Постанова № 75239908, 06.07.2018, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 729/903/17 Провадження № 22-ц/795/729/2018 Головуючий у I інстанції - Кузюра В. О. Доповідач - Бечко Є. М.Категорія - цивільна

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2018 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого-судді: Бечка Є.М.,

суддів: Євстафіїва О.К., Шарапової О.Л.,

секретар: Кривопиша Я.О.,

за участю: позивача ОСОБА_1, її представника ОСОБА_2,

представника відповідача Шимко М.Ю.

позивач: ОСОБА_1

відповідач: Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз»

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз» на рішення Бобровицького районного суду Чернігівської області від 15 березня 2018 року, ухвалене в складі судді Кузюри В.О. у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз» про стягнення матеріальної та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

В серпні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання дій ПАТ «Чернігівгаз» по припиненню 25 серпня 2016 року газопостачання до належного їй будинку АДРЕСА_1 безпідставним припиненням розподілу природного газу (газопостачання) споживачу, та стягнення з відповідача завданої матеріальної шкоди у розмірі 5513 грн. 49 коп. та завданої моральної шкоди у розмірі 108000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 12 січня 2017 року встановлено, що ПАТ «Чернігівгаз» 25 серпня 2016 року припинив газопостачання споживачу ОСОБА_1 шляхом механічного від'єднання від мережі постачання газу з порушенням правил встановлених кодексом газорозподільних систем та Правил постачання природного газу затверджених постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року №2496 та зобов'язав «Чернігівгаз» за власний рахунок відновити газопостачання до належного їй будинку. Вказане рішення суду набрало законної сили і в касаційному порядку не оскаржувалося. 16 січня 2017 року відповідач відновив газопостачання до будинку позивачки, тобто внаслідок протиправних дій ПАТ «Чернігівгаз» у будинку споживача ОСОБА_1 було відсутнє газопостачання у період з 25 серпня 2016 року по 16 січня 2017 року, тобто протягом повних 143 діб з яких 93 доби в опалювальний період, чим завдані позивачу збитки у вигляді недопоставленого споживачу обсягу природного газу, яку позивач визначила у розмірі 5513 грн. 49 коп. Такими діями позивачу спричинена і моральна шкода, оскільки позивач зазнала побутових незручностей, душевних переживань та страждань, що принизило її гідність, тому вона розраховуючи завдану шкоду оцінила 300 грн. за кожну добу відсутності газопостачання в неопалювальний період і 1000 грн. за кожну добу в опалювальний період, тобто 108000 грн.

Ухвалою Бобровицького районного суду Чернігівської області від 01.09.2017 року в частині вимог про визнання дій ПАТ «Чернігівгаз» по припиненню газопостачання до належного їй будинку АДРЕСА_1 безпідставним у відкритті провадження було відмовлено.

Рішенням Бобровицького районного суду Чернігівської області від 15 квітня 2018 року задоволено частково позов ОСОБА_1, стягнуто з відповідача на користь позивача моральну шкоду в сумі 10000 грн., в задоволенні решти вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням ПАТ «Чернігівгаз» звернулося до суду з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити у відповідній частині нове рішення, яким в позовних вимогах ОСОБА_1 відмовити повністю.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції не було досліджено характер правовідносин, нормативно правові акти, які регулюють дані правовідносини щодо відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин. Особа, яка подала апеляційну скаргу, зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази спричинення шкоди майну чи життю або здоров'ю споживача. Також особа, яка подала апеляційну скаргу звертає увагу, що причиною припинення газопостачання до будинку позивача 26 серпня 2016 року було наявність боргу за спожитий природний газ перед ПАТ «Чернігівгаз», як попереднього постачальника, у розмірі 759 грн. 94 коп., тобто в даному випадку припинення газопостачання споживачу було здійснено з належної правової підстави, яка позивачем не оспорювалась, але з порушенням порядку відключення, проте стягнення моральної шкоди виникає тільки в разі коли припинення газопостачання здійснюється без належної правової підстави, при цьому порушення порядку відключення само по собі окремо такою підставою не є. Зазначає, що також типовий договір розподілу природного газу не передбачає відшкодування моральної шкоди у разі порушення оператором ГРМ порядку (процедури) відключення від системи газопостачання

Крім того, особа, яка подала апеляційну скаргу, звертає увагу суду, позивач звернулася до суду з позовом на підставі Закону України «Про захист прав споживачів», відповідно до якого шкода - це завдані внаслідок дефекту в продукції каліцтво, інше ушкодження здоров'я, або смерті особи, пошкодження або знищення будь-якого об'єкта права власності за винятком самої продукції, що має дефект. Розділяючи поняття продукція й послуга, Закон передбачає відшкодування моральної шкоди лише за постачання небезпечної для життя та здоров'я людей продукції, а тому висновок суду про відшкодування моральної шкоди за припинення газопостачання позивачу з порушенням порядку (процедури) є помилковим.

У наданий судом строк ОСОБА_1 відзив на апеляційну скаргу не подала.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та перевіривши законність рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що згідно акту на підключення, відключення від подачі газу від 25 серпня 2016 року будинок ОСОБА_1 був відключений від мережі постачання газу. Підставою відключення був борг в сумі 3700 грн. (а.с.13).

Рішення Апеляційного суду Чернігівської області від 12 січня 2017 року зобов'язано відповідача за власний рахунок відновити газопостачання до належного ОСОБА_4 будинку АДРЕСА_1. Даним рішенням встановлено, що процедура припинення ПАТ «Чернігівгаз» 25 серпня 2016 року газопостачання споживачу ОСОБА_1 шляхом механічного від'єднання від мережі постачання газу, про що йде мова в Акті №95 від 25 серпня 2016 року була проведена з порушенням правил встановлених Кодексом газорозподільних систем та Правилами постачання природного газу (а.с.9-12).

Згідно Акту на підключення подачі газу від 16 січня 2017 року до будинку ОСОБА_1 відновлено газопостачання шляхом зварювальних робіт (а.с.14).

Актом обстеження умов проживання ОСОБА_1 складеного депутатом міської ради ОСОБА_6 встановлено, що опалювальна система в будинку АДРЕСА_2 вийшла з ладу та відклеїлась шпалера. Акт підписаний в січні 2017 року (а.с.15).

Судовим рішенням достовірно встановлено, що відповідачем було порушено права споживачки ОСОБА_1, грубо порушено п.17 Правил встановлених Кодексом газорозподільних систем та Правил постачання

природного газу затверджених постановою НКРЕКП №2496.

Задовольняючи частково позов ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що позивачка саме з вини відповідача, який відключив її будинок від газопостачання з порушенням порядку відключення, а не безпідставно, вимушена була перелаштовувати свій спосіб життя, знаходити альтернативні засоби опалювання житла, приготування їжі, отже зазнала моральних страждань від незручностей, які були спричинені їй відключенням від газопостачання, тобто їй була заподіяна моральна шкода. Врахувавши характер правопорушення, глибину фізичних та душевних страждань, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, суд вважав достатнім розміром відшкодування суму 10 000 грн.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, який узгоджується з матеріалами справи та приписами законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Надання послуг фізичним особам з газопостачання регулюються Законом України «Про захист прав споживачів», Законом України «Про житлово-комунальні послуги» та Кодексом газорозподільних систем та Правилами надання населенню послуг з газопостачання, які затверджені Постановою Кабінету Міністрів України №2246 від 09 грудня 1999 року, з подальшими змінами.

Кодекс газорозподільних систем визначає взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб'єктами ринку природного газу, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем, зокрема умови забезпечення:

1) надійної і безпечної експлуатації газорозподільних систем та гарантованого рівня розподілу (переміщення) природного газу до/від суміжних суб'єктів ринку природного газу відповідної якості;

2) комерційного, у тому числі приладового обліку природного газу в газорозподільній системі та визначення його об'ємів і обсягів передачі до/з газорозподільної системи, у тому числі в розрізі суб'єктів ринку природного газу;

3) доступу замовників до газорозподільної системи для приєднання до неї їх об'єктів будівництва або існуючих об'єктів (умови технічного доступу);

4) доступу суб'єктів ринку природного газу до газорозподільної системи для фактичної передачі (розподілу/споживання) належного їм природного газу до/з газорозподільної системи (умови комерційного доступу);

5) механізмів взаємодії оператора газорозподільної системи з операторами суміжних систем та з іншими суб'єктами ринку природного газу.

Відповідно до частини другої підпункту 1 п.2 глави 6 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем, у разі якщо безпідставне припинення газопостачання завдало споживачеві матеріальної та/або моральної шкоди, оператор ГРМ відшкодовує її у добровільному порядку або за рішенням суду.

Правила надання населенню послуг з газопостачання - регулюють відносини між газопостачальними підприємствами, газорозподільними підприємствами та фізичними особами (населенням) - споживачами газу.

Відповідно до ч.1 ст.901, ч.1 ст.903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. 29 Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 1999 року № 2246, які діяли на час виникнення спірних правовідносин, споживач зобов'язаний: своєчасно вносити плату за надані послуги з газопостачання; знімати фактичні показники лічильника газу; безперешкодно допускати у свої житлові та підсобні приміщення, де розташовані газові прилади і пристрої, лічильники газу, представників газопостачального (газорозподільного) підприємства після пред'явлення ними відповідних службових посвідчень для: звіряння показників фактично використаних у попередньому році та першому півріччі поточного року обсягів природного газу; проводити на вимогу газорозподільного/газопостачального підприємства звіряння фактично використаних обсягів природного газу з підписанням відповідного акту та пред'являти платіжні документи на вимогу газопостачального/газо- розподільного підприємства для перевірки правильності оплати та відповідності записів у них показанням лічильника газу.

Згідно з ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як роз'яснив Пленум ВСУ № 4 від 31 березня 1995 року в постанові «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків (п.3).

Обов'язковому з'ясуванню при вирішені спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв'язку між шкодою та протиправними діями заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору (п.5).

Колегія суддів приходить до висновку, що під час розгляду справи, було належним чином встановлено безпідставність припинення газопостачання до будинку позивача, що встановлено судовим рішенням та на підставі ч.4 ст.82 ЦПК України не доказується при розгляді даної справи та що саме вказаними діями було спричинено ОСОБА_1 моральні страждання, між діями відповідача та заподіянням моральної шкоди наявний причинний зв'язок.

Доводи апеляційної скарги, що судом не було досліджено характер правовідносин, нормативно правові акти, які регулюють дані правовідносини щодо відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин, не заслуговують на увагу, оскільки суд першої інстанції обґрунтовано прийняв до уваги преюдиційне рішення та правильно встановив правовідносини і норми права що їх регулюють.

Доводи апеляційної скарги, що в матеріалах справи відсутні докази спричинення шкоди майну чи життю або здоров'ю споживача, не спростовують вірного висновку спричинення позивачу моральних страждань від незручностей, які були спричинені їй відключенням від газопостачання.

Також особа, яка подала апеляційну скаргу звертає увагу, що причиною припинення газопостачання до будинку позивача 26 серпня 2016 року було наявність боргу за спожитий природний газ, а стягнення моральної шкоди виникає тільки в разі коли припинення газопостачання здійснюється без належної правової підстави, при цьому порушення порядку відключення само по собі окремо такою підставою не є, а також типовий договір не передбачає відшкодування моральної шкоди, не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до пункту 31.6 договору, укладеного між сторонами виконавець несе відповідальність згідно із законодавством за шкоду, заподіяну з вини виконавця власнику квартири, приватного будинку і майну споживача, а також його життю, здоров'ю та навколишньому середовищу (а.с.100-101). Відповідно до п.2 глави 1 Порядку відшкодування збитків, завданих споживачеві природного газу внаслідок порушення газопостачальною або газотранспортною організацією Правил надання населенню послуг з газопостачання, безпідставне припинення газопостачання - припинення газопостачання споживачеві, здійснене незважаючи на те, що споживачем не порушуються умови договору про надання послуг з газопостачання, і воно здійснене з порушенням умов Правил (без установленого Правилами письмового попередження про припинення газопостачання, відключення від газопостачання в останній робочий день перед вихідними та святковими днями, крім випадків аварійних ситуацій у системах газопостачання). Тобто, відключення будинку позивача від газопостачання без установленого Правилами письмового попередження про припинення газопостачання і є безпідставним припиненням, а відповідно до підпункту 6 пункту 2 глави III цього Порядку відшкодування збитків здійснюється за безпідставне припинення газопостачання. Відповідно до підпункту 6 пункту 3 глави III цього Порядку у разі якщо безпідставне припинення газопостачання завдало споживачеві матеріальної та/або моральної шкоди, газопостачальне/газорозподільне підприємство відшкодовує її на підставі рішення суду.

Доводи апеляційної скарги, що Законом України «Про захист прав споживачів» визначено лише відшкодування моральної шкоди внаслідок дефекту в продукції каліцтво, інше ушкодження здоров'я, або смерті особи, ґрунтуються на невірному тлумаченні відповідачем норм права. Так, відповідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року «Про судову практику в спорах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» спори про відшкодування заподіяної фізичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції або випливає з її положень; у випадках, коли встановлена відповідальність за заподіяння моральної шкоди; при порушенні зобов'язань, які підпадають під дію Закону України «Про захист прав споживачів» чи інших законів, що регулюють такі зобов'язання і передбачають відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Відповідно до п.5 ст.4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону. А Правилами та Кодексом газорозподільних систем передбачене відшкодування моральної шкоди в за припинення газопостачання позивачу з порушенням порядку (процедури).

Суд першої інстанції належним чином дослідив матеріали справи, надав оцінку доказам та дійшов правильного висновку про те, що ОСОБА_1 було завдано моральну шкоду, безпідставним припиненням газопостачання, що також встановлено преюдиційним рішенням Апеляційного суду Чернігівської області від 12 січня 2017 року, а відтак, правомірно стягнув моральну шкоду враховуючи вимоги розумності і справедливості в сумі 10000 грн., тому апеляційну скаргу ПАТ «Чернігівгаз» слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Оскільки у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз» - залишити без задоволення, рішення Бобровицького районного суду Чернігівської області від 15 березня 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено 11 липня 2018 р.

Головуючий:Судді: