Постанова № 75248264, 11.07.2018, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/8952/17 Головуючий у 1 інстанції: Ковтуненко В.В. Провадження № 22-ц/773/791/18 Категорія: 30 Доповідач: Шевчук Л. Я.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2018 року місто Луцьк

Апеляційний суд Волинської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого – судді Шевчук Л.Я.,

суддів - Грушицького А.І., Карпук А.К.,

секретар с/з – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2, подану в інтересах ОСОБА_3, до ОСОБА_4, ОСОБА_5, Ківерцівської центральної районної лікарні про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_3 – ОСОБА_2 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03 травня 2018 року,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_3 – ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03 травня 2018 року в даній справі, якою відмовлено в задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову.

В своїй апеляційній скарзі представник позивача посилається на порушення судом норм процесуального права, невідповідність висновків суду встановленим обставинам справи, а тому просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити ухвалу про задоволення його заяви про забезпечення позову.

В судове засідання учасники справи не з’явилися, хоча у встановленому законом порядку були повідомлені про час та місце розгляду справи, а тому апеляційний суд розглядав справу у їх відсутності.

Апеляційну скаргу представника позивача слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції – без змін з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що представником позивача не надано доказів на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до реальної загрози невиконання або до утруднення виконання відповідачами рішення суду.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони зроблені з дотриманням вимог закону.

Стаття 149 ЦПК України передбачає, що за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

В своїй заяві про забезпечення позову представник позивача посилався на те, що у власності відповідачів перебуває нерухоме майно, а тому у разі задоволення позовних вимог ОСОБА_3, існує ризик невиконання рішення суду щодо стягнення з відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5 1 567 626,18 грн. та 1 519, 96 дол. США. Представник позивача просив суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на наступне майно: 1/4 частку житлового будинку, який розташований по вул. Незалежності, 7 в м. Ківерці Волинської області, 1/1 частку у статутному капіталі ППВФ «КМЗ», приміщення магазину, яке знаходиться по вул. Інженерній, 16 в м. Костянтинівка Донецької області, 1/2 частки житлового будинку 734, який розташований по вул. Т. Шевченка у с. Тюдів Косівського району Івано-Франківської області.

Із матеріалів справи убачається, що ОСОБА_3 в особі свого представника ОСОБА_2 пред’явив позов до ОСОБА_4, ОСОБА_5, Ківерцівської центральної районної лікарні про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, який обгрунтував тим, що рішенням суду був визнаний недійсним заповіт, яким рідний племінник позивача ОСОБА_3 – ОСОБА_6 заповів все своє майно відповідачу в даній справі ОСОБА_4 Даний заповіт посвідчений головним лікарем Ківерцівської районної лікарні – ОСОБА_5 Відповідач ОСОБА_4 зняв з рахунків спадкодавця грошові кошти, в зв’язку з чим позивач просив солідарно стягнути з відповідачів грошові кошти в розмірі 1 429 310, 63 грн., 88 315, 55 грн., 18, 96 дол. США, 1500 дол. США матеріальної шкоди, 50 000 грн. моральної шкоди та 8000 грн. судового збору.

Представник позивача вважає, що невжиття заходів забезпечення зазначеного позову істотно ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що заява представника позивача про забезпечення позову до задоволення не підлягає, оскільки судом не встановлено, що невжиття таких заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Доводи апеляційної скарги не впливають на правильність ухвали суду першої інстанції.

На підставі наведеного суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 382, 383, 384, ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_3 – ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03 травня 2018 року в даній справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

Судді

Повне судове рішення складено 12 липня 2018 року.