Постанова № 75242000, 09.07.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/5119/2018

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

9 липня 2018 року м. Київ

Справа № 755/6772/18

Апеляційний суд міста Києва в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М.

сторони:

позивач - ОСОБА_2

відповідач - ПАТ «Укрпошта»

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2

на ухвалу Дніпровського районного суду м.Києва про направлення справи за підсудністю, постановлену 4 травня 2018 року суддею Ластовка Н.Д.,

у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Укрпошта» про оскарження неправомірних дій, зобов'язання вчинити дії, відшкодування збитків та завданої моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 4 травня 2018 року справу за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Укрпошта» про оскарження неправомірних дій, зобов'язання вчинити дії, відшкодування збитків та завданої моральної шкоди передано за підсудністю до Печерського районного суду м.Києва.

Не погоджуючись з зазначеною ухвалою, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду, справу повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду (для вирішення питання про відкриття провадження), посилаючись на порушення норм процесуального права.

Вважає, що суд безпідставно зазначив в ухвалі, що на правовідносини, які виникли між ним та ПАТ «Укрпошта» не поширюються Закон України «Про захист прав споживачів», оскільки діями відповідача порушені його права як споживача послуг поштового зв'язку, а тому позов був поданий з урахуванням положень ч.5 ст. 28 ЦПК України саме до Дніпровського районного суду м. Києва.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 13 червня 2018 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Відзив на апеляційну скаргу не надано.

Відповідно до п.8 ч. 1 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення ЦПК України у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Відповідно до ч. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Відповідно до п. 3 Розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402 - VIII апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

У зв'язку із зазначеним справа підлягає розгляду судом у порядку, встановленому ЦПК України у редакції Закону № 2147-УІІІ від 03 жовтня 2017 року.

Справу розглянуто в порядку ст. 369 ЦПК України без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість постановленої у справі ухвали, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про передачу справи за підсудністю до Печерського районного суду м. Києва, суд першої інстанції виходив із того, що з матеріалів справи не встановлено, що вимоги, з якими звернувся позивач ОСОБА_2 до ПАТ « Укрпошта», підпадають під дію Закону України «Про захист прав споживачів». Позивачем не зазначено норму цього Закону, на яку він посилається як на підставу звернення саме до Дніпровського районного суду м.Києва за місцем свого проживання, а тому дійшов висновку, що справа підлягає розгляду за місцезнаходженням відповідача відповідно до положень ч.2 ст. 27 ЦПК України.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

За загальним правилом підсудності, відповідно до ч. 2 ст. 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до частини 5 ст. 28 ЦПК України позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

Частиною 16 ст. 28 ЦПК України визначено, що позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

Пунктом 37 постанови Пленуму Верховного Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №3 від 1 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» роз'яснено, що право вибору між судами, яким згідно із правилом загальної підсудності (ст. 109 ЦПК України, в редакції закону, що діяла до 15 грудня 2017 року) і правилом альтернативної підсудності (ст. 110 ЦПК України, в редакції закону, що діяла до 15 грудня 2017 року) підсудна справа, належить виключно позивачеві (ч.14 ст. 110 ЦПК України, в редакції закону, що діяла до 15 грудня 2017 року). Якщо позивач при пред'явленні позову дотримався правил територіальної чи альтернативної підсудності, суд не має права повернути позивачеві позовну заяву з мотивів непідсудності справи цьому суду.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Укрпошта» з підстав порушення його прав, як споживача послуг поштового зв'язку, про що зазначає у змісті позовної заяви.

Згідно з положеннями ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Крім цього, частиною 3 цієї ж статті визначено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.

Пунктом 127 Правил надання послуг поштового зв'язку, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року №270, передбачено, що користувач послуг поштового зв'язку має право: на одержання інформації про порядок і строк надання послуг поштового зв'язку; звернутися за захистом своїх прав як споживача до територіального органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів, а також до суду; оскаржити неправомірні дії працівників поштового зв'язку в порядку, встановленому законом.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року №5 «Про застосування норм процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» роз'яснено, що підготовка справи до судового розгляду розпочинається з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі. Готуючи справу до розгляду, суд повинен, визначити обставини, які мають значення для справи, та факти, що підлягають встановленню і покладені в основу вимог і заперечень; характер спірних правовідносин і зміст правової вимоги; матеріальний закон, який регулює спірні правовідносини; вирішити питання про склад осіб, які братимуть участь у справі; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів; визначити коло доказів відповідно до характеру спірних правовідносин і роз'яснити, якій із сторін слід довести певні обставини; вжити заходів забезпечення явки в судове засідання, а також сприяти врегулюванню спору до судового розгляду.

Крім цього, в пункті 9 цієї ж постанови роз'яснено, що оскільки підставою позову є фактичні обставини, що наведені у заяві, то зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору.

Таким чином, суд першої інстанції не врахував зазначені роз'яснення та не звернув уваги на те, що позивач самостійно на власний розсуд визначається з предметом та підставами позову, а тому безпідставно передав справу за підсудністю до Печерського районного суду м.Києва.

За таких обставин, ухвала Дніпровського районного суду м. Києва від 4 травня 2018 року як така, що постановлена з порушенням норм процесуального права, підлягає скасуванню, а матеріали справи направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду (для вирішення питання прийняття позовної заяви до розгляду).

Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 369, 379, 381-382, 384, 389 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Ухвалу Дніпровського районного суду м.Києва від 4 травня 2018 року про передачу справи за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Укрпошта» про оскарження неправомірних дій, зобов'язання вчинити дії, відшкодування збитків та завданої моральної шкоди - за підсудністю до Печерського районного суду м.Києва - скасувати, направити справу для продовження розгляду до того ж суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна

Судді: Л.Д. Поливач

А.С. Стрижеус