Рішення № 7523796, 17.11.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.11.09 Справа№ 10/208

За позовом: фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м.Львів

до відповідача: ТзОВ „УкрТрансАльянс”, м.Львів

про стягнення 5560 грн. 48 коп.

Суддя Довга О. І.

Секретар Яремчук С.

Представники:

Від позивача: не з”явився;

Від відповідача: не зявився

Суть спору:

На розгляді в господарському суді Львівської області знаходиться справа за позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м.Львів до ТзОВ „УкрТрансАльянс”, м.Львів про стягнення 5560 грн. 48 коп.

Ухвалою суду від 22.09.2009р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 13.10.2009р. Розгляд справи відкладався у зв”язку з неявкою представників сторін на 17.11.2009р.

Позивач явку представника в судове засідання повторно не забезпечив, на виконання вимог ухвали господарського суду Львівської області від 13.10.2009р. надіслав оригінали документів , долучених до позовної заяви.

Відповідач явку повноважного представника в засідання суду не забезпечив, вимог ухвали суду не виконав , хоча був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованного відправлення за № 4755059, яким 08.10.2009р. Відповідачу вречено рекомендований лист за адресою: вул. Наукова, 7б м.Львів.

Спір розглядається згідно ст. 75 ГПК України по наявних в справі матеріалах.

Судом встановлено:

21 листопада 2008 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Позивач) та ТзОВ „УкрТрансАльянс”, м.Львів (Відповідач) укладено Договір Заявку на перевезення вантажів по маршруту с.Малехів м.Донецьк на суму 6000 грн. 00 коп.

Згідно умов даного Договору Заявки, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 виступає як „Перевізник”, а ТзОВ „УкрТрансАльянс” як „Замовник- Експедитор”. Перевізник зобов”язується доставити довірений їй Замовником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві) , а Замовник зобов”язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

На виконання умов Договору-заявки від 21 листопада 2008 року, Відповідачу були надані послуги по перевезенню вантажу на загальну суму 6000 грн. 00 коп., що підтверджується товарно-транспортною накладною №8009368894 , завіреною печаткою вантажоотримувача , а також Актом № П-0000088 здачі-прийняття робіт від 25.11.2009р. , укладеним між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та ТзОВ „УкрТрансАльянс”, належно завірені копії яких долучено до матеріалів справи (оригінали документів оглянуто в судовому засіданні).

Згідно п.1.7 Договору-Заявки, ТзОВ „УкрТрансАльянс” зобов”язалося здійснити оплату за надані послуги по спливу 14 банківських днів після отримання оригіналів документів. Враховуючи, що дані документи були відіслані Відповідачу 03.12.20008р. , оплата , враховуючи час поштового обігу, повинна бути проведена не пізніше 25 грудня 2008року.

У травні-червні 2009року Відповідач здійснив часткову оплату в розмірі 1500 грн. 00 коп., і на час розгляду спору в суді заборгована сума становить 4500 грн. 00 коп.

Позивач звернувся до господарського суду з вимогою про стягнення основного боргу та трьох відсотків річних і інфляційних втрат за користування чужими грошовими коштами.

Суд, розглянувши та дослідивши докази по справі, прийшов до висновку , що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав.

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов”язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі , яка має права на одержання вантажу (одержувачеві) , а відправник зобов”язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату (п.1 ст.909 ЦК України).

Відповідно до п.1 ст.916 ЦК України, за перевезення вантажу , пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі , що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовоми актами.

Згідно п. 1.7 Договору, за результатами проведених перевезень Замовник зобов”язаний оплатити виставлений рахунок протягом 14 банківських днів місяця по оригіналах документів.

Статтею 193 ГК України передбачено, що господарські зобов”язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону , інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів , необхідних для належного виконання нею зобов”язання , враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зобов”язання припиняється виконанням, проведеним належним чином ( ст. 599 ЦК України).

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов”язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимоги кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення , а також три проценти річних від простроченої суми , якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума інфляції за прострочений період згідно розрахунку позивача становить 441 грн. 50 коп. , а розмір 3% річних 118 грн. 88 коп.

Таким чином, згідно вищенаведених нормативних положень та договірних умов , існують усі підстави для стягнення з Відповідача заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім договірних зобов”язань щодо оплати наданих послуг в розмірі 4500 грн. 00 коп. та 441 грн. 50 коп. інфляційних втрат і 118 грн. 88 коп. - 3% річних , нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України.

Доказів сплати боргу відповідач суду не представив, проти позову у встановленому чинним законодавством порядку не заперечив.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 500 грн. , що підтверджується договором №24 про надання юридичних послуг, що укладений між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та ПП „Юридична фірма „Паритет Плюс” . На підтвердження понесених витрат Позивачем подано суду копію платіжного доручення 0000000002 від 15 вересня 2009 року на суму 500 грн. 00 коп.

Суд, розглянувши дану вимогу , прийшов до висновку , що така не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались , та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Відповідно до частини 3 статті 48 ГПК України витрати, які підлягають сплаті за послуги адвоката , визначаються у порядку, встановленому Законом України „Про адвокатуру”. Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, котра є адвокатом , наводиться в ст.2 Закону України „Про адвокатуру”, яка зазначає, що адвокатом може бути громадянин України , який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років , склав кваліфікаційні іспити , одержав свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю та прийняв присягу адвоката України. Таким чином, стаття 44 ГПК України передбачає відшкодування сум в якості судових витрат , які були сплачені стороною за отримання послуг лише адвокатам , а не будь-яким представникам.

Відшкодування цих витрат здійснюється за наявності документального підтвердження витрат, пов”язаних з угодою про надання послуг щодо ведення справи в суді та належно оформленої довіреності , виданої стороною представникові її інтересів у суді та платіжного доручення або іншого документа , який підтверджує сплату відповідних послуг.

Як встановлено судом, в матеріалах справи відсутній ордер чи інший документ , який би підтверджував надання Позивачу юридичних послуг саме адвокатом, а не будь-яким представником, а також Акт прийому-передачі виконаних робіт .

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку відмовити в стягненні витрат на оплату юридичних послуг .

Судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.193 Господарського кодексу України, ст. ст. 509,625 ЦК України, ст. ст. 43, 49, 75, 82-84 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1.Позов задоволити частково.

2. Стягнути з ТзОВ „УкрТрансАльянс” (79066, м.Львів, вул. Сихівська, 8/2 код ЄДРПОУ 35227695 р/р 26008184506700 в АКІБ „Укрсиббанк” м.Харків , МФО 351005) на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1і.н. НОМЕР_2 р/р НОМЕР_3 в ВАТ „Універсал Банк” м.Львів, МФО 322001) 4 500 грн. 00 коп. основного боргу, 441 грн. 50 коп. інфляційних втрат, 118 грн. 88 коп. три відсотки річних, 102 грн. 00 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення юридичних послуг в розмірі 500 грн. 00 коп. відмовити.

4.Наказ видати відповідно до вимог ст. 116 ГПК України.

Суддя