Ухвала суду № 75242844, 04.07.2018, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/7745/18

провадження № 1-кп/753/1330/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" липня 2018 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Коляденко П.Л.,

при секретарі Скляренко П.Л.,

за участю прокурора Григораша О.В.,

представника потерпілого ОСОБА_2,

законного представника особи, відносно

якої передбачається застосування заходів

медичного характеру ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР № 12018100020000674, відносно

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з середньою повною освітою, не одруженого, працюючого на посаді продавця-консультанта ТОВ «Дієсса», зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1, раніше судимого

- 24.01.2018 р. Шевченківським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік,

- 26.01.2018 р. Голосіївським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки

у вчиненні суспільно небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України

В С Т А Н О В И В :

Органом досудового розслідування ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаному з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України, вчиненого за наступних обставин.

23.01.2018 року, приблизно о 19 годині хвилин, ОСОБА_5, перебуваючи в магазині «Сільпо № 62» де здійснює свою господарську діяльність ТОВ «Сільпо-Фуд» за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе, 168, помітив громадянина Республіки Індії ОСОБА_7, і в цей час у нього виник корисливий умисел на вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаному з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я потерпілого.

Реалізуючи свої злочинні наміри, ОСОБА_5, керуючись у своїх діях корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення, підійшов до ОСОБА_7, дістав із кишені предмет схожий на пістолет та став ним погрожувати потерпілому ОСОБА_7, застосувати фізичне насильство, небезпечне для життя та здоров'я, приставивши предмет схожий на пістолет до голови, висловивши вимогу віддати йому гроші. Погрози зі сторони ОСОБА_5 потерпілий ОСОБА_7 сприйняв як за реальні і усвідомлював, якщо він їх не виконає, то ОСОБА_5 приведе предмет схожий на пістолет до виконання. Подолавши можливі спроби втекти та чинити опір, ОСОБА_7 злякавшись за своє здоров'я дістав з кишені гроші в сумі 300 гривень та віддав ОСОБА_5

Подавивши таким чином волю до опору зі сторони потерпілого, ОСОБА_5 заволодів у ОСОБА_7 грошовими коштами в загальній сумі 300 гривень.

Після чого, ОСОБА_5 разом з викраденим майном з місця вчинення злочину зник та розпорядився ним на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 300 гривень 00 копійок.

Разом з тим, оскільки згідно з висновком судово-психіатричної експертизи ОСОБА_5 потребує застосування примусових заходів медичного характеру, прокурор звернувся з відповідним клопотанням до суду, вважаючи, що по справі проведено всі необхідні слідчі дії для з'ясування обставин вчинення ОСОБА_5 суспільно-небезпечного діяння та зібрано достатньо доказів причетності ОСОБА_5 до його скоєння.

За результатами судового розгляду прокурор, думку якого підтримала представник потерпілого ОСОБА_7 - ОСОБА_2, у судовому засіданні підтримав клопотання про застосування до ОСОБА_5 примусових заходів медичного характеру.

Захисник ОСОБА_4, думку якого підтримала законний представник ОСОБА_3, у судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання, вважаючи, що органом досудового розслідування не доведено, що саме ОСОБА_5 вчинив вказане кримінальне правопорушення.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши клопотання та матеріали кримінального провадження про застосування примусових заходів медичного характеру, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав,свобод, законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 КПК України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Згідно з положеннями ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Відповідно до ст. 25 КПК України, прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення /за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого/ або в разі надходження заяви /повідомлення/ про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.

Крім того, саме на них законом покладається обов'язок всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень відповідно до ст. 9 КПК України.

Так, відповідно до ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.

Відповідно до ст. 92 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, покладається на сторону обвинувачення безпосередньо у судовому засіданні.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 513 КПК України під час постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру суд з'ясовує такі питання:

1) чи мало місце суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення;

2) чи вчинено це суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення особою;

3) чи вчинила ця особа суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення у стані неосудності;

4) чи не захворіла ця особа після вчинення кримінального правопорушення на психічну хворобу, яка виключає застосування покарання;

5) чи слід застосовувати до цієї особи примусові заходи медичного характеру і якщо слід, то які.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України, обґрунтованим є рішення ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 1 статті 503 КПК України встановлено, що кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, здійснюється за наявності достатніх підстав вважати, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, у стані неосудності.

В обґрунтування винуватості ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України сторона обвинувачення, посилається на наступні докази, які були досліджені судом безпосередньо в судовому засіданні, а саме:

- протокол прийняття заяви про вчинення злочину;

- протокол огляду місця події;

- протоколи пред'явлення особи для впізнання;

- протокол огляду відеозапису з долученим диском;

- - протокол перегляду інтернет-ресурсу.

Разом з тим, прокурором у судовому засіданні не надано безсумнівних доказів, які би могли бути покладені в основу висновку суду про те, що вказані суспільно-небезпечні дії вчинені саме ОСОБА_5

Так, відомості, які містяться в протоколі прийняття заяви від потерпілого ОСОБА_7 про кримінальне правопорушення, свідчать про факт вчинення неправомірних дій щодо потерпілого - а саме відкритого заволодіння коштами із погрозою застосування пістолета.

Згідно даних протоколу огляду місця події з приміщення торгівельної зали магазину «Сільпо» (м. Київ, вул. Харківське Шосе, 168) з торгівельної зони між касами № 16 та № 17, де розміщені полиці з пивом, будь-яких речей та предметів не вилучалось. Крім того, в протоколі немає відомостей про проведення вказаної слідчої дії спеціалістом, хоча під час огляду проводилось фотографування. Крім того, в протоколі відсутні відомості про заяву чи повідомлення про подію, на підставі якої проведено огляд місця події (а.с. 53-57)

Відповідно до протоколу впізнання свідок ОСОБА_9 серед представлених чотирьох осіб на фото впізнала особу на прізвисько «ОСОБА_13», який 24.01.2018 року в магазині «Сільпо», що по вул. Харківське Шосе, 168, в м. Києві, демонстрував їй та її друзям пістолет (а.с. 64-65).

Відповідно до протоколу впізнання потерпілий ОСОБА_7 серед представлених чотирьох осіб на фото впізнав особу, схожу на ту, що забрала у нього 23.01.2018 року в магазині «Сільпо», що по вул. Харківське Шосе, 168, в м. Києві, гроші та застосувала револьвер. На 100 % сказати що це саме він ОСОБА_7 не може (а.с.66-67).

Відповідно до протоколу впізнання свідком ОСОБА_10 серед представлених чотирьох осіб на фото впізнано особу на прізвисько «ОСОБА_13», який 23.01.2018 року о 21 год. 00 хв. в магазині «Сільпо», що по вул. Харківське Шосе, 168, в м. Києві, демонстрував предмет схожий на пістолет (а.с.70-72).

На такі ж обставини, відповідно до даних протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, вказала свідок ОСОБА_11 (а.с.73-75).

Також особу на прізвисько «ОСОБА_13», який 23.01.2018 року о 20 год. 00 хв. в магазині «Сільпо» по вул. Харківське Шосе, 168, в м. Києві, демонстрував предмет, схожий на пістолет, було впізнано свідком ОСОБА_12 (а.с. 76-78).

Крім того, відповідно до протоколу впізнання, свідок ОСОБА_8 зазначив, що на фотокартці № 4 зображено особу, яка схожа на ту, що забрав у ОСОБА_7 гроші із застосуванням пістолету (а.с. 79-80).

Разом з тим, будь-яких даних про те, кого саме зображено на фотокартках, на яких свідки та потерпілий впізнали певну особу, вказаний протокол не містить.

За наведених обставин підстав для висновку, що впізнана особа є саме ОСОБА_5, немає.

Таким чином дані протоколів впізнання не містять будь-яких відомостей, які би підтверджували на вчинення саме ОСОБА_5 суспільно-небезпечного діяння.

Крім того, свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 зазначили про демонстрацію пістолета / предмета, схожого на пістолет, після події, що сталась з ОСОБА_7, а очевидцями пригоди вказані особи не були.

Також, згідно з положеннями ч. 7 ст. 228 КПК України фотознімки, що пред'являються, не повинні мати різких відмінностей між собою за формою та іншими особливостями, що суттєво впливають на сприйняття зображення. Разом з тим, при пред'явленні для впізнання всім свідкам та потерпілому фотознімків вказані вимоги закону слідчими не дотримані, оскільки фотознімок, по якому була впізнана певна особа, має різкі відмінності між ним та іншими фотознімками, а саме щодо розташування особи.

Крім того, згідно даних клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру, слідчий Міхайліченко Є.С., який провів слідчі дії - проведення впізнання особи по фотознімкам свідками ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12, взагалі не включений до групи слідчих, яким було доручено проведення досудового розслідування. За наведених обставин протоколи пред'явлення особи для впізнання вказаним свідкам є неналежними доказами, оскільки зібрані в порушення вимог кримінально-процесуального закону.

Дані протоколу огляду інтернет ресурсу https://vk.com/artemymedved користувача «Артемий Медведь» не підтверджують обставини, які мають доказове значення у даному кримінальному провадженні. Крім того, слушними, на думку суду, є доводи сторони захисту, про те, що загальновідомим є факт заборони доступу до соціальних мереж, в тому числі «Контакт» і за таких обставин огляд вказаного інтернет-ресурс, за відсутності даних про умови такого перегляду, не може бути визнаний допустимим доказом. Крім того у вказаному протоколі міститься опис сторінки з роздруківкою інтернет сторінок (скрін-шот), проте будь-яких даних про залучення слідчим спеціаліста при виготовленні копії інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, телекомунікаційних системах, інформаційно-телекомунікаційних системах, їх невід'ємних частинах, як по це вказано в ч. 4 ст. 99 КПК України, вказаний протокол не містить.

Дослідження протоколу огляду відеозапису за згодою учасників судового провадження було припинено як недопустимого, оскільки при відтворенні даних відеозапису, розміщеного на CD-диску, файл, який було переглянуто згідно вказаного протоколу, був відсутній. При цьому прокурор не пояснив який саме відео файл оглядався слідчим Сльозко С.С. та першоджерело такого доказу.

Посилання прокурора в дебатах на наявність інших вироків як на підтвердження причетності ОСОБА_5 до даного діяння є безпідставними, оскільки попередні вироки стосуються виключно підтвердження даних про наявність чи відсутність судимостей певної особи.

Таким чином, в ході судового розгляду, за наслідками всебічного, повного й неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ наданий сторонами обвинувачення та захисту з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд приходить до висновку, що стороною обвинувачення достатніх, належних та допустимих доказів на доведення участі у вчиненні інкримінованого діяння органом досудового розслідування не здобуто та стороною обвинувачення не надано, судом не виявлено, в зв'язку з чим суд в силу презумпції невинуватості, закріпленої у ст. 62 Конституції України та ст. 17 КПК України, приходить до висновку про недоведеність вчинення ОСОБА_5 суспільно-небезпечного діяння, що має ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України.

При цьому суд, провівши судовий розгляд кримінального провадження відповідно до положень ст. 337 КПК України лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, з дотриманням принципу змагальності сторін та свободи в подані ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, з дотриманням принципу диспозитивності, а саме: діючи в межах своїх повноважень та компетенції, вирішуючи лише ті питання, що винесені на розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, у зв'язку з чим не наділений повноваженнями за власною ініціативою ініціювати проведення певних слідчих /розшукових/ дій, оскільки функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган.

Відповідно до ч. 3 ст. 513 КПК України встановивши, що суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення не було вчинено або вчинено іншою особою, а також якщо не доведено, що ця особа вчинила суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення, суд постановляє ухвалу про відмову в застосуванні примусових заходів медичного характеру та закриває кримінальне провадження.

Керуючись ст.ст. 505, 512, 513, 376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ :

В задоволенні клопотання прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.

Кримінальне провадження внесене до в ЄРДР № 12018100020000674- закрити, у зв'язку з недоведеністю вчинення ОСОБА_5 суспільно небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України.

На ухвалу до Апеляційного суду міста Києва через Дарницький районний суд міста Києва може бути подано апеляційну скаргу протягом 30 діб з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя