Рішення № 75233772, 19.06.2018, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

УКРАЇНА

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа № 521/5455/17

Номер провадження № 2/521/520/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2018 року м.Одеса

Малиновський районний суд м.Одеси у складі:

судді Маркарової С.В.

за участю секретаря судового засідання - Іськової В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 до Одеської міської ради, ОСОБА_4, треті особи - ОСОБА_5, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Колмакова Н.В. про визнання права власності в порядку спадкування, визнання договору купівлі-продажу частково недійсним та витребування майна із чужого незаконного володіння,-

ВСТАНОВИВ:

07.04.2018 року ОСОБА_2 звернулась до суду із зазначеним позовомв якому просила :

- визнати за нею та її неповнолітньою дочкою право власності на ? частину квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1,

- визнати договір купівлі-продажу, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 частково недійсним

- витребувати майно із чужого незаконного володіння.

В обґрунтування своїх вимог позивач послалась на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік та батько її неповнолітньої дочки ОСОБА_7

Після смерті чоловіка відкрилась спадщина у вигляді ? частини квартири АДРЕСА_1.

Позивач, звернувшись до П'ятої одеської державної нотаріальної контори з метою отримання спадщини після смерті ОСОБА_7, 05.04.2017 року отримала відмову обумовлену відсутністю правовстановлюючих документів на спірну квартиру.

Так, спадкове майно, а саме ? частина квартири АДРЕСА_1 відчужена ОСОБА_5 за договором купівлі-продажу ОСОБА_4

ОСОБА_2 стверджувала, що ОСОБА_5 не мав право на відчуження спірної квартири, а тому просила витребувати її з володіння ОСОБА_4

Представник позивача в процесі розгляду справи позов підтримала.

Відповідач - Одеська міська рада в судове засідання не з'явилась, повідомлена про розгляд справи належним чином (поштове повідомлення №6500601821596), про причини неявки не повідомила, заяв про відкладення розгляду справи не надавала.

Відповідач - ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилась, повідомлялась про розгляд справи в порядку статей 128, 130 ЦПК України, про причини неявки не повідомила.

Третя особа - ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, повідомлявся про розгляд справи в порядку ст.ст.128, 130 ЦПК України, про причини неявки не повідомив.

Третя особа - Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Колмакова Н.В. в судове засідання не з'явилась, повідомлена про розгляд справи належним чином (поштове повідомлення №6500601821588), про причини неявки не повідомила, заяв про відкладення розгляду справи не надавала.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши наявні докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:

В судовому засіданні встановлено, що 21.10.2011 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 укладений шлюб, який зареєстрований Другим Малиновським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, актовий запис за № 562.

Від цього шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась ОСОБА_3 (свідоцтво про народження видане Другим Малиновським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції в книзі реєстрації народжень 28.04.2006 року, актовий запис № 24).

Згідно свідоцтва про право власності на житло, виданого Управлінням житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Одеської міської ради від 27.06.2008 року № 3-2737 ОСОБА_7 за життя належала ? частка квартири АДРЕСА_1.

16.07.2008 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_5 укладений Договір довічного утримання, посвідчений державним нотаріусом Першої одеської державної нотаріальної контори та зареєстрований в реєстрі за № 5-1572, за яким ОСОБА_7 передав ОСОБА_5 належну йому ? частину квартири.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 12.03.2014 року договір довічного утримання розірваний, ? частину квартири АДРЕСА_1 повернута у власність ОСОБА_7, скасована реєстрація права власності на неї за ОСОБА_5 в Комунальному підприємстві «ОМБТІ та РОН».

Рішення суду набрало законної сили.

ОСОБА_7 на підставі вказаного судового рішення за життя право власності за собою не зареєстрував.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 помер (свідоцтво про смерть видане Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції в Одеській області, актовий запис № 5375).

У встановлений законом строк 03.08.2016 року ОСОБА_2 звернулась до П'ятої одеської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті чоловіка.

05.04.2017 року позивач отримала відмову в отриманні спадщини обумовлену відсутністю правовстановлюючих документів на спірну квартиру.

З матеріалів спадкової справи №216/2016 вбачається, що 09.07.2010 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Бардук М.Д. посвідчений заповіт від імені ОСОБА_7, за яким він заповідав все своє майно ОСОБА_9

За даними спадкової справи ОСОБА_9 спадщину після смерті ОСОБА_7 не прийняв.

За витягом Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 997494990 ОСОБА_5 24.03.2017 року відчужив всю квартиру відповідачу ОСОБА_4

Відповідно до ч. 1 ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або законом.

За ч. 2 та 3 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1258 ЦК спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.

Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ст. 1218 К України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належать спадкодавцеві на момент відкриття спадщини не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1270 ЦК України строк для прийняття спадщини встановлюється у шість місяців та починається з часу відкриття спадщини.

Згідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» передбачено звернення до суду за правилами позовного провадження осіб, яким нотаріус відмовив в оформленні права на спадкування.

За ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Як передбачено ст. 328 ЦК України право власності набувається в порядку, визначеному законом, та на підставах не заборонених законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Згідно до норми ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати їм документа, який засвідчує його права власності.

Так, згідно матеріалів спадкової справи ОСОБА_2 та її неповнолітня донька ОСОБА_3, є єдиними спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_7

Враховуючи викладене, вимоги позивача в частині визнання за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 права власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 загальною площею 45,8 кв.м. в тому числі житловою 22,5 кв.м. в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_7 є обґрунтованими.

Відповідно до ст. 330 ЦК України якщо майно відчужено особою, яка не мала на це право, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст. 388 цього Кодексу майно не може бути витребувано у нього.

Згідно до ч. 1 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Як зазначено в ч. 1 п. 19 Пленуму Вищого спеціалізовано суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» застосовуючи положення ст.387 ЦК України, суд виходить з того, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним і в якої майно фактично знаходиться та є індивідуально визначеним.

Відповідно до п. 22 Пленуму Вищого спеціалізовано суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 5 « Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», якщо майно за відплатним договором придбано в особи, яка не мала права його відчужувати, власник майна має право витребувати це майно з незаконного володіння набувача (статті 387, 388 ЦК).

Якщо в такій ситуації (саме так обґрунтовано підставу позову) пред'явлений позов про визнання недійсними договорів про відчуження майна, суду під час розгляду справи слід мати на увазі правила, встановлені статтями 387, 388 ЦК. У зв'язку із цим суди повинні розмежовувати, що коли майно придбано за договором в особи, яка не мала права його відчужувати, то власник має право на підставі ст. 388 ЦК звернутися до суду з позовом про витребування майна від добросовісного набувача, а не з позовом про визнання договору про відчуження майна недійсним. Це стосується не лише випадків, коли укладено один договір із порушенням закону, а й випадків, коли спірне майно відчужено на підставі наступних договорів.

Оскільки, ОСОБА_5 відчужив спірну частину квартири за договором купівлі-продажу на користь ОСОБА_4 на підставі договору довічного утримання від 16.07.2008 року, який в подальшому був розірваний рішенням апеляційного суду Одеської області від 12.03.2014 року, яке набрало законної сили, вимоги позивача про визнання договору купівлі-продажу, який укладено між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 частково недійсним є обґрунтованими.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, ст. 321 ЦК України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Згідно до ч. 1 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

За ч. 1 п. 19 Пленуму Вищого спеціалізовано суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» застосовуючи положення ст.387 ЦК України, суди повинні виходити з того, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним і в якої майно фактично знаходиться та є індивідуально визначеним.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про витребування майна, а саме 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 із чужого незаконного володіння є такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись Главою 9 Розділу ІІІ ЦПК України, ст.ст.352, 354 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 до Одеської міської ради, ОСОБА_4, треті особи - ОСОБА_5, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Колмакова Н.В. про визнання права власності в порядку спадкування, визнання договору купівлі-продажу частково недійсним та витребування майна із чужого незаконного володіння - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) та ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_2) право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 загальною площею 45,8 кв.м. в тому числі житловою 22,5 кв.м., в рівних частках, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Визнати частково недійсним договір купівлі продажу ? частини квартири АДРЕСА_1 загальною площею 45,8 кв.м. в тому числі житловою 22,5 кв.м., укладений 24.03.2017 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_4.

Витребувати з незаконного володіння ОСОБА_4 ? частину квартири АДРЕСА_1.

Рішення може бути переглянуто за письмовою заявою відповідача, в порядку та строки визначені ст.284 ЦПК України:

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Малиновського районного суду м.Одеси.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки передбачені ст.ст.354, 355 ЦПК України:

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Одеської області через Малиновський районний суд м.Одеси.

Суддя: С.В. Маркарова

Повний текс рішення виготовлений 02.07.2018 року