Ухвала суду № 75246976, 11.07.2018, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 165/2519/17 Провадження №11-кп/773/374/18 Головуючий у 1 інстанції:Ференс-Піжук О.Р. Категорія: в порядку КПК УкраїниДоповідач: Гапончук В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2018 року місто Луцьк

Апеляційний суд Волинської області в складі:

головуючого – судді Гапончука В.В.,

суддів – Подолюка В.А., Лівандовської-Кочури Т.В.,

з участю

секретаря – Старенько Л.М.,

прокурора – Рішка А.В.,

засудженого – ОСОБА_1,

законного представника засудженого – ОСОБА_2,

захисника – ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора на ухвалу Нововолинського міського суду Волинської області від 11 травня 2018 року, якою відмовлено в задоволенні подання фахівця (з питань соціальної роботи із суб’єктами пробації) Іваничівського міськрайонного відділу з питань пробації Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції ОСОБА_4 про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання вироком Володимир-Волинського міського суду від 02.02.2017 року відносно ОСОБА_1,

В С Т А Н О В И В:

Вироком Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 02.02.2017 року ОСОБА_1 було засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки, на підставі ст. 75, ст. 104 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки.

Фахівець (з питань соціальної роботи із суб’єктами пробації) Іваничівського міськрайонного відділу з питань пробації Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції ОСОБА_4 звернулася з поданням про скасування звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням та направлення останнього для відбування призначеного покарання, посилаючись на те, що він не з'являється на реєстрацію без поважних причин. За не виконання обов’язків, покладених вироком суду, засудженому оголошувались попередження та проводились бесіди профілактичного характеру.

Ухвалою Нововолинського міського суду Волинської області від 11 травня 2018 року відмовлено в задоволенні подання про вирішення питання скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення для відбування призначеного покарання відносно ОСОБА_1

Відмовляючи в задоволенні подання суд у своїй ухвалі зазначив, що неявка ОСОБА_1 на реєстрацію в Іваничівський міськрайонний відділ з питань пробації неповнолітнього ОСОБА_1 не є достатнім та переконливим аргументом на підтвердження обставин, які б свідчили про ухилення засудженого від виконання покладених на нього обов’язків та його небажання стати на шлях виправлення і не можуть бути підставою для скасування звільнення від відбування покарання та направлення для відбування призначеного покарання.

В своїй апеляційній скарзі прокурор вважає ухвалу такою, що підлягає скасуванню з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, тобто не застосування судом закону, який підлягає застосуванню, істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нову, якою подання фахівця (з питань соціальної роботи із суб’єктами пробації) Іваничівського міськрайонного відділу з питань пробації Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції ОСОБА_4 задовольнити.

Заслухавши доповідача, який доповів зміст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, виклав основні доводи апеляційної скарги, прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу і просив її задовольнити, засудженого, законного представника та захисника, які заперечили подану апеляцію, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора не підлягає до задоволення з таких підстав.

Частиною 1 статті 166 Кримінально-виконавчого кодексу України встановлено, що у разі ухилення засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням, від виконання обов'язків, які покладені на нього судом, або порушення громадського порядку, за яке його було притягнуто до адміністративної відповідальності, кримінально-виконавча інспекція застосовує до нього застереження у виді письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направленням для відбування покарання.

Відповідно до вимог ч.2 ст.78 КК України (ч.2 ст.166 КВК України) у разі, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчиняє правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, кримінально-виконавча інспекція вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.

Вказана стаття до поважних причин неявки засудженого до кримінально - виконавчої інспекції відносить несвоєчасне одержання запрошення, хворобу та інші обставини, що фактично позбавляють засудженого своєчасно прибути за викликом.

При скасуванні звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням суддя зобов'язаний з'ясувати, чи мав засуджений реальні можливості виконати покладені на нього обов'язки і чи можна розглядати факти, викладені у поданні органу, що відає відбуванням покарання, як свідчення небажання засудженого стати на шлях виправлення.

З матеріалів подання вбачається, що вироком Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 02.02.2017 року ОСОБА_1 засуджений за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки, згідно із ст.75, ст. 104 КК України з випробуванням, якщо протягом двох років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього, згідно ст.76 КК України обов’язки: періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, не виїзджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Постановою про встановлення днів явки на реєстрацію від 27.04.2017 року ОСОБА_1 встановлено день явки на реєстрацію – першу, другу, третю середу кожного місяця.

З листка реєстрації вбачається, що ОСОБА_1 не з'явився на реєстрацію 10.05.2017 року, 21.06.2017 року, 06.09.2017 року, 13.09.2017 року, 20.09.2017 року, 06.12.2017 року, 10.01.2018 року, 17.01.2018 року, в зв’язку з чим був офіційно попереджений про наслідки невиконання обов’язків, покладених на нього судом.

З пояснень ОСОБА_1 вбачається, що 21.06.2017,06.09.2017, 13.09.2017 та 20.09.2017 не прибув на реєстрацію, оскільки забув, а у зв’язку із незадовільним станом здоров’я не з’явився до служби пробації 06.12.2017 року. Стосовно неявки 10.01.2018 року, 17.01.2018 року засудженим надано пояснення, що він не пам’ятав дати реєстрації та 17.01.2017 був відсутній у місті.10.05.2018 року не з’явився на реєстрацію, оскільки, згідно графіку, зобов’язаний з’являтися в середу, а це 09.05.2018 – вихідний день.

Зазначені причини пропуску реєстрації засудженого визнані судом такими, що не дають підстав для задоволення подання з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.

Крім того, як вбачається з матеріалів особової справи, засуджений є неповнолітнім, йому 16 років, на даний час по місцю навчання характеризується посередньо, закінчує 9-й клас ЗОШ № 5 міста Нововолинська, здобуває базову середню освіту, за час перебування на обліку у службі пробації, до адміністративної відповідальності не притягувався, нових злочинів не вчинив, а також те, що представник ССД вважає, що скасування звільнення від покарання і направлення неповнолітнього у місця позбавлення волі, вкрай негативно вплине на ОСОБА_1

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно прийшов до висновку що фактів, які б свідчили про небажання ОСОБА_1 стати на шлях виправлення встановлено не було, що свідчить про відсутність достатніх і переконливих підстав для скасування звільнення засудженого ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням та направлення його для відбування призначеного судом покарання у виді позбавлення волі.

За таких обставин апеляційна скарга прокурора не підлягає до задоволення, а ухвала суду є законною та обґрунтованою.

Керуючись ст.ст. 376, 404, 405,407 КПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а ухвалу Нововолинського міського суду Волинської області від 11 травня 2018 року щодо ОСОБА_1 - без змін.

Головуючий: /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно:

Дата набрання законної сили 11.07.2018р.

Суддя В.В. Гапончук

помічник судді О.В. Курбай