протягом вказаного періоду позивач фактично проживав в с. Чудель, що може бути підтверджено показаннями свідків. Також, позивач зазначив, що у період з 21.02.1992 по 08.12.1998 він був прописаний в гуртожитку по АДРЕСА_1, проте щоденно їздив додому в с. Чудель, оскільки умови в гуртожитку не підходили для проживання. Таким чином, позивач стверджує, що з урахуванням вимог статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" він має право на зменшення пенсійного віку на 6 років. Проте, відповідач відмови позивачу в призначенні пенсії зі зменшенням пенсійного віку, мотивуючи це тим, що наданими ним документами не підтверджується його проживання в зоні гарантованого добровільного відселення протягом періоду, що дає право на зменшення пенсійного віку на 6 років. Вказану відмову позивач вважає протиправною, оскільки надані ним документи в повному обсязі підтверджують його право на призначення пенсії на пільгових умовах. З наведених підстав просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 04 червня 2018 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).
У встановлений судом строк відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог в повному обсязі. Свої заперечення обґрунтовував тим, що відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", право на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку на 3 роки та додатково 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років мають особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років. Так, до заяви про призначення пенсії позивачем були додані довідки органів місцевого самоврядування, якими підтверджується проживання останнього в зоні гарантованого добровільного протягом меншого строку ніж потрібно для призначення пенсії із зниженням пенсійного віку на 6 років. З огляду на зазначене, відповідач вказує на відсутність підстав для призначення пенсії позивачу зі зменшенням пенсійного віку, а тому просить в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що позивач має статус громадянки, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи 3 категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 виданим 02.01.2002.
05.06.2017 позивачу виповнилося 52 роки.
04.01.2018 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
09.01.2018 відповідач прийняв рішення про відмову в призначені пенсії позивачу відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у зв'язку з відсутністю у позивача необхідного сроку проживання (роботи) в зоні гарантованого добровільного відселення. Із змісту рішення слідує, що підставою для відмови позивачу в призначенні пенсії зі зменшенням пенсійного віку на 6 років слугувало те, що наданими ним довідками органів місцевого самоврядування підтверджується його проживання та робота у зоні гарантованого добровільного відселення лише протягом 3 років 2 місяців та 9 днів.
Листом за №485/04-29 від 07.03.2018 відповідач повідомив позивачу про прийняте ним рішення та підстави його прийняття.
Не погоджуючись з вказаними рішеннями відповідача позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи даний спір та надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Згідно з статтею 15 Закону України "Про пенсійне забезпечення" умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" або надається їм право на одержання пенсій на підставах, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".
Статтею 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-ХІІ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №796) визначено, що пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державні пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Умови призначення пенсії за віком встановлено статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Зокрема, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років.
Разом з тим, Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI внесені зміни до статті 55 Закону №796, а саме: жінкам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому, відповідне зниження пенсійного віку, передбачене цією статтею, застосовується також до завершення періоду збільшення віку виходу на пенсію до 1 січня 2022 року.
Таким чином, вік виходу на пенсію жінок, які народилися з 01.04.1965 по 30.09.1965 та відповідно до статті 55 Закону №796 мають право на зниження пенсійного віку на 6 років, становить 52 роки.
Відповідно до абзацу 1 статті 55 Закону №796, особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.
Згідно з абзацом 5 пункту 2 частини 1 статті 55 Закону №796, потерпілі від Чорнобильської катастрофи особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у такому порядку: 3 роки (початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період) та додатково 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок №22-1).
Відповідно до п.2.1 Порядку №22-1, при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, які засвідчують особливий статус особи: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями).
Так, матеріали справи підтверджується, що позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону №796, до якої, зокрема, додав:
- довідку Виконавчого комітету Дубровицької міської ради від 14.06.2017 №2169, згідно з якою позивач був зареєстрований в АДРЕСА_2 з 27.05.1985 по 17.07.1986;
- довідку Чудельської сільської ради Сарненського району Рівненської області від 29.05.2017 №1803, згідно з якою позивач постійно проживав та був зареєстрований АДРЕСА_3 з 10.07.1986 по 12.03.1987 та з 10.04.1990 по 30.01.1992;
- довідку Виконавчого комітету Сарненської міської ради Рівненської області від 02.01.2018 №1, згідно з якою позивач зареєстрований в АДРЕСА_4 з 08.12.1998 по даний час;
- довідку Стрільського споживчого товариства від 04.05.2018 №083, згідно з якою позивач працював у споживчому товаристві в період з 23.01.1989 по 05.05.1991 на посаді ревізора, робота якого носила роз'їзний характер по торгових підприємствах споживчого товариства по селах Люхча, Глушиця, Стрільськ, Любиковичі, Білятичі, Яринівка, Ремчиці, Тріскині, Цепцевичі, Тутовичі, Довге та Черемне Сарненського району.
Відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР №106 від 23.07.1991, місто Дубровиця, села Чудель, Люхча, Глушиця, Стрільськ, Любиковичі, Білятичі, Яринівка, Ремчиці, Тріскині, Цепцевичі, Тутовичі, Довге та селище Черемне Сарненського району відносяться до зони гарантованого добровільного відселення, а місто Сарни до зони посиленого радіоекологічного контролю.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що строк проживання (роботи) позивача в зоні гарантованого добровільного відселення з моменту аварії на Чорнобильській АЕС становить 3 роки 10 місяців та 22 дні, а саме: 2 місяці та 13 днів у період з 27.05.1985 по 09.07.1986; 8 місяців та 2 дні у період з 10.07.1986 по 12.03.1987; 3 роки та 7 днів у період з 23.01.1989 по 30.01.1992.
Крім того, з моменту аварії на Чорнобильській АЕС та станом на 01.01.1993 позивач проживав (працював) у зоні гарантованого добровільного відселення не менше 3 років, а тому він має право на початкову величину зниження пенсійного віку - 3 роки.
Однак, як зазначено вище по тексту рішення, загальний строк проживання позивача в зоні гарантованого добровільного відселення становить 3 роки 10 місяців та 22 дні, що з урахуванням положень ст.55 Закону №796 є недостатнім для призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку на 6 років.
Посилання позивача на ту обставину, що з 23.03.1987 по 02.01.1990 та з 21.02.1992 по 08.12.1998 він був лише прописаний в м. Сарни, а фактично проживав в с. Чудель, що може бути підтверджено показаннями свідків, суд оцінює критично, з огляду на таке.
Пунктом 2.1 Порядку №22-1 чітко визначено обов'язок громадянина, який постраждав внаслідок аварії на ЧАЕС та бажає щоб йому призначили пенсію зі зниженням пенсійного віку, надати територіальному органу Пенсійного фонду довідку про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видану органом місцевого самоврядування (підприємством, установою, організацією).
При цьому, суд зауважує, що за правилами ч.2 ст.74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування (в даному випадку, право позивача на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку має бути підтверджено довідкою про період проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення), не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Разом з тим, будь яких письмових доказів на підтвердження того, що у періоди з 23.03.1987 по 02.01.1990 та з 21.02.1992 по 08.12.1998 позивач дійсно проживав в с. Чудель останнім як відповідачу разом з заявою про призначення пенсії, так і суду разом з позовною заявою надано не було та судом в ході судового розгляду не встановлено.
Таким чином, обставини, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду, а тому адміністративний позов є необґрунтованим та в його задоволенні належить відмовити.
Підстави для вирішення судом питання про розподіл між сторонами судових витрат у відповідності до ст.139 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 263 КАС України, суд,
В И Р І Ш И В :
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Сарненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
1) позивач - ОСОБА_1 (АДРЕСА_5, РНОКПП НОМЕР_1);
2) відповідач - Сарненське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області (34503, Рівненська обл., м. Сарни, вул. Суворова, 8, код ЄДРПОУ 41249821)
Повний текст рішення складено 11 липня 2018 року.
Суддя Комшелюк Т.О.
Судове рішення № 75249881, Рівненський окружний адміністративний суд було прийнято 11.07.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 817/1477/18. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: