Рішення № 75240263, 11.07.2018, Оболонський районний суд міста Києва

11.07.2018 Справа № 756/4954/17

Номер справи 756/4954/17

Номер провадження №2-ві/756/26/18

У Х В А Л А

11 липня 2018 року суддя Оболонського районного суду міста Києва Васалатій К.А., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід судді Луценко О.М. в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ПП «Вертикаль-Сервіс» про захист прав споживача, -

ВСТАНОВИВ:

12.04.2017 р. представник позивача ОСОБА_1 звернувся до суду із даним позовом.

10.07.2018 р. представник позивача подав до суду заяву про відвід судді Луценко О.М., мотивуючи це тим, що 08.07.2018 р. відбулось підготовче засідання по даній справі. При цьому, суддею при отриманні доказів було оголошено перерву до 10.07.2018 р. для ознайомлення відповідача з наданими доказами.

Зі слів представника позивача ОСОБА_1, після оголошення перерви по справі, головуючий суддя допустив усний коментар щодо нерозглянутого клопотання про передачу справи за підсудністю до іншого суду.

Тому вважає, що суддя Луценко О.М. свідомо оголосив своє міркування щодо майбутнього рішення по даній справі щодо клопотання відповідача про зміну підсудності, а тому виявляє упереджене ставлення до даної справи та порушує принци рівності учасників процесу перед судом та розумності строків розгляду справи.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.07.2018 р. заява ОСОБА_2 про відвід головуючому по справі судді Луценко О.М. передана на розгляд судді Васалатію К.А.

Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі.

У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Питання про відвід судді має бути розглянуто не пізніше 2-х днів із дня надходження заяви про відвід судді, а у випадку розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше 10 днів з дня надходження заяви про відвід судді.

Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

Згідно до ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.

За приписами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характер або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Зазначену позицію Європейського суду підтримав і Верховний Суд України у справі №5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01.03.2012 у справі №5-15п12).

Дослідивши матеріали справи та обставини, зазначені відповідачем у заяві про відвід, приходжу до висновку, що заява не містить підстав, зазначених у ст. 36 ЦПК України, а незгода сторони з процесуальними рішеннями головуючого судді по даній справі та діями судді під час розгляду справи, не може бути підставою для відводу.

Враховуючи вищевикладене, вважаю, що заявлений відвід безпідставний, а тому у його задоволенні слід відмовити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 36, 39, 40 ЦПК України , суддя -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви представнику позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід судді Луценко Олександра Миколайовича.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя К.А. Васалатій