Ухвала суду № 75248185, 12.07.2018, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 163/2479/17 Провадження №11-кп/773/331/18 Головуючий у 1 інстанції:Гайдук А. Л. Категорія:ч.2 ст.199, ч.2 ст.15 ст.199 КК України Доповідач: Лівандовська-Кочура Т. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 липня 2018 року місто ОСОБА_1

Апеляційний суд Волинської області в складі:

головуючого судді – Лівандовської-Кочури Т.В.,

суддів – Гапончука В.В., Денісова В.П.,

з участю секретаря – Лінік Т.В.,

прокурора – Супрунюк Т.А.,

захисника – ОСОБА_2,

обвинувачених – ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження за апеляційними скаргами прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_5, захисника ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3, захисника ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 на вирок Любомльського районного суду Волинської області від 19 березня 2018 року,

В С Т А Н О В И В :

Даним вироком суду ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, непрацюючого, одруженого, раніше судимого:

- вироком Вінницького апеляційного суду від 26 листопада 2001 року за п.п. а), е) і) ст.93, ч.3 ст.142, ч.2 ст.143 КК України до покарання у виді 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Звільнений умовно-достроково 04 лютого 2014 року з невідбутим строком покарання 1 рік 7 місяців 24 дні,

засуджено:

- за ч.2 ст.199 КК України до покарання у виді 7 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією в дохід держави всього належного йому на праві приватної власності майна;

- за ч.2 ст.15 ч.2 ст.199 КК України до покарання у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією в дохід держави всього належного йому на праві приватної власності майна.

На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено остаточно до відбування ОСОБА_3 покарання у виді 7 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією в дохід держави всього належного йому на праві приватної власності майна.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 постановлено обчислювати з 27 липня 2017 року.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишено попередній у вигляді тримання під вартою.

Також даним вироком суду ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_6, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_7, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_8, непрацюючого, одруженого, раніше несудимого,

засуджено:

- за ч.2 ст.199 КК України до покарання у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією в дохід держави всього належного йому на праві приватної власності майна;

- за ч.2 ст.15 ч.2 ст.199 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі з конфіскацією в дохід держави всього належного йому на праві приватної власності майна.

На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено остаточно до відбування ОСОБА_4 покарання у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією в дохід держави всього належного йому на праві приватної власності майна.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 постановлено обчислювати з 27 липня 2017 року.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу залишено попередній у вигляді тримання під вартою.

Вироком вирішено долю речових доказів та процесуальних витрат.

Згідно з вироком суду ОСОБА_3 та ОСОБА_4 визнано винними та засуджено за те, що ОСОБА_3 за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, часу та місця, придбавши невстановлену кількість підроблених банкнот номіналом по 500 гривень, які не відповідають встановленим зразкам аналогічних банкнот НБУ, що перебувають в офіційному обігу на території України, так як виготовлені не у відповідності до встановлених вимог, після чого, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4, переслідуючи злочинні наміри на збут цих підроблених грошей, усвідомлюючи існуючий в Україні порядок функціонування грошової системи, розуміючи суспільну небезпечність своїх дій та бажаючи настання суспільно негативних наслідків, з метою особистого збагачення, автомобілем марки «ВАЗ 21061», р.н.з. 89294АН, незаконно перевозили та зберігали при собі з метою збуту підроблені банкноти.

В подальшому 27 липня 2017 року ОСОБА_3, за попередньою змовою з ОСОБА_4, реалізовуючи єдиний злочинний намір, спрямований на особисте збагачення, перебуваючи на території Любомльського району Волинської області, перевозили, зберігали та на різних АЗС вчинили три епізоди збуту цієї підробленої валюти.

Так, 27 липня 2017 року о 14 год. 30 хв., перебуваючи на території АЗС «Chell», що за адресою: м.Любомль, автошлях «Київ-Ковель-Ягодин», 497+300м., Волинської області, ОСОБА_3 передав ОСОБА_4 одну підроблену банкноту номіналом 500 гривень, серійний номер СГ 3815449, для збуту в касі цієї АЗС, яку ОСОБА_4, достовірно знаючи, що вона підроблена, використав як засіб платежу - розрахувався нею з касиром АЗС «Chell» ОСОБА_1 за придбання пального та цигарок, від якої отримав решту в сумі 350 гривень, які передав ОСОБА_3

Крім цього, відразу ж після вчинення таких дій, 27 липня 2017 року приблизно о 14год. 45хв., перебуваючи на території АЗС ТОВ «ВОГ РИТЕЙЛ», що знаходиться за адресою: с. Старовойтове, вул. Прикордонників, 35, Любомльського району Волинської області, повторно, ОСОБА_3 передав ОСОБА_4 одну підроблену банкноту номіналом 500 гривень, серійний номер ЛЗ 1453987, для збуту в касі зазначеної АЗС, яку останній отримав, достовірно знаючи, що вона підроблена, та використав її як засіб платежу, розрахувавшись з касиром даної АЗС - ОСОБА_6 за придбання пального, від якої отримав решту в сумі 400 гривень, які передав ОСОБА_3

Крім цього, відразу ж після вчинення таких дій, 27 липня 2017 року приблизно о 15год., перебуваючи на території АЗС ТзОВ НК «Аветра», що знаходиться за адресою: с. Римачі, вул. Дорожня, 6, Любомльського району, Волинської області, повторно, ОСОБА_3 передав ОСОБА_4 одну підроблену банкноту номіналом 500 гривень, серійний номер ЛЗ 1453987, для збуту в касі зазначеної АЗС, яку останній отримав, достовірно знаючи, що вона є підробленою, та використав її як засіб платежу, розрахувавшись з касиром цієї АЗС - ОСОБА_7 за придбання пального, від якого отримав решту в сумі 400 гривень, які передав ОСОБА_3

В подальшому, цього ж дня, на території Любомльського району Волинської області, ОСОБА_3 за попередньою змовою з ОСОБА_4, повторно, реалізовуючи єдиний злочинний намір, спрямований на особисте збагачення, двічі намагалися збути підроблену національну валюту України, однак свої злочинні наміри до кінця не довели з причин, які не залежали від їх волі.

Так, 27 липня 2017 року приблизно о 15 год., на території АЗС 0303 ПІІ «Амік Україна», що знаходиться за адресою: с. Римачі, вул. Дорожня, 2, Любомльського району Волинської області, ОСОБА_3 передав ОСОБА_4 одну підроблену банкноту номіналом 500 гривень для збуту в касі зазначеної АЗС, яку останній отримав, достовірно знаючи, що вона підроблена, та з метою збуту шляхом придбання пального, намагався збути її оператору-касиру АЗС 0303 ПІІ «Амік Україна» - ОСОБА_8, виконавши усі дії, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, однак не закінчили його з причин, що не залежали від їх волі, оскільки оператор-касир помітив, що дана банкнота є підробленою, про що повідомив ОСОБА_9 та відмовився її приймати.

Відразу ж по цьому, 27 липня 2017 року приблизно о 15год., ОСОБА_3 та ОСОБА_4, перебуваючи в шинку «Садиба», що знаходиться за адресою: с. Старовойтове, вул. Прикордонників, 7, Любомльського району Волинської області, намагалися збути банкноту номіналом 500 гривень бармену зазначеного закладу ОСОБА_10, виконавши усі дії, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, однак не закінчили його з причин, що не залежали від їх волі, оскільки остання помітила, що вона є підробленою та відмовилася її приймати.

В поданій на вирок апеляційній скарзі захисник ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 вказує на незаконність вироку суду через невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального правопорушення, заперечуючи обізнаність його підзахисного про підроблення національної валюти України у виді банкнот, які останній отримав після відчуження транспортного засобу та про намір їх збуту. Заперечує попередню змову його підзахисного із обвинуваченим ОСОБА_4 на збут підробленої валюти та розподіл ролей, так як у шинку «Садиба» за спожитий обід ОСОБА_3 розраховувався самостійно. Просить вирок скасувати, кримінальне провадження щодо ОСОБА_3 за ч.2 ст. 199, ч.2 ст. 199 КК України закрити, у зв’язку із відсутністю в його діях складу злочину. В поданій на вирок апеляційній скарзі захисник ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 вказує на незаконність вироку суду через невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального правопорушення, заперечуючи обізнаність його підзахисного про підроблення національної валюти України у виді банкнот, які останній отримував від свого брата ОСОБА_3 для сплати за пальне та інших потреб. Заперечує попередню змову його підзахисного із обвинуваченим ОСОБА_3 на збут підробленої валюти та розподіл ролей, так як у шинку «Садиба» за спожитий обід ОСОБА_3 розраховувався самостійно. Просить вирок скасувати, кримінальне провадження щодо ОСОБА_4 за ч.2 ст. 199, ч.2 ст. 199 КК України закрити, у зв’язку із відсутністю в його діях складу злочину.

У поданій апеляційній скарзі прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, вважає вирок суду незаконним та необґрунтованим у зв’язку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості злочину і особам обвинувачених, безпідставного та невмотивованого призначення надто м’якого покарання за статтями, за якими обвинувачені визнані винними. Зазначає, що судом при постановлені вироку та обрані виду і міри покарання обвинуваченим порушено вимоги ст.65 КК України. також зазначає, що судом взагалі не враховано ту обставину, що обвинувачений ОСОБА_3 має незняту та негашену судимість за вчинення особливо тяжких корисливих злочинів, окрім того обвинувачені не розкаялися у вчиненому, вибачення в потерпілих не попросили, збитки не відшкодували.

Просить вирок суду першої інстанції скасувати та постановити новий, яким призначити ОСОБА_3 В,А. покарання: за ч.2 ст.199 КК України 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна; за ч.2 ст.15 ч.2 ст.199 КК України 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна, а остаточне покарання на підставі ст.70 КК України у виді 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Також просить призначити ОСОБА_4 покарання: за ч.2 ст.199 КК України 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна; за ч.2 ст.15 ч.2 ст.199 КК України 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна, а остаточне покарання на підставі ст.70 КК України у виді 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Заслухавши доповідача, який виклав зміст оскаржуваного вироку суду першої інстанції та основні доводи апеляційних скарг, пояснення обвинувачених та їх захисника, які, кожен зокрема, підтримали апеляційні скарги захисника, прокурора, який заперечив доводи апеляційних скарг захисника, просив задовольнити скаргу прокурора та постановити новий вирок, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційні скарги до задоволення не підлягають.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні умисних протиправних дій, які виразились в незаконному перевезенні, зберіганні з метою збуту та збуті підробленої національної валюти України у виді банкнот, вчинених повторно за попередньою змовою групою осіб та умисних протиправних дій, які виразились у вчиненні замаху на збут підробленої національної валюти України у виді банкнот, вчинених повторно за попередньою змовою групою осіб, за обставин, вказаних у вироку, стверджуються зібраними по справі та перевіреними в судовому засіданні доказами, яким суд дав правильну юридичну оцінку, вірно кваліфікувавши дії обвинувачених за ч.2 ст.199, ч.2 ст.15 ч.2 ст.199 КК України.

Незважаючи на невизнання обвинуваченими своєї винуватості у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, їх винуватість повністю стверджується зібраними і перевіреними у суді першої інстанції доказами, яким суд дав правильну юридичну оцінку.

Так, на обґрунтування свого висновку щодо доведеності винуватості ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні даних злочинів, суд підставно послався на показання потерпілих ОСОБА_11, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, з показань яких в судовому засіданні встановлено, що упродовж півтори години, в межах незначної територіальної протяжності Любомльського району, обвинувачені заїжджали на автозаправні станції з метою придбання пального, при цьому, у кожному випадку, пальне купували на незначну суму у 100 грн., надаючи для розрахунку банкноту номіналом 500 грн. Розрахунок проводив ОСОБА_4, поведінка якого була неспокійною, метушливою, останній постійно з насторогою оглядався по сторонах, а гроші йому давав ОСОБА_3

З показань потерпілої ОСОБА_10, яка працює в шинку «Садиба», вбачається, що після розрахунку обвинувачених і ще двох жінок взяла гроші за обід номіналом 500 грн. та після перевірки їх в пункті обміну повернула ці гроші ОСОБА_3, повідомивши про їх фальшивість.

Показання потерпілих є чіткими, послідовними та незмінними впродовж всього судового розгляду і повністю узгоджуються із показаннями свідків:

- ОСОБА_12, яка працює в пункті обміну валют біля шинку «Садиба» та показала, що в липні 2017 року до неї підходила дівчина із вказаного кафе з проханням перевірити купюру номіналом 500 грн., яка просвічувалась лише частково, тому вказала на її сумнівність та повернула;

- ОСОБА_13, яка показала, що після того як два хлопці почали кричати і відкривати двері їх автомобіля, чоловік злякався і віддав їй гроші.

Дані показання потерпілих є чіткими, послідовними, відповідають показанням свідків та узгоджуються із іншими дослідженими судом першої інстанції доказами, а саме: даними, що містяться в заявах потерпілих про вчинене кримінальне правопорушення, протоколах огляду місця події з фототаблицями до них, якими зафіксовано та вилучено грошові купюри номіналом 500 грн. з ознаками підробки; протоколах огляду предмета, об’єктом якого є товарний чек АЗС ТОВ «ВОГ РИТЕЙЛ», згідно якого 27 липня 2017 року було реалізовано пальне на суму 100 грн.; відеозаписами камер спостереження; протоколах пред’явлення для впізнання з фототаблицями до них, згідно яких, кожен із потерпілих впізнав та чітко вказав на ОСОБА_4, як особу, яка розраховувалась на автозаправних станціях купюрою номіналом 500 грн. з ознаками підробки; дозволом від ОСОБА_13 про добровільну видачу грошових коштів, які передав їй чоловік в сумі 11000 грн. купюрами номіналом по 500 грн., з яких на 21 купюрі наявні серія СГ та номер 3815449, а на одній купюрі серія ЛЗ № 1453987.

Висновками експерта Волинського НДЕКЦ від 28 липня 2017 року №247 та від 17 серпня 2017 року №253 стверджено, що добровільно видана потерпілою ОСОБА_11 та вилучена під час огляду місця події в Любомльському ВП ГУНП у Волинській області 27 липня 2017 року купюра номіналом 500 гривень серії СГ №3815449, а також вилучені під час огляду місця події 28 липня 2017 року у приміщеннях автозаправних станцій: ТОВ «ВОГ РИТЕЙЛ» та ТзОВ НК «Аветра» дві банкноти номіналом по «500 гривень» зразка 2014 року з серійним номером ЛЗ 1453987 кожна - не відповідають встановленому зразку аналогічних банкнот Національного банку України, що перебувають в офіційному обігу на території України, так як виготовлені не у відповідності до вимог, які пред’являються до даного виду об’єкту. Зображення на лицевій та зворотній сторонах даних банкнот нанесені за допомогою знакодрукуючого пристрою зі струменевим способом друку.

З висновку експерта Волинського НДЕКЦ від 17 серпня 2017 року №253 встановлено, що банкноти номіналом «500 гривень» зразка 2014 року з серійним номером ЛЗ 1453987, які вилучені у приміщеннях автозаправних станцій: ТОВ «ВОГ РИТЕЙЛ» та ТзОВ НК «Аветра», виготовлені шляхом друкування однаковим способом друку (струменевий) одних і тих же зразків (шаблонів) зображень лицевої та зворотної сторін.

Відповідно до висновку експерта Волинського НДЕКЦ від 16серпня 2017 року №250 добровільно видані ОСОБА_13 та вилучені в ході огляду місця події 27 липня 2017 року: двадцять одна банкнота номіналом «500 гривень» зразка 2014 року з серійним номером СГ 3815449 та одна банкнота номіналом «500 гривень» зразка 2014 року з серійним номером ЛЗ 1453987 - не відповідають встановленому зразку аналогічних банкнот Національного банку України, що перебувають в офіційному обігу на території України, так як виготовлені не у відповідності до вимог, які пред’являються до даного виду об’єкту. Зображення на лицевій та зворотній сторонах цих банкнот нанесені за допомогою знакодрукуючого пристрою зі струменевим способом друку.

Наведені докази у їх сукупності спростовують доводи захисника про необізнаність обвинувачених щодо підроблення національної валюти України у виді банкнот, відcутність наміру їх збуту та спільної домовленості між собою на вчинення таких дій, і такі доводи захисника були предметом перевірки суду першої інстанції та свого підтвердження не знайшли.

Як встановлено із показань обвинувачених, для розрахунку на АЗС із автомобіля виходив виключно ОСОБА_4, так як ОСОБА_3 не міг ходити через біль у ногах, однак доказів в підтвердження останнього суду надано не було, який, в той же час, виходив на АЗС 03030303 ПІІ «Амік Україна», у шинок «Садиба», пункт обміну валют, про що особисто ствердив у своїх показаннях, наданих в суді.

При цьому, враховано судом і наявність у ОСОБА_3 судимості та відповідно існування в базі даних правоохоронних органів інформації про його особу, тоді як ОСОБА_4 раніше не судимий, а тому у випадку виявлення підробки коштів розшукати його буде складніше або неможливо. Не знайшла свого підтвердження і версія сторони захисту про те, що підроблені кошти ОСОБА_3 отримав після продажу транспортного засобу, оскільки належних доказів в підтвердження наведеного суду надано не було.

Те, що ОСОБА_3 особисто розрахувався у шинку «Садиба», з урахуванням злагодженості дій обвинувачених та розподілу їх ролей, які упродовж короткого проміжку часу заїжджали на автозаправні станції з метою придбання пального, при цьому, у кожному випадку,купували його на незначну суму у 100 грн., надаючи для розрахунку банкноту номіналом 500 грн., не спростовує правильних висновків суду про їх попередню змову.

Незважаючи на невизнання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 своєї винуватості у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 199, ч.2 ст. 15 ч. 2 ст. 199 КК України, їх винуватість у вчиненні повністю стверджується «поза розумним сумнівом» зібраними і перевіреними у суді першої інстанції доказами, яким суд дав правильну юридичну оцінку, і з чим погоджується і апеляційний суд.

Відповідно до вимог ст.65 КК України, суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом’якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.

При призначенні покарання суд першої інстанції, в повній мірі дотримав вказаних вимог закону.

Як убачається з вироку, призначаючи обвинуваченим покарання, суд першої інстанції врахував характер і ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відноситься до категорії тяжких, дані про осіб винних.

Обставин, що пом’якшують чи обтяжують покарання обвинувачених, судом не встановлено.

При цьому судом враховано, що обвинувачений ОСОБА_3 одружений, позитивно характеризується, хворіє, має на утриманні хвору матір, однак має незняту та непогашену судимість

Враховано також судом і те, що ОСОБА_4 одружений, позитивно характеризується, має на утриманні хвору матір, раніше не притягався до кримінальної відповідальності.

Так , з урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, кількості епізодів злочинної діяльності, позиції потерпілих, суд дійшов висновку, що виправлення та перевиховання обвинувачених неможливе без ізоляції від суспільства, призначивши розмір покарання в межах санкцій статей, за які вони притягуються до кримінальної відповідальності з конфіскацією належного на праві приватної власності майна із застосуванням принципу поглинення менш суворого покарання більш суворим.

На думку апеляційного суду, обране судом першої інстанції покарання відповідає вимогам ст.ст. 50, 65 КК України, є необхідним і достатнім для виправлення обвинувачених та попередження нових злочинів, як самими обвинуваченими, так і іншими особами, а тому підстав для скасування вироку з мотивів, зазначених в апеляційній скарзі прокурора, суд не вбачає.

Порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли б перешкодити суду повно і всебічно розглянути кримінальне провадження та ухвалити законне і обґрунтоване рішення, апеляційним судом не встановлено.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407 КПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_5, захисника ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3, захисника ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 залишити без задоволення, а вирок Любомльського районного суду Волинської області від 19березня 2018 року без змін.

Ухвала може бути оскаржена, шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення апеляційним судом.

Головуючий

Судді: