Постанова № 75236972, 10.07.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

П О С Т А Н О В А

Іменем України

10 липня 2018 року

м.Харків

справа № 641/6983/17

провадження № 22-ц/790/3256/18

Апеляційний суд Харківської області у складі:

Головуючого: Маміної О.В.

суддів: Колтунової А.І., Пилипчук Н.П.,

за участю секретаря: Сізонової О.О.

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1,

відповідачі – Головне управління Національної поліції в Харківській області, Державна казначейська служба України

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області, Державної казначейської служби України про визнання незаконними дій, стягнення моральної шкоди за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Харківській області на рішення Комінтернівського районного суду м.Харкова від 02 квітня 2018 року, постановлене під головуванням судді Боговського Д.Є., в залі суду в м. Харкові,-

в с т а н о в и в :

У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області, Державної казначейської служби України. З урахуванням уточнених позовних вимог, просила суд визнати протиправними та незаконними дії слідчого Слобідського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_2 за втручання в її сімейне та особисте життя; визнати дії слідчої незаконними в частині перевищення службових повноважень та протиправними в зв’язку з неналежним виконанням своїх службових обов’язків; відшкодувати моральну шкоду у розмірі 86 400 грн.

Рішенням Комінтернівського районного суду м.Харкова від 02 квітня 2018 року позов задоволено частково. Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Харківській області шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь ОСОБА_1 компенсацію спричиненої моральної шкоди в розмірі 2000 грн. Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Харківській області шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь держави судовий збір в розмірі 20 грн. В інший частині позовні вимоги залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі Головне управління Національної поліції в Харківській області просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права; вказує, що ухвала Комінтернівського районного суду м.Харкова від 05.07.2016 року, якою скасовано постанову старшого слідчого СВ Комінтернівського відділу поліції ГУ НП в Харківській області ОСОБА_2 від 13.06.2016 року про зупинення досудового розслідування, - не встановлює незаконність дій або рішень слідчого поліції щодо перевищення службових повноважень, втручання в сімейне та особисте життя позивачки. Доводи про те, що слідчий поліції не маючи на те підстав приїжджала до ОСОБА_1 на роботу та додому, незаконно здійснювала запити до лікарень не підтверджуються належними доказами. Разом з тим, обов’язковою умовою для відшкодування моральної шкоди є саме незаконність дій органу досудового розслідування. Крім того, недоведеними є також моральні страждання позивачки.

ОСОБА_1 подала відзиву на апеляційну скаргу, просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду – залишити без змін.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено, що в провадженні старшого слідчого Слобідського ВП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_2 перебувало кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12015220540002868 від 12.12.2015 року за ознаками складу кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 125 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1

Постановою від 13.06.2016 старшим слідчим СВ Комінтернівського ВП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_2, було зупинене досудове розслідування по кримінальному провадженню у зв’язку з хворобою ОСОБА_1

В подальшому, в зв’язку з одужанням підозрюваної, кримінальне провадження відновлено постановою від 27.06.2016 року на підставі відомостей, отриманих слідчим Шухаренко І.І. від ОСОБА_1 22.06.2016 року.

Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 05.07.2016 скаргу підозрюваної ОСОБА_1 щодо скасування постанови старшого слідчого СВ Комінтернівського відділу поліції ГУ НП в Харківській області ОСОБА_2 від 13.06.2016 року про зупинення досудового розслідування в зв’язку з хворобою підозрюваної ОСОБА_1 за матеріалами кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12015220540002868 від 12.12.2015 року задоволено. Постанову від 13.06.2016 року про зупинення досудового розслідування у зв’язку з хворобою підозрюваної ОСОБА_1 за матеріалами кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12015220540002868 від 12.12.2015 скасовано (а.с.12-13).

Як на підставу позовних вимог, ОСОБА_1 посилається на те, що слідчим СВ Комінтернівського ВП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_2, після незаконного зупинення досудового розслідування, перевищила свої службові повноваження та зверталася з запитом до медичних установ міста Харкова для отримання інформації щодо неї, обґрунтовуючи свої запити тим, що ОСОБА_1 перебуває у розшуку, чим порушено її репутацію. Крім того, слідчий поліції приїжджала до неї на роботу в той час, коли досудове розслідування було зупинено. Такі незаконні дії ОСОБА_2 завдали їй моральних страждань. Вважає, що наявні усі підстави для задоволення її позову.

Відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування, матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами при здійсненні ними своїх повноважень.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами статей 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб'єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.

Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 цього Кодексу).

Шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується на підставі статті 1174 ЦК України.

Підставою для цивільно-правової відповідальності за завдання шкоди у такому випадку є правопорушення, що включає як складові елементи: шкоду, протиправне діяння особи, яка її завдала, причинний зв'язок між ними. Шкода відшкодовується незалежно від вини.

Крім того, згідно із вимогами статті 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. Моральна шкода полягає у душевних стражданням, яких фізична особа зазнала у зв'язку із протиправною поведінкою щодо неї самої та у зв'язку із приниженням її честі, гідності а також ділової репутації; моральна шкода відшкодовується грішми, а розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом з урахуванням вимог розумності і справедливості.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визначається залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо), та, з урахуванням інших обставин, зокрема тяжкості вимушених змін у життєвих стосунках, ступеню зниження престижу і ділової репутації позивача. При цьому, виходити слід із засад розумності, виваженості та справедливості.

Згідно п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

З врахуванням вимог розумності та справедливості суд першої інстанції вважав за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачки моральну шкоду у розмірі 2000грн.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача про визнання протиправними та незаконними дії слідчого Слобідського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_2 щодо втручання в особисте життя підозрюваної внаслідок перевищення службових повноважень, ці дії вже були предметом судового розгляду, у справі ухвалено судове рішення, яким постанова слідчого скасована як така, що прийнята із порушенням норм кримінально-процесуального законодавства, а тому відсутні підстави для додаткового встановлення цього факту. Вважав доведеною спричинення незаконними діями слідчого поліції позивачці моральної шкоди.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.

ОСОБА_1 рішення суду не оскаржується.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, оскільки через безпідставне зупинення досудового розслідування, що встановлено ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 05.07.2016 скаргу, ОСОБА_1 тривалий час перебувала у статусі підозрюваної, що спричиняло їй моральні страждання. А непроведення під час зупинення досудового розслідування відповідних слідчих дій унеможливило доведення позивачкою своєї невинуватості.

Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

Зупинення та тривале проведення досудового розслідування у кримінальній справі за ознаками складу кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 125 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1, створювало атмосферу напруги та неспокою для позивача, її статус підозрюваного зумовив порушення нормальних зв’язків з оточуючими людьми і необхідність відновлення свого становища, а тому враховуючи ступінь та глибину душевних страждань, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, термін розслідування, - висновок суду першої інстанції про те, що моральна шкода не завжди може бути предметом чіткого доведення – відповідає вимогам закону.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про недоведеність факту заподіяння моральної шкоди.

Разом з тим колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає зміні виходячи з наступного.

Відповідно до вимог статті 1174 ЦК обов'язок відшкодувати завдану шкоду потерпілому покладається не на орган досудового розслідування чи посадову особу, незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю якої завдано шкоду, а на державу Україна, шляхом списання з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України.

Стягнення шкоди, завданої громадянину незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, провадиться з держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом їх списання з Єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України.

Тому моральна шкода має бути компенсована за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України.

Суд першої інстанції не врахував вищевказане, та помилково прийшов до висновку про стягнення компенсації спричиненої моральної шкоди з Головного управління Національної поліції в Харківській області.

За таких обставин рішення суду слід змінити, стягнувши з Державного бюджету України шляхом списання коштів з Єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 2 000 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати у справі компенсуються за рахунок держави.

Рішення суду в частині відмови у позові не переглядалось.

Керуючись ст. 367, 368, 369, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Харківській області – задовольнити частково.

Рішення Комінтернівського районного суду м.Харкова від 02 квітня 2018 року в частині стягнення моральної шкоди та судового збору змінити.

Стягнути з Державного бюджету України шляхом списання коштів з Єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 2 000 грн.

Судові витрати віднести за рахунок держави.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: О.В. Маміна

Судді: А.І. Колтунова

ОСОБА_3

Повне судове рішення виготовлено 10.07.2018 року.