Рішення № 7524188, 14.01.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.01.10                                                                                           Справа№ 24/171

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Л.Л.К.”, м.Бориспіль Київської області

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Агроконтракт-Львів”, м.Стрий Львівської області

Про стягнення 53136,07грн.

Суддя Хабіб М.І.

Секретар Савченко Ю.А.

Представники:

Від позивача –Вакуленко Є.В. –представник

Від відповідача –не з’явився

Суть спору: Позов заявлено про стягнення 59 246,73грн. заборгованості за поставлений товар.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 01.12.2008року сторонами укладено договір поставки товару №92, відповідно до умов якого позивач зобов’язується поставити відповідачеві товар, а останній зобов’язується його прийняти та оплатити упродовж 30 календарних днів з моменту отримання. Як зазначено у позовній заяві, згідно з актом звірки взаєморозрахунків заборгованість відповідача за товар станом на 31.10.2009 року становить 59 246,73грн. Ця заборгованість станом на 01.12.2009р. відповідачем не сплачена., у зв’язку з чим позивач звернувся з позовом до суду.

У клопотанні за №530 від 18.12.2009року позивач повідомляє про повернення відповідачем частини товару на суму 6110,66грн., у зв’язку з чим зменшує позовні вимоги та просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 53 136,07грн.

Представник позивача в судове засідання з’явився, позовні вимоги про стягнення 53136,07грн. підтримує.

Відповідач явку представника в судові засідання не забезпечив, відзиву на позов не подав, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, підтвердженням чого є повідомлення про вручення 11.12.2009р. та 25.12.2009року поштових відправлень, п. квит. № 4929464, №5011746.

Враховуючи норми ст. 22 ГПК України, якою надано право позивачеві до прийняття рішення по справі збільшити або зменшити розмір позовних вимог, судом розглядаються вимоги про стягнення з відповідача 53136,07грн. боргу.

Розглянувши спір в порядку вимог ст.75 ГПК України, суд встановив наступне.

01.12.2008року сторонами укладено договір поставки №92, відповідно до умов якого позивач зобов’язується поставити відповідачеві товар, а останній зобов’язується його прийняти та оплатити.

Найменування, асортимент, кількість, ціна та сума товару вказуються у накладних.

За період з 06.02.2009року по 30.10.2009року позивач поставив відповідачеві товар на загальну суму 69 246,73грн., що підтверджено поданими суду видатковими накладними, підписаними уповноваженими особами відповідача, підписи яких скріплені печатками відповідача, а також довіреностями, виданими відповідачем уповноваженим особам на отримання товару.

Згідно із п.2.8 договору розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються упродовж 30 календарних днів з моменту отримання товару.

Відповідач оплатив товар частково в сумі 10 000,00грн., що підтверджується поданою суду випискою банку з рахунка клієнта за 25.05.2009року.

Відтак, заборгованість відповідача становила 59246,73грн. (69246,73 –10000,00).

На підтвердження вказаної суми боргу суду подано акт звірки взаємних розрахунків, підписаний двома сторонами та скріплений їх печатками, згідно з яким станом на 31.10.2009року заборгованість відповідача перед позивачем становить 59246,73грн.

Крім того, по накладній №ВН-000425 від 13.11.2009року відповідач повернув позивачеві товар на суму 6110,66грн. (накладна на повернення товару додана до матеріалів справи).

Отже, заборгованість відповідача за отриманий товар становить 53136,07грн. (59246,73 –6110,66).

Станом на день розгляду спору доказів сплати вказаної суми боргу суду не подано.

Дослідивши всі обставини справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши в сукупності подані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає товар у власність другої сторони (покупця), а покупець зобов’язується прийняти та оплатити товар (ст.655 ЦК України).

Згідно із ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання ( ст.610 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом ( ст.612 ЦК України).

Матеріалами справи підтверджено поставку позивачем відповідачеві товару за період з 06.02.2009року по 30.10.2009року на загальну суму 69246,73грн. Відповідач 25.05.2009р. оплатив товар частково в сумі 10000,00грн., та по накладній від 13.11.2009р. повернув товар позивачеві на суму 6110,66грн.

Згідно із умовами договору строк оплати товару ( кінцевий термін оплати останньої партії товару, поставленої 30.10.2009р.), сплив 29.11.2009р.

На день вирішення спору сума боргу становить 53136,07грн.( 69246,73 –10000,00 –6110,66), доказів сплати якої чи заперечень проти якої відповідач суду не подав.

На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 53136,07грн. боргу законні, обґрунтовані, підтверджені належними доказами та підлягають до задоволення.

Щодо розподілу судових витрат, то судові витрати покладаються на відповідача пропорційно сумі боргу, яка існувала станом на день подання позову, тобто, пропорційно боргу 53136,07грн., оскільки позов подано до суду 03.12.2009р. і станом на цю дату сума боргу відповідача перед позивачем становила 53136.07грн.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85, 116-117 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Агроконтракт-Львів”, ідентифікаційний код 35130711, юр. адреса: 82400, Львівська область, м.Стрий, вул.Шевченка,88 Б, пошт. адреса: 79040, м.Львів, вул.Городоцька,355-4, на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Л.Л.К.”, ідентифікаційний код 31482321, юр.адреса: 08300, Київська область, м.Бориспіль, вул. Київський Шлях,79, факт., адреса: 08306, Київська область, м.Бориспіль, вул.Радгоспна,1, - 53 136,07грн. основного боргу, 531,36грн. державного мита та 211,45грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя