Ухвала суду № 75237435, 11.07.2018, Монастирищенський районний суд Черкаської області

Справа №702/1081/17

Провадження №4-с/702/3/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

про залишення скарги без розгляду в частині,

закриття провадження в іншій частині

11 липня 2018 року м.Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого-судді: Чорненької Д.С.

за участю секретаря: Шковири А.М.

учасники справи:

скаржник: ОСОБА_1, житель ІНФОРМАЦІЯ_1, 19100, не з’явився,

орган, дії якого оскаржуються: Монастирищенський районний відділ державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Черкаській області, місцезнаходження: вул.Соборна,117, м.Монастирище Черкаської області, код ЄДРПОУ 34323995, представник не з»явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Монастирище скаргу ОСОБА_1 про визнання постанови про відкриття виконавчого провадження недійсною та такою, що не створює юридичних наслідків, зобов’язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

Скаржник 04.07.2018 року звернувся до суду із скаргою про визнання постанови про відкриття виконавчого провадження недійсною та такою, що не створює юридичних наслідків та зобов’язання вчинити дії. Підставою звернення із скаргою вважає те, що 07.02.2018 року Монастирищенським районним судом ухвалено заочне рішення за позовом заступника керівника Уманської місцевої прокуратури про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення ним кримінального правопорушення. Ним оскаржене вищевказане рішення в апеляційній інстанції, а 17 липня 2018 року має відбутися її розгляд. Не дочекавшись рішення апеляційного суду Черкаської області, головуюча у справі суддя Діденко Т.І. 15.03.2018 року видала виконавчий лист №702/1081/17 про примусове виконання рішення суду. На підставі виконавчого листа, виданого передчасно, головним державним виконавцем Монастирищенського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області ОСОБА_2, за заявою стягувача про примусове виконання рішення суду, була винесена постанова від 23.03.2018 року про відкриття виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_3 на користь Монастирищенської районної ради Черкаської області 4 148,06 грн. матеріальних збитків, що проживає саме по вул.Набережній,52, в с.Лукашівці Монастирищенського району Черкаської області. Не дивлячись на те, що вищевказана постанова, винесена щодо ОСОБА_3, районним відділом ДВС з нього, ОСОБА_1, у травні та червні місяцях 2018 року стягнуто 658,06 грн. з пенсійних виплат. Виходячи із наведеного вважає, що ця постанова є не дійсною, по якій не можна було стягувати з нього вищевказану суму коштів, як і пред’являти її в районне пенсійне відділення у вигляді зобов’язального документа, за яким воно відраховувало невідомо ким визначену суму у 329,03 грн. за кожен місяць на поточний рахунок Монастирищенської районної ради Черкаської області. Просить визнати постанову про відкриття виконавчого провадження за №ВП-56044437 від 23.03.2018 року недійсною та такою, що не створює для нього юридичних наслідків за її невиконання та зобов’язати Монастирищенський районний відділ ДВС Головного територіального управління юстиції у Черкаській області повернути на його пенсійний рахунок стягнуті кошти у розмірі 658,06 грн. на виконання вищевказаного правочину.

У судове засідання скаржник не з"явився, просить скаргу розглядати у його відсутність, про, що зазначив у скарзі (а.с.1,2).

У судове засідання представник органу, дії якого оскаржуються: Монастирищенського районного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Черкаській області не з»явився по невідомій суду причині. Про дату, час та місце розгляду справи, повідомлений у встановленому законом порядку.

Розгляд справи проводено без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, матеріали виконавчого провадження № 56044437, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно п.а ч.1 ст.449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.

Відповідно до ч.5 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 2 червня 2016 року рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно п.16 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» №6 від 07.02.2014 року "Відповідно до статті 385 ЦПК скаргу на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби може бути подано до суду у десятиденний строк, а при оскарженні постанови про відкладення провадження виконавчих дій - у триденний строк, які обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод. Також суди повинні враховувати, що коли в законі встановлено спеціальний порядок обчислення строків звернення заявника зі скаргою до суду (наприклад, стаття 26 - оскарження постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження, стаття 58 - оскарження оцінки майна, визначеної за результатами рецензування звіту про оцінку майна (Закону про виконавче провадження), їх перебіг має визначатися за цими нормами, а не за нормами статті 385 ЦПК. Такі строки є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з'ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи. Наприклад, при оскарженні бездіяльності зазначених осіб у вигляді невжиття заходів з примусового виконання судового рішення до уваги може бути взято ті обставини, що стягувач, який подав до відповідного органу заяву про відкриття виконавчого провадження і не отримав у визначений законом строк (з урахуванням поштового обігу) задоволення своїх вимог, вважається обізнаним про ймовірність порушення його прав у виконавчому провадженні незалежно від того, чи отримав він від державного виконавця певні процесуальні документи та чи ознайомлений він із матеріалами виконавчого провадження.

Відповідно до ч.1 ст.126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Згідно ч.2 ст.126 ЦПК України документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.2 ст.449 ЦПК України пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Згідно ч.1 ст.127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Судом встановлено, що постанова про відкриття виконавчого провадження, винесена державним виконавцем 23.03.2018 року(а.с.4) та у ній зазначено дані боржника як ОСОБА_1, а також у вступній та резолютивній частині - його по батькові як Васильович.

Скаржником не подано ні заяви про поновлення пропущеного процесуального строку, ні доказів дати отримання оскаржуваної постанови. Крім цього, як зазначає сам скаржник у скарзі, відрахування із пенсії проводились у травні та червні місяцях 2018 року, що свідчить про його обізнаність існування оскаржуваної постанови, а тому суд вважає за необхідне скаргу залишити без розгляду в частині оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження.

Крім цього, постановою головного державного виконавця від 04.07.2018 року внесено виправлення та виправлено описку в постанові про відкриття виконавчого провадженя від 23.03.2018 року, яка є предметом оскарження.

Суд вважає за необхідне роз'яснити скаржнику, що залишення скарги без розгляду не позбавляє його права повторного звернення до суду з такою скаргою із клопотанням про поновлення пропущеного строку на оскарження з наданням відповідних документів і доказів щодо поважності причин пропуску даного строку.

Суд вважає, що провадження за скаргою в частині повернення коштів в сумі 658,06 грн. підлягає закриттю за аналогією закону - п. 1 ч.1 ст.255 ЦПК України, оскільки вимоги про повернення коштів розглядаються в порядку позовного провадження.

Також в матеріалах виконавчого провадження є постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 30.03.2018 року, яка містить правильні дані скаржника як боржника у виконавчому провадженні, саме на на підставі якої і було проведено стягнення з пенсії ОСОБА_3

У матеріалах виконавчого провадження наявний виконавчий лист, згідно якого рішення суду набрало законної сили 07.03.2018 року, дані про його скасування відсутні.

Тому суд вважає, що доводи скаржника, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду, в частині не набрання рішенням суду законної сили.

Керуючись ст.ст.223, 247, 258-261, 351-353, 432 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 2 червня 2016 року, постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» №6 від 07.02.2014 року, суд

п о с т а н о в и в :

Скаргу ОСОБА_1 в частині визнання постанови про відкриття виконавчого провадження недійсною та такою, що не створює юридичних наслідків - залишити без розгляду.

Провадження за скаргою ОСОБА_1 в частині зобов’язання вчинити дії - закрити.

До утворення апеляційних судів в апеляційних округах, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня одержання копії цієї ухвали шляхом подання апеляційної скарги через Монастирищенський районний суд Черкаської області до апеляційного суду Черкаської області.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Д. С. Чорненька