Постанова № 75242115, 09.07.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 760/5848/17

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/5928/2018

Головуючий у суді першої інстанції: Кізюн Л.І.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2018 року м. Київ

Апеляційний суд міста Києва в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача: Слюсар Т.А.

суддів: Волошиної В.М., Панченка М.М.,

за участю секретаря судового засідання Макаренко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в цивільну справу за апеляційною скаргою Головного державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Кедик Тетяни Володимирівни на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 26 квітня 2018 року

у справі за скаргою ОСОБА_4, заінтересована особа: ОСОБА_5, на бездіяльність старшого державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Малкової Марії Вікторівни, -

В С Т А Н О В И В :

У березні 2017 року ОСОБА_4 звернулася у суд зі скаргою на бездіяльність старшого державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Малкової М.В. (надалі - Дніпровського РВДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві) та просила:

зобов'язати державного виконавця Малкову М.В. належним чином підготувати та подати до Дніпровського районного суду м. Києва подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_5;

зобов'язати державного виконавця Малкову М.В. внести наступні відомості виконавчого провадження до Єдиного реєстру виконавчих проваджень: а) відповіді на запити направлені державним виконавцем до УДАІ м. Києва; б) відповіді на запити направлені державним виконавцем до ДПС України; в) відповіді на запити направлені державним виконавцем до Пенсійного фонду України; г) відповіді на запити направлені державним виконавцем до Державної фіскальної служби України для виявлення рухомого та нерухомого майна, належного на праві приватної власності боржнику та встановлення джерел доходів боржника; д) відповіді на запити направлені державним виконавцем до Державної прикордонної служби; е) постанову про примусовий привід боржника від 18.03.2016 р.; є) постанову про відкриття, а потім і закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016100040007667 від 01.06.2016 року; ж) відповіді на запити направлені державним виконавцем до кримінально-виконавчої інспекції; з) ухвала Дніпровського районного суду м. Києва 755/8841 /16-ц від 30.05.2016 р.; и) ухвала Дніпровського районного суду м. Києва №755/11988/16-к від 12.09.2016 р.; і) ухвала Дніпровського районного суду м. Києва №755/15690/16-ц від 25.10.2016 р.; ї) ухвала Дніпровського районного суду м. Києва №755/15689/16-ц від 02.11.2016 р.; к) ухвала Апеляційного суду м. Києва №22-ц/796/3452/2917 від 13.03.2017 р.; л) іншу вхідну кореспонденцію;

зобов'язати державного виконавця Малкову М.В. провести виконавчі дії в строки, передбачені законом згідно Переліку виконавчих дій та строків їх вчинення, доданого до Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження № 1126/29256: а) виявлення рахунків боржника повинні проводитись не рідше ніж один раз на два тижні з моменту відкриття виконавчого провадження; б) виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав не рідше ніж один раз на три місяці з моменту відкриття виконавчого провадження; в) отримання інформації про доходи боржника не рідше ніж один раз на три місяці з моменту відкриття виконавчого провадження;

визнати дії державного виконавця Малкової М.В. неправомірними за неналежне виконання нею зобов'язань, відповідно до Закону України «Про державну службу» та вживати передбачених законом заходів щодо примусового виконання рішень.

В обґрунтування скарги зазначено, що вироком Солом'янського районного суду м.Києва від 01 жовтня 2015 року ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та призначено йому покарання у виді 3 (трьох) років обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 (три) роки, а також стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 матеріальну та моральну шкоду, в сумі 225 771 грн. 09 коп.

Станом на 21 грудня 2015 року вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 01 жовтня 2015 року набрав законної сили.

29 грудня 2015 року Солом'янським районним судом м. Києва було видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду у розмірі 125 771 грн., та моральну шкоду у розмірі 100 000 грн.

На підставі судового рішення, ухваленого в порядку кримінального процесуального законодавства, 22 січня 2016 року була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 49861572.

Посилаючись на те, що на даний час вирок Солом'янського районного суду не виконано, засуджений до місця відбування покарання не з'являвся, стягнень за цивільним позовом здійснено не було, а державний виконавець Дніпровського РВДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві Малкова М.В. не виконує своїх посадових обов'язків, виконавчі дії вчиняються зі значною затримкою й неповно, що завдає їй шкоди через обезцінення гривні, чим порушуються її права на відшкодування шкоди, завданої її здоров'ю, через те, що вона стала інвалідом 2-ї групи, а відшкодування за вироком суду на сьогодні не проведено, навіть частково, просила скаргу задовольнити.

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 26 квітня 2018 року скаргу ОСОБА_4 задоволено частково.

Визнано бездіяльність старшого державного виконавця Дніпровського РВДВС м.Києва ГТУЮ у м. Києві Малкової М.В. у ВП №49861572 неправомірною та зобов'язано державного виконавця Дніпровського РВДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві у ВП №49861572 підготувати та подати до суду подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон боржника ОСОБА_5, вчинити виконавчі дії щодо виявлення майна боржника та отримання інформації про доходи боржника у передбачені законодавством строки.

У решті заявлених вимог скарги - відмовлено.

В апеляційній скарзі головний державний виконавець Дніпровського РВДВС м.Києва ГТУЮ у м. Києві Кедик Т.В. зазначає, що державним виконавцем при примусовому виконанні рішення було вчинено дії, спрямовані на перевірку майнового стану боржника, звернення стягнення на майно(арешт), в тому числі, звернення з поданням до суду про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України, а отже, відсутній факт бездіяльності державного виконавця Дніпровського РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві Малкової М.В.

На обґрунтування апеляційної скарги виконавцем також зазначено, що до районного суду були надані матеріали виконавчого провадження, з яких убачається, що державними виконавцями вчинено дії з примусового виконання рішення, перевірено майновий стан боржника, зокрема, 23 березня 2018 року державним виконавцем, керуючись ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження», винесена постанова про арешт коштів боржника, копія якої була направлена на виконання до всіх діючих банківських установ (у відповідності до інформації з офіційного веб-сайту НБУ на момент прийняття рішення), здійснено запити виконавцем до ДФС, ПФУ, БТІ, НКЦПФР, Департаменту інтелектуальної власності Міністерства економічного розвитку та торгівлі, Держгеокадастру та Регіонального сервісного центру МВС.

Посилаючись на те, що підстави для визнання діяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії відсутні, державний виконавець просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити у справі ухвалу нового змісту, якою відмовити у задоволенні скарги у повному обсязі.

Відповідно до п. 8 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Рішення суду першої інстанції в частині відмовлених вимог не оскаржено, тому колегія суддів у відповідності до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України перевіряє законність та обґрунтованість рішення районного суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, вислухавши представникаДніпровського РВДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві, який підтримав апеляційну скаргу, ОСОБА_4, яка просила апеляційну скаргу відхилити, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню частково.

Як убачається з матеріалів справи, на виконанні у Дніпровському РВДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 1-кп/760/198/15, виданого 29 грудня 2015 року Солом'янським районним судом м. Києва, про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 125 771 грн.09 коп. та моральної шкоди 100 000 грн. з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 (ВП № 49861572) (а.с.11-12 т.1).

Встановлено 22 січня 2016 року державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві Зоргач Артуром Вікторовичем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №49861572 та (а.с.13-14 т. 1) та 25 лютого 2016 року тим же державним виконавцем винесена постанова про арешт майна боржника та оголошено заборону на його відчуження, копію якої направлено до Регіонального сервісного центру МВС України в м. Києві (а.с.130 т.1).

З матеріалів виконавчого провадження ВП № 49861572 убачається, що одночасно з відкриттям виконавчого провадження державним виконавцем направлено запити до УДАІ м. Києва, ДПС України, ПФУ для виявлення рухомого майна, належного на праві приватної власності боржнику та встановлення джерел доходів боржника (а.с.114-214 т. 1).

Відповідно до актів від 22 березня 2016 року та 28 квітня 2016 року державний виконавець Малкова М.В. з метою перевірки майнового стану, за наявною у виконавчому листі адресою виходила за адресою проживання боржника, проте двері квартири ніхто не відкрив (а.с.139, 145 т.1).

18 березня 2016 року державним виконавцем у відповідності до вимог ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» та у відповідності до Інструкції про порядок взаємодії органів внутрішніх справ та органів державної виконавчої служби від 24 листопада 2015 року, винесено постанову про примусовий привід боржника, копія якої направлена до Дніпровського УП ГУ Національної поліції до виконання (а.с.143,146 т.1).

Між тим, згідно змісту постанови державного виконавця про примусовий привід боржника від 18 березня 2016 року, у зазначенні адреси боржника міститься помилка, а саме вказана адреса АДРЕСА_1 замість вказаної в виконавчому листі: АДРЕСА_2, тому копія постанови про примусовий привід боржника, яка була направлена до Дніпровського УП ГУНП до виконання, здійснювалась на неіснуючу адресу і рапорт ІП Дніпровського УП ГУНП в у Києві.

25 квітня 2016 року до відділу надійшов рапорт ПП Дніпровського управління поліції ГУ Національної поліції в м. Києві, ст. лейтенанта поліції О.В. Мельник про виконання постанови про примусовий привід боржника з рапортом про те, що боржник за вказаною адресою не проживає. (а.с.147 т.1).

З відповіді ГУ Державної міграційної служби України в місті Києві убачається, що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, був документований паспортом громадянина України для виїзду за кордон 16 лютого 2010 року (а.с.144 т.1).

Згідно відповіді Державної Прикордонної служби України № 415/11 від 16 травня 2017 року наявні факти перетинання кордону боржником (а.с.173 т.1).

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва № 755/8841/16-ц від 30 травня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 22 вересня 2016 року, в задоволенні подання державного виконавця щодо тимчасового обмеження у праві виїзду боржника-фізичної особи ОСОБА_5 було відмовлено (а.с.15-19 т.1).

Встановлено, що державний виконавець Малкова М.В. повторно зверталась до суду з поданням про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника-фізичної особи ОСОБА_5

Проте, ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва № 755/15690/16-ц від 25 жовтня 2016 року відмовлено у відкритті провадження за поданням державного виконавця про тимчасове обмеження боржника за межі України, з причин порушення правил підсудності (а.с.65-66 т.3).

Між тим, у подальшому, подання до належного суду подано так і не було.

Окрім цього, як убачається з матеріалів справи, державний виконавець звертався з поданням про розшук боржника, яке ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 12 січня 2017 року задоволено й ОСОБА_5 оголошено у розшук.

Між тим, матеріли виконавчого провадження, копії яких долучено до справи, свідчать про те, що ухвала суду про розшук боржника на виконання не передана.

Задовольняючі скаргу частково, районний суд виходив з того, що державним виконавцем не вжито усіх належних і допустимих заходів для належного примусового виконання виконавчого листа, як це передбачено п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України та статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження», а тому визнав наявними підстави, визначені ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» для зобов'язання державного виконавця підготувати та подати до суду подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон боржника ОСОБА_5, вчинити виконавчі дії щодо виявлення майна боржника та отримання інформації про доходи боржника у передбачені законодавством строки.

Такі висновки суду першої інстанції колегія суддів визнає законними й обґрунтованими. Вони повністю узгоджуються з сукупністю зібраних у справі й належно оцінених у рішенні доказів.

Твердження апеляційної скарги про те, що державним виконавцем при примусовому виконанні рішення було вчинено дії, спрямовані на перевірку майнового стану боржника, звернення стягнення на майно(арешт), в тому числі, звернення з поданням до суду про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України, а отже, відсутній факт бездіяльності державного виконавця Дніпровського РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві Малкової М.В., колегія суддів визнає необґрунтованими, остільки вони спростовуються наявними у справі доказами.

Так, з матеріалів справи встановлено, що від 25 лютого 2016 року по дату звернення у суд зі скаргою, державним виконавцем не вчинялися виконавчі дії по виявленню рахунків боржника та належні своєчасні заходи щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника, в той час як згідно Переліку виконавчих дій та строків їх вчинення доданого до Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження № 1126/29256, виконавчі дії щодо виявлення рахунків боржника повинні проводитись не рідше ніж один раз на два тижні з моменту відкриття виконавчого провадження, а щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника - не рідше ніж один раз на три місяці з моменту відкриття виконавчого провадження.

Суд також враховує й те, що 30 травня 2016 року державним виконавцем Малковою М.В. було направлено подання до Дніпровського районного суду м. Києва про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника - ОСОБА_5, але в поданні вказана не вірна адреса проживання боржника.

Встановлено, що ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 30 травня 2016 року по справі № 755/8841/16-ц відмовлено у задоволенні подання державного виконавця Дніпровського районного відділу ДВС м. Києва про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника - фізичну особу.

Відомостей про оскарження державним виконавцем указаної ухвали, матеріали справи не містять, а після відмови у відкритті провадження за поданим відповідним поданням повторно, дій, спрямованих на звернення до належного суду, вчинено не було.

За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції в частині зобов'язання державного виконавця Дніпровського РВДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві у ВП № 49861572 підготувати та подати до суду подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон боржника ОСОБА_5, вчинити виконавчі дії щодо виявлення майна боржника та отримання інформації про доходи боржника.

При цьому, враховує і те, що хоча ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 12 січня 2017 року у справі за поданням старшого державного виконавця Дніпровського РВДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві Малкової М.В. про оголошення розшуку боржника ОСОБА_5 задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_4 Оголошено розшук боржника ОСОБА_5, проте долучені до справи матеріали виконавчого провадження не містять відомостей про звернення зазнаної ухвали суду до виконання (а.с.92-95 т.3).

Зазначені обставини свідчать про те, що державним виконавцем не були вжиті належні заходи по забезпеченню примусового виконання вироку суду.

Відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.

Згідно ст. 14 ЦПК України при набранні рішенням законної сили воно є обов'язковим до виконання на всій території України, а державна виконавча служба, як єдиний орган примусового виконання, зобов'язана прийняти всі необхідні заходи для його виконання.

Частиною 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Встановлено, що на відшкодування шкоди ОСОБА_4 за вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 01 жовтня 2015 року боржником не здійснено будь-яких платежів, не сплачено жодної суми.

Право на справедливий суд, яке гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в практиці Європейського суду з прав людини розуміється у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Іммобільяре Саффі проти Італії» наголошував, що право на звернення до суду, гарантовані статтею 6 Конвенції, також передбачає практичне виконання остаточних, обов'язкових для виконання судових рішень, які в державах, що поважають принцип верховенства права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду стороні у провадженні.

Частиною 2 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого з самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

За таких обставин, колегія суддів визнає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про те, що старший державний виконавець відділу Дніпровського РВДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві Малкова В.М. не виконувала належним чином своїх посадових обов'язків під час примусового виконання виконавчого листа про стягнення на користь ОСОБА_4 грошових коштів.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід відхилити, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 353, 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Кедик Тетяни Володимирівни відхилити.

Ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 26 квітня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з моменту складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 11 липня 2018 року.

Суддя-доповідач:

Судді: