Рішення № 75237550, 04.07.2018, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/3091/17

2/703/320/18 .

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2018 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючої судді - Опалинської О.П.

при секретарі судових засідань - Литвин Г.Т.

позивача ОСОБА_2

представника позивача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати нарахованої заробітної плати, -

встановив:

Позивач звернувся до ПАТ «Черкасиобленерго» з позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, посилаючись на те, що він з 15 липня 2002 року по 29 травня 2017 року перебував в трудових відносинах з ПАТ «Черкасиобленерго». 29 травня 2017 року його було звільнено з посади майстра І групи Служби електропідстанцій ПАТ «Черкасиобленерго» за власним бажанням на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України. Станом на 29 травня 2017 року підприємство мало заборгованість перед ним в розмірі 57004 гривень 16 копійок, яка була виплачена остаточно 25 липня 2017 року. Просив стягнути з відповідача середній заробіток за весь час затримки розрахунку в розмірі 17952 гривні 34 копійки.

В судовому засіданні позивач та представник позивача позов підтримали в повному обсязі та просили стягнути з ПАТ «Черкасиобленерго» середній заробіток за час затримки виплати нарахованої заробітної плати в розмірі 17952 гривні 34 копійки.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про день і час розгляду справи повідомлявся вчасно і належним чином, про що в матеріалах справи міститься поштове повідомлення з відміткою про вручення поштового відправлення, 05 січня 2018 року. У встановленому порядку не подав відзив на позовну заяву. Будь - яких заяв чи клопотань на адресу суду не надходило.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 191 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

За згодою позивача, викладеної в письмовій заяві, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Справа надійшла до суду 11 жовтня 2017 року, при цьому розглядається за правилами, що діють після набрання чинності ЦПК України в редакції від 15.12.2017 року (далі ЦПК України), що передбачено ч. 1 п. 9 Розділу XІІІ Перехідних Положень ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, надані сторонами докази, дослідивши їх всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на яких вони гуртуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом свої порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 76 ЦПК України визначено, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 95 ЦПК України).

Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що ОСОБА_2 прийнятий на посаду електро-слюсара з ремонту устаткування в ПАТ «Черкасиобленерго» з 15 липня 2002 року, що підтверджується копією трудової книжки НОМЕР_3 (а.с. 6).

Наказом № 18-к від 26 січня 2004 року ОСОБА_2 переведено з посади електро-слюсара з ремоту устаткування на посаду електро-слюсара з ремонту устаткування р/п 5р. служби підстанцій 35-150 кВ Центральної групи підстанцій Смілянської дільниці (а.с.6).

Наказом № 67-к від 02 квітня 2014 ОСОБА_2 був переведений майстром І групи Золотоніської дільниці СПС ДВЕМ.

Наказом № 327 від 17 серпня 2011 року запис за № 22 визнано недійсним. Переведено майстром І групи Смілянської дільниці центральної групи ДВЕМ (СПС).

Наказом № 315 від 29 травня 2017 року ОСОБА_2 звільнений за власним бажаннм у зв'язку з невиконанням власником законодавства про працю умов колективного договору (ч. 3 ст. 38 КЗпП України) (а.с. 7).

З довідки про доходи виданої ПАТ «Черксиобленерго» № 3955/04-0201 від 21 червня 2017 року вбачається, що ОСОБА_2 дійсно працював в ПАТ «Черкасиобленерго» на посаді майстра І групи (а.с. 9).

Як вбачається з довідки № 3385/04-02-01 від 29 травня 2017 року ПАТ «Черкасиобленерго» виданої ОСОБА_2 заборгованість по заробітній платі станом на 29 травня 2017 року становить 57004 гривні 16 копійок (а.с. 8).

Відповідно до виписки по картковому рахунку НОМЕР_1 від 01 липня по 06 вересня 2017 року, яка сформована 06 вересня 2017 року, заробітна плата ОСОБА_2 була зарахована на його картковий рахунок 25 липня 2017 року (а.с. 11).

Як передбачено ст. 116 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України), при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Статтею 117 КЗпП України передбачена відповідальність за затримку розрахунку при звільненні, відповідно до якої у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» встановивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. У разі не проведення розрахунку у зв'язку із виникненням спору про розмір належних до виплати сум вимоги про відповідальність за затримку розрахунку підлягають задоволенню у повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача або такого висновку дійде суд, що розглядає справу. При частковому задоволенні позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку той мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.

Пунктом 32 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» визначено, що у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час затримки розрахунку, він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08 лютого 1995 року.

Визначаючи розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, суд керується ст. 7 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, абзацом 3 п. 2 якого встановлено, що середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана дана виплата. Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо.

У відповідності до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Згідно ст. 27 Закону України "Про оплату праці" 24 березня 1995 року № 108/95-ВР порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року N 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Верховний Суд України у постанові від 01.03.2017 року по справі N 635/2084/16-ц визначив, що середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України "Про оплату праці" за правилами, передбаченими положеннями Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року N 100.

Відповідно до абз. 3 п. 2 Порядку середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Відповідно до абз. 3 п. 3 Порядку усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо.

Відповідно до пп. б) п. 4 Порядку при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження згідно з чинним законодавством, не враховуються, зокрема, одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо).

Відповідно до п. 5 Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Згідно з абз. 1 п. 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (середньогодинна) заробітна визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період.

З огляду на викладене при обчисленні розміру середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку слід використовувати формулу, за якою обрахуванню підлягає період затримки за робочі дні виходячи із середньоденного заробітку, обчисленого відповідно до положень Порядку.

Останніми двома місяцями роботи позивача є березень та квітень 2017 року.

Заробітна плата за березень 2017 року, яка має враховуватись при розрахунку середньої заробітної плати, складає 9083 гривні 98 копійок, за квітень 2017 року, яка має враховуватись при розрахунку середньої заробітної плати - 10285 гривень 79 копійок

Виходячи з цього, заробітна плата за останні два місяці роботи позивача, яка має враховуватись при розрахунку середньої заробітної плати, складає 9083, 98 + 10285, 79 = 19369 гривень 77 копійок.

Кількість робочих днів у березні та квітні 2017 року дорівнює 41 день. Виходячи з цього, середньоденна заробітна плата складає 19369, 77 грн. : 41 день = 472, 43 грн./день.

При розрахунку середнього заробітку за період затримки розрахунку з моменту звільнення до моменту подання позивачем заяви про зміну позову від 21.05.2018 року необхідно враховувати, що кількість робочих днів у травні -липні 2017 року дорівнює 38.

Таким чином, середній заробіток за час затримки розрахунку дорівнює добутку середньоденної заробітної плати та кількості робочих днів за час затримки і визначається як 472, 43 грн * 38 робочі дні = 17952 гривень 34 копійки.

В судовому засіданні встановлено, що роботодавцем сплачено борг по заробітній платі 25 липня 2017 року, відтак суд приходить до беззаперечного висновку, що період з 29 травня по 25 липня 2017 року підлягає оплаті середнім заробітком.

З огляду фактично встановлених обставин, оцінюючи належність та допустимість кожного доказу окремо, достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає за необхідне задовольнити позов в частині стягнення середнього заробітку у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати в розмірі 17952 гривні 34 копійки, оскільки вказані вимоги позивача відповідають вимогам Закону та підтверджуються матеріалами справи та не спростовані відповідачем.

Крім того, з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір за вимогами майнового характеру у розмірі 704 гривні 80 копійок, що узгоджуються із ст. 141 ЦПК України,Закону України «Про судовий збір» та з роз'ясненнями, викладеними у постанові Пленуму ВССУ № 10 від 17.10.2014 року.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 704 гривень 80 копійок.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 116, 117 КЗпП України, п.32 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів», п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі», ст.ст.2,4,5,10,17,18,77-81,141, 223, 247,259,263-265, 280 ЦПК України, -

вирішив:

Позов ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати нарахованої заробітної плати - задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» код ЄДРПОУ № 22800735, розташованого за адресою: 18002, м. Черкаси, вул. Гоголя, 285 на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 17952 (сімнадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят дві) гривні 34 (тридцять сотири) копійки.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» код ЄДРПОУ № 22800735, розташованого за адресою: 18002, м. Черкаси, вул. Гоголя, 285 на користь держави судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 (вісімдесят) копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його отримання.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене позивачем в 30-денний строк з дня його отримання шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Черкаської області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не буде скасовано.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області.

Сторони у справі :

Позивач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, житель АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2.

Відповідач: Публічне акціонерне товариство «Черкасиобленерго» код ЄДРПОУ № 22800735, розташоване за адресою: 18002, м. Черкаси, вул. Гоголя, 285.

Головуючий О.П.Опалинська