Постанова № 75246610, 11.07.2018, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Провадження № 3/243/1513/2018

Справа № 243/4385/18

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2018 року суддя Слов’янського міськрайонного суду Донецької області Р.В. Кузнецов, розглянувши матеріали, які надійшли із Управління захисту економіки в Донецькій області Департаменту захисту економіки Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП: НОМЕР_1, громадянку України, паспорт громадянина України ВА 753210 видний 26 травня 1997 року, начальника відділу бухгалтерського обліку та фінансових ресурсів Донецького окружного адміністративного суду, зареєстроване та фактичне місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2,

за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В :

22 травня 2018 року в провадження Слов’янського міськрайонного суду Донецької області надійшов адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 з протоколом про адміністративне правопорушення № 445 від 16 травня 2018 року за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, згідно із яким, ОСОБА_1, яка є начальником відділу бухгалтерського обліку та фінансових ресурсів Донецького окружного адміністративного суду, та згідно із пп. «в» п. 1 ч. 1 ст. З Закону України «Про запобігання корупції», є суб’єктом відповідальності за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією, 01.02.2017 року придбала квартиру за адресою: Донецька область, м. Слов’янськ, вул. свободи, б. 47, кв. 3, вартістю 90800 гривень та не повідомила Національне агентство з питань запобігання корупції про суттєві зміни в майновому стані, вчинивши таким чином адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, відповідальність за яке передбачене ч. 2 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину у вчиненому правопорушенні не визнала, просила закрити провадження по справі посилаючись на доводи викладені у запереченні від 01.07.2018 року. Вважає, що в її діях відсутні події та склад адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією. Протокол про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, був складений оперуповноваженим Управління захисту економіки в Донецькій області ДЗЕ Національної поліції України, однак, згідно з Законом України «Про засади державної антикорупційної політики в Україні на 2014-2017 р.р.», не передбачено повноваження посадових осіб Національної поліції України щодо проведення будь-яких перевірок з метою запобігання, виявлення та припинення правопорушень, пов’язаних з корупцією, а тому всі докази, отримані на підставі вказаної перевірки оперуповноваженим Управління захисту економіки в Донецькій області ДЗЕ Національної поліції України додані до вищевказаного протоколу є недопустимими, враховуючи, що перевірка була проведена не уповноваженою на те особою. Також, факт несвоєчасного спрямування ОСОБА_1 інформації до НАЗК був виявлений працівниками Управління захисту економіки в Донецькій області ДЗЕ Національної поліції України в Донецькій області, які всупереч вимог ст. 49 Закону України «Про запобігання корупції» направили вказані матеріали перевірки не до НАЗК, які повноважні Законом здійснювати дані перевірки, а до суду. Крім того, у протоколі є виправлення відносно кваліфікації дій правопорушниці, а саме на 1 аркуші протоколу є виправлення: ч. 2 ст. 152-6 КУпАП була виправлена на ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, що є неприпустимим, враховуючи, що протокол не повинен містити в собі будь-яких виправлень чи викреслень. Вона не мала будь-якого наміру та мети приховати придбання квартири, оскільки придбану 01.02.2017 року квартиру відобразила у декларації про доходи за 2017 рік 02.03.2018 року, тобто до проведення перевірки працівниками Управління захисту економіки в Донецькій області. Крім того, придбання декларантом нерухомості у лютому 2017 року, з урахуванням задекларованих у неї у 2016 році коштів, не внесло будь-яких суттєвих змін у її майновий стан, оскільки вона одну квартиру продала, а іншу за власні кошти придбала, враховуючи відсутність у неї іншого житла.

У судовому засіданні прокурор Слов’янської місцевої прокуратури ОСОБА_2 викладені у протоколі про вчинення адміністративного корупційного правопорушення підтримав, зазначивши про наявність в діях ОСОБА_1 ознак корупційного діяння передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП.

Вислухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, прокурора, дослідивши матеріали провадження, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення серед інших є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 9 КпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено правопорушення, пов’язане з корупцією-діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Частина 2 ст. 172-6 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента або про суттєві зміни у майновому стані.

Відповідно до ч.2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції»(в редакції котра діяла на момент вчинення правопорушення) у разі суттєвої зміни у майновому стані суб’єкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений суб’єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобов’язаний письмово повідомити про це Національне агентство. Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національного агентства.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 обіймає посаду начальника відділу бухгалтерського обліку та фінансових ресурсів Донецького окружного адміністративного суду, тому у зв’язку із займаною посадою та підпункту «в» пункту 1 частини 1статті 3 Закону України «Про запобігання корупції»,відноситься до осіб, на яких поширюється дія вказаного закону, і є суб’єктом відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП.

Відповідно до наказу Донецького окружного адміністративного суду № 71/к-к від 01.08.2016 року, ОСОБА_1, державного службовця, переведено на посаду начальника відділу бухгалтерського обліку та фінансових ресурсів Донецького окружного адміністративного суду з 01.08.2016 року.

Відповідно до посадової інструкції начальника відділу бухгалтерського обліку та фінансових ресурсів Донецького окружного адміністративного суду від 01.08.2016 року, начальник несе персональну відповідальність за порушення обмежень передбачених Законом України «Про державну службу» та антикорупційного законодавства.

Згідно зі скрін-шотом подачі декларації ОСОБА_1,. остання подала декларацію за 2017 ріку до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування 02 березня 2018 року.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2017 рік» встановлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі для працездатних осіб з 1 січня 2017 року 1600 грн. Отже визначений законодавством поріг, що перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 01 січня відповідного року, становить 80 000 грн.

Відповідно до п. 6 розділу 2 Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого рішенням НАЗК від 10.06.2016 № 3, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.07.2016 за № 959/29089, суб’єкти декларування письмово повідомляють НАЗК про суттєві зміни у майновому стані відповідно до частини другої статті 52 Закону шляхом подання відповідного електронного повідомлення до Реєстру через електронний кабінет у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна. Зазначене електронне повідомлення подається шляхом заповнення відповідної електронної форми на офіційному веб-сайті НАЗК.

Як зазначено у інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, ОСОБА_3 має у приватній власності квартиру, розташовану за адресою: Донецька область, м. Слов’янськ, вул. свободи, б. 47, кв. 3. Час державної реєстрації 01.02.2017 року. ОСОБА_1 у судовому засіданні не заперечувала, що 01.02.2017 року вона придбала квартиру.

Отже, в судовому засіданні встановлено, що майновий стан ОСОБА_1 суттєво змінився 01.02.2017 р., про що вона не здійснила відповідне повідомлення до НАЗК, за що передбачена відповідальність, встановлена ч. 2 ст. 172-6 КУпАП.

Згідно з поясненнями ОСОБА_1 від 12.04.2018 року, ОСОБА_1 пояснила, що умислу та мети приховати вказане майно не мала, придбання не внесло суттєвих змін у її майновий стан.

З приводу пояснень захисника ОСОБА_4 – ОСОБА_5 щодо відсутності у неї умислу на вчинення вказаного правопорушення та корисливого мотиву слід зазначити, що Закон України «Про запобігання корупції» у ст. 1 визначає правопорушення, пов’язане з корупцією як діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження. Таким чином, правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, може бути вчинене з необережності за відсутності корисливого чи іншого особистого інтересу.

Також суд не приймає до уваги пояснення захисника ОСОБА_4 – ОСОБА_5 щодо наявності виправлень у протоколі про адміністративне правопорушення, а саме на 1 аркуші протоколу, оскільки це твердження не відповідає дійсності. В протоколі про адміністративне правопорушення № 445 від 16.05.2018 року складеного відносно ОСОБА_1 відсутні виправлення на які посилається захисник.

Крім того, захисник ОСОБА_4 – ОСОБА_5 у своїх запереченнях посилається на те, що діючим законодавством України не передбачено повноваження посадових осіб Національної поліції України щодо проведення будь-яких перевірок з метою запобігання виявлення та припинення правопорушень, пов’язаних з корупцією.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Проте Законом України «Про запобігання корупції» визначено, що органи прокуратури, Національної поліції, Національне антикорупційне бюро України, Національне агентство з питань запобігання корупції (далі Національне агентство) є спеціально уповноваженими суб’єктами у сфері протидії корупції.

Органи Національної поліції та Національне агентство з питань запобігання корупції (далі Національне агентство) уповноважені складати протоколи про адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією передбачені статтями 172-4 172-9 КУпАП.

Судом встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення склав оперуповноважений Управління захисту економіки в Донецькій області ДЗЕ Національної поліції України.

Відповідно до положення про Департамент захисту економіки Національної поліції України затвердженого Наказом Національної поліції України 07.11.2015 року № 81, у своїй діяльності ДЗЕ керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, а також іншими актами законодавства України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, у тому числі нормативно-правовими актами МВС та цим Положенням. Завданням Департаменту є:

участь у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики у сфері боротьби із злочинністю, захисту економіки та об'єктів права власності; виявлення, запобігання та припинення злочинів у сфері економіки. тому числі вчинених суспільно - небезпечними організованими групами та злочинними організаціями, які виливають на соціально - економічну і криміногенну ситуацію в державі та в окремих її регіонах; боротьба з корупцією й хабарництвом у сферах, які манні, стратегічне значення для економіки держави, та серед посадових осіб органів державної влади і самоврядування; протидія корупційним правопорушенням і правопорушенням, пов'язаним з корупцією.

Згідно положеньст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами тощо, а також іншими документами.

Для всебічного, повного та об’єктивного розгляду справи суддя повинен дослідити та оцінити за своїм внутрішнім переконанням усі обставини та докази по справі в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, відповідно до вимог ст. 252 КУпАП.

Згідно ч.3ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями164-14,212-15,212-21цьогоКодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Оцінивши наведені докази в їх сукупності, враховуючи обставини вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, приходжу до переконання про наявність в діях ОСОБА_6 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, та доведеність її вини, а також про можливість накладення на неї адміністративного стягнення в межах санкції ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, а саме у виді штрафу в розмірі 1700,00 грн.

Відповідно до положень ст. 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (з відповідними змінами) з ОСОБА_1 підлягає стягненню також судовий збір на користь держави.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 40-1,172-6,280,283-284,287 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

П О С Т А Н О В И В :

Визнати ОСОБА_1, винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП та піддати адміністративному стягненню у виді штрафу на користь держави на р/р: 31116106700075, код платежу 21081100, одержувач УДК м. Слов’янськ, ЄДРПОУ 34686605, Банк ГУДКУ у Донецькій області, МФО 834016, в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень..

Стягнути з ОСОБА_1, судовий збір на користь держави у розмірі 352 (триста п’ятдесят дві) грн. 40 коп. отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ) – 37993783, банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, р/р 31211256026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.

Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Донецької області через Слов’янський міськрайонний суд, який виніс постанову.

Строк пред’явлення постанови до виконання три місяці.

Суддя Слов’янського

міськрайонного суду ОСОБА_7