Ухвала суду № 75248374, 09.07.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

09 липня 2018 р. Справа №805/3822/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазарєва В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Донецькій області до приватного підприємства «Азовалко» про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

24 травня 2018 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДФС у Донецькій області до приватного підприємства «Азовалко» про стягнення податкового боргу у розмірі 5000,00 грн.

04 липня 2018 року від представника Головного управління ДФС у Донецькій області надійшла заява про відмову від позову внаслідок добровільного задоволення відповідачем позовних вимог. Також позивач, посилаючись на приписи статті 140 Кодексу адміністративного судочинства України, просить стягнути з ПП «Азовалко» на його користь понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1762,00 грн.

Розглянувши клопотання Головного управління ДФС у Донецькій про відмову від позову, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 2 частин 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від адміністративного позову і відмову прийнято судом.

Приймаючи до уваги наведене та враховуючи, що 31.05.2018 року відповідачем сплачено до бюджету суму податкового боргу у розмірі 5000,00 грн., підстав для неприйняття судом відмови від адміністративного позову не встановлено. Така відмова від позову не суперечить закону і не порушує чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Таким чином, суд приходить до висновку, що провадження у справі за позовом Головного управління ДФС у Донецькій області до приватного підприємства «Азовалко» про стягнення податкового боргу у розмірі 5000,00 грн., необхідно закрити.

Щодо клопотання позивача про стягнення з ПП «Азовалко» на його користь понесених судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 1762,00 грн., суд зазначає наступне.

Згідно частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначається Законом України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року №3674-VI зі змінами та доповненнями (далі також - Закон № 3674).

Згідно зі статтею 4 Закону № 3674, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою, справляється судовий збір за ставкою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Підстави повернення сплаченої суми судового збору визначені у статті 7 Закону України «Про судовий збір».

Так, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: 1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; 2) повернення заяви або скарги; 3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі; 4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням); 5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Відповідно до статті 140 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються із позивача, крім випадків, коли позивач звільнений від сплати судових витрат. Однак якщо позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача.

Разом з тим, частиною 4 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Отже, аналізуючи вищенаведені норми процесуального та матеріального законодавства, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення на користь суб'єкту владних повноважень понесених ним судових витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви.

Оскільки позивач у справі - Головне управління ДФС у Донецькій області є суб'єктом владних повноважень, суд дійшов висновку про необґрунтованість підстав для задоволення клопотання позивача про стягнення на його користь з відповідача понесених судових витрат зі сплати судового збору у сумі 1762,00, оскільки у матеріалах справи відсутні докази понесення позивачем, як суб'єктом владних повноважень судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз.

Разом з тим, частиною 1 статті 142 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі вирішення справи шляхом примирення, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу п'ятдесяти відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідно до платіжного доручення від 11.05.2018 р. № 659 позивачем сплачено 1762,00 грн. судового збору за подання до Донецького окружного адміністративного суду позовної заяви.

Приймаючи до уваги наведене та враховуючи відмову позивача від позову, суд дійшов висновку про повернення позивачу п'ятдесяти відсотків судового збору, сплаченого при поданні позовної заяви у розмірі 881 грн.

На підставі викладеного, керуючись нормами Конституції України та Кодексу адміністративного судочинства, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання Головного управління ДФС у Донецькій області про відмову від позову до приватного підприємства «Азовалко» про стягнення податкового боргу у розмірі 5000,00 грн. та стягнення судового збору - задовольнити частково.

Провадження у справі № 805/3822/18-а за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Донецькій області до приватного підприємства «Азовалко» про стягнення податкового боргу - закрити.

Повернути Головному управлінню ДФС у Донецькій області (місцезнаходження: вул. 130 Таганрозької дивізії, 114, м. Маріуполь, Донецька область, 87526, код ЄДРПОУ 39406028) з Державного бюджету України сплачений судовий збір в розмірі 881 (вісімсот вісімдесят одна) грн. згідно платіжного доручення від 11 травня 2018 року № 659.

У задоволенні іншої частини вимог відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через відповідні суди.

Суддя Лазарєв В.В.