Рішення № 7524468, 20.01.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.01.10                                                                                           Справа№ 3/248

Суддя Н.Березяк при секретарі І. Торській розглянула матеріали справи

За позовом: Дочірнє транспортно –експедиційне підприємство „ІСТ –Захід”, м. Львів

До відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю „Омі-Логістик-Груп”, м. Львів

Про стягнення 18200,00 грн.

В судове засідання з’явились:

від позивача: Олійник О.В. (довіреність в матеріалах справи);

від відповідача: не з’явився

Представнику позивача роз’яснено права та обов‘язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Подано позов Дочірнім транспортно –експедиційне підприємством „ІСТ –Захід” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Омі-Логістик-Груп” про стягнення заборгованості в сумі 18200,00 грн.

Ухвалою від 21.12.2009 р. суд порушив провадження у справі та призначив її розгляд на 20.01.2010 р.

В судовому засіданні 20.01.2010 року судом було оглянуто оригінали документів, які в належно завірених копіях долучені до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні 20.01.2010 року позов підтримав, просив задоволити позовні вимоги з мотивів наведених в позовній заяві, матеріалах справи та поясненнях наданих в судовому засіданні.

          Відповідач в судове засідання не з’явився, відзиву на позов не подав, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалою суду, які направлялись йому рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення. За таких обставин суд вважає, що справа у відповідності до вимог ст.75 ГПК України, може бути розглянута за відсутності відповідача.

В судовому завданні 20.01.2010 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

Між Дочірнім транспортно –експедиційне підприємством „ІСТ –Захід” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Омі-Логістик-Груп” 09.02.2007 р. було укладено договір № 5 З-07/Л(П) (зам) про надання послуг з організації та забезпечення перевезення вантажів автомобільним транспортом.

На виконання умов вище зазначеного договору позивач надавав відповідачу транспортно-експедиторські послуги з перевезення вантажів автомобільним транспортом в межах України.

Свої зобов’язання по договору позивач виконував належним чином, про що свідчать акти виконаних робіт, підписані з перевізниками (копії знаходяться в матеріалах справи).

Відповідач надані йому транспортно-експедиторські послуги оплачував несвоєчасно і в неповному обсязі. Рахунки № 5877-9 на суму 1900,00 грн., № 5996-9 на суму 4800,00 грн., № 6336-9 на суму 6600,00 грн., № 6634-9 на суму 4900,00 грн. відповідачем не оплачені.

Дочірнім транспортно –експедиційне підприємством „ІСТ –Захід” була представлена претензійна вимога ТзОВ „Омі-Логістик-Груп” про сплату боргу на суму 18200,00 грн., яка залишена відповідачем без відповіді і задоволення.

Станом на день подання позову, заборгованість відповідача перед позивачем складала 18200,00 грн.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов договору № 5 З-07/Л(П) (зам) про надання послуг з організації та забезпечення перевезення вантажів автомобільним транспортом від 09.02.2007 року позивач надавав відповідачу транспортно-експедиторські послуги з перевезення вантажів автомобільним транспортом в межах України, що підтверджується товарно-транспортними накладними, а також актами виконаних робіт, підписані з перевізниками (копії знаходяться в матеріалах справи).

В ч.1 ст. 929 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Відповідно до статті 931 Цивільного кодексу України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

Відповідно до п. 5.2 договору № 5 З-07/Л(П) (зам) про надання послуг з організації та забезпечення перевезення вантажів автомобільним транспортом від 09.02.2007 року Замовник (Товариство з обмеженою відповідальністю „Омі-Логістик-Груп”) здійснює оплату за виконані роботи протягом 15 (п’ятнадцяти) банківських операційних днів з моменту підписання Сторонами та скріплення їх печатками Акту наданих послуг на підставі товарно-транспортних накладних з відмітками та підписами уповноважених осіб вантажовідправника і вантажоодержувача, податкової накладної та рахунку, наданого Виконавцем для оплати.

Однак, як вбачається із позовних вимог та матеріалів справи, свої договірні зобов’язання відповідач не виконав, заборгувавши позивачу 18200,00 грн. за виконані роботи.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

          Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач в судове засідання не з’явився, доказів оплати боргу чи заперечень на позов суду не представив.

Враховуючи відсутність заперечень з боку відповідача, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення.

Судові витрати слід віднести на відповідача в сумі 182,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись 3,4,41,42,43, 44;45,46,12,32,33,34,35,36,43, 82,84,85 ГПК України, суд , -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Омі-Логістик-Груп” (79015, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1 кор.28, код ЄДРПОУ 34857777) на користь Дочірнього транспортно –експедиційне підприємства „ІСТ –Захід” (79000, м. Львів, вул. Вол. Великого,29, код ЄДРПОУ 30822981) –18200,00 грн. –основного боргу, 182,00 грн. –державного мита та 236,00 грн. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

          Повний текст рішення виготовлений та підписаний 21.01.2010 року.

Суддя