Рішення № 75243677, 10.07.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.07.2018Справа № 910/5734/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю., при секретарі судового засідання Максимець В.О., розглянувши матеріали господарської справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін

за позовом державного підприємства "Турківське лісове господарство"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Аеровент"

про стягнення 135 547,03 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство "Турківське лісове господарство" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Аеровент" про стягнення 135 547, 03 грн., у тому числі: 94 663, 38 грн. - основного боргу, 32 838, 59 грн. - інфляційні втрати, 8 045, 06 грн. - 3 % річних.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що відповідач неналежним чином здійснює розрахунки за поставлений товар.

Згідно з пунктом 1 частини п`ятої статті 12 Господарського процесуального кодексу України справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є малозначними справами.

Частиною першою статті 247 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини першої статті 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.05.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/5734/18. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

З метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору, суд ухвалою встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов. Однак, відповідач не скористався своїм правом та не подав письмовий відзив на позов.

Відповідно до частини дев'ятої статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином, оскільки ухвала про відкриття провадження у справі була відправлена за адресою відповідача, вказаною у позовній заяві та яка відповідає місцезнаходженню відповідача відповідно до єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, однак повернута на адресу суду з відміткою пошти про неможливість вручення.

Відповідно до частини сьомої статті 120 Господарського процесуального кодексу України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

Державним підприємством "Турківське лісове господарство" (позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Аеровент" (відповідач) 13.05.2015 укладено договір поставки товару № 20, за умовами якого позивач зобов'язався на умовах та у порядку визначеному договором передати та поставити відповідачу лісоматеріали круглі, а останній зобов'язався своєчасно прийняти замовлений товар та здійснити його оплату на умовах договору.

Відповідно до пункту 2.1 договору № 20 ціна, кількість товару, що підлягають виготовленню та поставці, його часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами визначаються у специфікації - додатку № 1 до договору. Загальна кількість товару остаточно визначається по фактично відвантаженій кількості, згідно накладних (пункт 2.2 договору).

Загальна сума договору відповідно до специфікації - додатку № 1 до договору № 20 від 13.05.2015 склала 94 664, 00 грн.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України та статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Строк дії договору відповідно до пункту 10.1 сторони встановили з моменту його підписання та скріплення печатками до 31.12.2015, а в частині взаєморозрахунків - до повного розрахунку між сторонами.

Згідно додатку № 2 до договору № 20 від 13.05.2015 строки поставки лісоматеріалів сторони погодили наступним чином: один вагон лісоматеріалів поставляється у строк до 16.05.2015, другий вагон лісоматеріалів у строк до 20.05.2015.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідно до залізничних накладних № 36752145 від 15.05.2015 та № 36801082 від 18.05.2015 позивачем направлено відповідачу лісоматеріали вагою 100 00 тонн завантажений у вагони № 67886440 та № 67881235.

Відповідно до пункту 7.2 договору № 20 від 13.05.2015 оплата за товар здійснюється відповідачем на підставі договору згідно плану фінансування (додаток № 3 до договору). Відповідач сплачує позивачу вартість поставленого товару та доставки товару в межах суми договору, але не більше фактичної вартості поставленого товару та фактичної вартості доставки товару відповідно до підтверджуючих документів.

Згідно наявного у матеріалах справи плану фінансування до специфікації, тобто, додатку № 3 до договору № 20 від 13.05.2015 сторонами погоджено наступний графік та вартість платежу: протягом 30 календарних днів з дня отримання поставки товару (95 % від суми договору), тобто 89 930, 80 грн., решту 5 % від суми договору - 4 733, 20 грн. протягом 45 календарних дні з дня отримання поставки товару.

Втім, всупереч умов договору № 20 від 13.05.2015 відповідач не сплатив вартість отриманих лісоматеріалів, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 94 663, 38 грн., яку позивач просить суд стягнути в судовому порядку.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Оскільки факт поставки лісоматеріалів позивачем та отримання товару відповідачем підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, встановлений строк остаточного розрахунку сплинув, а доказів оплати вартості товару суду не надано, позовна вимога про стягнення з відповідача 94 663, 38 грн. основного боргу підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Беручи до уваги, що втрати, пов'язані з інфляційними процесами в державі за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три відсотки річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, суд вважає, що зазначені позовні вимоги є обгрунтованими.

З урахуванням наведеного, вимоги про стягнення інфляційних втрат у розмірі 32 838, 59 грн. та 8 045, 06 грн. - 3 % річних (період з 04.07.2015 по 03.05.2018) є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи наведене, вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 129, 233, 238, 241-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов державного підприємства "Турківське лісове господарство" до товариства з обмеженою відповідальністю "Аеровент" про стягнення 135 547,03 грн. задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Аеровент" (03680, м. Київ, вул. Пшенична, будинок 4, ідентифікаційний код 32110708) на користь державного підприємства "Турківське лісове господарство" (82500, Львівська область, Турківський район, м. Турка, вул. Шевченка, будинок 30, ідентифікаційний код 00992409) 94 663 (дев'яносто чотири тисячі шістсот шістдесят три) грн. 38 коп. - основного боргу, 32 838 (тридцять дві тисячі вісімсот тридцять вісім) грн. 59 коп. - інфляційні втрати, 8 045 (вісім тисяч сорок п'ять) грн. 06 коп. - 3 % річних та 2 033 (дві тисячі тридцять три) грн. 21 коп. - судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано та підлягає оскарженню відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 10.07.2018.

Суддя Т.Ю. Кирилюк