Рішення № 75248279, 12.07.2018, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2018 року ЛуцькСправа № 803/1017/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ковальчука В.Д.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Чернігівського прикордонного загону про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Чернігівського прикордонного загону про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що з травня 2005 року він проходить військову службу за контрактом в органах Державної прикордонної служби України, у даний час на посаді начальника відділення інспекторів прикордонної служби «Гірськ» Чернігівського прикордонного загону у військовому званні «капітан». 25 травня 2018 року позивач звернувся до відповідача з рапортами про надання йому додаткової відпустки за сімейними обставинами з 29 травня 2018 року терміном 10 діб, та щорічної чергової відпустки терміном 35 діб, про те у Чернігівському прикордонному загоні відмовилися приймати його рапорти, у зв'язку з чим позивач змушений був скерувати їх поштовим зв'язком. Зазначене поштове відправлення було отримано відповідачем 26 травня 2018 року, про те станом на 07 червня 2018 року відповіді на зазначені рапорти позивач не отримав. Позивач зазначив, що йому також не надавалися чергові відпустки у 2016-2017 роках. Просить визнати протиправною бездіяльність начальника Чернігівського прикордонного загону ДПС України полковника ОСОБА_2 щодо ненадання йому додаткової відпустки за сімейними обставинами з 29 травня 2018 року терміном 10 діб, та щорічної чергової відпустки з 10 червня 2018 року, терміном 35 діб, зобов'язати відповідача надати йому у 2018 році додаткову відпустку за сімейними обставинами та щорічну чергову відпустку до прийняття рішення про його звільнення та виключення зі списків особового складу загону.

У відзиві відповідач просив у задоволенні позову відмовити з огляду на таке. 24 травня 2018 року наказом начальника 105 прикордонного загону №291-ос «По особовому складу» капітана ОСОБА_1 звільнено з військової служби. ОСОБА_1 з 01.06.2018 по 20.06.2018 перебував на лікуванні в Ковельській центральній районній лікарні. Після виходу з лікарняного, 21.06.2018 капітана ОСОБА_1 наказом начальника 105 прикордонного загону від 21.06.2018 №270-ос «По особовому складу» виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення. При цьому зазначеним наказом ОСОБА_1 передбачена виплат грошової компенсації за невикористану частину щорічної основної відпустки.

Відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши письмові докази та пояснення, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити з огляду на таке.

Судом встановлено, що з травня 2005 року ОСОБА_1 проходив військову службу за контрактом в органах Державної прикордонної служби України, на посаді начальника відділення інспекторів прикордонної служби «Гірськ» Чернігівського прикордонного загону у військовому званні «капітан». 25 травня 2018 року позивач звернувся до відповідача з рапортами про надання йому додаткової відпустки за сімейними обставинами з 29 травня 2018 року терміном 10 діб, та щорічної чергової відпустки терміном 35 діб.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з статтею 10-1 цього Закону, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення. Тривалість щорічної основної відпустки для військовослужбовців, які мають вислугу в календарному обчисленні до 10 років, становить 30 календарних днів; від 10 до 15 років - 35 календарних днів; від 15 до 20 років - 40 календарних днів; понад 20 календарних років - 45 календарних днів, без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець. Святкові та неробочі дні при визначенні тривалості щорічних основних відпусток не враховуються.

Як встановлено судом, 24 травня 2018 року ОСОБА_1 наказом №219-ос начальника 105 прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби був звільнений з військової служби, а наказом №270-ос від 21 червня 2018 року начальника цього ж загону, був виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення, у зв'язку з чим йому відпустка не надавалася, а було в наказі відображено про виплату компенсації за невикористану відпустку.

Враховуючи, що ОСОБА_1 24 травня 2018 року був звільнений з військової служби, у наказі передбачено йому виплату компенсації за невикористану відпустку, позов ОСОБА_1 до Чернігівського прикордонного загону про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, паспорт серії НОМЕР_1) до Чернігівського прикордонного загону (14026, місто Чернігів, вулиця Квітнева, 3в, код ЄДРПОУ 14321765) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням вимог підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" цього Кодексу. Апеляційна скарга може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.

Суддя В.Д. Ковальчук