Рішення № 75249210, 02.07.2018, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/3104/2017

Провадження №2/201/306/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2018р. Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого - судді - Ткаченко Н.В.

за участю секретаря - Карнаух І.С.

за участю представників позивачки - ОСОБА_1, ОСОБА_2

за участю представника відповідача – ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення грошових коштів за договорами банківського вкладу, відсотків та 3% річних,

В С Т А Н О В И В:

27.02.2017р. ОСОБА_4 звернулася до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська із позовом до ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення грошових коштів за договорами банківського вкладу, відсотків та 3% річних.

Ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 02.03.2017р. було відкрито провадження у справі (а.с. № 43 т.№ 1).

18.04.2017р. ПАТ КБ «ПриватБанк» було подана апеляційну скаргу на ухвалу від 02.03.2017р. про відкриття провадження (а.с. № 48-49 т. № 1).

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 20.04.2017р. апеляційну скаргу було повернуто (а.с. № 54 т. № 1) .

В позовній заяві в обґрунтування позовних вимог представник позивачки ОСОБА_1 посилалася на те, що 02.07.2012р. між ОСОБА_4 та ПАТ КБ «ПриватБанк» було укладено договір №SAMDN01000726833611 (Вклад «Депозит VIP») на строк 366 днів до 02.07.2013р. включно. Сума вкладу за договором становила 400 000 дол. США, до договору було відкрито депозитний рахунок №26358613416264. Також 16.08.2012р. між позивачкою та ПАТ КБ «ПриватБанк» було укладено договір №SAMDN01000727978607 (Вклад «Депозит VIP») на строк 366 днів до 16.08.2013р. включно. Сума вкладу якого становила 895 000 дол. США до договору було відкрито депозитний рахунок №26355614040502. З настанням в 2013 році строку закінчення дії договорів позивачка не зверталася до банку з вимогою про повернення вкладів, тому вони згідно до умов п.7 договорів продовжували діяти ще на один рік та відповідна автоматична пролонгація мала місце до 2017р., при цьому розрахунок відсотків на кожен новий строк проводився по відсотковій ставці, яка діє у банку для продовжених депозитних вкладів. Пункт 16 договорів № SAMDN01000726833611, № SAMDN01000727978607 передбачає, що сторони мають право достроково розірвати договір, повідомивши про це другу сторону за дні до дати розірвання договору.

02.02.2017р. ОСОБА_4 до банку було надіслано заяву про розірвання з 17.02.2017р. договорів банківського вкладу №SAMDN01000726833611 та №SAMDN01000727978607 та виплати суми вкладів і нарахованих відсотків, заява була отримана банком. Проте, вимога вкладника банком виконана не була. В позовній заяві зазначено, що останнім документом, що містив відомості щодо суми коштів на депозитному рахунку №26358613416264 є довідка №41643644 від 11.06.2014р., згідно якої станом на 11.06.2014р. ОСОБА_4 має в ПАТ КБ «ПриватБанк» рахунок, на якому розміщено 1 209 427,40 дол.США, а оскільки банком не надаються змістовні відповіді на письмові заяви представника позивачки про надання інформації щодо залишку коштів на депозитних рахунках позивачки, розмір нарахованих процентів самостійно розраховано позивачкою за період з 11.06.2014р. до дати дострокового розірвання договорів за ініціативою вкладника по 17.02.2017р. у розмірі 323 728,92 дол.США. Отже, ОСОБА_4, як вкладник за договорами вкладу, зі свого боку виконала усі покладені на неї договорами та законодавством зобов’язання, зокрема, звернулась до банку з вимогою про повернення суми вкладів та ПАТ КБ «ПриватБанк» зобов’язаний був належним чином виконати покладені на нього відповідно до вимог чинного законодавства та умов договорів зобов’язання, проте, відповідач не здійснив виплату суми вкладів та нарахованих відсотків. Під час телефонної розмови представниками банку було повідомлено, що на даний час банком не здійснюються виплати за депозитними договорами, укладеними на території Автономної Республіки Крим, у зв’язку з її окупацією. Враховуючи, що відповідачем прострочено виконання грошового зобов’язання за договорами №SAMDN01000726833611 та №SAMDN01000727978607 позивачкою заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних від простроченої суми за період прострочення виконання грошового зобов’язання з 18.02.2017р. по 23.02.2017р. включно в розмірі 20 393,57 грн.

Таким чином, ОСОБА_4 просила стягнути з ПАТ КБ «ПриватБанк» сума вкладу за договорами №SAMDN01000726833611 від 02.07.2012р. та №SAMDN01000727978607 від 16.08.2012р. у розмірі 1 209 427,40 дол.США, відсотки у розмірі 323 728,92 дол. США та 3% річних в розмірі 20 393,57 грн.

25.10.2017р. до суду надійшли письмові заперечення ПАТ КБ «ПриватБанк» (а.с. № 170-183 т.№ 1), в яких заперечуючи проти позову представник відповідача посилався на те, що у зв'язку з тим, що у банка на даний час немає доступу до інформації щодо клієнтів, які укладали договори з Філією “Кримське РУ ПАТ КБ “ПриватБанк», відповідач не має можливості підтвердити існування правовідносин із позивачкою. Позивачкою належним чином не доведено знаходження коштів на рахунку, враховуючи, що довідка банка за підписом Керівника департаменту по координації роботи з клієнтами Кримського РУ ОСОБА_5 №41643644 від 11.06.2014р. (як зазначено - “Крымское региональное управление ПАО КБ ПриватБанк, 95000, г. Семферополь, ул. Героев Аджимушкая, 1) на яку посилається ОСОБА_4, не може вважитися належним та допустимим доказом, оскільки в організаційній структурі ПАТ КБ “ПриватБанк” не існувало та не існує відповідного підрозділу та відповідно до рішення Правління Банку № 18 від 15.05.2014р. на виконання вимог Постанови від 06.05.2014р. №260 “Про відкликання та анулювання банківських ліцензій та генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій окремих банків і закриття банками відокремлених підрозділів, що розташовані на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя”, була припинена діяльність Кримського регіонального управління ПАТ КБ “ПриватБанк”. Відповідно до заяви ОСОБА_4 від 19.08.2013р. (що була оформлена до окупації) вкладником розірвано договір № SAMDN01000727978607 від 16.08.2012р. та в подальшому отримано грошові кошти, належні їй по договору та сама позивачка також вказує про наявність коштів лише на рахунку №26358613416264. Представник відповідача зазначає, що позивачкою безпідставно здійснено розрахунок відсотків за ставкою, яка передбачена договором банківського вкладу, оскільки враховуючи, що ОСОБА_4 02.02.2017р. звернулася до банка з вимогою про дострокове розірвання договорів та виплати суми вкладів та нарахованих відсотків, нарахування відсотків за банківським вкладом після закінчення терміну дії договору, його розірвання можливе лише за ставкою “На вимогу”.

Також, в запереченнях представник відповідача посилався на те, що зважаючи на припинення діяльності на території Республіки Крим та на території міста федерального значення Севастополя відокремлених структурних підрозділів банків, зокрема і ПАТ КБ “ПриватБанк” та, як наслідок, оголошення “Фондом захисту вкладників” про придбання прав (вимог) за вкладами (рахунках), позивачка у разі підтвердження нею укладання договорів з відповідачем має надати інформацію та документальне підтвердження відсутності на час ухвалення рішення по справі придбання Автономною некомерційною організацією «Фонд захисту вкладників» / уповноваженим банком Фонду у неї прав (вимог) за вкладами, повернення яких вона вимагає.

14.12.2017р. до суду надійшли письмові пояснення представника позивачки на заперечення відповідача (а.с. № 209-214 т.№ 1), в яких представник позивачки на спростування доводів відповідача зазначила, що у позивачки наявні оригінали усіх необхідних документів, що підтверджують укладення між сторонами договорів банківського вкладу №SAMDN01000726833611 від 02.07.2012р. та №SAMDN01000727978607 від 16.08.2012р., та здійснення ОСОБА_4 касових операцій щодо передачі грошових коштів відповідачу, належні копії документів були оглянуті та завірені судом і долучені до матеріалів справи. Щодо заперечень відповідача про недопустимість поданої позивачкою довідки №41643644 від 11.06.2014р., то відповідна довідка була видана Кримським регіональним управлінням ПАТ КБ «ПриватБанк», що є відокремленим підрозділом відповідача, до того ж довідка містить усі необхідні реквізити, а саме: дату видачі, номер, підпис та печатку, а тому є належним доказом та має бути прийнята судом у якості доказу. Посилання представника відповідача щодо припинення діяльності Філії «Кримське регіональне управління» ПАТ КБ «ПриватБанк» є сумнівним з огляду на те, що згідно витягом з протоколу №18 засідання Правління банка від 15.05.2014р. було вирішено припинити діяльність відокремлених підрозділів Філії «Кримське регіональне управління» ПАТ КБ «ПриватБанк», а не самої філії. Листом НБУ від 10.03.2017р. №20-0009/18481 було повідомлено, що з Державного реєстру банків 03.06.2014р. було виключено Центральне відділення філії «Кримське Регіональне управління» ПАТ КБ «ПриватБанк», щодо самої Філії «Кримське Регіональне управління» ПАТ КБ «ПриватБанк», то 04.06.2014р. (наступного дня після припинення діяльності Центрального відділення Філії) до Державного реєстру банків було внесено запис про зміну юридичної адреси Філії на 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 30 та щодо тимчасового призупинення її діяльності. Позивачкою було подані письмові пояснення, у яких зазначено, що нею не здійснювалась передача прав (вимог) за її вкладами у ПАТ КБ «ПриватБанк» до Автономної некомерційної організації «Фонд захисту вкладників».

Також, представником позивачки не заперечувалося, що 19.08.2013р. ОСОБА_4 було подано заяву про розірвання договору банківського вкладу №SAMDN01000727978607 від 16.08.2012р., проте позивачкою з рахунку була знята лише частина суми вкладу у розмірі 400 000 дол.США, що підтверджується заявою на видачу готівки №416258728 та квитанцією банка. Решта суми вкладу - 495 000 дол.США вкладником знята не була та залишилася на рахунку, відкритому на ім’я ОСОБА_4 Стосовно заперечень відповідача, що стягнення відсотків за банківським вкладом після закінчення терміну дії договору, його розірвання можливе лише за ставкою «На вимогу», представник позивачки зазначила, що договори банківського вкладу не закінчили термін дії, тобто строк дії договорів не припинений.

Під час розгляду справи позивачкою чотири рази (07.06.2017р., 17.10.2017р., 22.02.2018р. та 08.05.2018р. – а.с. № 94-97, 157-161 т. № 1, а.с. № 1-6, 33-37 т. № 2) було уточнено редакцію позовних вимог та відповідно до останньої редакції від 02.05.2018р., в доповнення до раніше зазначених в обґрунтування позову обставин було зазначено, що згідно договору банківського вкладу №SAMDN01000726833611 від 02.07.2012р. був відкритий депозитний рахунок №26358613416264 та видано ощадну книжку №1201000129404021 за договором було розміщено суму вкладу 400 000 дол.США, згідно договору банківського вкладу №SAMDN01000727978607 від 16.08.2012р. був відкритий депозитний рахунок №26355614040502 та видано ощадну книжку №1201000129404070, сума вкладу становила 895 000 дол.США. Наявність коштів на рахунку ОСОБА_4 №26358613416264 відкритому у ПАТ КБ «ПриватБанк» у сумі 1 209 427,40 дол.США на дату звернення вкладника з заявою про розірвання договорів та видачу суми вкладів та нарахованих відсотків, підтверджується виписками банка за 2014р. - 2016р., та станом на дату подання позову до суду, сума вкладу та нараховані відсотки не виплачені вкладнику. Оскільки у листі від 02.02.2017р. ОСОБА_4 просила розірвати договори з 17.02.2017р. та повернути суму вкладу і нараховані відсотки, останнім днем нарахування відсотків мало бути 16.02.2017р., проте, враховуючи, що вклад не було повернуто, позивачка нараховує проценти станом на дату подання уточненої позовної заяви, а саме 02.05.2018р. за процентною ставкою передбаченою договором банківського вкладу, також позивачкою було збільшено суму вимог по стягненню 3% річних, яка розрахована станом на 02.05.2018р. Загалом позивачка просила стягнути з ПАТ КБ «ПриватБанк» грошові кошти у сумі 1 678 554,61 дол.США, з якої сума вкладу за договорами №SAMDN01000726833611 від 02.07.2012р. та №SAMDN01000727978607 від 16.08.2012р. складає 1 209 427,40 дол.США та нараховані відсотки у розмірі 469 127,21 дол.США, стягнути 3% річних від простроченої суми за прострочення виконання грошових зобов’язань у розмірі 1 582 949,73 грн., а також судові витрати по справі - судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.

17.05.2018р. та 05.06.2018р. представником ПАТ КБ «ПриватБанк» суду надано відзиви на уточнені позовні заяви про збільшення позовних вимог (а.с. № 70-72, 80-86 т. № 2), в яких в доповнення до раніше зазначених в запереченнях обґрунтувань представник наголошувала на тому, що оскільки позивачка 02.02.2017р. звернулася з заявою про розірвання договорів та повернення вкладу, договір №SAMDN01000726833611 від 02.07.2012р. є розірваним через 2 банківських дні після отримання заяви вкладника, що відповідає також ч.3 ст.651 ЦК України, а відтак, відсотки після дати розірвання договору повинні бути розраховані за відсотковою ставкою по вкладам “На вимогу” у розмірі 1% річних, яка затверджена відповідно до Наказу № 07 від 05.01.2004р. голови Правління Банку, а відповідно до Протоколу Комітету управління активами і пасивами від 25.04.2017р. встановлена відсоткова ставка “До запитання” - 0,01% річних з 04.05.2017р. З цих підстав відповідач вважає неправомірною вимогу позивачки про стягнення відсотків за період з 11.06.2014р. по 16.02.2018р. за відсотковою ставкою відповідно до умов договору, а саме 10% річних. Також, представник відповідача зазначила, що безпідставним є стягнення з банку 3% річних в сумі 1582949,73 грн., оскільки відповідне нарахування позивачкою здійснено також і на суму заборгованості зі сплати процентів, передбачених договорами банківського вкладу, проте 3% річних повинні нараховуватися на суму основного боргу без урахування вже нарахованих процентів за користування чужими грошовими коштами. Крім того, просила суд при винесенні рішення застосувати наслідки спливу спеціальної позовної давності за один рік, оскільки позивач нараховує 3%річних за період з 18.02.2017р. по 02.05.2018р., що становить 438 днів. В заперечення проти вимог про стягнення понесених витрат за надання правничої допомоги представник зазначила, що позивачкою не додано ані розрахунку наданих послуг у сфері права, ані копії квитанції про сплату наданих послуг, а отже, розмір понесений витрат на правничу допомогу недоведений.

Пунктом 9 частини 1 Розділу XI «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VІІІ від 03.10.2017р., який набрав чинності з 15.12.2017р., передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Підготовче засідання відповідно до положень ст. 197 ЦПК України проведено 17.05.2018р. (а.с. № 76 т. № 2).

Під час розгляду справи згідно положень ч.1 ст.247 ЦПК України судом здійснено повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Представник позивачки - ОСОБА_1 (діє на підставі довіреності від 04.01.2017р. а.с. № 46-48 т.№ 2) в підготовчому засіданні 17.05.2018р. та в судових засіданнях 07.06.2018р. та 02.07.2018р. позовні вимоги ОСОБА_4 в редакції уточненої позовної заяви від 02.05.2018р. підтримала в повному обсязі з підстав та обґрунтувань викладених в позовній заяві, додаткових письмових поясненнях та просила позов задовольнити в повному обсязі.

Представник позивачки - ОСОБА_2 (діє на підставі довіреності від 04.01.2017р. - а.с. № 46-48 т. № 2) в судових засіданнях 07.06.2018р. та 02.07.2018р. позовні вимоги в редакції уточненої позовної заяви від 02.05.2018р., підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача – ОСОБА_3 (діє на підставі довіреності від 29.12.2016р. - а.с. № 75 т. № 2) в підготовчому засіданні 17.05.2018р. та в судових засіданнях 07.06.2018р. та 02.07.2018р. проти задоволення позову заперечувала з підстав обґрунтувань викладених відповідачем у запереченнях на позов, відзивах на заяву про уточнення позовних вимог, просила в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Суд, вислухав представників сторін, вивчивши матеріали справи, перевіривши фактичні обставини справи у межах наданих сторонами письмових доказів, надавши оцінку доводам та запереченнях сторін, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_4 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1. ст.4 ЦПК України).

Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1. ст.13 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Стаття 1059 ЦК України визначає, договір банківського вкладу укладається у письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту. У разі недодержання письмової форми договору банківського вкладу цей договір є нікчемним.

З огляду на визначення договору банківського вкладу, що закріплене в ЦК України та інших нормативно-правових актах, банківський вклад (депозит) - це кошти в готівковій або безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку, які підлягають виплаті вкладнику відповідно до законів України та умов договору (ст.2 Закону України від 07.12.2000р. №2121-ІІІ «Про банки і банківську діяльність»).

Договір банківського вкладу є реальним, оплатним договором і вважається укладеним з моменту прийняття банком від вкладника або третьої особи на користь вкладника грошової суми (вкладу).

Відповідно до пункту 1.4 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними та фізичними особами, затвердженого постановою Правління НБУ від 03.12.2003р. №516, пунктів 1.8, 1.10 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління НБУ від 12.11.2003р. №492, пункту 8 глави 2 «Приймання банком готівки» розділу ІІІ «Касові операції банків з клієнтами» Інструкції про касові операції в банках України, затвердженої постановою Правління НБУ від 14.08.2003р. №337, письмова форма договору банківського вкладу вважається дотриманою, якщо внесення грошової суми на вкладний (депозитний) рахунок вкладника підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або іншого документа, що відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) і звичаями ділового обороту.

Зазначені правові позиції висловлені Верховним Судом України у постановах №6-118цс14 від 29.10.2014р., №6-4813св14 від 26.03.2014р., №6-7667св14 від 26.03.2014р.

Вирішуючи питання щодо стягнення грошових коштів за договорами банківського вкладу, суди зазвичай встановлюють факт укладення відповідного договору, з’ясовують повноваження сторін на його укладення, факт внесення грошової суми на вкладний (депозитний) рахунок вкладника, а також дотримання вимог, передбачених законами та іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності щодо укладення договору банківського вкладу та внесення грошових коштів. Рішення обґрунтовують належними і допустимими доказами, про що зазначають у мотивах прийнятого рішення з посиланням на конкретні факти.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові № 6-997цс16 від 21.09.2016р.

Відповідно до ст.ст. 81, 82 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Згідно до ч.1 ст.76, ч.2 ст.77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Судом встановлено, що 02.07.2012р. між ОСОБА_4 та ПАТ КБ «ПриватБанк» було укладено договір №SAMDN01000726833611 (Вклад «Депозит VIP») на строк 366 днів до 02.07.2013р. включно. Згідно даного договору було відкрито депозитний рахунок №26358613416264 та видано ощадну книжку № 1201000129404021. Сума вкладу за договором становила 400 000 дол.США.

Здійснення ОСОБА_4 операції щодо передачі грошових коштів відповідачу за договором підтверджується квитанцією №15 Tr.N CAGRAGR000000042483683 від 02.07.2012р., яка підтверджує внесення готівки у розмірі 400 000 доларів США на депозитний рахунок №26358613416264.

16.08.2012р. між ОСОБА_4 та ПАТ КБ «ПриватБанк» було укладено договір №SAMDN01000727978607 (Вклад «Депозит VIP») на строк 366 днів до 16.08.2013р. включно. Згідно даного договору було відкрито депозитний рахунок №26355614040502 та видано ощадну книжку № 1201000129404070. Сума вкладу за договором становила 895 000 дол.США.

Здійснення ОСОБА_4 операції щодо передачі грошових коштів відповідачу за договором квитанцією №375039866 Tr.N CAGRAGR000000043329341 від 16.08.2012р., яка підтверджує внесення готівки у розмірі 895 000 дол. США на депозитний рахунок №26355614040502.

В судовому засіданні 07.06.2018р. судом були звірені з оригіналами та засвідчені підписом судді копії документів: договір банківського вкладу №SAMDN01000726833611 від 02.07.2012р.; договір банківського вкладу №SAMDN01000727978607 від 16.08.2012р.; електронна ощадна книжка №1201000129404021; електронна ощадна книжка №1201000129404070; квитанція №15 Tr.N CAGRAGR000000042483683 від 02.07.2012р.; квитанція №375039866 Tr.N CAGRAGR000000043329341 від 16.08.2012р. (а.с. № 59-63 т. № 1).

Крім того, оригінали відповідних документів були досліджені судом під час розгляду справи в судовому засіданні 07.06.2018р., за участю представника відповідача, яким не було висловлено заперечень щодо дійсності наданих представниками позивачки документів.

Таким чином, суд приходить до висновку, що під час розгляду справи обставини укладення між ОСОБА_4 та ПАТ КБ «ПриватБанк» договорів банківського вкладу №SAMDN01000726833611 від 02.07.2012р. та №SAMDN01000727978607 від 16.08.2012р., внесення позивачкою грошових сум на депозитні рахунки відкриті в ПАТ КБ «ПриватБанк» в сумі 400 000 дол. США за договором № SAMDN01000726833611 та 850 000 дол.США за договором №SAMDN01000727978607 доведені позивачкою та підтверджені належними доказами.

Згідно ч.ч.1,2,5,6 статті 1061 ЦК України, банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу. Банк має право змінити розмір процентів, які виплачуються на вклади на вимогу, якщо інше не встановлено договором Проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав. Проценти на банківський вклад виплачуються вкладникові на його вимогу зі спливом кожного кварталу окремо від суми вкладу, а невитребувані у цей строк проценти збільшують суму вкладу, на яку нараховуються проценти, якщо інше не встановлено договором банківського вкладу.

Згідно пункту 2 договору банківського вкладу №SAMDN01000726833611, аналогічний зміст умови пункту 2 міститься в договорі №SAMDN01000727978607, нарахування відсотків по вкладу починається з дня наступного за днем надходження грошових коштів в банк, та здійснюється за кожен календарний день виходячи з фактичної кількості днів у році за відсотковою ставкою, зазначеною в Таблиці 1. Виплата суми відсотків здійснюється банком в строки визначені періодом нарахування процентів. Клієнт має право отримати нараховані відсотки на раніше 15:00 годин першого банківського робочого дня наступного за датою укладення договору за цілу кількість періодів нарахування, що минули з моменту укладення цього договору. Протягом строку вкладу на суму нарахованих відсотків по вкладу відсотки не нараховуються, окрім випадків зарахування їх на депозитний рахунок вказаний у Таблиці 1. Виплата відсотків по вкладу здійснюється: шляхом зарахування на рахунок для зарахування відсотків по вкладу, зазначеного в Таблиці 1 та відкритому у банку або шляхом видачі готівки в касі Банка. День повернення вкладу в період нарахування відсотків не включається (а.с. № 61,63 т. № 1).

Згідно Таблиці 1 до договору банківського вкладу №SAMDN01000726833611, аналогічний зміст умов міститься в Таблиці 1 до договорі №SAMDN01000727978607, відсоткова ставка по договору становить 10 річних, період нарахування 1 місяць.

Відповідно заяви від 02.08.2013р. (а.с. № 66-67 т.№ 1) позивачка доручає банку здійснювати зарахування відсотків по договорам депозитного вкладу № SAMDN01000726833611 та №SAMDN01000727978607 на карту Deposit Card №5363542700073605, строк дії карти по липень 2014р. включно (а.с. № 59 т. № 1), виходячи з чого, суд приходить до висновку, що за період серпня 2013р. по липень 2014р. включно, зарахування нарахованих банком відсотків за користування вкладом здійснювалося на картковий рахунок вкладника.

Умовами пункту 7 Договорів передбачено, що у разі, якщо у строк не пізніше дня закінчення строку вкладу клієнт не заявить банку про повернення вкладу, цей Договір продовжує діяти ще на один рік. Договір продовжується неодноразово без звернення клієнта. При продовженні дії Договору розрахунок відсотків на кожен новий строк проводиться по відсотковій ставці, яка діє у банку для продовжених депозитних вкладів даного найменування та строку на день закінчення попередньо строку вкладу, без укладення додаткових угод до даного договору.

Отже, договорами банківського вкладу №SAMDN01000726833611 від 02.07.2012р. та №SAMDN01000727978607 від 16.08.2012р. передбачено, що договір продовжується неодноразово без звернення клієнта, при продовженні дії договору розрахунок відсотків на кожен новий строк проводиться по відсотковій ставці, яка діє у банку для продовжених депозитних вкладів.

Умовами пункту 16 Договорів передбачено, що сторони мають право достроково розірвати цей договір відповідно до чинного законодавства, повідомив про це іншу сторону за два банківських дня до дати розірвання договору. При розірванні договору за ініціативою банку клієнту повертається сума вкладу та сплачуються відсотки, нараховані в розмірі, передбаченого в Таблиці 1 цього договору, за фактичний термін користування вкладом. При розірванні договору за ініціативою клієнта до настання строку, вказаного в Таблиці 1, у клієнта виникає зобов’язання повернути банку суму нарахованих відсотків, враховуючи суму фактично сплачених відсотків. В цьому випадку банк здійснює нарахування відсотків на суму вкладу за відсотковою ставкою «На вимогу» за фактичний строк користування вкладом та виплачує клієнту суму вкладу та суму відсотків та ставкою вкладу «На вимогу». Суму надмірно сплачених клієнту відсотків клієнт доручає банку утримати з суми вкладу. Сума нарахованих % за цілу кількість строків вкладу, що минули з моменту укладення договору, вказаних в Таблиці 1, виплачується в повному обсязі.

Судом встановлено, що 19.08.2013р. позивачкою було подано до банку заяву про розірвання договору банківського вкладу №SAMDN01000727978607 від 16.08.2012р. та виплати суми вкладу по договору (а.с. № 200 т.№1)

Відповідно до заяви на видачу готівки №416258728 та квитанції ПАТ КБ «ПриватБанк», 19.08.2013р. ОСОБА_4 було знято з депозитного рахунку за договором №SAMDN01000727978607 частину коштів у розмірі 400 000 дол.США (а.с. № 228 т.№ 1), решта суми вкладу 495 000 дол.США позивачкою знята не була.

Відповідні обставини були підтверджені учасниками справи в судовому засіданні, а отже, згідно до ч.1 ст.82 ЦПК України не підлягають доказуванню та з урахуваннях яких, судом встановлено, що з 17.08.2013р. строк дії договору банківського вкладу №SAMDN01000727978607 від 16.08.2012р., було автоматично пролонговано на новий строк 1 рік і відповідно до заяви позивачки від 19.08.2013р. достроково розірвано, відповідні обставини під час розгляду справи були підтверджені представниками сторін в наданих суду поясненнях.

Крім того, в судовому засіданні 07.06.2018р. представник позивачки в своїх поясненнях зазначала, що за договором №SAMDN01000727978607 банком було відкрито депозитний рахунок №26355614040502, а за договором №SAMDN01000726833611 депозитний рахунок №26358613416264, після розірвання договору № SAMDN01000727978607 залишок коштів по вкладу в суму 495 000 дол.США було зараховано на депозитний рахунок №26358613416264 за договором №SAMDN01000726833611, що не суперечить умовами пункту 2.2.1.11 Умов та правил надання банківських послуг ПАТ КБ «ПриватБанк», які передбачають, що з урахуванням особливостей програмного забезпечення банку, при продовженні терміну вкладу банк має право змінити номер рахунку без укладення додаткових угод до даного договору, а отже, з 19.08.2013р. на депозитному рахунку №26358613416264 обліковувалася загальна сума вкладів по обом договорам.

Оскільки, що відповідні обставини під час розгляду справи не були спростовані відповідачем допустимими та належними доказами, суд при винесенні рішення враховує відповідну обставину як доведену.

Згідно зі ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Розірвання договору носить повідомлювальний характер за його умовами, згода іншої сторони або укладення додаткової угоди про розірвання договору не вимагається.

У відповідності з ч. 3 ст. 651 ЦК України, у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим. Вказана норма кореспондується з положеннями ч. 3 ст. 1058 ЦК України та ч. 1 ст. 1075 ЦК України.

Частиною 3 ст. 1058 ЦК України визначено, що до відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка. Згідно до ч.1 ст. 1075 ЦК України, що договір банківського рахунку розривається за заявою клієнта у будь-який час.

02.02.2017р. позивачкою на адресу ПАТ КБ «ПриватБанк» було надіслано заяву про розірвання з 17.02.2017р. договорів №SAMDN01000726833611 та №SAMDN01000727978607 та повернення суми вкладу і нарахованих відсотків. (а.с. № 21-25 т.№ 1), відповідна заява була отримана банком, що було підтверджено представником відповідача.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, про що також наголошувала представник позивачки в судовому засіданні при розгляді справи, останнім документом, що містив відомості щодо суми коштів на депозитному рахунку №26358613416264 є довідка банка №41643644 від 11.06.2014р., в якій зазначено, що станом на 11.06.2014р. ОСОБА_4 має в ПАТ КБ «ПриватБанк» рахунок, на якому розміщено 1 209 427,40 дол. США.

17.05.2018р. в підготовчому засіданні судом було задоволено клопотання представника позивачки про витребування доказів та ухвалою суду від 17.05.2018р. (а.с. № 77 т. № 2) витребувано у ПАТ КБ «ПриватБанк» інформацію по рахунках відкритих на ім’я ОСОБА_4 за договорами банківського вкладу №SAMDN01000726833611 від 02.07.2012р. та №SAMDN01000727978607 від 16.08.2013р., за період з дати укладення договорів по 17.05.2018р.

Згідно до ч.10 ст.84 ЦПК України, у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з’ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.

Ухвала суду відповідачем не виконана, тому при винесені рішення суд вважає можливим визнати обставину про наявність грошових коштів на рахунках позивачки за наявними в матеріалах справи доказами та наданими представниками сторін при розгляді справи поясненнями.

Так, в судовому засіданні 07.06.2018р. при з’ясування судом обставин, представником позивачки на запитання головуючого, з яких складових сум складається сума 1 209 427,40 дол.США, що розміщена на депозитному рахунку №26358613416264, були надані пояснення, що дана сума складається з залишку суми по вкладам за обома договорами в сумі 895 000 дол. США та нарахованих відсотків. Також, представник наголошувала, що наявність відповідної суми коштів на рахунку підтверджується виписками банка від 12.04.2018р. про залишок коштів та нараховані відсотки клієнта: №24JRBVQ39DRJE0T0 за період з 01.01.2014р. по 31.12.2014р., №GIEAVN9H8B67Q4A1 за період з 01.01.2015р. по 31.12.2015р. №6AFTDK21BFVP10TS за період з 01.01.2016р. по 31.12.2016р. (а.с. №55-60 т.№ 2), оригінали виписок були оглянуті судом в судовому засіданні, дослідивши які, суд вважає їх допустимими та належними доказами, враховуючи, що виписки містять всі необхідні реквізити: дані клієнта, № рахунку, період банківських операцій, посвідчені підписом керівника відділення банку ОСОБА_6, скріплені печаткою банка, виходячи з чого суд приходить до висновку, що інформація яка міститься у виписках сформована за даними банківського комплексу.

Представник відповідача на запитання головуючого щодо вищезазначених обставин зазначила, що можливо на відповідному рахунку розміщена сума вкладів за депозитами та нараховані відсотки, але конкретної відповіді надати не може.

Вирішуючи заявлені ОСОБА_4 позовні вимоги в частині стягнення суми вкладів за договорами та нарахованих відсотків при визначенні розміру суми, яка підлягає стягненню, суд виходив з наступного.

Як вже встановлено судом вище, 19.08.2013р. позивачкою було достроково розірвано договір №SAMDN01000727978607 від 16.08.2012р., отримано частину вкладу 400 000 дол.США та залишок коштів по договору в сумі 495 000 дол.США було зараховано на депозитний рахунок №26358613416264, який було відкрито за договором №SAMDN01000726833611 від 02.07.2012р., а отже з 19.03.2013р. на рахунку обліковувалася сума залишку вкладів за обома договорами в розмірі 895 000 дол.США.

На день винесення рішення залишок коштів на депозитному рахунку № 26358613416264 становить 1 209 427,40 дол.США та з урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку, що відповідна сума складається з: 400 000 дол.США суми вкладу за договором №SAMDN01000726833611 від 02.07.2012р., 495 000 дол.США суми вкладу за договором №SAMDN01000727978607 від 16.08.2012р. та 314 427,40 дол.США суми нарахованих відсотків, оскільки при розгляді справи не було встановлено, що вкладником здійснювалося довкладення коштів на депозитний рахунок, а отже, можливо дійти до висновку, що нараховані та невитребувані відсотки поступово збільшували суму вкладу (частина 6 ст.1061 ЦК України).

Згідно ч.3 ст.1075 ЦК України, залишок грошових коштів на рахунку видається клієнтові або за його вказівкою чи в порядку, встановленому законом, перераховується на інший рахунок в строки і в порядку, встановлені банківськими правилами.

За положеннями статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини першої статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

За положеннями ч.ч.2,3 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов’язання сторін припиняються. У разі розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Так, згідно заяви позивачки від 02.02.2017р. відповідно до пункту 16 договору заявлено вимогу про дострокове розірвання договору №SAMDN01000727978607 від 02.07.2012р. з 17.02.2017р. та виплату суми вкладу, нарахованих відсотків.

Враховуючи, що ПАТ «ПриватБанк» заява вкладника була отримана за два банківські дня до дати розірвання договору, банком не було висловлено заперечень проти вимоги ОСОБА_4, суд приходить до висновку, що з 17.02.2017р. договір банківського вкладу №SAMDN01000727978607 від 02.07.2012р. вважається розірваним (ч.3 ст.653 ЦК України) зобов’язання банка по нарахуванню відсотків на суму вкладу за ставкою визначеною договором припинені та у банка виникає зобов’язання виконати умови договору щодо повернення суми вкладу, нарахованих відсотків за ставкою по вкладу «На вимогу» (п.16 договору)

Посилання представника позивача на те, що договір не може вважатися розірваним, оскільки банк не виконав свої зобов’язання, а тому відсотки повинні бути нараховані за ставкою передбаченою договором, суд оцінює критично з урахуванням вищевикладеного висновку.

Відповідно до Наказу № 07 від 05.01.2004р. затвердженого головою Правління Банку ПАТ КБ «ПриватБанк» (а.с. № 88 т.№ 2) з 06.01.2004р. була затверджена відсоткова ставка по вкладам “На вимогу” у гривні, долар США та ОСОБА_3 у розмірі 1,0% річних, а відповідно до витягу Протоколу Комітету управління активами і пасивами від 25.04.2017р. встановлена відсоткову ставка “До запитання” - 0,01% річних з 04.05.2017р. (а.с. № 89 т.№ 2).

Як вбачається з наданого позивачкою розрахунку відсотків на суму вкладу станом на 02.05.2018р. (а.с. № 38 т. № 2) розрахунок відсотків здійснено за період з 11.06.2014р. по 02.05.2018р., виходячи з суми вкладу 1 209 427,40 дол.США та відсоткової ставки в розмірі 10% річних.

Оскільки, виходячи зі змісту викладених заперечень у відзивах на позов та наданих під час розгляду справи пояснень, представником відповідача не заперечувалися вказані позивачкою в розрахунку періоди, за які здійснено нарахування відсотків, сума вкладу, на яку здійснено нарахування, суд при перевірці розрахунку суми відсотків, яка підлягає стягненню з АТ КБ «ПриватБанк» керується періодами визначені позивачкою, та зазначає, що стягненню з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_4 підлягають відсотки, які нараховані на суму вкладу 1 209 427,40 дол.США за наступним розрахунком:

-за період з 11.06.2014р. – 02.07.2014р. (21 день) за відсотковою ставкою 10% річних

1 209 427,40 х0,000274 (розмір 10% ставки за один день нарахування) х 21 =6959,05 дол.США;

-за період з 03.07.2014р. – 03.07.2015р. (365 днів) за відсотковою ставкою 10% річних

1 209 427,40 х 0,000274 (розмір 10% ставки за один день нарахування) х 365= 120 954,83 дол.США;

-за період з 04.07.2015р. – 04.07.2016р. (366 днів) за відсотковою ставкою 10% річних

1 209 427,40 х0,000273 (розмір 10% ставки за один день нарахування) х 366 =120 843,57 дол.США;

-за період з 05.07.2016р. – 16.02.2017р. (226 днів) за відсотковою ставкою 10% річних

1 209 427,40 х0,000274 (розмір 10% ставки за один день нарахування) х 226 =74 892,58 дол.США;

-за період з 17.02.2017р. –03.05.2017р. (75 днів) за відсотковою ставкою 1% річних

1 209 427,40 х0,0000274 (розмір 1% ставки за один день нарахування) х 75 =2485,37 дол.США;

-за період з 04.05.2017р. по 02.05.2018р. (364 дні) за відсотковою ставкою 0,01% річних

1209 427,40 х 0,01%/366 х 364= 120,61 дол.США

Таким чином, стягненню підлягає сума відсотків нарахована за період з 11.06.2014р. - 02.05.2018р. в розмірі 326256,01дол.США, а загалом, враховуючи що під час розгляду було встановлено, що договір №SAMDN01000727978607 від 16.08.2012р. було розірвано з 19.08.2013р. та залишок коштів вкладу зараховано на депозитний рахунок по договору №SAMDN01000726833611, з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_4 підлягає стягненню сума грошових коштів лише за договором №SAMDN01000726833611 від 02.07.2012р. в розмірі 1 209 427,40 дол. США, які обліковуються на депозитному рахунку №26358613416264 та нараховані відсотки в розмірі 326 256,01 дол.США, що складає 1 535 683, 41 дол.США, що станом на день винесення рішення за курсом НБУ на 02.07.2018р. (а.с. № 100 т. № 2) в гривневому еквіваленті становить 40 430 695грн. 80коп. (1 535 683, 41 дол.США х 26,327494 = 40 430 695грн. 80коп.)

Щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_4 про стягненням з ПАТ КБ «ПриватБанк» 3% річних від простроченої суми за прострочення виконання грошових зобов’язань в розмірі 1 583 949,73 грн., суд вважає, що вони підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом ст.ст. 526, 1058 ЦК України зобов’язання банку з повернення вкладу за договором банківського вкладу (депозиту) вважається виконаним з моменту повернення вкладу вкладнику готівкою або надання іншої реальної можливості отримати вклад та розпорядитися ним на свій розсуд.

Отже, як встановлено судом вище, кінцевою датою виконання грошових зобов’язань ПАТ КБ «ПриватБанк» за договорами №SAMDN01000726833611 від 02.07.2012р. згідно заяви позивачки від 02.02.2017р. було 17.02.2017р. Станом на дату винесення рішення ПАТ КБ «ПриватБанк» не було виконано зобов’язань за договором по поверненню суми грошових коштів, які обліковуються на депозитному рахунку №26358613416264, тобто з 17.02.2017р. ПАТ КБ «ПриватБанк» прострочено виконання грошового зобов’язання, а враховуючи, що останні уточнення суми позовних вимог позивачкою наведені станом на 02.05.2018р., період прострочення, за який повинно бути розраховано суму 3% річних становить 438 дні.

При цьому, суд вважає необхідним врахувати роз’яснення викладені 07.01.2014р. Верховним Судом України щодо практики застосування ст.625 ЦК України (ОСОБА_5 практики застосування ст. 625 ЦК України в цивільному судочинстві), а саме, що: «Три відсотки річних повинні нараховуватися на суму основного боргу без урахування вже нарахованих процентів за користування чужими грошовими коштами, якщо в обов’язкових для сторін правилах чи договорі немає прямої вказівки щодо іншого порядку нарахування процентів. Частиною 6 ст. 1061 ЦК України встановлено, що проценти на банківський вклад виплачуються вкладникові на його вимогу зі спливом кожного кварталу окремо від суми вкладу, а невитребувані у цей строк проценти збільшують суму вкладу, на яку нараховуються проценти, якщо інше не встановлено договором банківського вкладу. У зв’язку з цим необхідно враховувати, що у випадку збільшення вкладу на суму невитребуваних процентів, проценти, які стягуються у зв’язку з простроченням повернення вкладу, що передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України, нараховуються на всю суму вкладу, збільшеного на суму невитребуваних процентів».

При дослідженні розрахунку 3 % річних здійсненого позивачкою (а.с. № 38 т.№ 2) судом встановлено, що розрахунок 3% річних за період прострочення 438 днів проводиться виходячи із суми 1 678 554,61 дол. США (сума депозиту + розраховані позивачкою відсотки за період з 11.06.2014р. – 02.05.2018р.), проте з урахуванням вищевикладеного, суд вважає відповідній розрахунок помилковим та 3% річних слід розраховувати виходячи із 1 209 427,40 дол.США.

При цьому ст. 625 ЦК України унормовує питання відповідальності боржника за порушення грошового зобов’язання і з огляду на правову природу 3% річних, передбачених частиною другою цієї статті, як особливої міри відповідальності, їх сума повинна бути визначена до стягнення виключно в національній валюті Україні – гривні. Зазначена правова позиція висловлена ВСУ у постанові № 6-997цс16 від 21.09.2016р.

Таким чином, сума 3% річних за прострочення виконання ПАТ КБ «ПриватБанк» грошових зобов’язань повинна бути розрахована наступним чином.

Сума заборгованості по вкладу в гривнях станом на 02.05.2018р. складає 31 681 734,45 грн. (1 209 427,40 дол. США* 26,194648 (курс долара США до гривні станом на 02.05.2018р.), а отже сума санкцій (3% річних) дорівнює 1 140 542,44 грн., виходячи з розрахунку: 31 681 734,45 грн. х 3 х 438/365/100 = 1 140 542,44 грн.

Суд зазначає, що при розгляді справи представником відповідача було зроблено заяву про застосування наслідків спливу спеціальної позовної давності за один рік, оскільки позивач нараховує 3%річних за період з 18.02.2017р. по 02.05.2018р., що становить 438 днів, в обґрунтування якої представником зроблено посилання на правові норми, які регулюють строки спеціальної позовної давності до вимог про стягнення пені, тому надавши оцінку доводам представника відповідача в сукупності з обставинами встановленими судом при розгляді справи, суд вважає, що вони не знайшли своє підтвердження виходячи з наступного.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ч.1 ст.ст. 256, 257 ЦК України).

Обмеження, які стосуються строків стягнення неустойки – позовна давність в один рік (ч. 2 ст. 258 ЦК України) та обмеження, що стосуються розміру неустойки - штрафу, пені (ст. 551 ЦК України), проте позивачкою не заявлялися вимоги про стягнення неустойки. Зважаючи на те, що передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України наслідки прострочення боржником грошового зобов’язання не є неустойкою, положення про скорочену позовну давність в один рік стосується лише вимог про стягнення неустойки і не регулює стягнення боргу з урахуванням відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Відповідно до позовних вимог щодо застосування відповідальності, передбаченої ст. 625 ЦК України, встановлений загальний строк позовної давності тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України), який може бути збільшений за домовленістю сторін (ст. 259 ЦК України).

Щодо позовних вимог ОСОБА_4 про стягнення з відповідача судових витрат, понесених за надання правової допомоги та судового збору, суд вважає, що відповідні вимоги не були належним чином доведені при розгляді справи.

Суду надано договір про надання адвокатських послуг №631/2017 КФ (про надання правової допомоги) від 26.12.2016р., укладений між ОСОБА_4 та Адвокатським об’єднанням «ОСОБА_7 Київ)» (а.с.№21-23 т. № 2).

Згідно п.п. 5.2,5.3, 5.5 договору за надання згідно договору послуг клієнт сплачує виконавцю суму, вказану в рахунках, які надаються виконавцем. Оплата послуг здійснюється клієнтом протягом 5 банківських днів з дня наступним за днем надання рахунку. Вартість наданих послуг визначається в Додатку №1 до договору. Надання послуг клієнту оформлюється двостороннім актом виконаних робіт, який надсилається виконавцем разом з рахунком та звітом.

Відповідно до п.3 та п.4 ст.137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Позивачем суду не було надано ані Додатку №1 до договору про вартість наданих послуг, ані актів виконаних робіт, звітів, копії квитанції про сплату наданих послуг, а тому, суд не має можливості дослідити та встановити, які витрати були понесені позивачкою на правничу допомогу.

Підводячи підсумок викладеному, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_4 до АТ КБ «ПриватБанк» про стягнення грошових коштів за договорами банківського вкладу, відсотків та 3% річних підлягають частковому задоволенню.

Згідно до ч.3 ст.82 ЦПК України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Згідно нової редакції Статуту банку згідно з рішенням Єдиного акціонера Банку, затвердженого наказом МФУ 21.05.2018р., наданої представником відповідача в судовому засіданні 02.07.2018р., повне офіційне найменування банку змінено на Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", скорочене – АТ КБ "ПриватБанк", а тому, ухвалою суду від 02.07.2018р. (винесена без виходу до нарадчої кімнати) відповідно до ст. 55 ЦПК України замінено сторону відповідача з ПАТ КБ «ПриватБанк» на АТ КБ «ПриватБанк» (а.с. № 97-99, 101-104 т. № 2).

По тексту рішення суду у певних його частинах (щодо назви позовних вимог та назви відповідача в абзацах про стягненні сум у мотивувальній частині та резолютивній частині рішення) суд вважає необхідним зазначити нове найменування відповідача.

Обговорюючи питання розподілу судових витрат відповідно до ст.141 ЦПК України, вважаю за можливе розподілити їх наступним чином.

Так, при подачі позову, позивачкою був сплачений судовий збір у розмірі 8000грн. (а.с.№2 т.№ 1).

В подальшому, 07.06.2017р., 17.10.2017р., 22.02.2018р. та 08.05.2018р. позивачкою були уточнені позовні вимоги та доплачений відповідно судовий збір у розмірі 2847грн.60коп. (а.с.№99 т.№1), 8000грн. (а.с.№163 т.№1), 8810грн. (а.с.№8 т.№2), 8810грн. (а.с.№39 т.№2). Загальний розмір судового збору, сплаченого позивачкою, становить 36 467грн. 60коп.

Приймаючи до уваги, що позивачкою з урахуванням уточнень позову, сплачено судовий збір у розмірі, що перевищує максимально встановлений розмір судового збору за подачу позовної заяви майнового характеру (згідно ст. 4 Закону України «Про судовий збір» станом на 2018р. максимальна сума становить 8810грн.), то відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» позивачці слід повернути судовий збір сплачений у розмірі 27 657грн. 60коп. по квитанціям №ПН10143 від 23.02.2017р. (8000грн.), №ПН561 від 01.06.2017р.(2847грн.60коп.), №ПН2778 від 06.10.2017р. (8000грн.), №ПН5503 від 15.02.2018р. (8810грн.)

Приймаючи до уваги, що позовні вимоги позивачки задоволено частково, то на її користь слід стягнути судовий збір у розмірі 8000грн. пропорційно до задоволених позовних вимог (41 571 238грн. 24окп. (еквівалент суми депозиту та 3% річних, що стягнута) * на 8810грн. (сума судового збору, що належить до сплати) /45 775 086грн. 13коп. (еквівалент суми депозиту та 3% річних, що заявлена). В частині стягнення судового збору в розмірі 810грн. слід відмовити, у зв’язку з відмовою в задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 530, 598, 612, 625, 631, 653, 1058, 1059, 1061, 1075 ЦК України, ОСОБА_7 позиціям ВСУ у постановах №6-118цс14 від 29.10.2014р., №6-4813св14 від 26.03.2014р., №6-7667св14 від 26.03.2014р., № 6-997цс16 від 21.09.2016р., ст.ст. 4, 10, 12, 13, 55, 76-81, 82, 89, 259, 263-265 ЦПК України, п. 9 ч. 1 Розділу XI «Перехідні положення» ЦПК України (в редакції Закону України від 03.10.2017р.) суд,

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_4 до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення грошових коштів за договорами банківського вкладу, відсотків та 3% річних - задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (код юридичної особи - 14360570) на користь ОСОБА_4 (РНОКПП - НОМЕР_1) грошові кошти в сумі 1 535 683, 41 дол. США (один мільйон п’ятсот тридцять п’ять тисяч шістсот вісімдесят три долари 41 цент), що станом на 02.07.2018р. складає 40 430 695грн. 80коп., з яких: сума грошових коштів за договором №SAMDN01000726833611 від 02.07.2012р. в розмірі 1 209 427,40 дол.США (один мільйон двісті дев’ять тисяч чотириста двадцять сім дол.США 40 центів), яка обліковується на депозитному рахунку №26358613416264 та нараховані за період з 11.06.2014р. по 02.05.2018р. відсотки в розмірі 326 256,01 дол.США (триста двадцять шість тисяч двісті п’ятдесят шість доларів США 01 цент).

Стягнути з Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (код юридичної особи - 14360570) на користь ОСОБА_4 (РНОКПП - НОМЕР_1) 3 % проценти річних за прострочення виконання грошових зобов’язань за договором №SAMDN01000726833611 від 02.07.2012р. у розмірі 1 140 542 грн. 44коп. (один мільйон сто сорок тисяч п’ятсот сорок дві грн. 44 коп.).

Стягнути з Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (код юридичної особи - 14360570) на користь ОСОБА_4 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 8000грн.

Судовий збір, сплачений ОСОБА_4 у більшому розмірі по квитанціям №ПН10143 від 23.02.2017р. (8000грн.), №ПН561 від 01.06.2017р. (2847грн.60коп.), №ПН2778 від 06.10.2017р. (8000грн.), №ПН5503 від 15.02.2018р. (8100грн.) на розрахунковий рахунок 31219206700005, МФО отримувача 805012, код отримувача 37989269, банк отримувача ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, отримувач Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська, призначення платежу – судовий збір - повернути ОСОБА_4 (РНОКПП- НОМЕР_1).

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.273 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Дніпропетровської області.

Суддя: Н.В.Ткаченко