Ухвала суду № 75238332, 10.07.2018, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 766/9523/17 Головуючий в 1-й інстанції: Смирнов Г.С.

Провадження № 11- кп/791/666/18 Доповідач: Гемма Ю.М.

Категорія: ч.ч.2, 3 ст. 185 КК України

УХВАЛА

іменем України

10 липня 2018 року м. Херсон

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду

Херсонської області в складі:

головуючого Гемми Ю.М.,

суддів: Калініної О.В., Калініченка І.С.,

секретаря Ходкова О.О.,

за участю прокурора Безушко Т.Г.,

захисника ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні матеріали кримінальних проваджень за апеляційною скаргою прокурора на вирок Херсонського міського суду Херсонської області від 16 травня 2018 року, яким:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше неодноразово судимого, останній раз 17.09.2009 року Дніпровським райсудом м. Херсона, за ч.3 ст.186 КК України на 4 років позбавлення волі, звільненого 05.07.2013 року по відбуттю строку покарання,

засуджено:

за ч.2 ст. 185 КК України на 2 роки позбавлення волі;

за ч.3 ст.185 КК України на 3 роки позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, визначено ОСОБА_2 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 10 місяців.

Міра запобіжного заходу – тримання під вартою з 12.09.2017 року.

Вирішено питання про процесуальні витрати та речові докази.

в с т а н о в и л а:

Вироком суду ОСОБА_2 визнано винним та засуджено за вчинення таких злочинів.

1) 05.04.2017 року близько 15:00 год., ОСОБА_2, знаходячись у приміщенні ПП «Пріма-Флора», розташованого за адресою: м. Херсон, вул. Потьомкінська, 40/10, шляхом вільного доступу, керуючись корисливим мотивом, таємно викрав з кабінету №18 зазначеного офісу мобільний телефон «Samsung GT-E128», вартістю 200 грн. та планшет «Lenovo A7600H», вартістю 3850 грн., які лежали на столі, спричинивши ОСОБА_3 матеріальні збитки на загальну суму 4050 грн..

2) Крім того, 20.04.2017 року приблизно о 14:30 год., ОСОБА_2, проникнувши до приміщення ХОДПС «Дніпро», який знаходиться за адресою: м. Херсон, вул. Кримська, 145, діючи з корисливих мотивів та метою, таємно викрав жіночу сумку, вартістю 1600 грн., в якій знаходились грошові кошти в розмірі 4500 грн., а також 150 доларів США, які за курсом НБУ станом на 20.04.2017 року становить 4018 грн., чим спричинив потерпілій ОСОБА_4 матеріальну шкоду загальну суму 10118 грн..

3) Він же, 03.05.2017 року близько 09:30год., знаходячись у приміщенні загальноосвітньої школи №4, розташованої за адресою: м. Херсон, вул. К. Хетагурова, 59, шляхом вільного доступу, керуючись корисливим мотивом, таємно викрав з кабінету майстерні зазначеної школи мобільний телефон «Samsung SGH-D780», вартістю 359,50 грн., який лежав на столі, спричинивши ОСОБА_5 збитки на зазначену суму.

4) 05.06.2017 року близько 16:00 год., ОСОБА_2, перебуваючи у гуртожитку, розташованому за адресою: м. Херсон, вул. Шовкуненко, 60, проник до приміщення квартири №6, яка належить ОСОБА_6, шляхом відкриття дверей, яку не було замкнуто на замикаючий пристрій, діючи з корисливих мотивів, таємно викрав мобільний телефон «Samsung Galaxy J1 SM-J120HZKDSEK», вартістю 1500грн., заподіявши ОСОБА_6 матеріальну шкоду на зазначену суму.

5) Він же, 06.07.2017 року в період часу з 11:00год., до 12:00год., знаходячись у приміщенні Херсонського ясла-садка №34 з групами для дітей з вадами мови Херсонської міської ради, розташованого за адресою: м. Херсон, вул. Миру, 23-а, діючи з корисливих мотивів, зі спальної кімнати, розміщеної у групі на другому поверсі вказаного приміщення, із жіночої сумки, яка заходилась у вказаній спальній кімнаті, таємно викрав майно, що належить потерпілій ОСОБА_7, а саме: мобільний телефон марки «Sumsung S5830 Galaxy Аsе», вартістю 650 грн. ІМЕІ: 359160046462858 та грошові кошти у сумі 600 грн., завдавши потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 1250 грн..

6) Крім того 23.08.2017 року о 09:15 год., ОСОБА_2, перебуваючи на території дитячого садка №23 за адресою: м. Херсон просп. Ушакова, 58-а, із корисливих мотивів, таємно, шляхом вільного доступу, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, з кабінету середньої групи зі столу викрав мобільний телефон «Samsung Gаlаxy S Duos», вартістю 833,33 грн., що належить ОСОБА_8, в результаті чого спричинив потерпілій матеріальну шкоду на зазначену суму.

У поданій на вирок апеляційній скарзі прокурор, порушує питання про скасування вироку щодо ОСОБА_2 з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону. В обґрунтування доводів указує, що в порушення вимог ч.3 ст.374 КПК України суд в мотивувальній частині вироку у формулюванні обвинувачення, визнаного судом доведеним, безпідставно не вказано про вчинення ОСОБА_2 всіх епізодів злочинів - повторно, тобто змінив правову кваліфікацію дій обвинуваченого, а відтак допустив істотні суперечності у формулюванні обвинувачення та кваліфікації ознак складу злочинів, передбачених ч.ч. 2, 3 ст.185 КК України, що є підставою для скасування вироку. Просить скасувати вирок суду першої інстанції та ухвалити новий вирок щодо ОСОБА_2, вказавши кваліфікуючу ознаку - повторність у формулюванні обвинувачення, визнаного доведеним, та призначити йому покарання за ч.2 ст.185 КК України на 2 роки позбавлення волі; за ч.3 ст.185 КК України на 3 роки позбавлення волі. На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, визначити ОСОБА_2 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 10 місяців. На підставі ч.5 ст.72 КК України (в ред. Закону України від 20.06.2017 року № 2046-VIII) в строк покарання зарахувати строк попереднього ув’язнення з 12.09.2017 року по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув’язнення за один день позбавлення волі.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, яка підтримала апеляційні вимоги прокурора, просила ухвалити новий вирок, доводи обвинуваченого та захисника, які не заперечували проти задоволення апеляційних вимог прокурора, у дебатах сторони залишилися на своїх попередніх позиціях, перевіривши матеріали провадження та доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла до наступного.

Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, за які його засуджено, за встановлених і викладених у вироку обставин, та правильність кваліфікації його дій за ч.ч.2, 3 ст. 185 КК України, обґрунтовані доказами, які досліджено судом у порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України.

Відповідно до вимог ч.2 ст.394, ст.404 КПК України, апеляційний суд не перевіряє висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин провадження, які ніким не оспорювалися, і докази стосовно яких судом, згідно із ч.3 ст.349 КПК України, не досліджувалися.

Будь-яких порушень кримінального процесуального закону, які могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення щодо винності обвинуваченого та правильності застосування закону України про кримінальну відповідальність, під час апеляційного розгляду справи не встановлено.

Як убачається з матеріалів справи, під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_2 повністю визнав себе винним в обсязі висунутого обвинувачення.

Оскільки він та інші учасники судового розгляду справи не заперечували проти скорочення дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, суд обмежився тільки допитом обвинуваченого ОСОБА_2 та дослідженням письмових матеріалів справи, що характеризують особу обвинуваченого, а тому учасники судового розгляду тепер позбавлені права оспорювати їх в апеляційному порядку.

Що ж до доводів прокурора про порушення судом вимог ч.3 ст. 374 КПК України при ухваленні вироку, які тягнуть за собою скасування вироку, то колегія суддів вважає їх безпідставними.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.374 КПК України у разі визнання особи винуватою у мотивувальній частині вироку зазначається формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення; статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

Як убачається з вироку, суд повністю дотримався зазначених вимог закону, вказав у мотивувальній частині вироку формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину, правову кваліфікації дій ОСОБА_2 за кожним епізодом злочинів, передбачених ч.ч.2, 3 ст.185 КК України, за ознакою вчинення крадіжки – повторно, що жодним чином не свідчить про наявність суперечностей у формулюванні обвинувачення та кваліфікації дій обвинуваченого, про що помилково вважає апелянт.

Перевіркою матеріалів кримінального провадження встановлено, що наявність такої кваліфікуючої ознаки як вчинення крадіжки – повторно, під час судового розгляду ні обвинувачений, ні інші учасники кримінального провадження не оспорювали.

З матеріалів провадження випливає, що ОСОБА_2, маючи непогашені судимості за вчинення злочинів проти власності, знову вчинив декілька аналогічних злочинів проти власності, тобто повторно вчинив злочини, передбачені ч.ч.2, 3 ст.185 КК України, за які його засуджено, і ці обставини ніким не оспорюються.

Колегія суддів зауважує, що у формулюванні обвинувачення за всіма епізодами крадіжок повно викладені фактичні обставини злочинів, а відсутність у ньому вказівки про вчинення всіх злочинів повторно, ніяким чином не впливає на встановлені судом фактичні обставини вчинення злочинів та доведеність вини ОСОБА_2 та правильність кваліфікації його дій за ч.ч. 2,3 ст.185 КК України, і не свідчить про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Посилання прокурора на те, що на підставі ч.5 ст.72 КК України (в ред. Закону України від 20.06.2017 року № 2046-VIII) ОСОБА_2 підлягає зарахування в строк покарання строк попереднього ув’язнення з 12.09.2017 року по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув’язнення за один день позбавлення волі, не є підставою для скасування вироку, оскільки суд в резолютивній частині вироку зазначив про початок строку відбування покарання з 12.09.2017 року, тобто з дня його затримання, а запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_2 залишено без зміни до набрання вироком чинності, що не суперечить вимогам ч.5 ст.72 КК України, та не потребує додаткового зарахування.

З огляду на викладене, підстав для скасування вироку, як про це ставить питання прокурор, колегія суддів не знаходить, тому апеляційна скарга прокурора має бути залишена без задоволення.

Даних, які б свідчили про те, що в кримінальному провадженні неправильно застосовано кримінальний закон чи допущено істотні порушення кримінального процесуального закону, які можуть бути підставами для скасування чи зміни вироку, колегією суддів не встановлено, а тому вирок має бути залишений без зміни.

Керуючись ст.ст. 404, 407, 419 КПК України колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу прокурора - залишити без задоволення, а вирок Херсонського міського суду Херсонської області від 16 травня 2018 року щодо ОСОБА_2 - без зміни.

Ухвала набирає чинності з моменту оголошення і може бути оскаржена учасниками судового провадження в касаційному порядку протягом 3 місяців з дня оголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: (підпис) ОСОБА_9

Судді: (підпис) ОСОБА_10

(підпис) ОСОБА_11

Згідно з оригіналом

Суддя Апеляційного суду

Херсонської області ОСОБА_9