
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua
_______________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"12" липня 2018 р. Cправа № 902/163/18
Господарський суд Вінницької області у складі судді Колбасова Ф.Ф., при секретарі судового засідання Вознюк К.В., розглянувши в судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Дунапак Таврія" (75101, Херсонська область, м. Олешки, вул. Гвардійська, 103)
до: фізичної особи-підприємця Мельника Олега Петровича (22400, АДРЕСА_1)
про стягнення 20944,58 грн.
Представники сторін правом на участь в судовому засіданні не скористались.
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Дунапак Таврія" звернулося до Господарського суду Вінницької області з позовною заявою до фізичної особи-підприємця Мельника Олега Петровича про стягнення 20944,58 грн.
Ухвалою суду від 04.04.2018р. відкрито провадження у справі №902/163/18 та призначено підготовче засідання на 19.04.2018 р. об 11:00 год.
В зв'язку із необхідністю забезпечення реалізації всіма учасниками процесу своїх процесуальних прав і обов'язків, з метою повного, об'єктивного, всебічного розгляду справи, беручи до уваги неявку представників сторін в засідання суду та через неможливість призначення розгляду справи по суті через невиконання сторонами вимог ухвали суду, підготовче засідання було відкладено до 03.05.2018р.
Судове засідання, призначене на 03.05.2018р. не відбулось в зв'язку з перебуванням судді Колбасова Ф.Ф. на лікарняному.
Після виходу судді з лікарняного, ухвалою суду від 15.05.2018р. продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та призначено підготовче засідання на 19.06.2018р. о 10:00 год.
Ухвалою суду від 19.06.2018р. закрито підготовче провадження та призначено справу №902/163/18 для судового розгляду по суті на 12.07.2018р.
Правом участі у судовому засіданні 12.07.2018р. сторони не скористались. Разом з тим, про дату, місце та час розгляду справи №902/16/18 учасники процесу повідомлені завчасно та належним чином ухвалою суду від 24.05.2018, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції сторонам. Відповідачу поштове відправлення з ухвалою суду вручено 02.07.2018р.
На визначену дату позивач в судове засідання не з'явився. Відповідач також не прибув в судове засідання, відзиву на позов суду не надав, про причини неявки суд не повідомив.
Водночас 09.07.2018р. до суду від позивача електронною поштою до суду надійшла заява, у якій позивач просить про розгляд справи без його участі та одночасно зазначає про підтримку заявлених вимог у повному обсязі.
Відзиву, будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від відповідача щодо відкладення розгляду справи до суду не надійшло.
За таких обставин у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення відповідача про дату, час та місце судового слухання, але відповідач не скористався своїм правом на участь свого представника у судовому засіданні.
При цьому статті 42, 46 Господарського процесуального кодексу України зобов'язують сторони користуватись рівними їм процесуальними правами.
Враховуючи те, що норми статей 182, 183 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 3 частини 1 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.
З огляду на вищезазначене, суд приходить висновку, що сторін належним чином було повідомлено про дане судове засідання. Неявка останніх є підставою до розгляду справи за їх відсутністю, що передбачено п.1 ч.3 ст.202 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази на засадах всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, судом встановлено наступне.
Відповідно до умов укладеного між сторонами договору поставки № ТА001648-17 від 16.06.2017р. позивач як постачальник взяв на себе зобов'язання поставити відповідачу як покупцю гофрокартонну продукцію, за яку останній зобов'язався здійснювати оплату на умовах, визначених в цьому договорі (п. 1.1. договору).
Додатковою угодою № 1 до договору поставки № ТА001648-17 від 16.06.2017р. внесено зміни до договору та п.3.2. договору викладено в такій редакції: "покупець зобов'язаний здійснити післяплату отриманої партії товару у розмірі 100% протягом 15 календарних днів з моменту отримання товару шляхом перерахування коштів у гривнях на розрахунковий рахунок постачальника".
На виконання умов договору поставки № ТА001648-17 від 16.06.2017р. позивач по видатковій накладній № 9731 від 31.10.2017р. поставив відповідачу товар на загальну суму 37962,98 грн.
Проте, в порушення своїх договірних зобов'язань, відповідач за отриманий товар розрахувався частково, а саме 08.12.2017р. було сплачено 10000,00 грн. та 26.12.2017р. ще 10000,00 грн., на загальну суму 200000,00 грн. За відповідачем утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 17962,98 грн., що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Таким чином, загальна сума основного боргу відповідача у справі №902/163/18 перед позивачем на день подання позову до суду склала 17962,98 грн.
З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
До відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексом України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч.6 ст.265 Господарського кодексу України).
Згідно з ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 2 даної норми передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч.1 ст.664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Згідно з ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За змістом положень статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Аналогічні положення містяться у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.
Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Враховуючи викладене, а також те, що строк оплати за отриманий відповідачем товар настав, доказів його повної оплати останнім не надано, борг перед позивачем на час прийняття рішення повністю не погашений, його розмір у сумі 17962,98 грн підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу за договором поставки № ТА 001648-17 від 16.06.2017р. є доведеними, обґрунтованими, підтверджені належними доказами і підлягають задоволенню у розмірі 17962,98 грн.
Крім того, позивач, посилаючись на пункт 8.2. договору поставки № ТА 001648-17 від 16.06.2017р., просить стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення, яка за розрахунком позивача за період з 16.11.2017р. по 19.02.2018р. складає 1841,60 грн.
Відповідно до п. 8.2. договору за порушення строків оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості поставленого але не оплаченого товару за кожен день прострочення.
Згідно з ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України).
Частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Розмір пені, заявленої до стягнення складає 1841,60 грн. Судом перевірено розрахунок пені, здійснений позивачем, та встановлено, що він є арифметично вірним, відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення37962.9816.11.2017 - 07.12.20172213.5000 %0.074 %*617.8127962.9808.12.2017 - 15.12.2017813.5000 %0.074 %*165.4827962.9816.12.2017 - 25.12.20171014.5000 %0.079 %*222.1717962.9826.12.2017 - 25.01.20183114.5000 %0.079 %*442.4317962.9826.01.2018 - 19.02.20182516.0000 %0.088 %*393.71
За вказаних обставин, вимоги про стягнення 1841,60 грн пені за період з 16.11.2017р. по 19.02.2018р. підлягають задоволенню в повному обсязі.
Зважаючи на те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов'язання щодо здійснення оплати за отриманий товар, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних та інфляційні втрати з простроченої суми грошового зобов'язання.
Згідно з ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно розрахунку позивача 3 % річних з простроченої суми за період з 16.11.2017р. по 19.02.2018р. складають 192,69 грн, а інфляційні втрати з простроченої суми з цей же період складають 947,31 грн.
Судом перевірено розрахунок 3% річних та втрат від інфляції, здійснених позивачем, та встановлено, що 3 % річних з простроченої суми за період з 16.11.2017р. по 19.02.2018р. складають 192,69 грн, а інфляційні втрати з простроченої суми з цей же період складають 549,07 грн:
Розрахунок 3% річних:
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів37962.9816.11.2017 - 07.12.2017223 %68.6527962.9808.12.2017 - 25.12.2017183 %41.3717962.9826.12.2017 - 19.02.2018563 %82.68Загальна сума 3-х відсотків річних складає 192,69 грн.
Розрахунок втрат від інфляції:
Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі16.11.2017 - 07.12.201737962.981.0000.0037962.9808.12.2017 - 25.12.201727962.981.010279.6328242.6126.12.2017 - 15.02.201817962.981.015269.4418232.42Загальна сума втрат від інфляції складає 549,07 грн.
З огляду на вищезазначене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 192,69 грн. 3% річних підлягають задоволенню в повному обсязі.
Вимоги про стягнення 947,31 грн. втрат від інфляції підлягають задоволенню частково, на суму 549,07 грн. У стягненні 398,24 грн втрат від інфляції позивачу слід відмовити за необґрунтованістю позовних вимог в цій частині
Судовий збір, відповідно приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на обидві сторони пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42 45, 46, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовільнити частково.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Мельника Олега Петровича (22400, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дунапак Таврія" (75101, Херсонська область, м. Олешки, вул. Гвардійська, 103; код ЄДРПОУ 38045226) 17962,98 грн основного боргу за поставлений товар, 1841,60 грн пені, 192,69 грн 3% річних, 549,07 грн втрат від інфляції, 1728,50 грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. В стягненні 398,24 грн втрат від інфляції відмовити.
5. Згідно з приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
6. Відповідно до ч. 5 ст. 240 ГПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного тексту судового рішення.
7. Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
8. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Повне рішення складено 12 липня 2018 р.
Суддя Колбасов Ф.Ф.
віддрук. 3 прим.:
1 - до справи;
2 - Товариству з обмеженою відповідальністю "Дунапак Таврія" (75101, Херсонська область, м. Олешки, вул. Гвардійська, 103);
3 - фізичній особі-підприємцю Мельнику Олегу Петровичу (22400, АДРЕСА_1).
Судове рішення № 75243031, Господарський суд Вінницької області було прийнято 12.07.2018. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 902/163/18. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: