Ухвала суду № 75237639, 18.05.2018, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/2099/17

н/п 2-з/766/205/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2018 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Майдан С.І.,

при секретарі Найдишак В.В.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Регіонального відділення Фонду державного майна України в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі, Державного підприємства «Державне науково-виробниче підприємство «Винкосервпроект» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі, Державного підприємства «Державне науково-виробниче підприємство «Винкосервпроект» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 68356,95 гривень, в подальшому збільшив позовні вимоги, просив стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу станом на дату винесення судового рішення.

16.05.2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на майно, належне Державному підприємству «Державне науково-виробниче підприємство «Винкосервпроект» в межах суми заявлених позовних вимог (станом на дату проголошення рішення по справі – 119519,5 гривень. Заяву передано судді Майдан С.І. 17.05.2018 року.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.150 ЦПК України позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною вчиняти певні дії;

3) встановленням обов’язку вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов’язання;

5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;

6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;

7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Згідно ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову": єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі (п.1.); розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам; при встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець; вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку з застосуванням відповідних заходів.

Отже, закон пов'язує забезпечення позову з неможливістю чи утрудненням виконання судового рішення.

Згідно п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 26 грудня 2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

З позову ОСОБА_1 вбачається, що предметом позову є поновлення останнього на роботі на посаді керівника ДП «Державне науково – виробниче підприємство «Винконсервпроект» та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу при звільненні в сумі 119519,50 гривень.

Заява про забезпечення позову обгрунтована тим, що виконавче провадження за судовим наказом від 13.04.2017 року про стягнення з ДП «Державне науково – виробниче підприємство «Винконсервпроект» 40157,73 гривень нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, державним виконавцем не виконане, безпідставно закривалося, а в подальшому зазначений судовий наказ за заявою ДП «Державне науково – виробниче підприємство «Винконсервпроект» скасований. Зазначені дії ДП «Державне науково – виробниче підприємство «Винконсервпроект» свідчать про намагання уникнути від виконання рішення суду по даній справі.

Крім того, РА ФДМ в Херсонській області, як орган управління ДП ДНВП "Винконсервпроект" звернулося до Херсонського міського суду Херсонської області з позовом від 11.12.2017 року №10-09-04010 до ОСОБА_1 про зняття арешту з державного майна та є позивачем по справі №766/22183/17.

Наміри РВ ФДМ в Херсонській області, вказані у позові від 11.12.2017 року №10-09-04010 є свідченням наміру порушити процедуру приватизації ДП ДНВП "Винконсервпроект" (шляхом його реорганізації у акціонерне товариство) та відчуження нерухомого майна підприємства.

В разі допущення продажу нерухомого майна ДП ДНВП "Винконсервпроект"поза приватизаційними процедурами виконання рішення суду та поновлення порушеного трудового права позивача стане неможливим.

З урахуванням вищевстановленого, дослідивши доводи заявника, суд дійшов переконання, що позивачем не надано достатніх доказів на підтвердження обставин, що обумовлюють реальну загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. На підставі викладеного, заява про забезпечення позову є необґрунтованою та задоволенню не підлягає, оскільки не надано доказів, які свідчать, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Доводи заявника щодо скасування судового наказу та звернення до суду з позовом свідчать тільки про реалізацію своїх процесуальних прав відповідачів, а не про намагання уникнути виконання можливого рішення суду за справою №766/2099/17.

Керуючись ст.ст.149-153, 260 ЦПК України, суд

ухвалив:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Регіонального відділення Фонду державного майна України в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі, Державного підприємства «Державне науково-виробниче підприємство «Винкосервпроект» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Апеляційного суду Херсонської області протягом 15-ти днів з дня проголошення ухвали.

У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 15-ти днів з дня отримання копії ухвали.

У відповідності до п.п.15.5. ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області.

Суддя: С.І.Майдан