
Номер провадження 2/754/2805/18 Справа №754/16986/17
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
іменем України
06 липня 2018 року м. Київ
Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Клочко І.В.
за участю
секретаря судового засідання Шевчук М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовної заявою Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення суми, -
в с т а н о в и в :
Позивач Ліобережне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві через представника звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення суми.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що відповідач перебуває на обліку в управлінні і отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". В результаті перевірки даних використаних для призначення пенсії було виявлено рахункову помидку при нарахуванні пенсії відповідачу за період з 01.09.2015 р. по 31.10.2015 р., у зв'язку з чим виникла переплата пенсії в розмірі 250 грн.
З огляду на викладене, позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача суму надмірно виплачених коштів у розмірі 250 грн.
Постановою Кабінету Міністрів України № 203 від 29.03.2018 року «Про утворення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві» затверджено перелік територіальних органів Пенсійного фонду України, які реорганізовуються шляхом злиття, а саме: Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві та Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
27.04.2018 року було створено нову юридичну особу - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, яка є правонаступником всіх прав та обов'язків припинених Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві та Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
На підставі викладеного та ст. 55 ЦПК України, суд вважав за необхідне залучити до участі у справі правонаступника Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві - Головне управління Пенсійного фонду України.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, причини неявки суду не відомі, про розгляд справи повідомлялась належним чином за зареєстрованим в законному порядку місцем проживання, відзиву на позовну заяву до суду не подавала.
Приймаючи до уваги викладене, визнавши матеріали справи достатніми для вирішення справи, а неявку учасників справи такою, що не перешкоджає розгляду заяви, суд розглядає заяву без участі позивача та відповідача.
Оскільки відповідач в судове засідання не з'явилась, про розгляд справи повідомлялась належним чином, причини неявки суду не повідомила та не подала до суду відзив, суд вважає можливим розглянути спір відповідно до ст.ст. 280-282 ЦПК України та на підставі матеріалів справи постановити заочне рішення.
Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з`явились, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, судом встановлено наступне.
Відповідач ОСОБА_3 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду і отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Позивачем, з метою доцільного та ефективного використання бюджетних коштів, було проведено перевірку даних використаних для призначення (перерахунку) пенсії.
В результаті перевірки встановлено, що внаслідок рахункової помилки виникла переплата пенсії у ОСОБА_3 за період з 01.09.2015 р. по 31.10.2015 р. в розмірі 250 грн.
Про факт виникнення переплати пенсії у відповідача свідчить лист № 1477 від 18.11.2015 р. Управління з координації та контролю за виплатою пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
За змістом частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.
Стаття 1215 ЦК України встановлює випадки, коли набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню.
Так, зокрема, не підлягають поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача (частина перша статті 1215 ЦК України).
Отже, закон встановлює два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата вказаних платежів є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача.
При цьому правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, отже, зазначене у статті 1215 ЦК України майно підлягає поверненню у разі наявності цих фактів
До правовідносин щодо набуття грошових коштів без достатньої правової підстави, якщо ці кошти є пенсійною виплатою, яка проведена іншою особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача, застосуванню підлягають положення статті 1215 ЦК України, за якою зазначені грошові кошти поверненню не підлягають.
Виходячи із аналізу ст. 1215 ЦК України обов'язок довести недобросовісність набувача грошових сум, зазначених у ч. 1 вказаної статті, покладається на сторону, яка вимагає повернення цих коштів.
Крім того, порядок та підстави повернення суми пенсій, виплачених пенсіонеру, визначено Законами України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та "Про пенсійне забезпечення".
Так, відповідно ч. 1 ст. 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Згідно ч. 1 ст. 103 Закону України "Про пенсійне забезпечення" суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.
Отже, повернення надмірно сплачених сум пенсій передбачає стягнення зазначених сум лише у випадку, якщо така надмірна сплата відбулась з вини пенсіонера, а саме через зловживання, зокрема у випадку надання недостовірної інформації або взагалі ненадання відповідної інформації.
В позові Управління зазначало, що переплата пенсії відповідача у розмірі 250 грн. виникла внаслідок рахункової помилки.
Відповідно до ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із ч. 1 ст. 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Пунктом 27 Постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" передбачено, що, виходячи з принципу процесуального рівноправ'я сторін, та, враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.
До лічильних помилок належать неправильності в обчисленнях, дворазове нарахування заробітної плати за один і той самий період тощо.
Тобто, позивачем не доведено факту наявності рахункової помилки, оскільки відсутні докази (наприклад, висновки ревізії, акти перевірок чи службового розслідування тощо), по інформації яких можна було б відстежити шлях та причину виникнення помилки при нарахуванні пенсії та з'ясувати, що дана помилка є безпосередньо рахунковою помилкою як стверджує позивач, а не помилкою, пов'язаною, наприклад, з неналежним виконанням обов'язків службовими особами, відповідальними за обчислення та нарахування пенсії.
Рахункова помилка за своїм змістом, смисловим та логічним значенням - це математична помилка, зокрема помилка під час здійснення математичних дій, розрахунків (множення, додавання, іншого обрахунку). До рахункової помилки не можна віднести помилки в застосуванні закону, інші свідомі помилкові дії, не пов'язані з помилками під час здійснення математичних дій, розрахунків.
У матеріалах справи відсутні докази, що з боку Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві було допущено рахункову помилку у нарахуванні пенсії, а саме відсутні висновки ревізії, акти перевірок чи службового розслідування, по інформації яких можна було б відстежити шлях та причину виникнення помилки при нарахуванні пенсії та з'ясувати, що дана помилка є безпосередньо рахунковою помилкою.
При цьому позивач не зазначає, яка саме розрахункова помилка була допущена і на підтвердження цього суду не було надано жодного доказу цього помилкового розрахунку на суму 250 грн.
Отже, доказів, які б свідчили про рахункову помилку з боку Управління, чи надання відповідачем завідомо неправдивих даних, які стали підставою для призначення пенсії, а також зловживань з боку відповідача при отриманні пенсії позивачем надано не було.
Враховуючи вищевикладене, вимоги діючого законодавства, недоведеність позивачем того факту, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або рахункової помилки, суд вважає, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 19, 76-81, 95, 258-259, 263-365, 280 ЦПК України, ст. 1, 2, 1212, 1215 ЦК України, Конституцією України, Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", -
в и р і ш и в :
В задоволенні позовної заяви Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення суми - відмовити повністю.
3аочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач: Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, код ЄДРПОУ 42098368, адреса: м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16.
Відповідач: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1.
Повний текст рішення суду складено 11.07.2018 року.
Суддя
Судове рішення № 75239397, Деснянський районний суд міста Києва було прийнято 06.07.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 754/16986/17. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: