Рішення № 7524287, 12.01.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.01.10                                                                                           Справа№ 27/153

Суддя Судова –Хомюк Н.М.

розглянула матеріали справи

за позовом: ТзОВ „Європак”, м. Дніпропетровськ

до відповідача: ТзОВ „Агрофуд”, с. Розвадів Миколаївського району Львівської області

про стягнення 8029,70 грн.

за участю представників:

від позивача: Мурдій О.В. - юрист

від відповідача: не з”явився

Суть спору: розглядається позовна заява за позовом ТзОВ „Європак” (м. Дніпропетровськ) до ТзОВ „Агрофуд” (с. Розвадів Миколаївського району Львівської області) про стягнення 8029,70 грн.

Представник позивача позовні вимоги підтримав з мотивів, наведених в позовній заяві.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду спору, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, котре знаходиться в матеріалах справи.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, згідно ст. 75 ГПК України.

Судом встановлено:

14.04.2008 р. між ТзОВ „Європак” та ТзОВ „Агрофуд” укладено договір постачання №1404/02/08, на виконання умов якого позивач поставив відповідачу Стретч плівку MS 23 мкм на загальну суму 1943,54 грн. згідно видаткової накладної №000004 від 17.04.2008 р. та на суму 2894,74 грн. згідно видаткової накладної №000006 від 22.04.2008 р., копії котрих знаходяться в матеріалах справи.

Товар отримано уповноваженою особою відповідача за довіреністю серії ЯМФ №711644 від 17.04.2008 р., про що свідчит підпис цієї особи на видаткових накладних.

Відповідно до умов вказаного договору (п.4.2), покупець зобов’язаний провести розрахунок за товар в безготівковій формі згідно виставленого рахунку –фактури шляхом перерахування грошових коштів в розмірі 100% оплати на розрахунковий рахунок постачальника протягом 14 календарних днів з дати поставки.

21 серпня 2008 р. в рахунок оплати за поставлений товар згідно видаткової накладної №000004 від 17.04.2008 р. відповідач перерахував позивачу 700,00 грн., в зв’язку з чим залишок заборгованості по даній видатковій накладній складає 1243,54 грн.

За товар, отриманий згідно видаткової накладної №000006 від 22.04.2008 р. відповідач розрахунку не провів взагалі.

На момент розгляду спору, у відповідача існує заборгованість перед позивачем за отриманий згідно вищенаведених накладних товар в розмірі 4138,28 грн.

Відповідно до ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні—покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Якщо у зобов”язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( ст. 530 ЦК України).

Згідно ч.1 ст. 193 ГК України господарські зобов”язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону , інших правових актів і договору. Порушення зобов”язань є підставою для застосування господарських санкцій.

Таким чином, до стягнення з відповідача підлягає 1490,94 грн. пені, сплата котрої передбачена також п. 8.2 договору.

У відповідності до ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Ч.3 ст.267 ЦК України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Згідно ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Виходячи з наведеного, з відповідача підлягають до стягнення 25% річних в розмірі 1600,69 грн. та 799,79 грн. додаткових нарахувань із застосуванням індексу інфляції.

У відповідності до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані суду докази, суд визнав позов обґрунтованим та таким, який підлягає до задоволення.

Судові витрати віднести на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 193,230-232 ГК України, ст.ст.530,625 ЦК України, ст. ст. 43, 49, 82-85,116 ГПК України, суд –

в и р і ш и в :

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з ТзОВ „Агрофуд” (юридична адреса: 81634, с. Розвадів Миколаївського району Львівської області, вул. Сагайдачного, 72, фактична адреса: 47501, Тернопільська область, м. Бережани, вул. Лепких, 42А, р/р 2600500110608 в філії ВАТ „Укрексімбанк”, МФО 338879, код ЄДРПОУ 30061167) на користь ТзОВ „Європак” (49089, м. Дніпропетровськ, вул. Суворова, 35, оф. 18, р/р 26004140191 в ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” м. Київ, МФО 380805, код ЄДРПОУ 30927646) 4138,28 грн. основного боргу, 1490,94 грн. пені, 799,79 інфляційних втрат, 1600,69 грн. –25% річних, 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до вимог ст. 116 ГПК України.

Суддя