Рішення № 75248363, 02.07.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2018 року (о 17 год. 00 хв.)Справа № 808/1588/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Батрак І.В.,

за участю секретаря Лялько Ю.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1, позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (далі - Центральне об’єднане УПФУ м. Запоріжжя, відповідач), в якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення відповідача №19/699/06 від 03.04.2018 про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2;

зобов’язати відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №2, з урахуванням архівної довідки від 30.10.2017 за №2956/05/01-07, виданої Державним унітарним підприємством Республіки Крим «Кримгеологія», історичної довідки від 30.10.2017 за №2958/05/01-07, виданої Державним унітарним підприємством Республіки Крим «Кримгеологія», довідки про заробітну плату з «Крим геологія» від 30.10.2017, виданої Державним унітарним підприємством Республіки Крим «Кримгеологія», архівної довідки від 16.09.2016 за №1-02.5-51/02.5-32, архівної довідки від 16.09.2016 за №2-02.5-51/02.5-32, архівної довідки від 16.09.2016 за №3-02.5-51/02.5/32, виданих відділом Адміністрації м. Джанкой Республіки Крим, архівної довідки від 15.04.2014 №15/04-03, виданої ЗАТ «Вогнетривремонт».

На обґрунтування позовних вимог у позовній заяві зазначає, що оскільки стара трудова книжка була втрачена під час роботи на підприємстві «Вогнетривремонт» у 2001 році, нова буда заповнена 02 вересня 2014 року, тому більшу частину свого трудового стажу необхідно було підтверджувати довідками з місця роботи, відповідно до п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 №637. Вказує, що рішенням від 03.04.2018 №19/699/06 позивачу відмовлено в призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку через відсутність необхідного стажу за Списком №2, оскільки не було враховано більше 7 років стажу, які підтверджено позивачем архівною довідкою від 30.10.2017 за №2956/05/01-07, виданою Державним унітарним підприємством Республіки Крим «Кримгеологія», історичною довідкою від 30.10.2017 за №2958/05/01-07, виданою Державним унітарним підприємством Республіки Крим «Кримгеологія», довідкою про заробітну плату з «Крим геологія» від 30.10.2017, виданою Державним унітарним підприємством Республіки Крим «Кримгеологія», архівною довідкою від 16.09.2016 за №1-02.5-51/02.5-32, архівної довідки від 16.09.2016 за №2-02.5-51/02.5-32, архівною довідкою від 16.09.2016 за №3-02.5-51/02.5/32, виданою відділом Адміністрації м. Джанкой Республіки Крим. Посилається на приписи Конституції України та просить суд позов задовольнити повністю.

Ухвалою суду від 02.05.2018 відкрите провадження в адміністративній справі, призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та призначене перше судове засідання на 25 травня 2018 року.

23.05.2018 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов (№ 16041), у якому, зокрема, пояснює, що оскільки позивачем було надано трудову книжку, яка заповнена лише із 02.09.2014, то зарахування пільгового стажу відповідачем здійснювалось на підставі пільгових довідок від 29.11.2017 №14к-131 та №14к-132, виданих ПАТ «Запоріжвогнетрив» за періоди роботи з 04.03.1986 по 31.01.1994, з 01.12.1996 по 30.07.1998, з 02.09.2014 по 28.02.2018. Із посиланням на приписи Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» вважає, що архівні довідки від 16.09.2016 №1-02.5-51/02.5-32, 2-02.5-5-51/02.5-32, 3-02.5-51/02.5-32, видані архівним відділом Адміністрації м. Джанкой Республіки Крим, довідка №2956/05/01-07 від 30.10.2017 та довідка про заробітну плату від 30.10.2017 №2957/05/01-07, видані Державним унітарним підприємством Республіки Крим «Кримгеологія» відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» Порядку №637 вважаються недійсними і не можуть бути застосовані при обчисленні пенсій. Таким чином, відповідачем було встановлено, що позивач має загальний стаж роботи 19 років 10 місяців 14 днів, з них пільговий стаж за Списком №2 склав 13 років 0 місяців 25 днів, а тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Крім того, 04 червня 2018 року від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. №17188), а 08 червня 2018 року від представника відповідача – заперечення на відповідь на відзив (вх. №17637).

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

28 березня 2018 року позивач звернувся до Центрального об’єднаного УПФУ м. Запоріжжя із заявою про призначення пільгової пенсії за Списком №2 відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до якої було додано:

- трудова книжка АВ №349765 від 02.09.2014;

- військовий квиток (довідка) №112 від 07.07.2014;

- свідоцтво про навчання від 15.12.1979 №051097 та від 27.10.1981 №267243;

- архівна довідка від 30.10.2017 №2956/05/01-07 за періоди роботи з 15.01.1979 по 18.04.18979, історична довідка від 30.10.2017 №2958/05/01-07 про перейменування підприємства, видані Державним унітарним підприємством Республіки Крим «Кримгеологія»;

- архівні довідки від 16.09.2016 №1-02.5-51/02.5-32 за період з 24.12.1979 по 23.09.1980, №2-02.5-5-51/02.5-32 за період з 09.03.1982 по 14.01.1986, №3-02.5-51/02.5-32 за період з 01.10.1980 по 30.12.1981, видані архівним відділом Адміністрації м. Джанкой Республіки Крим;

- архівна довідка від 09.11.2017 №22/3467, видана ПАТ «Запоріжвогнетрив» за період роботи з 04.03.1986 по 30.07.1998;

- архівна довідка від 15.04.2014 №15/04-03, видана ЗАТ «Запоріжвогнетривремонт»за період роботи з 02.11.1999 по 05.10.2001;

- довідки від 29.11.2017 №14к-131 за період роботи з 04.03.1986 по 31.01.1994, від 29.11.2017 №14к-132 за період роботи з 01.12.1996 по 30.07.1998 про пільговий період роботи на ПАТ «Запоріжвогнетрив»;

- довідка від 20.03.2018 №68 за період роботи з 02.09.2014 по 28.02.2018, пільговий стаж роботи на ПАТ «Запорізький завод феросплавів»;

- довідка про заробітну плату від 30.10.2017 №2957/05/01.07, видана Державним унітарним підприємством Республіки Крим «Кримгеологія», довідки про заробітну плату від 10.10.2016 №54, від 10.10.2016 №55, видані ПАТ «Запоріжвогнетрив»;

- копія паспорту;

- копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру;

- копія трудової книжки.

Проте, рішенням від 03.04.2018 №19/699/ відповідачем відмовлено позивачу у призначенні пенсії за Списком №2, у зв’язку з недостатнім необхідним страховим стажем – 26 років 6 місяців. При розгляді поданих документів для призначення пенсії на 01.03.2018 встановлено загальний стаж роботи склав 19 років 10 місяців 14 днів, пільговий стаж по Списку №2 склав 13 років 0 місяців 25 днів.

Вважаючи відмову відповідача в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах на місяців підставі п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» протиправною, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців у чоловіків.

Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

Статтею 62 Закону № 1788-ХІІ визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до пунктів 1 та 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно із вимогами пункту 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

З наведеного слідує, що уточнюючі довідки для підтвердження трудового стажу необхідно надавати лише в разі коли відсутні відповідні відомості в трудовій книжці.

Судом встановлено, що оскільки стара трудова книжка була втрачена під час роботи на підприємстві «Вогнетривремонт» у 2001 році, нова буда заповнена 02 вересня 2014 року, тому більшу частину свого трудового стажу необхідно було підтверджувати довідками з місця роботи, відповідно до п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 №637.

Щодо твердження відповідача із посиланням на приписи Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», що архівні довідки від 16.09.2016 №1-02.5-51/02.5-32, 2-02.5-5-51/02.5-32, 3-02.5-51/02.5-32, видані архівним відділом Адміністрації м. Джанкой Республіки Крим, довідка №2956/05/01-07 від 30.10.2017 та довідка про заробітну плату від 30.10.2017 №2957/05/01-07, видані Державним унітарним підприємством Республіки Крим «Кримгеологія» відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» Порядку №637 вважаються недійсними і не можуть бути застосовані при обчисленні пенсійна, суд зазначає наступне.

Статтею 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 № 1207-VII (далі Закон №1207-VII) вказано, що для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією визначається: 1) сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій; 2) внутрішні морські води і територіальне море України навколо Кримського півострова, територія виключної (морської) економічної зони України вздовж узбережжя Кримського півострова та прилеглого до узбережжя континентального шельфу України, на які поширюється юрисдикція органів державної влади України відповідно до норм міжнародного права, Конституції та законів України; 3) повітряний простір над територіями, зазначеними у пунктах 1 і 2 цієї частини.

Положення Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», на який посилається відповідач, дають підстави для висновку, про те, що вказаний нормативно-правовий акт жодним чином не скасовують, не обмежують і не звужують закріплені Конституцією України гарантії, права чи свободи позивачів стосовно здійснення соціальних виплат, а лише встановлюють особливий порядок (механізм) реалізації державної політики, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Крім того, відповідачем не визначеного будь-якого іншого нормативно-правового акту, який би встановлював обмеження у спірних правовідносинах щодо порядку обрахунку стажу для призначення пенсії, здобутого на роботах за період з 19793 року по 1992 рік.

При цьому, згідно правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної в рішенні "Ілашку та інші проти Молдови та Росії" вказано, що коли держава не може забезпечити дію своєї влади на частині своєї території відповідно фактичній ситуації (наприклад, сепаратиський режим, військова окупація), держава не перестає нести відповідальність та здійснювати юрисдикцію. Вона повинна усіма доступними дипломатичними та правовими засобами із залученням іноземних держав та міжнародних організацій продовжувати гарантувати права та свободи, передбачені Конвенцією.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1028 п.20 Порядку №637 доповнено новим абзацом відповідно до якого, у разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Суд звертає увагу на той факт, що пенсійний орган не скористався наданими йому повноваженнями та отримав інформацію щодо позивача у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, що свідчить про необґрунтованість рішення відповідача про відмову у призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах.

Вказані положення свідчать, що відповідач в межах своєї компетенції має право самостійно звертатися до органів державної влади та підприємств з метою перевірки даних про стаж та умови роботи. Натомість відповідач не надав позивачу відомостей про спосіб підтвердження спірного трудового стажу та самоусунувся від спірного питання, поклавши обов'язок перевірки відомостей трудової книжки та уточнюючих довідок на позивача та обмежився лише посиланням на неможливість перевірки представлених відомостей - довідки підприємства через окупацію АРК Крим та не підконтрольність певної території, що не може бути законною підставою для позбавлення позивача пенсійного забезпечення.

Таким чином, позивачем було представлено належні та достатні документи для прийняття відповідачем законного та обґрунтованого рішення про страхового стажу періодів роботи на посаді слюсаря-ремонтника 3 розряду у період з 15.01.1979 по 18.04.1979 у Державному унітарному підприємстві Республіки Крим «Кримгеологія», водія 3 класу з 24.12.1979 по 23.09.1980 на АТП Кримський облпотребсоюзу, шоферу 3 класу у період з 09.03.1982 по 14.01.1986 на Джанкойській автобазі управління «Кримканалстрой», водієм 3 класу на автомобілях всіх типів, марок місткості з 01.10.1980 по 30.12.1981 на АТП №11115.

Щодо неврахування трудового стажу позивача з 02.11.1999 по 05.10.2001 на посаді водія 3-го класу, підтвердженого позивачем наданою довідкою ЗАТ «Запоріжвогнетривремонт» суд зауважує, що відповідач відповідно до положень пункту 4.2. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 як орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Крім того, суд також звертає увагу на той факт, що пенсійний орган не скористався наданими йому повноваженнями та не витребував у підприємства необхідні, додаткові документи, або шляхом виходу на вказане підприємство і проведення відповідної перевірки наявних архівних документів, не спростував того факту, що позивач повний робочий день працював на ЗАТ «Запоріжвогнетривремонт», що свідчить про необґрунтованість рішення відповідача про відмову у призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах.

Суд зауважує, що позитивним обов'язком держави в цілому та її державних органів, в тому числі Пенсійного фонду України, є забезпечення можливості збереження на державному підприємстві первинних документів про умови праці та атестацію робочих місць та від яких залежить виникнення і реалізації майнових прав громадянин при призначені пенсії. Незабезпечення належного зберігання вказаних документів в державних підприємствах, не витребування вичерпної інформації органами пенсійного фонду і невиконання своїх гарантійних функції державою, незалежно від надзвичайності підстав та як наслідок обмеження громадянам в реалізації та підтвердженні прав на пенсійне забезпечення, не повинно нівелювати або обмежувати конституційні права позивача на їх підтвердження документами, що залишилися в АРК Крим.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що прийняте відповідачем рішення №19/699/06 від 03.04.2018 про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2 не відповідає положенням діючого законодавства та міжнародним принципам верховенства права щодо прав людей на тимчасово окупованій території України.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Між тим, на виконання правил частини другої статті 77 КАС України відповідач як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним рішення, про оскарження якого заявлено позов.

У відповідності до частини третьої статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов’язати суб’єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги слід задовольнити частково, визнавши рішення відповідача протиправним та зобов'язавши комісію по розгляду спірних питань, пов'язаних з призначенням (перерахунком) та виплатою пенсій відповідно до чинного законодавства України про пенсійне забезпечення повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, та вжити усіх необхідних заходів з метою отримання необхідних уточнюючих довідок, а також врахувати при підрахунку стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах докази, надані суду в ході розгляду даного позову.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

У зв’язку із частковим задоволенням позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути на користь ОСОБА_1 документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 704,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Центрального об’єднаного УПФУ м. Запоріжжя пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 9, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: 69009, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (місцезнаходження: 69057, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, 2-Б, код ЄДРПОУ 41248629) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя №19/699/06 від 03.04.2018 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2.

Зобов’язати Центральне об’єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя повторно розглянути заяву ОСОБА_1 29.03.2018 про призначення пенсії на пільгових умовах, із урахуванням висновків суду по даній справі.

В решті позовних вимог відмовити.

Присудити на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя І.В. Батрак