
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 2-837/2008Головуючий у 1-й інстанції Варневич Л.Б. Провадження № 22-ц/789/664/18 Доповідач - Дикун С.І.Категорія - 39
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 липня 2018 року м. Тернопіль
Апеляційний суд Тернопільської області в складі:
Головуючого - Дикун С.І.
Суддів - Парандюк Т. С., Храпак Н. М.,
за участю секретаря - Коваль О.І.
та учасників справи: особи, що подала апеляційну скаргу ОСОБА_1, його представника адвоката ОСОБА_2; позивачки ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 2-837/2008 за апеляційною скаргою ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2, на рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 29 вересня 2008 року, ухваленого суддею Варневич Л.Б.,
ВСТАНОВИВ:
У 2008 році ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до Кременецької міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
В обгрунтування позовних вимог посилалася на те, що ІНФОРМАЦІЯ_7 померла її мати - ОСОБА_4 Після смерті матері залишилося спадкове майно - ? частина будинковолодіння по АДРЕСА_1. ОСОБА_3 вказувала, що є єдиною спадкоємицею першої черги за законом, однак не звернулася у нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини в 6-місячний строк після смерті спадкодавця через правову необізнаність.
Рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області від 29 вересня 2008 року позов задоволено. Визначено ОСОБА_3 додатковий 2-місячний строк для подання заяви про прийняття спадщини. Рішення допущено до негайного виконання.
ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою на рішення суду, посилаючись на грубе порушення судом першої інстанції його прав як єдиного законного спадкоємця, що прийняв спадщину, просить скасувати рішення суду і ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_3 Вказує, що про оскаржуване рішення суду він дізнався у кінці лютого 2018 року, після звернення до державного нотаріуса з метою оформлення права власності у порядку спадкування на будинок. Зазначає, що на час смерті матері ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_7 проживав разом із спадкодавцем по АДРЕСА_1 й у такий спосіб прийняв спадщину. Однак, ОСОБА_3 надала недостовірні дані суду щодо інших спадкоємців та безпідставно вказала відповідачем по справі Кременецьку міську раду і не зазначила його відповідачем по справі.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_3 просить залишити рішення Кременецького районного суду від 29.09.2008 року без змін, а скаргу ОСОБА_1 - без задоволення. Позивачка вказує, що про існування даного рішення ОСОБА_1 дізнався ще 30.10.2008 року, оскільки при поданні нею заяви до Кременецької держнотконтори про прийняття спадщини після смерті матері вказала у заяві про те, що крім неї, спадкоємцем на майно матері є син спадкодавиці та брат позивачки - ОСОБА_1, який проживає у АДРЕСА_1 і повідомила його про це, що підтверджується ксерокопією заяви ОСОБА_3, оригінал якої знаходиться в Кременецькій держконторі в спадковій справі №521/2008 р. Зазначає, що ОСОБА_1 на той час не заперечував того факту, що ОСОБА_3 має право на ? частину спірного житлового будинку.
Під час розгляду справи в апеляційному суді ОСОБА_1 та його представник підтримали апеляційну скаргу.
Позивач ОСОБА_3 Апеляційної скарги не визнала, вважаючи рішення суду законним та обгрунтованим, а доводи апеляційної скарги - безпідставними.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити.
Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обгрунтованим.
Згідно зі ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
Зазначеним нормам рішення суду першої інстанції не відповідає.
Суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги ОСОБА_3, спрямовані до Кременецької міської ради, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини з підстав юридичної необізнаності позивача.
Колегія суддів з таким висновком суду погодитись не може, оскільки він не відповідає вимогам закону.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4, котра доводилась матір'ю ОСОБА_3 і ОСОБА_1, померла ІНФОРМАЦІЯ_7, що підтверджується свідоцтвом про смерть, актовий запис №203 від 19.09.2004 року.
Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина у вигляді ? частини житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1.
Згідно з довідки про реєстрацію місця проживання особи №112/13-12 від 01.02.2018 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 15 травня 1981 року по теперішній час (а.с.18).
Відповідно до довідки Кременецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області за №879/02 від 14.02.2018 року ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7, актовий запис №203 від 19.09.2004 року, згідно матеріалів пенсійної справи проживала по АДРЕСА_1. Допомогу на поховання ОСОБА_4 отримав ОСОБА_1, що проживає по АДРЕСА_1. (а.с.24).
Згідно з положеннями ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов'язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (ст.ст. 1218, 1231 ЦК України).
Часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою (ч.2 ст. 1220 ЦК України).
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч.1 ст. 1268 ЦК України).
Дії, які свідчать про прийняття спадщини спадкоємцем, визначені у ч.ч.3,4 ст. 1268, ст. 1269 ЦК України.
Так, згідно з ч.3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Згідно із п. 3.21., 3.22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 №296/5 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 3851/5 від 04.12.2017 спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до частини 1 статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст.1272 ЦК України наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до змісту ст.1272 ЦК позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається: 1) у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори; 2) у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.
При розгляді таких справ суди мають встановлювати, зокрема, коло спадкоємців, які прийняли спадщину, оскільки вони являються належними відповідачами у справах даної категорії.
При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 24 постанови № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом.
Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Позовні вимоги про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини ОСОБА_3 пред'явила до Кременецької міської ради. Позивачка вказала себе єдиною спадкоємицею за законом після смерті матері.
Однак, як установлено апеляційним судом, на час смерті спадкодавиці ОСОБА_4 з нею проживав її син - ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1, що стверджується довідкою про реєстрацію місця проживання особи №112/13-12 від 01.02.2018 року. Останній зареєстрований і проживає за цією ж адресою по даний час (а.с.18).
Крім того, згідно з довідкою Кременецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області №61 від 22.01.2018 року слідує, що ОСОБА_1 отримав допомогу на поховання ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 в розмірі 569,38 грн. (а.с.17).
Таким чином, ОСОБА_1, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняв спадщину в порядку ч.3 ст.1268 ЦК України, оскільки не заявив про відмову від неї протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК України.
Розгляд справи без участі спадкоємця, що прийняв спадщину, є порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, оскільки рішення Кременецького районного суду від 29 вересня 2008 року грубо порушує права ОСОБА_1, який прийняв спадщину в порядку ч.3 ст. 1268 ЦК України, але не був залучений до участі у даній справі, хоча суд вирішив питання про його права та обов'язки.
Крім того, при вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов'язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Позивач ОСОБА_3 мотивувала у позові, що не звернулася у нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини в 6-місячний строк після смерті матері через правову необізнаність щодо строку та порядку прийняття спадщини. Саме ці причини суд визнав поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини та визначив позивачці додатковий строк для прийняття спадщини.
Відповідно до роз'яснень, наданих судам Пленумом ВСУ у п.24 постанови «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Також, відповідно до інформаційного листа ВССУ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування", судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як, зокрема, юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини.
З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_3 про визначення їй додаткового 2-місячного строку для подання заяви про прийняття спадщини із порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Апеляційний суд не може прийняти до уваги посилання ОСОБА_3 у відзиві на апеляційну скаргу про те, що про існування оскаржуваного судового рішення ОСОБА_1 дізнався ще 30.10.2008 , оскільки з матеріалів справи вбачається, що він після смерті матері до нотаріальної контори не звертався, заяви про прийняття спадщини чи про відмову від неї не подавав, із спадковою справою не знайомився та спадкових прав не оформляв. Із адвокатських запитів та відповідей на них (а.с.24-26) вбачається, що питання про оформлення спадкових прав ним було порушене у лютому 2018 року, коли він і дізнався про наявність оскаржуваного рішення.
Твердження позивачки у відзиві на апеляційну скаргу про те, що ОСОБА_1 визнавав її право на ? частину спірного житлового будинку - спадкового майна, є голослівними, і такими, що заперечуються самим ОСОБА_1, та матеріалами справи.
Відповідно до ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно із п.4 ч.3 ст.376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі.
Колегія суддів вважає, що рішення суду слід скасувати, як таке, що ухвалене судом першої інстанції із порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права; неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.
По справі слід ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Кременецької міської ради Тернопільської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_4, котра померла ІНФОРМАЦІЯ_7.
Судовий збір за подання апеляційної скарги, сплату якого ОСОБА_1 було відстрочено за його клопотанням, слід стягнути з позивачки відповідно до вимог ст.141 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2, задовольнити.
Рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 29 вересня 2008 року скасувати. Ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Кременецької міської ради Тернопільської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_4, котра померла ІНФОРМАЦІЯ_7.
Стягнути з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_6, що зареєстрована та проживає у АДРЕСА_2, паспорт НОМЕР_3, номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) на користь Управління казначейства у м.Тернополi/м.Тернопiль/22030101, код отримувача - 37977726, код банку отримувача - 899998, рахунок отримувача - 34315206080008 - 12,75 грн. судового збору.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складене 11 липня 2018 року.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду Тернопільської області С.І. Дикун
Судове рішення № 75237060, Апеляційний суд Тернопільської області було прийнято 10.07.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-837/2008. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: