Рішення № 75249697, 27.06.2018, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/2853/17

Провадження № 2/202/196/2018

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

27 червня 2018 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді - Слюсар Л.П.,

за участю секретаря - Дмитрієва Р.С.,

представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 акціонерного товариства «Страхова компанія «ЮНІВЕС», третя особа ОСОБА_4, про стягнення матеріального збитку спричиненого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та страхового відшкодування,-

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2017 року позивач звернувся до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська з позовом до відповідачів ОСОБА_3 акціонерного товариства «Страхова компанія «ЮНІВЕС», ОСОБА_4, про стягнення матеріального збитку спричиненого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та страхового відшкодування. В ході розгляду справи позовні вимоги були уточнені та визначені сторони по справі.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач у позовній заяві, уточненій позовній заяві (а.с. 35-37), посилався на те, що 17.01.2017 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю належного їй транспортного засобу «Ford Mondeo», реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_5 та транспортного засобу Опель, реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_4. Внаслідок зіткнення автомобілі зазнали механічних ушкоджень.

Постановою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10 лютого 2017 року ОСОБА_4 було визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

На момент ДТП цивільно - правова відповідальність ОСОБА_4 як володільця джерела підвищеної небезпеки - транспортного засобу Опель, реєстраційний номер НОМЕР_2, була застрахована у ПрАТ «СК Юніверс», згідно зі страховим полісом АЕ/7485957, ліміт відповідальності страховика за шкоду заподіяну майну 100 000 грн.

Автомобілю «Ford Mondeo», державний номер НОМЕР_1, що належить позивачу ОСОБА_2 заподіяна матеріальна шкода в сумі 318209,98 грн., відповідно до висновку спеціаліста автотоварознавця № 2902/17/17 від 17 лютого 2017 року.

Вказана сума складається із вартості відновлювального ремонту з урахуванням зносу 296 239,34 гривень, та втрати товарної вартості пошкодженого автомобіля в розмірі 21 970,64 грн.

Позивачем було надано страховику оригінал висновку спеціаліста автотоварознавця №2902/17/17 від 17.02.2017 року, рахунок СТО ФОП « ОСОБА_6В.» №34 від 21.02.2017 року та заяву про виплату страхового відшкодування безпосередньо на СТО, де відбуваються ремонтні роботи пошкодженого ТЗ.

18.04.2017 року без будь яких вмотивованих підстав ПрАТ «Страхова компанія «ЮНІВЕС» на рахунок СТО було виплачене страхове відшкодування в розмірі 54 335,38 грн., що не відповідає дійсній вартості необхідних ремонтних робіт та встановленого максимального ліміту відповідальності страхової компанії 100000 грн. Розмір недоплаченого відшкодування становить 45664,62 грн.

Обов’язок по відшкодуванню різниці в сумі 218 209,98 гривень між загальним розміром спричиненого матеріального збитку (318209,98 грн.) та лімітом відповідальності страховика за полісом АЕ/7485657 (100000 грн.) покладається безпосередньо на винну в ДТП особу, тобто ОСОБА_4, який після подання позову в порядку ст.1194 ЦК України у добровільному порядку відшкодував позивачу частину спричиненого матеріального збитку, що перевищує ліміт відповідальності страхової компанії.

На оплату послуг експерта автотоварознавця за складання експертного дослідження про оцінку вартості матеріального збитку позивачем сплачено грошові кошти в розмірі 1000,00 грн.

З урахуванням викладеного, просили суд стягнути з ОСОБА_3 акціонерного товариства «Страхова компанія «ЮНІВЕС» на користь ОСОБА_2 суму несплаченого страхового відшкодування в розмірі 45664,62 грн., витрати на оплату послуг експерта автотоварознавця 1000 гривень, судовий збір в розмірі 640 грн. та витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 5100 грн.

Справа перебувала у провадженні судді Мороза В.П. та відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.12.2017 року справа розподілена судді Слюсар Л.П.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити з підстав, зазначених в позові.

Представник відповідача ОСОБА_3 акціонерного товариства «Страхова компанія «ЮНІВЕС» в судове засідання не з’явився. Про час і місце слухання справи повідомлявся належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення. Відповідно до заперечення на позовну заяву позовні вимоги не визнав. Вважає, що наданий позивачем висновок №2902/17/17 від 17 лютого 2017 року є таким, що не відображає реальний розмір матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу «Ford Mondeo», реєстраційний номер НОМЕР_1. Вказали, що на підставі звітів №140417-1 від 14 квітня 2017 року та звіту №220417-6 від 22 квітня 2017 року, ПрАТ «Страхова компанія «ЮНІВЕС» керуючись ст.30 Закону України було здійснено розрахунок розміру страхового відшкодування та перераховано страхове відшкодування у розмірі 54355,38 грн. Вважають, що ПрАТ «Страхова компанія «ЮНІВЕС» в повному обсязі виконали зобов’язання щодо здійснення страхового відшкодування та просили в позові відмовити.

Третя особа ОСОБА_4 в судове засідання не з’явився. Про чач і місце слухання справи повідомлявся належним чином. Про причини неявки суд не повідомив.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали цивільної справи, вважає, що позов підлягає задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини: 17 січня 2017 року о 12:30 години по проспекту ім. Правда, біля е/о 420 в м. Дніпро відбулась дорожньо - транспортна пригода за участю транспортного засобу у «Ford Mondeo», реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_5, належного власнику ОСОБА_2 та транспортного засобу Опель, реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_4.

На момент ДТП цивільно - правова відповідальність ОСОБА_4, як володільця джерела підвищеної небезпеки транспортного засобу Опель, реєстраційний номер НОМЕР_2, була застрахована у ПрАТ «Страхова компанія «ЮНІВЕС», згідно з договором обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у формі полісу АЕ/7485957 з лімітом відповідальності за заподіяння шкоди майну в розмірі 100 000,00 гривень, розміром франшизи 1000,00 гривень.

В результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди, належного позивачу ОСОБА_2 автомобілю «Ford Mondeo», реєстраційний номер НОМЕР_1, відповідно до висновку судового експерта №2902/17/17 від 17.02.2017 року, була спричинена матеріальна шкода на суму 318209 гривень 98 копійки ( а.с.9-16).

Постановою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10.02.2017 року ОСОБА_4 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України матеріальна шкода заподіяна неправомірними діями особистим не майновим правам та майну фізичним особам відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі ( право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 зі змінами: шкода заподіяна особі, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок, а у випадку, коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

За приписами ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

В судовому засіданні встановлено, що винуватець ДТП ОСОБА_4 добровільно сплатив позивачу грошові кошти в розмірі 218 209 грн. 98 коп.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення із відповідача частину несплаченого страхового відшкодування в розмірі 45664 грн. 62 коп.

Ст. 979 ЦК України встановлено, що у разі настання страхового випадку страховик зобов’язаний виплатити страхувальникові грошову суму (страхову виплату).

Відповідно до ч. 1 ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника ( його представника) або іншої особи, визначеної договором.

Згідно з положенням п. 35.1 ст. 35 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування за підписом заявника.

Відповідно до ст. 36.2 Закону Страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 36 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніше як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов’язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими – прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування та виплатити його.

18 вересня 2017 року представник ОСОБА_2 подав до ПрАТ «Страхова компанія «ЮНІВЕС» заяву на виплату страхового відшкодування.

ПрАТ «Страхова компанія «ЮНІВЕС» здійснила виплату страхового відшкодування ОСОБА_2 в розмірі 54335 гривень 38 коп., про що не заперечують сторони по справі.

Відповідно до ст. 1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Позивач зазначив, що відповідач не виконав свої зобов’язання в повному обсязі, так, замість страхового відшкодування в розмірі 100 000 грн. 00 коп., виплачено лише 54335 грн. 38 коп. Тому просив стягнути із відповідача недоплачену суму в розмірі 45664,62 грн. на оплату послуг експерта автотоварознавця 1000 гривень.

Заперечуючи проти позовних вимог відповідачем надано до суду Звіт №140417-1 від 14 квітня 2017 року про оцінку вартості матеріального збитку завданого власнику автомобіля «Ford Mondeo», реєстраційний номер НОМЕР_1, складений суб’єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_7, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу складає 445 287,91 грн., що перевищує вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди, яка становила 366 884,58 грн. та звіт №140417-2 від 14 квітня 2017 року, про оцінку вартості пошкодженого автомобіля «Ford Mondeo», реєстраційний номер НОМЕР_1, складений суб’єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_7, вартість пошкодженого транспортного засобу становить 311 549,20 грн. Тому розрахунок страхового відшкодування було проведено наступним чином 366884,58 грн. (ринкова вартість ТЗ) мінус 311 549,20 грн. (залишкова вартість ТЗ) мінус 1000 грн. (франшиза) дорівнює 25013,49 грн. виплачене страхове відшкодування. Вказали, що ПрАТ «Страхова компанія «ЮНІВЕС» в повному обсязі виконала зобов’язання щодо здійснення страхового відшкодування.

Однак як вбачається із листа Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 01.12.2017 року, Звіт №140417-1 від 14.04.2017 року про вартість матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу «Ford Mondeo», реєстраційний номер НОМЕР_1 та Звіт №140417-2 від 14.04.2017 року про вартість матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу «Ford Mondeo», реєстраційний номер НОМЕР_1 (вартість утилізації), складений суб’єктом оціночної діяльності ОСОБА_7, на підставі яких ПрАТ «СК «ЮНІВЕС» здійснено виплату страхового відшкодування був надісланий Нацкомфінпослуг до Фонду державного майна України для перевірки на відповідальності нормативно – правовим актам оцінки майна.

Згідно з протоколом №96 засідання Екзаменаційної комісії Фонду державного майна України від 22 червня 2017 року прийнято рішення про позбавлення (анулювання) ОСОБА_7 кваліфікаційного свідоцтва оцінювача МФ №7970, виданого Фондом державного майна України та Донецьким технічним університетом за спеціальністю 1,3 « Оцінка колісних транспортних засобів».

Листом від 08.11.2017 №10/59-21-050 ФДМУ повідомлено Нацкомфінпослуг про вжиття вичерпних заходів дисциплінарного впливу на оцінювача ОСОБА_7 шляхом анулювання відповідного сертифікату та виключенням інформації про нього з Державного реєстру оцінювачів та суб’єктів оціночної діяльності, у зв’язку з чим, Звіти повернені до Нацкомфіна послуг без розгляду.

Враховуючи викладене, суд критично відноситься до Звітів №140417-1 від 14.04.2017 року про вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «Ford Mondeo», реєстраційний номер НОМЕР_1 та Звіт №140417-2 від 14.04.2017 року про вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «Ford Mondeo», реєстраційний номер НОМЕР_1 (вартість утилізації), складений суб’єктом оціночної діяльності ОСОБА_7, оскільки оцінка проводилася без огляду автомобіля, що підтверджується матеріалами справи, та те, що професійним якостям вказаного оцінювача була надана відповідна оцінка Екзаменаційної комісії при ФДМ, анульовано сертифікат та виключено інформацію про нього з державного реєстру оцінювачів та суб’єктів оціночної діяльності.

Згідно зі статтею 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

На основі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які посилається позивач, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, законні та такі, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст.ст.137, 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати по справі в розмірі 640 грн. та витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 5100 грн.

Керуючись: Законом України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст.22,999, 1166,1188 ЦК України, ст. ст.4, 13, 141, 259, 263-265,354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 акціонерного товариства «Страхова компанія «ЮНІВЕС», третя особа ОСОБА_4, про стягнення матеріального збитку спричиненого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та страхового відшкодування - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 акціонерного товариства «Страхова компанія «ЮНІВЕС»(м.Київ, ОСОБА_8,72, код ЄРДПОУ 32638319) на користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_1), реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3) суму несплаченого страхового відшкодування в розмірі 45664,62 грн., витрати на оплату послуг експерта автотоварознавця 1000 гривень, судовий збір в розмірі 640 грн. та витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 5100 грн., а всього 52404,62 грн. (П’ятдесят дві тисячі чотириста чотири гривні 62 коп.).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 06.07.2018 року.

Суддя: Л.П. Слюсар