Рішення № 75246692, 26.06.2018, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/4597/18

Провадження № 2/161/1935/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2018 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі головуючого-судді – Олексюка А.В.

при секретарі – Шолом С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Луцька цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Луцької міської ради про виділення частки і визнання права власності на майно в порядку спадкування, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась суд з позовом до Луцької міської ради про виділення частки і визнання права власності на майно в порядку спадкування.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що з 14.02.1986 року перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2

За час перебування у шлюбі ними було придбано у спільну сумісну власність кооперативну двохкімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: по пр. Відродження, 20/40 в м. Луцьку Волинської області; автомобіль марки Renault, моделі Clio Sumbol, 2007 року випуску, номер шасі (кузова, рами) VFILB17C538448877; цегляний гараж, загальною площею 18 кв.м., в гаражному кооперативі «Стир-3» в м. Луцьку.

За життя ОСОБА_2 склав 06.11.2012 року заповіт, згідно якого автомобіль марки Renault, моделі Clio Sumbol, 2007 року випуску, номер шасі (кузова, рами) VFILB17C538448877, та цегляний гараж, загальною площею 18 кв.м., в гаражному кооперативі «Стир-3» в м. Луцьку заповів ОСОБА_3, все інше належне йому майно заповів позивачу.

12.08.2017 року ОСОБА_2 помер. Після його смерті відкрилась спадщина на вищевказане спадкове майно.

Зазначає, що крім неї інших спадкоємців за законом і спадкоємців за заповітом на квартиру, що знаходиться за адресою: по пр. Відродження, 20/40 в м. Луцьку Волинської області, немає.

Вказує, що через відсутність правовстановлюючих документів та визначених часток співвласників не має можливості реалізувати право власності на нерухоме майно та оформити спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_2

Просить суд, визначити, що їй та ОСОБА_2, кожному зокрема, належить по ? частки квартири, що знаходиться за адресою: по пр. Відродження, 20/40 в м. Луцьку Волинської області та визнати за нею в порядку спадкування після смерті чоловіка ОСОБА_2, який помер 12.08.2017 року, право власності на ? частки даної квартири.

Сторони в судове засідання не з’явились, проте подали суду письмові заяви про розгляд справи у їх відсутності за наявними матеріалами справи.

За таких обставин суд вважає можливим розгляд справи проводити у відсутність сторін на підставі наявних матеріалів згідно ст. 247 ЦПК України без фіксування судового засідання технічними засобами.

Дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення.

Згідно з довідкою Луцької кооперативної житлово-експлуатаційної контори № 8 ЖБК від 07.02.2018 року № 10/1, пайові внески за кооператив двохкімнатної квартири АДРЕСА_1, членом якого був ОСОБА_2, виплачені повністю у 1990 році (а.с. 9).

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 384 ЦК України член житлово-будівельного (житлового) кооперативу має право володіння і користування, а за згодою кооперативу - і розпоряджання квартирою, яку він займає в будинку кооперативу, якщо він не викупив її. У разі викупу квартири член житлово-будівельного (житлового) кооперативу стає її власником.

З свідоцтва про укладення шлюбу серії І-ЕГ № 383627 вбачається, що з 14.02.1986 року ОСОБА_2 перебував в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1 (а.с. 5).

Відповідно до ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини ( навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо ) самостійного заробітку ( доходу ).

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об”єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Отже, вищевказана квартира на підставі п. 2 ст. 60 Сімейного кодексу України належать сторонам на праві спільної сумісної власності.

Ч. 1 ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Відповідно до ст. 370 ч. 2 ЦК України у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

12.08.2017 року ОСОБА_2 помер, що стверджується свідоцтвом про смерть І-ЕГ № 207410 від 15.08.2017 року (а.с. 6).

Після смерті останнього відкрилась спадщина на ? частки квартири, що знаходиться за адресою: по пр. Відродження, 20/40 в м. Луцьку Волинської області.

Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до положень ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

П. 8 Постанови Пленуму ВСУ від 30.05.2008 р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» передбачено, що у разі смерті члена житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного кооперативу, члена садівницького товариства, яким до дня смерті не були внесені повністю пайові внески, до складу спадщини входять частина внесеного паю та інші суми, які підлягають поверненню, а не квартира, дача, гараж, садовий будинок. Частка пайового внеску, що належала померлому, входить до складу спадщини на загальних підставах. Якщо спадкодавець повністю вніс пайовий внесок, то до складу спадщини включається відповідно квартира, дача, гараж, садовий будинок, інші будівлі та споруди.

06.11.2012 року ОСОБА_2 склав заповіт, згідно якого автомобіль марки Renault, моделі Clio Sumbol, 2007 року випуску, номер шасі (кузова, рами) VFILB17C538448877, та цегляний гараж, загальною площею 18 кв.м., в гаражному кооперативі «Стир-3» в м. Луцьку заповів ОСОБА_3, все інше належне йому майно заповів позивачу (а.с. 7).

Ст. 1233 ЦК України передбачає, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи визначені у заповіті.

Згідно ст. 1269 ч. 1 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Згідно ст.1270 ч.1 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Позивач відповідно до 1269 ЦК України прийняла спадщину після смерті чоловіка, шляхом подачі до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, що підтверджується матеріалами витребуваної судом спадкової справи.

Інші спадкоємці не претендують на спадкове майно, що підтверджується повідомленнями державних нотаріальних контор. (а.с. )

Таким чином, проаналізувавши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що слід визначити, що позивачу ОСОБА_1 та ОСОБА_2, кожному зокрема, належить по ? частки квартири, що знаходиться за адресою: по пр. Відродження, 20/40 в м. Луцьку Волинської області та визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування після смерті чоловіка ОСОБА_2, який помер 12.08.2017 року, право власності на ? частки даної квартири.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 77, 81, 141, 263, 264, 265 ЦПК України, ст. ст. 328, 368, 370, 1223,1226, 1228, 1233, 1259, 1264, 1268, 1270 ЦК України суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визначити, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2, кожному зокрема, належить по ? частки квартири, що знаходиться за адресою: по пр. Відродження, 20/40 в м. Луцьку Волинської області.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування після смерті чоловіка ОСОБА_2, який помер 12.08.2017 року, право власності на ? частки квартири, що знаходиться за адресою: по пр. Відродження, 20/40 в м. Луцьку Волинської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Волинської області через суд першої інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 05.07.2018 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду А.В. Олексюк