Рішення № 75243690, 25.06.2018, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" червня 2018 р. Справа № 911/766/18

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді Христенко О.О.

за участю секретаря Гарбуз Л.В.

розглянувши справу № 911/766/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут», м. Київ

до Бориспільської центральної районної лікарні, м. Бориспіль

про стягнення 4 532,39 грн.

представники:

від позивача: ОСОБА_1, представник за довіреністю № 183-1 від 18.01.2018;

від відповідача: не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут» (надалі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Бориспільської центральної районної лікарні (надалі - відповідач) про стягнення 4 532,39 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів № 114101RM30BB107/41BBKVz2184-17 від 08.11.2017, в частині своєчасної оплати отриманого у листопаді 2017 природного газу, у зв’язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 4 000,00 грн., з огляду на наявність якої нараховані 397,80 грн. пені, 38,03 грн. 3 % річних та 96,56 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 23.04.2018 відкрито провадження у справі № 911/766/18, розгляд справи в порядку загального позовного провадження призначено у підготовчому засіданні на 16.05.2018.

Ухвалою суду від 16.05.2018 відкладено підготовче засідання на 06.06.2018.

Ухвалою суду від 06.06.2018 закрито підготовче провадження у справі № 911/766/18, розгляд справи призначений по суті на 25.06.2018.

Під час розгляду справи, відповідачем наданий відзив на позовну заяву № 880 від 17.05.2018 (вх. № суду 10722/18 від 07.06.2018), в якому відповідач повністю визнав позовні вимоги.

Частинами 1, 4 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області

ВСТАНОВИВ:

08.11.2016 між товариством з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут» («постачальник», надалі - позивач) та Бориспільською центральною районною лікарнею («споживач», надалі - відповідач) укладений Договір на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів № 114101RM30BB107/41BBKVz2184-17, відповідно до умов п.п. 1.1, 1.3, 1.4, 1.5 якого постачальник зобов’язався передати у власність споживача у 2017 природний газ, планові обсяги якого визначені умовами договору, а споживач зобов’язався прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку визначені договором. Добові планові обсяги постачання газу визначаються шляхом ділення місячного планового обсягу газу на кількість днів протягом цього місця. Передача газу за даним договором здійснюється на межах балансової належності об’єктів споживача відповідно до актів розмежування ділянок обслуговування.

Умовами п.п. 2.3, 2.9.1, 2.9.2, 2.9.3, 2.9.4, 2.9.5 договору визначено, що обсяг переданого (спожитого) газу за розрахунковий період, що підлягає оплаті споживачем, визначається на межі балансової належності між оператором ГРМ та споживачем на підставі даних комерційних вузлів обліку, визначених в заяві-приєднані до договору розподілу природного газу, укладеного між оператором ГРМ та споживачем.

За підсумками розрахункового періоду споживач до 5-го числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов’язаний надати постачальнику копію відповідного акта про фактичний обсяг розподіленого природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між оператором ГРМ та споживачем. На підставі отриманих даних, постачальник готує два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписані уповноваженим представником постачальника. Споживач протягом 2-х днів з дати отримання актів, зобов’язаний повернути постачальнику один підписаний та скріплений печаткою примірник акту приймання-передачі або надати письмову відмову від його підписання. У випадку відмови споживача підписати акт приймання-передачі, обсяг постачання природного газу встановлюється постачальником в односторонньому порядку. У випадку неповернення примірника підписаного акту або ненадання письмової відмови від його підписання до 10-го числа місяця, наступного за звітним, акт вважається підписаним споживачем, а обсяг спожитого газу встановлюється відповідно до даних оператора ГРМ.

Пунктами 4.1, 4.2, 4.2.3 договору визначено, що розрахунковий період за договором становить один календарний місяць. Оплата газу здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника. Остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу здійснюється до 10-го числа місяця, наступного за місяцем постачання газу.

Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін і діє в частині постачання газу з моменту підписання до 31.12.2017, а в частині розрахунків, до їх повного здійснення. Договір вважається продовжений на кожний наступний календарний рік, якщо жодна із сторін за місяць до закінчення його дії, не повідомить про свій намір припинити його дію (п.п. 11.1, 11.2 договору).

Так, на виконання умов договору та взятих на себе зобов’язань, позивачем передано, а відповідачем прийнято в листопаді 2017 природний газ на загальну суму 134 773,00 грн., про що свідчить наявна в матеріалах справи копія акту приймання-передачі природного газу № КОЗ00031022 від 30.11.2017. Вказаний акт приймання-передачі підписаний в двосторонньому порядку та скріплений печатками сторін.

Претензій щодо якості чи кількості отриманого відповідачем природного газу, матеріали справи не містять.

Однак, в порушення умов договору та взятих на себе зобов’язань, вартість отриманого відповідачем в листопаді 2017 природного газу, сплачена лише частково в сумі 130 773,00, вартість природного газу в сумі 4 000,00 грн. залишена відповідачем не сплаченою.

Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

У відповідності до статті 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки заборгованість відповідача в частині оплати переданого позивачем на підставі Договору на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів № 114101RM30BB107/41BBKVz2184-17 від 08.11.2016 природного газу, на час прийняття рішення не сплачена, а розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 4 000,00 грн. визнається судом правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, у зв’язку із неналежним виконанням відповідачем зобов’язань щодо своєчасної оплати отриманого природного газу, позивач на підставі п. 6.2.1 договору та ст. 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути з відповідача 397,80 грн. пені, 38,03 грн. 3 % річних, нарахованих за період з 11.12.2017 по 05.04.2018 та 96,56 грн. інфляційних втрат, нарахованих за період: січень - лютий 2018.

Умовами п. 6.2.1 договору визначено, що у разі порушення споживачем строків оплати, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У сфері господарювання згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).

Частиною другою ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вказаних норм права, враховуючи, що наявний в матеріалах справи розрахунок пені, 3 % річних та інфляційних втрат є арифметично вірним, суд приходить до висновку щодо задоволення вказаних вимог позивача.

Враховуючи наведене вище, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Частиною 1 статті 130 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Частиною 3 статті 7 Закону України «Про судовий збір» визначено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Судовий збір відповідно до ст.ст. 123, 129, 130 ГПК України, покладається судом на відповідача в сумі 881,00 грн. та підлягає поверненню позивачу з бюджету в сумі 881,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 130, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Бориспільської центральної районної лікарні (08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Котляревського, 1, код ЄДРПОУ 01994132) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут» (04108, м. Київ, пр. Свободи, 2 Г, літ. «А», код ЄДРПОУ 39592941) 4 000 (чотири тисячі) грн. 00 коп. заборгованості, 397 (триста дев’яносто сім) грн. 80 коп. пені, 38 (тридцять вісім) грн. 03 коп. 3 % річних, 96 (дев’яносто шість) грн. 56 коп. інфляційних втрат та 881 (вісімсот вісімдесят одну) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут» (04108, м. Київ, пр. Свободи, 2 Г, літ. «А», код ЄДРПОУ 39592941) з державного бюджету 881 (вісімсот вісімдесят одну) грн. 00 коп. судового збору, сплаченого за платіжним дорученням № 810 від 11.04.2018.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст підписано - 10.07.2018.

Суддя О.О. Христенко