Рішення № 75247740, 03.07.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2018 р. Справа№805/2354/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Стойка В.В.,

при секретарі Геворгян Т.В.,

за участю:

представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши в відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю “ДТЕК СХІДЕНЕРГО” до Головного управління Державної фіскальної служби України у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 21.03.2018,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.03.2018 року № НОМЕР_1, мотивуючи тим, що прийняте спірне податкове повідомлення - рішення суперечить нормам чинного законодавства, посилаючись на норми Податкового кодексу України, Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” від 2 вересня 2014 року № 1669-VІІ (надалі - ОСОБА_1 № 1669-VII), розпорядження Кабінету міністрів України “Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція” від 2 грудня 2015 року № 1275-р (надалі – Розпорядження № 1275-р).

Відповідачем надано заперечення, в обґрунтування якого зазначив, що за даними камеральної перевірки від 15.02.2018 року встановлено порушення Відокремленим підрозділом «Луганська теплова електрична станція» ТОВ «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» термінів сплати податкових зобов’язань по збору за спеціальне використання води за ІІІ квартал 2014 року. Керуючись ст. 126 Податкового кодексу України було нараховано штрафні санкції та сформовано податкове повідомлення-рішення. Зазначає, що включення населеного пункту до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, не є безумовною підставою для невиконання чи виконання не в повному обсязі платниками податку своїх обов’язків. Актом перевірки встановлено порушення граничних строків сплати грошового зобов’язання зі збору за спеціальне використання води у розмірі 2 779 494,25 грн. на 100 календарних днів за ІІI квартал 2014 року, тому позивач повинен сплатити штраф у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу у розмірі 555 898,85 грн. Сертифікат Торгово-промислової палати просить суд не брати до уваги, оскільки він не надавався до податкового органу.

Представник позивача у судове засідання не з’явився просив розглянути справу за його відсутності.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, мотивуючи доводами аналогічними зазначеним у відзиві на адміністративний позов.

Ухвалою від 06 квітня 2018 року позовну заяву було залишено без руху, у зв’зку з ненаданням платіжного документу про сплату судового збору у належному розмірі.

Після усунення недоліків ухвалою від 20 квітня 2018 року було відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального провадження та призначено підготовче засідання на 10 травня 2018 року.

У зв’язку з перебуванням у відрядженні судді Зінченко О.В. справу за результатами повторного автоматизованого розподілу між суддями було передано до розгляду судді Черніковой А.О. Ухвалою від 23.04.2018 року справу було прийнято до свого провадження.

У зв’язку з тимчасовою непрацездатністю судді Чернікової А.О., в результаті повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями було визначено суддю Стойку В.В.

Ухвалою від 30.05.2018 року справу було прийнято до свого провадження та призначено підготовче засідання 13.06.2018 року.

Ухвалою від 13.06.2018 року було було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 03 липня 2018 року.

Суд, дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Позивач, Товариство з додатковою відповідальністю «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» (ЄДРПОУ 31831942, вул. Енергетиків, б.34, м. Курахово, Мар’їнський район, Донецька область, 85612), пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації 21.12.2004 № 1 266 120 0000 003409, та згідно ст. 48 КАС України здатний особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.

Відповідач, Головне управління Державної фінансової служби України у Луганській області, є суб’єктом владних повноважень, згідно ст. 48 КАС України здатний особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.

Судом встановлено, що позивачем до податкового органу надавалася податкова звітність з плати за спеціальне використання води за ІІІ квартал 2014 рік, з самостійно визначеними сумами грошового зобов’язання.

Податковим органом проведена камеральна перевірка своєчасності сплати збору за спеціальне використання поверхових та підземних вод, за спеціальне використання поверхневої води теплоелектростанціями з прямоточною системою водопостачання, за спеціальне використання поверхових і підземних вод житлово-комунальними підприємствами, за спеціальне використання води , яка входить виключно до складу напоїв до складу напоїв, за спеціальне використання поверхневих і підземних вод для потреб рибацтва, за спеціальне використання кар’єрної, шахтної, дренажної води за ІІІ квартал 2014 року ТОВ «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» по Відокремленному підрозділу «Луганська теплова електрична станція» ТОВ «ДТЕК СХІДЕНЕРГО», за наслідком якої встановлені порушення та складено акт № 396/12-32-12-06/26174683 від 15.02.2018 року.

Позивачем надавались заперечення на акт перевірки, які залишені відповідачем без задоволення рішенням від 16.03.2018 року.

На підставі зазначеного акту перевірки сформовано та направлено позивачу податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 21.03.2018 року, яким встановлено порушення строку сплати суми грошового зобов’язання з збору за спеціальне використання води, визначеного пунктом 328.1, 328.4 ст.328 Податкового кодексу України, та на підставі ст.126 Податкового кодексу України за затримку на 100 календарних днів сплати грошового зобов’язання в сумі 2 779 494 грн. 25 коп. зобов’язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 555 898 грн. 85 коп. за платежем збір за спеціальне використання води.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Спірним питанням даного позову є правомірність складання податковим органом податкового повідомлення-рішення за затримку сплати грошового зобов'язання.

З матеріалів справи вбачається, що позивачу нараховані штрафні санкції за порушення граничних строків сплати самостійно визначеного грошового зобов’язання з збору за спеціальне використання води.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 59.1 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу. При цьому, відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, порядок надіслання платникові податків податкової вимоги є тотожним порядку надіслання податкового повідомлення-рішення. У свою чергу, відповідно до пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

З огляду на ситуацію, що склалася у Східному регіоні України, Указом Президента України № 405/2014 від 14 квітня 2014 року введено в дію рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року “Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України” та розпочато проведення Антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей.

З метою забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, 02 вересня 2014 року прийнято ОСОБА_1 України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” № 1669-VII (далі – ОСОБА_1 № 1669-VII), згідно до ст. 1 якого період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указом Президента України “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року “Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України” від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

На виконання Закону № 1669-VII розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 №1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція.

Так, згідно Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 року №1275-р місто Курахово Донецької області включено до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

З матеріалів справи вбачається, що податковим органом застосовано штрафні санкції за порушення граничних строків сплати суми грошового зобов’язання збору за спеціальне використання води, що є відповідальністю за невиконання(неналежне виконання) податкових зобов'язань.

Стаття 10 Закону № 1669 передбачає, що єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує форс-мажорні обставини, як підставу для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) своїх податкових зобов’язань є наявність у такого суб’єкта господарювання Сертифікату ТПП про засвідчення форс мажорних обставин.

Таким чином Сертифікат ТПП є документом, що засвідчує настання обставин непереборної сили при вирішенні питання про звільнення від нарахування штрафних санкцій та пені з 14 квітня 2014 року з боку податкових органів.

Позивачем надано до суду Сертифікат (висновок) Торгово-промислової палати №2883 від 05.09.2014 року, яким товариству засвідчено настання обставин непереборної сили з 14.04.2014 року при здійсненні господарської діяльності на території Донецької та Луганської областей щодо виконання законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов’язкових платежів.

Отже, у період з 14.04.2014 року позивача звільнено від нарахування штрафних санкцій та пені.

Вказаний висновок суду узгоджується з позицією Верховного суду України по справі № 805/1463/17а від 14 березня 2018 року, який зазначив, що сертифікат є належним доказом в силу ст.10 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», якій підтверджує причини та настання обставин, які не залежали від позивача.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 19 лютого 2015 року укладався договір між Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м.Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів та Відокремленим підрозділом «Луганська теплова електичга станція» ТОВ «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» щодо розстрочення сплати податкового боргу на загальну суму 2 779 494, 27 грн. під відсотки строком з 11.02.2015 по 20.12.2015. Відповідач у відзиву зазначив, що зазначена заборгованість була погашена позивачем достроково в повному обсязі 27.02.2015 року платіжним дорученням № 337353.

Я вбачається з рішення від 11.05.2015 року про розстрочення податкового боргу зі збору за спеціальне використання води, позивачем було надано Сертифікат (висновок) Торгово-промислової палати №2883 від 05.09.2014 року.

З огляду на зазначене суд не приймає посилання відповідача про те, що зазначений сертифікат не надавався податковому органу.

Крім того, відповідно до підпункту 38.4.1 пункту 38.4 ст.38 підрозділу 10 розділу ХХ Інших перехідних положень податкового кодексу України, якщо фактичним місцезнаходженням філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу юридичної особи є: тимчасово окупована територія, а місцезнаходженням відповідної юридичної особи є інша територія України або територія населених пунктів на лінії зіткнення, така юридична особа, відокремлений чи інший структурний підрозділ, уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) до бюджету податки, збори у випадках, передбачених цим Кодексом, звільняються від відповідальності, визначеної цим Кодексом, у межах діяльності, що провадиться через такі філії, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, за весь період проведення антитерористичної операції.

Як вбачається з матеріалів справи, спірне податкове повідомлення-рішення винесене саме по грошовим зобов’язанням Відокремленого підрозділу «Луганська теплова електрична станція» ТОВ «ДТЕК СХІДЕНЕРГО», місцезнаходження якого є тимчасова окупована територія України у Луганській області, м.Щастя, вул. Гагаріна, будинок 1. Зазначена обставина відповідачем не заперечується, отже не є спірною.

Отже відповідачем було винесено спірне податкове повідомлення-рішення у порушенні підпункту 38.4.1 пункту 38.4 ст.38 підрозділу 10 розділу ХХ Інших перехідних положень податкового кодексу України.

Крім того, суд зауважує, що згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статі 20 Податкового кодексу України контролюючи органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Контролюючи органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки, відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України.

Основним завданням камеральної перевірки є перевірка складання податкових декларацій і розрахунків, що включає в себе арифметичний підрахунок підсумкових сум податкових зобов’язань, що підлягають сплаті до відповідного бюджету або бюджетному відшкодуванню, та перевірка правильності застосування ставок податків і податкових пільг, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування; виявлення арифметичних або методологічних помилок.

Так, підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).

Відповідно до пункту 76.1, пункту 76.2 статті 76 Кодексу камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Відповідно до приписів пункту 86.2 статті 86 Кодексу за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Разом з тим, суд зазначає, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Документальною невиїзною позаплановою електронною перевіркою за заявою платника податків (далі - електронна перевірка) вважається перевірка, що проводиться на підставі заяви, поданої платником податків з незначним ступенем ризику, визначеним відповідно до пункту 77.2 статті 77 цього Кодексу, до контролюючого органу, в якому він перебуває на податковому обліку. Заява подається за 10 календарних днів до очікуваного початку проведення електронної перевірки, але не раніше офіційного повідомлення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, про запровадження проведення такої перевірки для відповідних платників податків: які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності; суб’єктів господарювання мікро-, малого; середнього підприємництва; інших платників податків. Форма заяви, порядок її подання, прийняття рішення про проведення електронної перевірки встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Підпунктами 79.1 та 79.2 ст.79 Податкового кодексу України передбачено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Приписами п.86.2 ст.86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

З огляду на вказані положення податкового законодавства, процедура проведення камеральної перевірки не вимагає рішення про проведення перевірки, направлення на її проведення, повідомлення платника податків та присутності його представника.

Суд наголошує на тому, що предметом камеральної перевірки є правильність складання податкової декларації збору за спеціальне користування води, а тому документами що мають відношення до такої перевірки є саме податкова звітність платника податків з збору за спеціальне користування води і ніяка інша, а у разі, якщо при проведенні камеральної перевірки, буде виявлено факт порушення податкового законодавства, податковий орган має право призначити та провести документальну перевірку (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) підприємства.

Згідно з частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Недотримання умов та порядку проведення перевірки тягне за собою відсутність правових наслідків такої у вигляді прийнятого податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 21.03.2018 року.

Вказаний висновок узгоджується із позицією Верховного Суду України, викладеною в Постанові від 27.01.2015 р. у справі № 21-425а14, згідно якої, дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, може бути належною підставою проведення перевірки. Невиконання таких вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Європейський суд з прав людини зазначає, що важливо усвідомлювати, що принцип верховенства права охоплює не лише змістовий аспект, але й процедурний аспект, який базується на вимогах відповідності правотворчої та правозастосовної практики певним стандартам, як-от: заборона зворотної дії закону, вимога ясності та несуперечності закону.

Таким чином, приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення на підставі проведеної камеральної перевірки, податковий орган не діяв на підставі, в межах та у спосіб наданих йому законодавством повноважень.

Суд має визначити та забезпечити справедливу рівновагу між інтересами відповідної особи та необхідністю підтримання ефективної системи податкового контролю платників податків, тобто регулювати відповідність втручання контролюючого органу у господарську діяльність підприємства легітимній меті такого втручання.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що станом на момент розгляду даної справи відповідач, який є суб'єктом владних повноважень при вчиненні певних дій, діяв без урахування усіх обставин, що мають значення, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), та без дотримання принципу верховенства права.

Суд не приймає доводи відповідача зазначені в заперечені на адміністративний позов, оскільки вони не ґрунтуються на чинному законодавстві.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірність спірних податкових повідомлень-рішень від 04 січня 2018 року в порядку частини 2 статті 71 КАС України, внаслідок чого позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 5, 6, 90, 132, 139, 193, 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Товариства з додатковою відповідальністю “ДТЕК СХІДЕНЕРГО” до Головного управління Державної фіскальної служби України у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 21.03.2018– задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у Донецькій № НОМЕР_1 від 21.03.2018 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби України у Луганській області (код ЄДРПОУ 39591445; 93401,Луганська область, м.Северодонецьк, вул..Енергетиеів, буд. 72) на користь Товариство з додатковою відповідальністю “ДТЕК СХІДЕНЕРГО (ЄДРПОУ 31831942), судовий збір у сумі 8338 (вісім тисяч триста тридцять вісім) грн.49 коп.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 11.07.2018 року.

Рішення суду першої інстанції може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Стойка В.В.